Рішення

від 04.06.2013 по справі 914/1244/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1244/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина», м. Київ;

до відповідача: Приватного підприємства «Вальдес», м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта-Брок», м. Київ;

про: стягнення 1 700 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гойдик В.М. - представник на підставі довіреності від 26.03.2013 року;

відповідача: Ломага Ю.Т. - представник на підставі довіреності 01.03.2013 року;

третьої особи: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 01.04.2013 року порушено провадження та прийнято до розгляду позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до Приватного підприємства «Вальдес» про стягнення 1 700 000 грн. 00 коп. Розгляд справи призначено на 17.04.2013 року.

У судовому засіданні 17.04.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, подав клопотання про долучення документів та оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору до матеріалів справи. Представник відповідача позовні вимоги не заперечив, подав акт звірки розрахунків. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, подав заяву (вх. № 13067/13 від 17.04.2013 року) якою позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу без його участі. Судом відкладено розгляд справи на 15.05.2013 року.

За клопотанням представників сторін розгляд справи відкладався на 22.05.2013 року та на 04.06.2013 року. Ухвалою від 22.05.2013 року суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.06.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов визнав, відзиву не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 04.06.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (надалі по тексту рішення - продавець, позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Вальдес» (надалі по тексту рішення - покупець, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 700 000 грн. 00 коп., що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів.

Позивач зазначив, що на виконання укладеного між сторонами договору він передав, а відповідач прийняв цінні папери, а саме - акції прості іменні. Своє зобов'язання позивач виконав у повному обсязі 07.03.2013 року. Відповідач вартості акцій не оплатив у визначений договором термін, заборгувавши позивачу 1700000 грн. 00 коп., чим порушив договірне зобов'язання, що стало підставою звернення позивача до суду із позовом.

Відповідач доказів здійснення оплати не представив, наявність боргу не заперечив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 21.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (позивачем у справі, продавцем згідно договору) в особі уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Брок» (третьої особи у справі, повіреним згідно договору) та Приватним підприємством «Вальдес» (відповідачем у справі, покупцем згідно договору) було укладено трьохсторонній договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ14-2/13 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору покупець зобов'язався оплатити та прийняти цінні папери, а продавець зобов'язався отримати оплату та передати наступні цінні папери.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є акції прості іменні, форма - без- документарна, кількість штук - 235 417, найменування емітента ЦП: Публічне акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АМРІТА» (код ЄДРПОУ 36756658), міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000063523, номінальна вартість одного цінного паперу - 0, 25 грн.

Загальна вартість даного договору, відповідно до п.1.3 договору, становить 1 700 000 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, відповідач зобов'язувався перерахувати грошові кошти за цінні папери в розмірі, передбаченому п. 1.3 договору, на поточний рахунок продавця або сплатити готівкою, за домовленістю сторін, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати фактичної передачі цінних паперів - дата підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов договору 07.03.2013 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі цінних паперів, що міститься у додатку № 1 до договору.

У відповідності до п. 2.1 договору відповідач зобов'язався оплатити отримані цінні папери до 11.03.2013 року.

Як встановлено судом, не заперечується представниками сторін та підтверджено матеріалами справи оплата за оплату за отримані цінні папери відповідач не здійснив.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст 626 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами є договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ14-2/13 від 21 лютого 2013 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Моментом виконання позивачем взятих на себе договірних зобов'язань є 07.03.2013 року. Відповідач, у відповідності до п. 2.1. договору, зобов'язувався оплатити отримані цінні папери до 11.03.2013 року.

Частина 1 ст. 632 Цивільного кодексу України зазначає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна вартість даного договору становить 1700000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач договірні зобов'язання по оплаті товару не виконав, на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 1700000 грн. 00 коп., про що сторони підписали акт звірки розрахунків станом на 01.04.2013 року.

Доказів повної чи часткової оплати боргу в процесі розгляду справи по суті сторони не представили.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 1700000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Вальдес» (79058, м. Львів, вул. Замарстинівська, 31-А, код ЄДР 34987468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19, код ЄДР 36520848) 1700 000 грн. 00 коп. боргу та 34000 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 07.06.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв