Постанова

від 14.08.2013 по справі 5002-11/1578-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року Справа № 5002-11/1578-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А., суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Гурзуф"

на постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду

від 06.06.2013 року

у справі № 5002-11/1578-2012 Господарського суду

Автономної Республіки Крим

за позовом комунального підприємства "Гурзуф"

до ТОВ "Таурус Девелопмент"

про стягнення 585 249,34 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - Нікітін А.І. дов. від 19.09.2012 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.08.2013 р. у зв'язку з занятістю судді Ходаківської І.П. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2013 р. (суддя - Потопальський С.С.) задоволено позовні вимоги Комунального підприємства "Гурзуф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" про стягнення 585 249,34 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 р. (судді - Дмитрієва В.Є., Волков К.В., Балюкова К.Г.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2013 р. скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, КП "Гурзуф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенисте" (сторона-1) та Комунальним підприємством "Гурзуф" (сторона-2) був укладений договір про дольову участь в будівництві мереж каналізацій в смт. Данілівка.

Згідно умов договору, Сторона-2 приймає Сторону-1 в пайове будівництво мереж каналізації в смт. Данилівка ("об'єкт") з метою створення спільної часткової власності у вигляді готового об'єкту та його подальшого використання сторонами шляхом фінансування стороною-1 цього будівництва в обсягах і в порядку, передбачених цим договором.

14.09.2006 р. між КП "Гурзуф" (сторона 2), ТОВ "Тенисте" (сторона 1) та ТОВ "Таурус Девелопмент" (сторона 3) було укладено додаткову угоду № 2 до договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.08.2005 р. , згідно з якою п.1.1 договору від 15.08.2005 викладено у наступній редакції: "В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-2 приймає Сторону-1 і Сторону-3 в пайове будівництво каналізаційного колектора від п. Даніловка до КОС пгт.Гурзуф ("Об'єкт") з метою створення спільної часткової власності у вигляді готового Об'єкту і його подальшого використання Сторонами шляхом фінансування Сторонами цього будівництва в обсягах і в порядку, передбачених цим Договором".

Додатковою угодою № 2 викладений пункт 1.5 договору від 15.08.2005 в наступній редакції: "розмір часток в праві спільної часткової власності розподіляється пропорційно розміру вкладів Сторін у наступному відношенні: Сторона 1 - 26%, Сторона 2- 1%, Сторона 3-73% ".

Також, сторони передбачили до даної додаткової угоди від 14.09.2006 р., що договір на дольову участь у будівництві від 15 серпня 2005 року доповнено графіком здійснення внесків 1 та 2 етапу будівництва каналізаційного колектора (Додаток № 1, а.с.23, т.1), згідно до якого відповідач повинен здійснити фінансування будівництва до 30.09.2006 р. в сумі 438 000 грн. (1 етап), 292 000 грн. в строк до 31.10.2006 р., (2 етап).

29.01.2007 р. між КП "Гурзуф" (сторона-2), ТОВ "Тенисте" (сторона-1) та ТОВ "Таурус Девелопмент" (сторона-3) укладено додаткову угоду № 3 до договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.08.2005 р., згідно якої договір на дольову участь у будівництві від 15.08.2005 доповнено графіком здійснення внесків III етапу для будівництва каналізаційного колектора (Додаток № 2): на третьому етапі будівництва, відповідач повинен здійснити внесок у будівництві у сумі 705180 грн. в строк до 01.03.2007 р.

Між КП "Гурзуф" (сторона-2), ТОВ "Тенисте" (сторона-1) та ТОВ "Таурус Девелопмент" (сторона-3) укладено додаткову угоду №4 від 21.02.2007 р., якою був збільшений розмір внеску у будівництві.

Так, загальний розмір внеску Сторін у фінансування будівництва Об'єкту визначається виходячи із Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва в розмірі 2 183 269,24 грн. та розподіляється між Сторонами наступним чином: Сторона 1 - 567 650 грн. (26%), Сторона 2- 21 832,70 грн. (1%), Сторона 3- 1 593 786,54 грн. (73%)". Договір на дольову участь у будівництві від 15 серпня 2005 року доповнено новим графіком здійснення внесків III етапу будівництва каналізаційного колектора, відповідно до якої внесок відповідача у розмірі 863786,54 грн. повинен бути внесений в строк до 15.03.2007 р.

За додатковою угодою № 6 від 31.12.2009 р. до договору про дольову участь у будівництві від 15.08.2005 сторони: ТОВ "Тенисте", КП "Гурзуф" та ТОВ "Таурус Девелопмент" домовились, що договір від 15.08.2005 р. набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договору про спільну діяльність на дольову участь в будівництві від 15.09.2005 р. та додаткових угод до нього, ТОВ "Таурус Девелопмент" перерахувало на розрахунковий рахунок КП "Гурзуф" 725 000 грн..

Також, між КП "Гурзуф"(замовник), ТОВ "Таурус Девелопмент" (платник) і ТОВ "ДСУ-44" (підрядник) був укладений договір підряду №21/02 від 21.02.2007 р., де ТОВ "Таурус Девелопмент" виступало в якості платника, і перерахувало підряднику суму в розмірі 283 537,20 грн. на виконання робіт по влаштуванню об'єкту.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 3.2.1 додаткової угоди № 2 до договору від 15.08.2005 р., відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення перерахування грошових коштів, необхідних для виконання робіт по будівництву Об'єкту на умовах, передбачених договором. Вказаним пунктом передбачено, що право власності на отримані від сторін договору грошові кошти не переходять до сторони - 2 (КП "Гурзуф").

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відзначено, що за умовами п. 2.2 додаткової угоди № 2 до договору від 15.08.2005 р. участь у будівництві Об'єкту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок сторони 2 (КП "Гурзуф") відкритий для фінансування будівництва Об'єкту, відповідно до графіку фінансування, оформленим як додаток до цього договору.

Отже, умовою належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань було відкриття КП "Гурзуф" окремого рахунку для отримання грошових коштів від інших сторін договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, прийнятих на себе зобов'язань за договором від 15.08.2005 позивач не виконав: окремого рахунку для отримання грошових коштів від сторін договору не відкрив, тоді як через відсутність відкритого рахунку позивача для отримання грошових коштів, відповідач відмовився від подальшого перерахування грошей КП "Гурзуф".

Відповідно до ч. 6 ст. 193 ГК України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Разом з цим, відповідач продовжував здійснювати фінансування будівництва об'єкту шляхом безпосередньої участі в укладанні цивільно-правових угод спрямованих на досягнення мети договору від 15.08.2005 р.

Зокрема, 12.06.2007 між КП "Гурзуф" (замовник), ТОВ "Таурус Девелопмент" (інвестор) та ЗАТ "Аеробуд" (підрядник) був укладений контракт № 3/12-06-07 на влаштування каналізаційного колектора від п. Данилівна до КОС пгт.Гурзуф, за умовами п.2.2. якого джерелом фінансування є грошові кошти інвестора (ТОВ "Таурус Девелопмент") в розмірі 428 638 грн., про що свідчить додаток до контракту - договірна ціна № 1 (т.2, а.с. 68-76).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначав, що не відмовлявся від договору про дольову участь у будівництві, а, реалізуючи право надане йому ч. 6 ст. 193 ГК України, лише відмовився від виконання зобов'язання здійснювати фінансування будівництва через КП "Гурзуф" у зв'язку з порушенням останнім його обов'язку відкрити окремий рахунок для фінансування будівництва, у той час як відкриття позивачем рахунку має передувати здійсненню відповідачем свого зобов'язання.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини другої ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Гурзуф" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі № 5002-11/1578-2012 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.