Рішення

від 05.06.2013 по справі 5011-36/11861-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11861-2012 05.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот"

до Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Міністерства

доходів та зборів України»

про усунення перешкод в користуванні майном

Та за зустрічним позовом

Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Міністерства

доходів та зборів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот"

про розірвання договору та виселення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Малий А.В. - по довіреності №б/н від 18.08.2012р.

Від відповідача: Гендель В.А.- по довіреності № б/н від 17.09.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілот" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном на підставі договору № 77 на оренду та експлуатаційне обслуговування нежилих приміщень та вільної зони віл 07.05. 1999 р. укладеного між Державним підприємством "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот". Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-36/11861-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 26.09.2012р. за участю представників сторін.

24.09.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав зустрічну позовну заяву, в якій просить розірвати укладений сторонами договір про оренду про експлуатаційне обслуговування нежилих приміщень та вільної зони № 77 від 07.05.1999р. та виселити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілот" із займаних ним приміщень позивача, загальною площею 129,7 кв.м. які знаходяться за адресою: Львівська площа, 8, м.Київ, і в тому числі: службових площею 25,0 кв.м.; складських площею 35,4 кв.м.; громадського харчування площею 44,8 кв.м; громадського харчування, які побудовані у вільній зоні своєї території позивача площею 20,0 кв.м, та з вільної зону території для організації літнього кафе площею 4.,5 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. прийнято зустрічну позовну Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" про розірвання договору та виселення до спільного розгляду з первісним позовом, продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням представників позивача та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 31.10.2012р.

30.10.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набранням законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-11/13097-2012 за позовом Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" про стягнення 46 455,98 грн.

У судовому засіданні 31.10.2012р., представник позивача за первісним позовом не заперечував проти задоволення судом клопотання представника позивача за зустрічним позовом про зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі, проаналізувавши матеріали справи та викладені представниками сторін обставини, суд дійшов висновку про пов'язаність справи № 5011-36/11861-2012 зі справою № 5011-11/13097-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 р. провадження у справі № 5011-36/11861-2012 зупинено до набранням законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-11/13097-2012 за позовом Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" про стягнення 46 455,98 грн.

03.04.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" надані статутні документи Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Державної податкової служби України" відповідно до яких останнє є правонаступником Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013р., відповідно до ст. 25, п. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 5011-36/11861-2012.

Допущено заміну відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві" (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 31355846) його правонаступником Державне підприємство "Сервісно-видавничий сервіс Державної податкової служби України" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 6, код ЄДРПОУ 25286486) та розгляд справи призначити на 15.05.13р.

15.05.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Державної податкової служби України" надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.04.2013 р. не виконав.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника позивача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 05.06.2013р.

Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом протии задоволення позову заперечував, а зустрічні позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача за зустрічним позовом просив в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

07.05.1999 між Управлінням по експлуатації Центру зовнішніх економічних зв'язків України, правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пілот" (надалі договір) укладено договір № 77 про оренду та експлуатаційне обслуговування нежилих приміщень та вільної зони (далі -Договір).

За умовами п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 03.01.2007) орендодавець передає приміщення та вільну зону в оренду та експлуатаційно їх обслуговує, а орендар приймає в строкове платне користування за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, наступні приміщення та вільну зону площею: службові - 25,0 кв.м; складські - 35,4 кв.м, громадського харчування - 44,8 кв.м; громадського харчування у приміщеннях, які побудовані у вільній зоні території орендодавця, - 20,0 кв.м; вільна зона території орендодавця для організації літнього кафе 4,5 кв.м; всього - 129,7 кв.м. Мета використання -організація кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Місце розташування приміщень та вільної зони (площ) вказане на плані, що є додатком 1 до Договору (п. 1.2.).

Відповідно до п. 1.3. Договору вартість орендованих приміщень становить 159 312,90 грн., площ вільної зони для організації літнього кафе 14 984,07 грн. на дату укладення цього Договору, що визначені відповідно до експертного висновку про оцінку майна, яке знаходиться на балансі орендодавця і підлягає індексації у відповідності до чинного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, комунальні платежі та витрати на утримання орендованих площ в порядку і в терміни згідно розділу 5 Договору.

Як передбачено п. 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 03.01.2007), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку -січень 2007 року: для приміщень, що вказані у п.п. 1.1.1 - 1.1.4 р. 1 цього Договору - 4 558,04 грн.; для площ вільної зони, що вказані у п.п. 1.1.5 р.1 цього Договору - 68,41 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 5.2.Договору також встановлений обов'язок орендаря сплачувати витрати на утримання орендованого майна відповідно до фактичних витрат пропорційно займаній орендарем площі.

Орендна плата та витрати на утримання оплачуються орендарем за поточний місяць на початку місяця (п. 5.5.3 Договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання щодо внесення передбачених Договором платежів відповідач належним чином не виконав, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2012р. по справі №5011-11/13097-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р.

Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ 80. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну

ГПК перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиційність.

07 березня 2012 року укладено додаткову угоду № 6 до договору оренди (далі - додаткова угода), згідно якої сторони дійшли згоди, що борг орендаря станом на 07.03.2012р. за орендну плату становить 117 55,10 грн., в т.ч. 63 432,2 грн. заборгованості за оренду приміщень; 19 601,10 грн. заборгованості за комунальні послуги; 34 521,79 грн. заборгованості за експлуатаційні послуги.

