КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа№ 910/2666/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

позивача: Самборська Ю.В. - пред. за дов. №865-13 від 20.12.2012;

відповідача 1: Нашиванько О.П. - директор;

відповідача 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р.

у справі № 910/2666/13 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Либідь-Буд»

Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регрессу в розмірі 52 238,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 позов задоволено частково: підлягає стягненню на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Либідь-Буд» 2 238,00 грн. - страхового відшкодування, з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» 36 486,27 грн. - страхового відшкодування.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким у позові відмовити, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу відповідно до Звіту експерта №5579 від 03.07.2012 становить - 36 486,27 грн., що має компенсувати відповідач-2, решта в сумі 15 751,73 грн. покладається на відповідача -1, відповідно до ст.. 1194 ЦК України, незважаючи на ліміт відповідальності - 50000,00 грн., визначений Полісом № АА/6898978.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідач-1 та відповідач-2 не надали.

Ухвалою від 29.04.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 05.06.2013.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 введено до складу судової колегії замість судді Рябухи В.І. суддю Сітайло Л.Г.

В судове засідання 05.06.2013 представники позивача та відповідача-1 з'явилися, представник відповідача-2 не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Либідь-Буд" суму страхового відшкодування в розмірі 15 751,73 грн. та з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" суму страхового відшкодування в розмірі 36 486,27 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що здійснив страхову виплату своєму страхувальнику в сумі 52 238,00 грн., у зв'язку з чим набув права регресної вимоги до відповідача - 1, як винної особи у ДТП та до відповідача-2, як до страховика ТОВ «Науково-виробнича компанія «Либідь-Буд».

У відзиві на позов відповідач-1зазначає, що відповідальність за відшкодування страхової виплати в порядку регресу несе, в першу чергу, ПАТ "Міська страхова компанія" в межах ліміту відповідальності страховика 50 000,00 грн. згідно полісу № АА/6898978, а ТОВ "НВК "Либідь-Буд" може відповідати лише в частині, що перевищує ліміт відповідальності.

Відзиву на позов відповідач-2 не надав, на розгляд справи в суді першої інстанції не з'являвся, тобто, не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором добровільного страхування наземного транспорту №2501.00.0215521-2 від 26.12.2011 р., укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борен-А", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автокрану КТА 25 на базі КРАЗ, державний реєстраційний номер АА 8662 НВ.

23.05.2012 р. в м. Києві по вул. І. Кудрі на території будівельного майданчику сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автокрану КТА 25, державний реєстраційний номер АА 8662 НВ, що належить ТОВ "Борен-А", під керуванням Мізюри Д.О. та автомобіля Камаз, державний реєстраційний номер АА 0589 ІК, що належить ТОВ "НВК "Либідь-Буд", під керуванням Новака М.П., внаслідок чого було пошкоджено автокран КТА 25 на базі КРАЗ, державний реєстраційний номер АА 8662 НВ.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2012 р. у справі № 3-3208/12 Новака М.П. визнано винним у скоєнні ДТП.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 5579 від 03.07.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автокрану КТА 25 на базі КРАЗ, державний реєстраційний номер АА 8662 НВ, внаслідок ДТП, склав 36 486,27 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 05.07.2012 р., рахунку №90/469 від 03.07.2012 р., сформованого страхового акту № 250100-9885-12 від 06.07.2012 р., ТДВ "Альянс Україна" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 52238,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7823 від 09.07.2012 р.

06.09.2012 позивач звернувся до відповідача-1 з претензією №9885/2012 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу в сумі 52 238,00 грн. з проханням повідомити про наявність полісу цивільної відповідальності автомобіля.

У свою чергу, цивільно-правова відповідальність ТОВ "НВК "Либідь-Буд" була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6898978 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.).

11.10.2012 позивач звернувся Листом до відповідача-1 з проханням сплатити в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 15 751,73 грн.

Також, 11.10.2012 позивач направив відповідачу-2 регресну вимогу про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в якій просить сплатити суму страхового відшкодування в розмірі 36 486,27 грн., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та за мінусом франшизи.

В матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачами сум страхового відшкодування в порядку регресу, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо часткової відмови у задоволенні позову до відповідача-1 з наступних підстав:

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На момент вчинення ДТП Новак М.П. перебував трудових відносинах з відповідачем-1, а у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув права регресу до особи, відповідальної за збиток,

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач-2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та в межах, передбачених Полісом № АА/6898978 та відповідач-1, як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, і роботодавець винної у скоєнні ДТП особи, відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідача-1, як страховиком, про що цілком вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як було зазначено вище, публічне акціонерне товариство "Комерційний індустріальний банк", як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, та роботодавець останнього, є відповідно до вимог ст. ст. 1172, 1187 ЦК України особою, відповідальною за завдані позивачу збитки в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ «Міська страхова компанія», як страховиком.

Отже, в силу вимог ст. 1194 ЦК України, оскільки відповідач-1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Отже, сума боргу у розмірі 15 751,73 грн., що є різницею сум між калькуляцією позивача та сумою компенсації виплаченого страхового відшкодування, що має сплатити Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» відповідно до вимог ст.ст. 993, 1172, 1188, 1194 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача-1, оскільки, по-перше, є тією частиною суми страхового відшкодування, що дорівнює вартості фізичного зносу пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, застрахованого позивачем, та відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не підлягає відшкодуванню з відповідача-2, як страховика цивільно-правової відповідальності відповідача-1. По-друге, сума страхової виплати, яка була визначена для виплати відповідачем-2, позивачу не покриває затрат, понесених останнім на виплату страхового відшкодування своєму страхувальнику. По-третє, часткова відмова у задоволенні позову у даній справі є істотним обмеженням права позивача, як страховика, на відшкодування шкоди в межах фактичних затрат, відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування".

Аналогічну правову позицію викладено в Постановах Вищого господарського суду України від 18.10.2011 у справі №28/381; від 20.12.2011 у справі №5023/4833/11; від 08.01.2013 у справі №5011-42/6676-2012.

Відповідно Витягу з аналізу «Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 Верховний Суд України зазначає, що у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність на користь потерпілої особи, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнта зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача-2 має становити саме 50 000,00 грн., що складає ліміт відповідальності, встановлений Полісом та не врахував положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Виходячи з вищевикладеного, страховиком винної особи має відшкодовуватись в порядку регресу саме відновлювальний ремонт транспортного засобу з урахуванням зносу, але не більше ліміту відповідальності, встановленого Полісом, решта ж виплат покладається на саму винну особу, в даному випадку, враховуючи трудові відносини, в яких перебував Новак М.П. - на ТОВ «Науково-виробнича компанія «Либідь-Буд».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, як обґрунтованої та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р., в частині стягнення з відповідача-1 - 2 238,00 грн. з підстав неправильного застосуванням судом норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог до відповідача-1 в повному обсязі та стягнення з відповідача-1 на користь позивача 15 751,73 грн. - страхового відшкодування. В решті частині рішення щодо позовних вимог до відповідача-2 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі № 910/2666/13 скасувати в частині стягнення з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Либідь-Буд" 2 238,00 грн. та задовольнити позовні вимоги до відповідача-1 в повному обсязі в сумі 15 751,73 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішення Господарського суду міста Києва щодо відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» - залишити без змін.

Рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Либідь-Буд" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 3-Б, ЄДРПОУ 36135255) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ЄДРПОУ 32253696) 15 751 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 73 коп. - страхове відшкодування в порядку регресу та 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 58 коп. - судового збору за подання позову. Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, ЄДРПОУ 30244124) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ЄДРПОУ 32253696) 36 486 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 27 коп. - страхове відшкодування в порядку регресу та 1 204 (одну тисячу двісті чотири) грн. 35 коп. - судового збору за подання позову. Видати наказ».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Либідь-Буд" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 3-Б, ЄДРПОУ 36135255) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ЄДРПОУ 32253696) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/2666/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Сітайло Л.Г.

Дата ухвалення рішення 05.06.2013
Зареєстровано 11.06.2013
Оприлюднено 11.06.2013

Судовий реєстр по справі 910/2666/13

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 08.08.2013 Вищий господарський суд України Господарське
Постанова від 05.06.2013 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 25.04.2013 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 01.04.2013 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 13.02.2013 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 910/2666/13

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону