Рішення

від 03.05.2012 по справі 5015/576/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа № 5015/576/12

за позовом ДП "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України"

до відповідача Приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД"

про стягнення коштів

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача -Гордєєв Ю.В.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

ДП "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України" звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/576/12 від 17.02.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16год. 45хв. 01.03.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№5015/576/12 від 01.03.2012р., від 02.04.2012р., 20.04.2012р., 26.04.2012р.

Строк розгляду спору продовжено на 15 днів відповідно до ухвали від 02.04.2012р. за клопотанням представника Позивача.

Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані чи оголошені Сторонам, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської обалсті та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Протягом розгляду справи Позивачем подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; клопотання про 1) витребування належно завірені копії податкової накладної та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2010 року; 2) витребування з ДПС у Л/О належно завірені копії податкових накладних та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року поданих ПП "Експертльвівмаркет"; клопотання про продовження строку розгляду справи у зв»язку з відсутністю відповіді з органів ДПІ на вимогу про надання матеріалів в порядку ст.38 ГПК України; клопотання про відкладення від 20.04.2012р.; рахунок-фактура №СФ-0157 від 29 липня 2010р.; рахунок-фактура від 6 серпня 2010р.; рахунок-фактура №СФ-0183 від 26 серпня 2010р.; рахунок-фактура №СФ-0209 від 26 вересня 2010р.; платіжні доручення №436 від 29 липня 2010р. на суму 120000,00грн., №459 від 09 серпня 2010р. на суму 200000,00грн., №474 від 26 серпня 2010р. на суму 150000,00грн., №497 від 20 вересня 2010р. на суму 300000,00грн.; копію фіскального поштового чеку від 17.11.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином інформований про дату, час та місце проведення судового засідання, явка визнавалась обов'язковою.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва та відзив.

Крім того суд зазначає, що ухвалами господарського суду Львівської області по даній справі в порядку ст.38 ГПК України за клопотанням Сторони витребовувались документи з ДПА у Львівській області.

25.04.2012р. до господарського суду Львівської області надійшов лист ДПС у Львівській області №7505/9/15-2016/211 від 20.04.2012р., в якому повідомляється наступне:

«Державна податкова адміністрація у Львівській області на Вашу Ухвалу від 02.04.12 справа № 5015/576/12 надає наступну інформацію:

- завірені копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ПП „Експерт Львівмаркетбуд" (код ЄДРПОУ 35563037) за жовтень та листопад 2010 р„ які підтверджують (не підтверджують) включення до податкового кредиту видаткових накладних №РН-00055 від 01.11.2010 р. на загальну суму 47556 грн. та №РН-00048 від 25.10.2010 р. на загальну суму 28582,20 грн., отриманих від позивача (ДП „Західдорвибухпром" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України");

- інформацію про результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 р. ПП „Експерт Львівмаркетбуд'' з ДП „Західдорвибухпром" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України".».

До інформації додано копії зазначених у ній документів.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 50424,34грн. основного боргу.

У липні 2010 року між ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України" та ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" згідно домовленості сторін, утворились договірні відносини, щодо поставки гранітної продукції, а саме щебеню.

Відповідно до видаткових накладних №РН-00055 від 1 листопада 2010р. на загальну суму 47556,00грн., №РН-00048 від 25 жовтня 2010р. на загальну суму 28582,20грн.(довіреність ЯЗГ №880161 від 11 жовтня 2010р.), №РН-00042/2 від 30 вересня 2010р. на загальну суму 286308,20грн.(довіреність ЯЗГ №880157 від 13 вересня 2010р.), №РН-0000039 від 30 вересня 2010р.на загальну суму 90205,44грн. (довіреність ЯЗГ №880156 від 7 вересня 2010р.), №РН-000036 від 23 серпня 2010р. на загальну суму 29712,78грн. (довіреність ЯЗГ №880154 від 20 серпня 2010р.), №РН-000035 від 19 серпня 2010р. на загальну суму 66071,38грн. (довіреність ЯЗГ №880116 від 19 серпня 2010р.), №РН-000034 від 14 серпня 2010р. на загальну суму 34665,54грн. (довіреність ЯЗГ №880114 від 14 серпня 2010р.), №РН-000033 від 8 серпня 2010р. на загальну суму 237322,80грн. (довіреність ЯЖА №427594 від 05 серпня 2010р.), ДП "Західдорвибухпром" ВАТ"Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України" здійснило поставку ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" на загальну суму 820424,34грн.

Наведені поставки підтверджуються, в тому числі, завіреними копіями реєстрів ПП «Експертльвівмаркетбуд» отриманих податкових накладних та інформацією про результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010р. ПП „Експерт Львівмаркетбуд'' з ДП „Західдорвибухпром" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України".»., наданих на вимогу суду листом ДПС у Львівській області №7505/9/15-2016/211 від 20.04.2012р.

На виконання взятих на себе зобов"язань, ПП"ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" згідно доводів Позивача проведено наступну оплату за отриману продукцію, відповідно до платіжних доручень №436 від 29 липня 2010р. на суму 120000,00грн., №459 від 09 серпня 2010р. на суму 200000,00грн, №474 від 26 серпня 2010р. на суму 150000,00грн., №497 від 20 вересня 2010р. на суму 300000,00грн., всього на виконання договірних зобов"язань ПП"ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" оплачено отриманий товар на загальну суму 770000грн. При чому рахунок-фактура №СФ-0157 від 29.07.2010р. виписано на суму 200000грн., а оплачено згідно платіжного доручення №436 від 29.07.2010р. на суму 120000грн.

Відповідачем у відзиві зазначено, що відносини між Сторонами існували з 2006р., і Відповідачем здійснювалась попередня оплата, відтак, у Відповідача не існує боргу перед Позивачем. Проте, незважаючи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі (на необхідність виконання якої вказувалось в усіх наступних ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі) про надання усіх доказів в обгрунтування правової позиції по суті спору) Відповідачем не надано жодного доказу оплати поставленого Позивачем товару та не представлено жодного доказу відсутності боргу перед Позивачем за поставлений товар, як і не зазначено про причини неподання таких; не заявлено клопотання про необхідність витребування доказів (при роз'ясненому в кожній з ухвал суду та в судових засіданнях праві, передбаченому ст.38 ГПК України). У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Різниця між поставленим та оплаченим товаром становить 50424,34грн.

Позивачем скеровано Відповідачу претензію №497 від 17.11.2011р. про оплату 50424,34грн. боргу (підтвердженням чого є фіскальний поштовий чек №0529 від 17.11.2011р.), проте в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведено доводів та не представлено доказів надання відповіді на претензію.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Позивачем доведено в установлений законом спосіб поставку Відповідачеві Товару на загальну суму 820424,34грн., оплату відповідачем Товару на загальну суму 770000грн. (різниця становить 50424,34грн.), враховуючи недоведеність жодними доказами (в тому числі і неподання та не зазначення таких) Відповідачем відсутності боргу перед Позивачем в розмірі 50424,34грн., здійснення повної або часткової оплати такого, враховуючи встановлені ГПК України принципи рівності та змагальності сторін, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 50424,34грн. боргу підлягають до задоволення.

При цьому суд зазначає, що наведеним не заперечується існування боргу у Позивача перед Відповідачем за будь-якими іншими зобов'язаннями, як і не заперечується можливість здійснення Відповідачем інших платежів, оскільки предметом позову було виключно стягнення за описаними вище видатковими накладними.

Щодо стягнення 1842грн. 3% річних та 2874,17грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем представлено розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, які проведені на суму боргу за період з 02.11.2010р. по 20.01.2012р. (3% річних) та за період з листопада 2010р. по грудень 2011р. (інфляційних нарахувань).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведених розрахунків 3% річних та інфляційних нарахувань, беручи до уваги дати здійснених поставок, дату надсилання претензії, нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, встановлені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. N1149, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 1842грн. 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 169,92грн., вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 2874,17грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення в розмірі 117,52грн.; в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

03.05.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 10.05.2012року ( з врахуванням вихідних).

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" (79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113/35, ідентифікаційний код 35563037) на користь дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України" 50424,34грн. основного боргу, 117,52грн. інфляційних нарахувань, 169,92грн. 3% річних та 1480,74грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.