Ухвала

від 30.05.2013 по справі 826/1070/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1070/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія Грант» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Грант» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 07 вересня 2012 року № 0003052250 та № 0003062250.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Ізумруд».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Ізумруд» за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 27 серпня 2012 року № 268/22-50/36476527.

Зазначена перевірка була призначена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09 липня 2012 року в рамках кримінальної справи № 54-3414.

На підставі акту перевірки від 27 серпня 2012 року № 268/22-50/36476527 відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року № 0003052250, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60449 грн. 25 коп., з яких 53542 грн. 00 коп. - за основним платежем та 6907 грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення від від 07 вересня 2012 року № 0003062250, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 66761 грн. 25 коп., з яких 64156 грн. 00 коп. - за основним платежем та 2605 грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Судом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» була призначена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. в рамках кримінальної справи № 54-3414, порушеної за фактом скоєння фіктивного підприємництва.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України (тут та надалі норми Податкового кодексу України зазначені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На думку колегії суддів з метою вірного розуміння та застосування вказаної норми правова необхідно враховувати також інші положення Податкового кодексу України, що регулюють правовідносини між податковим органом та платниками податків у разі порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням кримінального злочину.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Зазначена норма права вказує на те, що податковий орган складає податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань юридичній особі, щодо керівника якої було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком або постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Обмежень щодо винесення податкового повідомлення-рішення відносно контрагентів юридичної особи, щодо керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України, навіть якщо про порушення вимог податкового законодавства таким контрагентом стало відомо під час розслідування відповідної кримінальної справи, положення п. 58.4 ст. 58 ПК України - не містять.

Так само у вказаній нормі права не міститься заборони приймати податкові повідомлення-рішення щодо контрагентів юридичної особи, за фактом створення чи відносно керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 102.2.2. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно вказаних норм права податкове зобов'язання може бути визначене податковим органом без обмеження строком давності лише тому платнику податків, відносно керівника якого набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі про визнання винним в ухиленні від сплати податків або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Можливість нарахування податкових зобов'язань контрагентам платника податків, відносно керівника якого кримінальну справу про ухилення від сплати податків було завершено після спливу 1095 днів, положеннями ст. 102 ПК України - не передбачено.

Таким чином, позбавлення податкового органу права на винесення податкових повідомлень-рішень відносно ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» на підставі акту від від 27 серпня 2012 року № 268/22-50/36476527до прийняття відповідного рішення у кримінальній справі № 54-3414 може призвести до неможливості визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав закінчення строку давності.

Проаналізувавши п. 86.9 ст. 86 ПК України в сукупності з п. 58.4 ст. 58 та п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду лише щодо того платника податку, стосовно посадової особи якого було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України.

Натомість по відношенню до контрагентів суб'єкта господарювання, відносно керівника якого розпочато оперативно-розшукову діяльність або досудове слідство, постанова про призначення перевірки є податковою інформацією у розумінні пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що була отримана у відповідності до пп. 72. 1. 5 ПК України, яка свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства та, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, може бути підставою для призначення позапланової перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що акт перевірки від від 27 серпня 2012 року № 268/22-50/36476527 може бути одночасно використаний як доказ у кримінальній справі № 54-3414, так і в якості підстави для винесення податкових повідомлень-рішень від 07 вересня 2012 року № 0003052250 та № 0003062250.

Правильність зазначених висновків колегії суддів підтверджується також змінами, що були в подальшому внесені до п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Перевіряючи викладені у вказаному акті обставини, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «Ізумруд» були укладені господарські договори.

На підставі документів, складених вказаними контрагентами, позивачем був сформований податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідач вважає такі дії ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» неправомірними з огляду на те, що операції із вказаними суб'єктами господарювання є безтоварними. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що постанова старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09 липня 2012 року свідчить про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Ізумруд» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття ними належним чином цивільної правоздатності та дієздатності, а також того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» та ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «Ізумруд» є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Дослідивши вказану постанову колегія суддів встановила, що в ній міститься посилання на створення ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Ізумруд» з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків.

Як раніше зазначалося, такі висновки були зроблені в межах кримінальної справи № 54-3414 по обвинуваченню ОСОБА_3

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року вказану кримінальну справу було закрито, а ОСОБА_3 звільнено від відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію». Однак, у вказаній постанові відсутні посилання на обставини які б підтверджували або спростовували висновки, викладені в постанові старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабієм О.В. від 09 липня 2012 року.

