Постанова

від 06.06.2013 по справі 5002-11/1578-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5002-11/1578-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Волкова К.В.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача : не з'явився (КП "Гурзуф");

відповідача: Нікітін А.І., довіреність від 19.09.2012 №47 (ТОВ "Таурус Девелопмент");

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 15 березня 2013 року у справі № 5002-11/1578-2012

за позовом Комунального підприємства "Гурзуф" (вул. Подвойського, 11, Гурзуф, 98640)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (вул. Ленінградська, 27, Гурзуф, Ялта, 98640)

про стягнення 585249,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2013 року у справі №5002-11/1578-2012 (суддя С.С. Потопальський) задоволені позовні вимоги Комунального підприємства "Гурзуф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" про стягнення 585249,34 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 03 квітня 2013 року відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційної скарзі заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, заявник зазначає, що не був своєчасно повідомленим про розгляд справи 07.03.2013, 15.03.2013, про що свідчить пояснювальний лист підприємства поштового зв'язку. Також, заявник зазначає, що суд першої інстанції, при винесенні рішенні, не надав правової оцінки обставинам, які виникли внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору на пайову участь в будівництві від 15.08.2005, що привело до прийняття помилкового рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 скаргу прийнято до провадження.

У судовому засіданні 06.06.2013 представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

У судове засідання 06.06.2013 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника позивача.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

15.08.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенисте" (сторона-1) та Комунальним підприємством "Гурзуф" (сторона-2) був укладений договір про дольову участь в будівництві мереж каналізацій в смт. Данілівка, відпоідно до п.1.1 якого Сторона-2 приймає Сторону-1 в пайове будівництво мереж каналізації в смт. Данилівка (надалі іменується "об'єкт") з метою створення спільної часткової власності у вигляді готового об'єкту та його подальшого використання сторонами шляхом фінансування стороною-1 цього будівництва в обсягах і в порядку, передбачених цим договором.

14.09.2006 між Комунальним підприємством "Гурзуф" (сторона 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенисте" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (сторона 3) укладено додаткову угоду №2 до договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.08.2005 , згідно з якою п.1.1 договору від 15.08.2005 викладено у наступній редакції: "В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-2 приймає Сторону-1 і Сторону-3 в пайове будівництво каналізаційного колектора від п.Даніловка до КОС пгт.Гурзуф (надалі іменується "Об'єкт") з метою створення спільної часткової власності у вигляді готового Об'єкту і його подальшого використання Сторонами шляхом фінансування Сторонами цього будівництва в обсягах і в порядку, передбачених цим Договором".

Також додатковою угодою №2 викладений пункт 1.5 договору від 15.08.2005 в наступній редакції: „розмір часток в праві спільної часткової власності розподіляється пропорційно розміру вкладів Сторін у наступному відношенні: Сторона 1 - 26%, Сторона 2- 1%, Сторона 3-73% ".

Відповідно до даної додаткової угоди від 14.09.2006, договір на дольову участь у будівництві від 15 серпня 2005 року доповнено графіком здійснення внесків 1 та 2 етапу будівництва каналізаційного колектора (Додаток № 1, а.с.23, т.1), згідно до якого відповідач повинен здійснити фінансування будівництва до 30.09.2006 в сумі 438 000,00 грн. (1 етап), 292 000,00 грн. в строк до 31.10.2006, (2 етап).

29.01.2007 між Комунальним підприємством "Гурзуф" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенисте" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (сторона-3) укладено додаткову угоду №3 до договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.08.2005, згідно якої договір на дольову участь у будівництві від 15.08.2005 доповнено графіком здійснення внесків III етапу для будівництва каналізаційного колектора (Додаток № 2): на третьому етапі будівництва, відповідач повинен здійснити внесок у будівництві у сумі 705180,00 грн. в строк до 01.03.2007.

Крім того, між Комунальним підприємством "Гурзуф" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенисте" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (сторона-3) укладено додаткову угоду №4 від 21.02.2007р., якою був збільшений розмір внеску у будівництві. Так, загальний розмір внеску Сторін у фінансування будівництва Об'єкту визначається виходячи із Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва в розмірі 2 183269,24 грн. та розподіляється між Сторонами наступним чином: Сторона 1 - 567650,00 грн. (26%), Сторона 2- 21832,70 грн. (1%), Сторона 3- 1 593786,54 грн. (73%)".

Відповідно до даної додаткової угоди, договір на дольову участь у будівництві від 15 серпня 2005 року доповнено новим графіком здійснення внесків III етапу будівництва каналізаційного колектора (Додаток № 3, а.с.26, т.1), відповідно до якої внесок відповідача у розмірі 863786,54 грн. повинен бути внесений в строк до 15.03.2007.

За додатковою угодою № 6 від 31.12.2009 до договору про дольову участь у будівництві від 15.08.2005 сторони: ТОВ "Тенисте", КП "Гурзуф" та ТОВ "Таурус Девелопмент" домовились , що договір від 15.08.2005 набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому Договору.

На виконання вимог договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.09.2005 р. та додаткових угод до нього, ТОВ "Таурус Девелопмент" перерахувало на розрахунковий рахунок КП "Гурзуф" 725000,00 грн., що підтверджується банкіськими виписками від 27.11.2006, на суму 75000,00 грн., від 04.12.2006, на суму 300 000,00 грн., від 14.02.2007, на суму 350 000,00 грн. (т.1 а.с.86-87).

Також, між КП "Гурзуф" (замовник), ТОВ "Таурус Девелопмент" (платник) і ТОВ "ДСУ-44" (підрядник) був укладений договір підряду №21/02 від 21.02.2007, де ТОВ "Таурус Девелопмент" виступало в якості платника, і перерахувало підряднику суму в розмірі 283 537,20 грн. на виконання робіт по влаштуванню об'єкту.

Враховуючи наведені обставини, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги КП "Гурзуф" до ТОВ "Таурус Девелопмент" про стягнення 585249,34 грн. заборгованості за договором про дольову участь у будівництві від 15.08.2005.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, задовольняючи позовні вимоги на підставі укладеного між сторонами договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.08.2005, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов п.3.2.1 додаткової угоди №2 до договору від 15.08.2005 відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення перерахування грошових коштів, необхідних для виконання робіт по будівництву Об'єкту на умовах, передбачених договором.

Також, вказаним пунктом передбачено, що право власності на отримані від сторін договору грошові кошти не переходять до сторони 2 (КП „Гурзуф").

За умовами п.2.2 додаткової угоди №2 до договору від 15.08.2005 участь у будівництві Об'єкту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок сторони 2 (КП „Гурзуф") відкритий для фінансування будівництва Об'єкту , відповідно до графіку фінансування, оформленим як додаток до цього договору.

Таким чином, умовою належного виконання ТОВ „Таурус Девелопмент" прийнятих на себе зобов'язань було відкриття КП „Гурзуф" окремого рахунку для отримання грошових коштів від інших сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Втім, прийнятих на себе зобов'язань за договором від 15.08.2005 позивач не виконав: окремого рахунку для отримання грошових коштів від сторін договору не відкрив.

З метою досягнення мети укладеного договору від 15.08.2005, незважаючи на порушення позивачем п.2.2 додаткової угоди №2 та не відкриття окремого рахунку для фінансування будівництва, відповідач перерахував на загальний розрахунковий рахунок КП „Гурзуф" 725000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 27.11.2006 на суму 75000,00 грн., від 04.12.2006 на суму 300000,00 грн. та від 14.02.2007 на суму 350000,00 грн.

Через відсутність відкритого рахунку позивача для отримання грошових коштів відповідач відмовився від подальшого перерахування грошей КП „Гурзуф".

За приписами ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Таким чином, дії відповідача щодо припинення перерахування позивачеві грошових коштів на виконання договору від 15.08.2005 є правомірним наслідком невиконання КП „Гурзуф" умов п.2.2 договору.

У той же час, матеріали справи свідчать, що відповідач продовжував здійснювати фінансування будівництва об'єкту шляхом безпосередньої участі в укладанні цивільно-правових угод спрямованих на досягнення мети договору від 15.08.2005.

