Ухвала

від 23.05.2013 по справі 826/1623/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1623/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до державної податкової служби у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Аграмакс» за червень 2012 року, з ПП «Будівельна планета» та ТОВ «Газпромтехнології» за вересень 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 21/22-2/37243279 від 10 січня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.1, 198.6 п. 198 ст. 198, п.п.201.4, 201.7, 201.10 п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 5 488 404 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000982202 від 29.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 147 497 грн., в тому числі за основним платежем - 4 098 331 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2 049 166 грн.

Також винесено податкове повідомлення-рішення № 000992202 від 29.01.2013 року, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.6 п. 198 ст. 198, п.п.201.4, 201.7, 201.10 п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення на суму 1 390 073 грн.

Судом першої інстанції було досліджено договори між позивачем та контрагентами, а також встановлено відповідність вимогам чинного законодавства всіх первинних документів, зокрема: податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, копії товарно-транспортних накладних, копії банківських виписок.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Аграмакс», ПП «Будівельна планета», ТОВ «Газпромтехнології» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Аграмакс», ПП «Будівельна планета», ТОВ «Газпромтехнології», які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000982202 від 29 січня 2013 року є протиправним.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки встановлено правомірність сформування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аграмакс», ПП «Будівельна планета» та ТОВ «Газпромтехнології», податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0000992202 (Форми «В4»), яким публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» зменшено розмір від'ємного значення на 1 390 073, 00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено: 28.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.