Орендар (відповідач), у відповідності до п. 4 додаткової угоди, бере на себе зобов'язання погасити заборгованість у розмірі 117 55,10 грн. перед орендодавцем, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15.07.2012р. Сторони домовилася, що борг буде розстрочений на 5 місяців і буде сплачуватись орендарем згідно графіку погашення заборгованості (додаток № 1).

В п. 9 додаткової угоди сторонами узгоджено, що у разі прострочення оплати заборгованості орендарем згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди, орендодавець (позивач) має право припинити будь-яке обслуговування орендованих приміщень та припинити подачу теплопостачання, електроенергії і водопостачання та розірвати договір оренди в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту вищенаведеної норми, законодавцем чітко визначено види господарських санкцій, тобто заходів впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Так, до господарських санкцій, зокрема, віднесено оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції, які за своєю правовою природою є окремими видами санкцій.

Особливістю адміністративно-господарської санкції є забезпечення захисту інтересів держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, а не окремих суб'єктів господарювання. Тоді як, оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України визначено перелік видів оперативно-господарських санкцій, який за приписами частини 2 названої статті не є вичерпним. Так, зокрема, визначено, що сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Таким чином, з метою створення впевненості сторін у належному і своєчасному виконанні договірних зобов'язань, а також забезпечення можливості запобігання збиткам, спричиненим невиконанням таких зобов'язань, чинним законодавством передбачено можливість застосування до сторони договірних оперативно-господарських санкцій. Вони як засіб забезпечення виконання зобов'язань є додатковим заходом впливу на недобросовісну сторону за договором і застосовуються з метою спонукання контрагента до їх належного виконання.

У даній справі сторонами додаткової угоди в її п. 9 узгоджено певний перелік таких санкцій, як гарантія забезпечення виконання орендарем вже наявної на час її укладення заборгованості за договором оренди в сумі 117 555,10 грн., що не заперечується апелянтом.

У відповідності до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 статті 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої в п. 9 додаткової угоди, яка не суперечить вимогам чинного законодавства. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р.

Крім того, при відмові в задоволенні первісного позову судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог надані акти від 22.06.2012 р., 02.08.2012р., про відсутність водопостачання та електропостачання в орендованому позивачем приміщенні.

Дані акти не можуть бути прийняті судом як належні докази в обгрунтування позовних вимог, оскільки вони складені за участь тільки представників позивача, тобто зацікавленими особами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, а тому первісний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати понесені позивачем по первісному позові, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

По зустрічному позову.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін, у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено п. 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 03.01.2007), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку -січень 2007 року: для приміщень, що вказані у п.п. 1.1.1 - 1.1.4 р. 1 цього Договору - 4 558,04 грн.; для площ вільної зони, що вказані у п.п. 1.1.5 р.1 цього Договору - 68,41 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 5.2.Договору також встановлений обов'язок орендаря сплачувати витрати на утримання орендованого майна відповідно до фактичних витрат пропорційно займаній орендарем площі.

Орендна плата та витрати на утримання оплачуються орендарем за поточний місяць на початку місяця (п. 5.5.3 Договору).

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач в порушення умов договору та вимог ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не сплачує орендну плату та інші платежі позивачу своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2012р. по справі №5011-11/13097-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р.

Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього кодексу.

На виконання приписів ст. 188 Господарського кодексу України позивач направив на адресу відповідача пропозицію від 15.08.2012р. за №289 про сплату боргу та дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення та передачу приміщення позивачу.

Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач користується майном в порушення умов договору оренди - в частині сплати орендної плати та інших платежів, передбачених договором..

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Це стосується відповідача яким належними засобами доказування повинен був довести відсутність порушення умов договору оренди №77 від 07.05.1999р. в частині здійснення платежів за користування майном.

Відповідач доказів належного виконання умов договору в частині оплати орендної плати та інших платежів суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про розірвання договору оренди є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права найму спірних приміщень не має, то і підлягає виселенню.

Крім того, з відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України підлягають стягнення на користь позивача судові витрати понесені ним.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати, укладений між Управлінням по експлуатації Центру зовнішніх економічних зв'язків України, правонаступником якого є Державне підприємство "Сервісно-видавничий сервіс Міністерства доходів та зборів України» ( 04080. м. Київ, вул.. Нижньоюрківська. 6, код ЄДРПОУ 25286486) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пілот" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 23714179) договір про оренду про експлуатаційне обслуговування нежилих приміщень та вільної зони № 77 від 07.05.1999р.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілот" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 23714179) із займаних ним приміщень Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Міністерства доходів та зборів України»

(04080. м. Київ, вул.. Нижньоюрківська. 6, код ЄДРПОУ 25286486) загальною площею 129,7 кв.м. які знаходяться за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, і в тому числі: службових площею 25,0 кв.м.; складських площею 35,4 кв.м.; громадського харчування площею 44,8 кв.м; громадського харчування, які побудовані у вільній зоні своєї території позивача площею 20,0 кв.м, та з вільної зону території для організації літнього кафе площею 4.,5 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 23714179) на користь Державного підприємства "Сервісно-видавничий сервіс Міністерства доходів та зборів України» (04080. м. Київ, вул.. Нижньоюрківська. 6, код ЄДРПОУ 25286486) судовий збір в розмірі 1 073 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2013р.

Суддя Т. Ю. Трофименко