Зокрема, 12.06.2007 між КП „Гурзуф" (замовник), ТОВ „Таурус Девелопмент" (інвестор) та ЗАТ „Аеробуд" (підрядник) був укладений контракт №3/12-06-07 на влаштування каналізаційного колектора від п. Данилівна до КОС пгт.Гурзуф, за умовами п.2.2. якого джерелом фінансування є грошові кошти інвестора (ТОВ „Таурус Девелопмент") в розмірі 428638,00 грн., про що свідчить додаток до контракту - договірна ціна №1 (т.2, а.с. 68-76).

Крім того, за умовами цього контракту саме відповідач є зобов'язальною особою яка прийняла на себе зобов'язання щодо здійснення розрахунків з підрядником (ЗАТ „Аеробуд").

У письмових поясненнях від 23.05.2013 відповідач зазначає, що не відмовлявся від договору про дольову участь у будівництві, а, реалізуючі право надане йому ч.6 ст. 193 Господарського кодексу України, лише відмовився від виконання зобов'язання здійснювати фінансування будівництва через КП „Гурзуф" у зв'язку з порушенням останнім його обов'язку відкрити окремий рахунок для фінансування будівництва, у той час як відкриття позивачем рахунку має передувати здійсненню відповідачем свого зобов'язання.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 24.01.2012 у справі №18/5005/8112/2011.

Колегія суддів звертає увагу на те, що мета договору про дольову участь у будівництві від 15.08.2005 була досягнута і каналізаційний колектор від п.Данилівка до КОС смт.Гурзуф прийнято в експлуатацію, про що свідчать відповідний Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 02.07.2007, складений на підставі рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 20.11.2008 (т.2, а.с. 93-98). Цим же рішенням вирішено оформити право власності на об'єкт та зобов'язано КП „Бюро технічної інвентаризації" м. Ялта здійснити реєстрацію права власності на каналізаційний колектор за Гурзуфською селищною радою.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів

Судова колегія не вбачає у діях відповідача порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а тому немає підстав для задоволення вимог позову про стягнення з відповідача суми грошових коштів, передбаченої договором для повного фінансування будівництва.

Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім обставинам у справі, що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

До того ж, в апеляційній скарзі заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме зазначає, що лише 20.03.2013 отримав ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2013 про відкладення розгляду справи на 15.03.2013 о 10:00 год., а тому відповідач не мав можливості направити свого уповноваженого представника до суду 15.03.2013. Отже, оскаржуване рішення прийнято за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання.

У підтвердження наведених обставин, скаржник надав пояснювальний лист УДППЗ „Укрпошта" Центр поштового зв'язку №3 (т.2, а.с. 50), з змісту якого вбачається, що за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (вул. Ленінградська, 27, Гурзуф, Ялта, 98640) надійшла замовлена кореспонденція: судова повістка від 01.03.2013 (ухвала суду від 26.02.2013 про призначення судового засідання на 07.03.2013) - вручена адресатові 11.03.2013, судова повістка від 13.03.2013 (ухвала суду від 07.03.2013 про призначення судового засідання на 15.03.2013) - вручена адресатові 20.03.2013, судова повістка від 26.03.2013 (рішення суду від 15.03.2013) - вручена адресатові 26.03.2013.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи і, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про засідання суду.

При цьому, матеріали справи не місять інформації, яка б спростовувала наведене.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та безпідставність вимог позовної заяви та вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення на підставі п.4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Відповідно до п.2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2013 року у справі № 5002-11/1578-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Гурзуф" (м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Подвойського, 11, ідентифікаційний код 33318333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент", (м.Сімферополь, вул.Ж.Дерюгіної, 6, ідентифікаційний код 33529832) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 5852,50 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн. 50 коп.).

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.В. Волков

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Комунальне підприємство "Гурзуф" (вул. Подвойського, 11,Гурзуф,98640)

2. ТОВ "Таурус Девелопмент" (вул. Ленінградська, 27, Гурзуф,Ялта,98640)