У зв'язку з цим встановлені під час розслідування кримінальної справи № 54-3414 обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в постанові від 09 липня 2012 року, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Разом з тим, з огляду на наявність інформації, яка свідчить про можливе порушення ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Ізумруд», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів, та які могли б спростувати доводи податкового органу про неможливість здійснення відповідних поставок контрагентами позивача.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «НВП Арт-Пром» та виконання договору про надання послуг з пошуку клієнтів № 290902 від 29 вересня 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 26 від 31 жовтня 2011 року, податкової накладної від 31 жовтня 2011 року № 26, рахунку-фактури № 290902 від 29 жовтня 2011 року, платіжного доручення № 1350 від 31 жовтня 2011 року та звіту про надані послуги № 1 від 29 жовтня 2011 року.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «НВП Арт-Пром» та виконання договору про надання консультаційних послуг № 300901 від 30 вересня 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 12 від 17 жовтня 2011 року, податкової накладної від 17 жовтня 2011 року № 12, рахунку-фактури № 300901 від 17 жовтня 2011 року, платіжного доручення № 1298 від 17 жовтня 2011 року, листа-замовлення від 30 вересня 2011 року та письмової консультації від 17 жовтня 2011 року.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «НВП Арт-Пром» та виконання договору про надання послуг з пошуку клієнтів № 281001 від 28 жовтня 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 12 від 29 листопада 2011 року, податкової накладної від 29 листопада 2011 року № 12, рахунку-фактури № 291101 від 29 листопада 2011 року, платіжного доручення № 1479 від 29 листопада 2011 року та звіту про надані послуги № 1 від 29 листопада 2011 року.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «НВО «Мета» та виконання договору про надання послуг з пошуку клієнтів № 310502 від 31 травня 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 240601 від 24 червня 2011 року, податкової накладної від 24 червня 2011 року № 28, рахунку-фактури № 240601 від 24 червня 2011 року, платіжного доручення № 809 від 24 червня 2011 року та звіту про надані послуги № 1 від 24 червня 2011 року.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «Ізумруд» та виконання договору про надання консультаційних послуг № 29/10/10-01 від 29 жовтня 2010 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 29118 від 29 листопада 2010 року, податкової накладної від 29 листопада 2010 року № 2918, рахунку-фактури № ИЗУ-291110-05 від 29 листопада 2010 року, платіжних доручень № 1513 від 29 листопада 2010 року та № 1564 від 10 грудня 2010 року та додатку до акту виконаних робіт № 29118 від 29 листопада 2010 року, в якому розкрито зміст наданої консультації.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «Ізумруд» та виконання договору про надання маркетингових послуг № 280101 від 28 січня 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 280201 від 28 лютого 2011 року, податкової накладної від 28 лютого 2011 року № 80, рахунку-фактури № 280201 від 28 лютого 2011 року, платіжного доручення № 222 від 28 лютого 2011 року та звіту про надані маркетингові послуги.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «Ізумруд» та виконання договору про надання маркетингових послуг № 250202 від 25 лютого 2011 року позивач надав суду копії акту виконаних робіт № 310301 від 31 березня 2011 року, податкової накладної від 31 березня 2011 року № 92, рахунку-фактури № 310301 від 31 березня 2011 року, платіжного доручення № 383 від 31 березня 2011 року та звіту про надані маркетингові послуги.

На підтвердження фактичного укладення з ТОВ «Ізумруд» та виконання договору поставки № 280201 від 28 лютого 2011 року позивач надав суду копії специфікації № 1 від 28 лютого 2011 року, видаткової накладної № 010301 від 01 березня 2011 року, податкової накладної від 01 березня 2011 року № 2, рахунку-фактури № 010301 від 01 березня 2011 року, платіжного доручення № 318 від 22 березня 2011 року, сертифікатів якості на товар. Тобто, позивачем були надані суду копії всіх документів, які ТОВ «Ізумруд» згідно п. 6.2 договору поставки № 280201 від 28 лютого 2011 року зобов'язувалося передати ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» разом із товаром.

Зазначені документи складені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Факт подальшого укладення господарських договорів з клієнтами, які були знайдені ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «Ізумруд» та щодо товару, придбаного у ТОВ «Ізумруд» підтверджується виписками з рахунків ТОВ «Промислово-торгівельна група Грант» у АТ «ОТП Банк», рахунками на оплату, накладними, довіреностями, податковими накладними .

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «НВП Арт-Пром», ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «Ізумруд» та правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених вказаними контрагентами.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 квітня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 04 червня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С