Постанова

від 07.06.2013 по справі 908/882/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №908/882/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Зарудний І.В. - за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 18.04.2013 р. (підписано 23.04.2013 р.) у справі№ 908/882/13-г (суддя Мойсеєнко Т.В.) за позовомПриватного підприємства "Комерційна фірма "ІНТЕРДИКТ", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя простягнення 386 564,17 грн. заборгованості за договором поставки №20/2011/799 від 27.04.2011р., 28 845,41 грн. пені, 1 927,52 грн. - 1 % річних

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Комерційна фірма "ІНТЕРДИКТ", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 386 564,17 грн. заборгованості за договором поставки №20/2011/799 від 27.04.2011р., 28 845,41 грн. пені, 1 927,52 грн. - 1 % річних.

Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було заявлено про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення заборгованості - до розміру 370 939,72 грн., пені - до розміру 14 255,21 грн. та 1% річних - до 1 859,77 грн. за період з 13.01.2012р. по 17.11.2012р. Зазначені вимоги розглянуті господарським судом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2013р. позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 370 939,72 грн. основного боргу, 13 832,36 грн. пені, 1 841,41 грн. 1% річних; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду змінити в частині стягнення пені, зменшивши її розмір до 12 169,91 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представників в інших судових засіданнях господарського суду Запорізької області та Вищого господарського суду України, в задоволенні якого судовою колегією відмовлено, оскільки відповідач є юридичною особою, а отже мав можливість направити іншого уповноваженого представника.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки №20/2011/799 від 27.04.2011 р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується виготовити та поставити, а відповідач - на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації (-ях), яка (-і) є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 Договору).

В пункті 5.1 Договору сторонами узгоджений строк оплати фактично поставленої продукції протягом 35 банківських днів з моменту поставки та надання документів.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що за прострочку оплати згідно з п. 5.1 даного договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від неоплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється згідно положень та обмежень, встановлених ст. 232 ГК України, а саме за період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, на виконання умов Договору поставив відповідачу за видатковими накладними № КФ-0000242 від 22.11.2011 р., № КФ-0000262 від 22.12.2011 р., № КФ-0000007 від 20.01.2012 р., № КФ-0000014 від 27.01.2012 р., № КФ-0000025 від 16.02.2012 р., № КФ-0000033 від 27.03.2012 р. товар на загальну суму 423 170,34 грн., який прийнято відповідачем.

Поставлений за означеними видатковими накладними товар прийнято уповноваженою відповідачем особою, ці накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 52 230,62 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 16.03.2012 р.

Через не виконання відповідачем своїх договірних обов'язків в повному обсязі у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 370 939,72 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Оскільки факт порушення відповідачем господарського зобов'язання у вигляді своєчасної оплати отриманого товару матеріалами справи підтверджений, висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 370 939,72 грн. є вірним.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 1% річних у розмірі 1 841,41 грн. за період з 13.01.2012 р. - 12.07.2012 р., з 14.02.2012 р. - 13.08.2012 р., з 13.03.2012 р. - 12.09.2012 р., з 20.03.2012 р. - 19.09.2012 р., з 09.04.2012 р. - 06.10.2012 р., з 22.05.2012 р. - 17.11.2012 р. та пені в розмірі 13 832,36 грн. за періоди з 14.02.2012 р. - 13.08.2012 р.; з 13.03.2012 р. - 12.09.2012 р., з 20.03.2012 р. - 19.09.2012 р., з 09.04.2012 р. - 06.10.2012 р., з 22.05.2012 р. - 17.11.2012 р., судова колегія також вважає його обґрунтованим.

Сторонами зазначені висновки суду не оспорюються.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено позовну давність в один рік.

З урахуванням дати звернення позивача із позовом до суду - 11.03.2013р., строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за порушення строку оплати за накладними № КФ0000242 та № КФ0000262 за період з 13.01.2012р. по 10.03.2013р. є позивачем пропущеним.

Разом з тим, цей факт не є підставою до зміни або скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги за наступних підстав.

За змістом ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Така заява відповідачем протягом розгляду справи в суді першої інстанції не надавалась, про застосування строку позовної давності не заявлялось.

Обставини відсутності у відповідача можливості використати таке право матеріалами справи не підтверджуються.

Так, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, його представник був присутній в судовому засіданні 28.03.2013р., на обкладинці справи є відмітка про ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 08.04.2013р., справа розглядалась судом достатній час для можливості подання відповідної заяви відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про неможливість направлення представника в останнє судове засідання не свідчать про неможливість подання заяви про застосування строку позовної давності через канцелярію суду або направлення її поштою в інший день.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2013 року у справі № 908/882/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2013 року у справі № 908/882/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС