Ухвала

від 26.04.2013 по справі 22б/5014/1746/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2013 року Справа № 22б/5014/1746/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 16.01.2013 у справі№22б/5014/1746/2012 за заявоюДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" доПриватного підприємства "Східполіресурс" пробанкрутство, В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Луганської області від 14.08.2012 у справі №22б/5014/1746/2012 Приватне підприємство "Східполіресурс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" та зобов'язано ліквідатора подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 постанову суду першої інстанції скасовано та припинено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Східполіресурс".

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.01.2013, в якій просить зазначену постанову скасувати, залишивши в силі постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 16.01.2013 у справі №5021/427/12, від 20.11.2012 у справі №12б/5014/571/2012, від 26.09.2012 у справі №5015/7137/11, від 22.02.2012 у справі №13/54б/2011, від 13.03.2012 у справі №5/23б, від 12.10.2010 у справі №Б18/074-10, а також постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2010.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2013 у даній справі надано заявнику строк до 30.04.2013 для усунення недоліків заяви, а саме зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" подати суду докази того, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є правонаступником Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (витяг з статуту, витяг з ЄДРПОУ тощо) та підписаний екземпляр заяви.

Вимоги ухвали від 29.03.2013 виконані заявником належним чином та у повному обсязі.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предметів і підстав позову, тотожних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 16.01.2013 у справі №22б/5014/1746/2012, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та припинення провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що висновки суду першої інстанції про відсутність юридичної особи боржника за її місцемзнаходження є такими, що прийняті без урахування всіх доказів та обставин справи.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 16.01.2013 у справі №5021/427/12 та від 20.11.2012 у справі №12б/5014/571/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову особі, яка звернулася із апеляційною скаргою, в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду з огляду на те, що зазначена особа не є стороною чи учасником у справі про банкрутство, а відтак відповідно до приписів чинного законодавства не має права на апеляційне оскарження судових рішень. Такого ж правового висновку про те, що особа, яка не є стороною у справі чи учасником провадження у справі про банкрутство, позбавлена права апеляційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції дійшов і у постановах Вищого господарського суду від 26.09.2012 у справі №5015/7137/11 та від 22.02.2012 у справі №13/54б/2011, в яких, зокрема, визнав наявними підстави для припинення апеляційного провадження у справі про банкрутство, порушеного за апеляційною скаргою такої особи.

Не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права і постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі №5/23б та від 12.10.2010 у справі №Б18/074-10, в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом в порядку статті 52 Закону про банкрутство, оскільки судами попередніх інстанцій в цих справах встановлено обставини, які необхідні для порушення провадження та визнання банкрутом відсутнього боржника (зокрема надано докази безспірності вимог до боржника, встановлено факти відсутності боржника за місцемзнаходження та неспроможності його відновити свою платоспроможність, а також задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури).

Таким чином, з аналізу наведених постанов суду касаційної інстанції вбачається, що неоднакові правові висновки, покладені в основу цих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Разом з тим, Вищий господарський суд України зазначає, що до судових рішень, на які в заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Таким чином, постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2010 не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

До того ж зі змісту заяви вбачається, що доводи заявника фактично зводяться до правової оцінки повноти дослідження обставин справи судом касаційної інстанції. Разом з тим, за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" в допуску справи №22б/5014/1746/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: Т.Добролюбова С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко