Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а-10456/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10456/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю: представника позивача - Яковенка Д.А., представника відповідача - Безсмертної М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року № 0001361520.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка податкової звітності з плати за землю Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» за 2012 рік, за результатами якої 20.06.2012 р. складено Акт №124/15-2/30603572.

Актом перевірки встановлено, що платником податків при визначенні суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, невірно застосовано розмір нормативної грошової оцінки, що стало причиною заниження податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2012 рік на суму 1 157 112, 77 грн., в тому числі за січень-квітень 2012 року на суму 385 704, 25 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 09 липня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001361520, яким згідно підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата за землі державної та комунальної власності» в розмір 578 556, 37 грн., в тому числі 385 704, 25 грн. - основного платежу, 192 852, 12 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст. 116 ЗК України).

Відповідно до п. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Такими документами згідно зі статтею 126 Кодексу є Державний акт на право власності на земельну ділянку та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПКУ - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 листопада 2004 року між позивачем (Орендарем) та Бориспільською міською радою Київської області (Орендодавцем) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі строком на 10 років (реєстраційний запис за № 5294), відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 0,172 га, яка належить до земель несільськогосподарського призначення, для комерційних потреб (під існуючу АЗС), та розташована у м. Бориспіль по вул. Луговій, 1.

Відповідно до п. 4 цього Договору (з урахуванням змін і доповнень внесених нотаріально посвідченим Договором про внесення змін та доповнень від 23.09.2008р., реєстраційний запис за № 6329) нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього Договору становить 250 225, 60 грн., яка виготовлена Бориспільським міським відділом земельних ресурсів Київської області 08 лютого 2008 року за № 172. Орендар земельної ділянки самостійно обчислює суму орендної плати щороку з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року, розміру відсотків від нормативної грошової оцінки землі, встановлених відповідними рішенням сесії міської ради «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах міста Борисполя» на поточний рік та індексу інфляції.

Також, 16 березня 2005 року між позивачем (Орендарем) та Бориспільською міською радою Київської області (Орендодавцем) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі строком на 25 років (реєстраційний запис за № 861), відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 9,93 га, яка належить до земель несільськогосподарського призначення, під будівництво складу зберігання паливо-мастильних матеріалів, та розташована у м. Бориспіль по вул. Північній (кадастровий номер земельної ділянки -3210500000:03:007:0007).

Відповідно до п. 4 цього Договору (з урахуванням змін і доповнень внесених нотаріально посвідченим Договором про внесення змін та доповнень від 18.09.2008р., реєстраційний запис за № 6285) нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 5 484 339, 00 грн., яка виготовлена Бориспільським міським відділом земельних ресурсів Київської області 08 лютого 2008 року за № 174. Орендар земельної ділянки самостійно обчислює суму орендної плати щороку з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року, розміру відсотків від нормативної грошової оцінки землі, встановлених відповідними рішенням сесії міської ради «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах міста Борисполя» на поточний рік та індексу інфляції.

У відповідності до п. 9 вказаних Договорів оренди землі (з урахуванням змін внесених нотаріально посвідченими Договорами про внесення змін від 11.05.2007р., реєстраційні запис за № 3636 і № 3637) розмір орендної плати переглядається один раз на 1 рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру процентної ставки орендної плати на відповідну категорію земель за цільовим призначенням; зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законодавством.

16 травня 2012 року Підприємство «ЛУКОЙЛ-Україна» подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вх. № 9026681098), в якій задекларовано суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної власності, що підлягає сплаті, у розмірі 571 889, 52 грн. за рік (в т.ч. 47 657, 46 грн. - щомісячно).

Протягом лютого-червня 2012 року позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказані земельні ділянки за період січень-травень 2012 року у розмірах, передбачених Договорами оренди землі, що підтверджується наданими ним копіями платіжних доручень та не заперечується відповідачем.

Відповідно до листа Відділу Держкомзему у м. Бориспіль Київської області від 30.03.2012р. за № 339, наданого на запит Бориспільської ОДПІ від 12.03.2012р. за № 198/9/15-2, податковому органу стало відомо, про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться на території м. Бориспіль і перебувають у власності та користуванні юридичних осіб, в тому числі земельних ділянок, які знаходяться у користуванні Підприємства «ЛУКОЙЛ-Україна». Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 9,9300 га та 0,1720 га, які знаходяться за адресою: м. Бориспіль по вул. Північній та вул. Луговій, 1, та обліковуються у користуванні позивача, становила(ть) у 2011 - 2012 роках 20 588 862, 00 грн. та 682 444, 40 грн.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. N 1378-IV з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон N 1378-IV).

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону N 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У той же час, стаття 7 цього Закону закріплює, що суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону N 1378-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону N 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до статті 23 Закону N 1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У той же час, відповідно до приписів Бюджетного кодексу України платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному цим кодексом для плати за землю.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки землі є рішенням нормативно-правового характеру, а тому відповідно до положень пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цього рішення у дію.

Аналогічна норма з 01 липня 2012 року з'явилась і у ПКУ, а саме статтю 271 доповнено пунктом 2, яким закріплено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Так, в ході аналізу змісту Договорів оренди землі від 09.11.2004р. та від 16.03.2005р. судом першої інстанції встановлено, що умовами цих Договорів визначено порядок обрахунку суми орендної плати за земельні ділянки з обов'язковим використанням такого показника як нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до вищевикладених норм Податкового кодексу України та в силу умов вказаних Договорів оренди землі, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації має безпосередній вплив на збільшення (зменшення) розміру орендної плати за земельні ділянки.

Положеннями п. 4 і 9 Договорів встановлено необхідність перегляду кожного звітного року розміру орендної плати починаючи з 11 травня 2007 року, в тому числі внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перевірка актуальності якого покладено саме на Орендаря (позивача).

Так, в матеріалах справи наявні рішення Бориспільської міської ради Київської області від 23.12.2010р. за № 142-2-VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки міста Борисполя», згідно якого було затверджено розроблену у 2009 році нормативну грошову оцінку земель у м. Борисполі та лист Відділу Держкомзему у м. Бориспіль Київської області від 30.03.2012р. за № 339, наданий у відповідь на запит відповідача від 12.03.2012р. за № 198/9/15-2, згідно якого розміри нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що знаходилися(ться) у користування Підприємства «ЛУКОЙЛ-Україна»протягом 2011 -2012 років становила 682 444, 40 грн. (м. Бориспіль, вул. Лугова, 1) та 20 588 862, 00 грн. (м. Бориспіль, вул. Північна), що підтверджують факт зміни протягом 2011 -2012 років розмірів нормативної грошової оцінки орендованих позивачем земельних ділянок.

Прийняте Бориспільською міською радою Київської області рішення від 23.12.2010р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки міста Борисполя» було оприлюднене на офіційному сайті Бориспільської міської ради у розділі документи документи-рішення міської ради - 2010 рік - Грудень - 23.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи надано докази офіційного оприлюднення вказаного рішення Бориспільської міської ради Київської області про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, колегія суддів приходить до висновку про правомірність визнання податковим органом грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності за 2012 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 04.06.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.