Рішення

від 03.06.2013 по справі 901/1183/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2013Справа № 901/1183/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-СиТэКо»

(вулиця Свердлова, 3/1, офіс 10, місто Якутськ, Російська Федерація, 677007

вулиця П.Осіпенко, 62, кв. 9, місто Сімферополь, 95000)

до Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур»

(вулиця Шмідта, буд 9, місто Сімферополь, 95017)

про стягнення 50000 доларів США

суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Коняшкін А.О., представник, довіреність №0511263 від 06.02.2013;

Від відповідача - Бєлогуб Г.Б., представник, довіреність №588/01-р від 19.03.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-СиТэКо» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур» про стягнення грошових коштів у розмірі 50000 доларів США, що в еквіваленті становить 399650грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що грошові кошти були отримані відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «СиТэКо» в якості попередньої оплати по попередньому договору про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008 та утримуються відповідачем безпідставно, оскільки договір купівлі-продажу не був укладений, а право вимоги повернення цих коштів перейшло від ТОВ «СиТэКо» до позивача по договору уступки права вимоги від 01.02.2013.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі сплином позовної давності. (арк. с. 36-37).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

В С Т А Н О В И В

Відповідно до положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

03 жовтня 2008 року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «СиТэКо» та Кримським закритим акціонерним товариством «По туризму та екскурсіях «Кримтур» (назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «По туризму та екскурсіях «Кримтур») було укладено Попередній договір купівлі - продажу об'єкта нерухомості з гарантійним внеском.

На підставі зазначеного попереднього договору Відповідач повинен був у строк не пізніше 24 лютого 2009 року передати у власність ТОВ «СиТэКо» за договором купівлі-продажу, а ТОВ «СиТэКо» прийняти та оплатити цілісний майновий комплекс, а саме будівлю готелю «Євпаторія», розташованого у місті Євпаторія, прос. Перемоги, 1/64. Зазначений цілісний майновий комплекс належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 362816 від 22 серпня 2007 року, цілісний майновий комплекс має загальну площу 14637,1 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять сім цілих та одна десята) квадратних метрів.

За умовами Попереднього договору продаж цілісного майнового комплексу повинен бути здійснений за 8500000 доларів США. Згідно пункту 5 Попереднього договору ТОВ «СиТэКо» протягом 3-х банківських днів повинно було сплатити відповідачу гарантійний внесок в безготівковій формі в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США на розрахунковий рахунок Відповідача, зазначений у Попередньому договорі, а Відповідач отримати його.

Додатковими угодами продовжено строк передачі у власність цілісного майнового до 01 жовтня 2009 року ( арк. с. 13, 14).

06 жовтня 2008 року на підставі Попереднього договору та виставленого Відповідачем рахунку №58 від 03 жовтня 2008 року ТОВ «СиТэКо» повністю сплатило гарантійний внесок у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, про що свідчать платіжні доручення з відміткою банку (додаються до позову).

01 лютого 2013 року між ТОВ «ТК- СиТэКо» та ТОВ «СиТэКо» було укладено договір про відступлення права вимоги у розмірі 50000 доларів США, відповідно до якого ТОВ «СиТэКо» (цемент) передало, а ТОВ «ТК- СиТэКо» (цесіонарій) прийняло у повному обсязі належні цементу права, які випливають з попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008 з додатковими угодами (арк..с. 20).

Пунктом 1.3 договору уступки визначено, що право вимоги становить 50000 дол.США, що підтверджується попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008, рахунком №58 від 03.10.2008, довідкою про проведення валютної операції від 06.10.2008.

Пунктом 4 частини першої статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, у письмовій формі.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За приписами статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 219 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9), не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що попередній договір про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Таким чином, грошові кошти у сумі 50000 дол.США отримані відповідачем від ТОВ «СиТэКо» без достатньої правової підстави.

Факт отримання відповідачем від ТОВ «СиТэКо» зазначених грошових коштів не заперечується.

Положеннями статті 1212 глави 83 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд не приймає доводи відповідача щодо застосування позовної давності, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За приписами статті 1213 цього Кодексу набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СиТэко» на адресу Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур» направлена претензія (вих. № 147-012 від 01.10.2012) з вимогою повернути грошові кошти, які були перераховані у розмірі п'ятдесят тисяч доларів США, що підтверджується квитанцією пошти та перепискою сторін (арк. с. 15-18).

Докази повернення відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «СиТэКо» грошових коштів у сумі 50000 доларів США, що складає 399650 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, на час винесення судом цього рішення відсутні.

Враховуючи, що 01 лютого 2013 року між ТОВ «ТК- СиТэКо» та ТОВ «СиТэКо» було укладено договір про відступлення права вимоги у розмірі 50000 доларів США, відповідно до якого ТОВ «СиТэКо» (цемент) передало, а ТОВ «ТК- СиТэКо» (цесіонарій) прийняло у повному обсязі належні цементу права вимоги повернення відповідачем 50000 дол.США, позовні вимоги ТОВ «ТК-СиТэКо» є правомірними і підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур» (вулиця Шмідта, буд 9, місто Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 02648828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-СиТэКо» (вулиця Свердлова, 3/1, офіс 10, місто Якутськ, Російська Федерація, 677007, ІНН 1435107174, ОРГН 1031402043705) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 399650 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 7993 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 10.06.2013.

Суддя Н.Г. Шевчук

Розсилка простою:

1. ТОВ «ТК-СиТэКо»

вулиця П.Осіпенко, 62, кв. 9, місто Сімферополь, 95000)

2. ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур»

(вулиця Шмідта, буд 9, місто Сімферополь, 95017