Постанова
від 22.07.2013 по справі 901/1183/13
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 901/1183/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - Коняшкін А.О., представник, довіреність № 1-511 від 06.02.203;

відповідача - Бєлогуб Г.Б., представник, довіреність № 588/01-р від 19.03.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 03 червня 2013 року у справі № 901/1183/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" (вул. Свердлова, 3/1, офіс 10, Якутськ, Російська Федерація, 677007)

до Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" (вул. Шмідта, 9, Сімферополь, 95000)

про стягнення 50000 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" про стягнення грошових коштів у розмірі 50000 доларів США, що в еквіваленті становить 399650,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем були отримані грошові кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю "СиТєКо" в якості гарантійного внеску за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008 та утримуються ним безпідставно, оскільки договір купівлі-продажу не був укладений, майно не передано, а право вимоги з повернення цих коштів перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "СиТєКо" до позивача по договору уступки права вимоги від 01.02.2013.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 03 червня 2013 року у справі № 901/1183/13 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" до Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" про стягнення 50000 доларів США задоволена.

Своє рішення суд обгрунтовує тим, що попередній договір не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, тому він не має юридичної сили, а грошові кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що попередній договір про укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості з гарантійним внеском не є договором купівлі-продажу. За вказаним договором не переходить право власності на об`єкт, тому він не підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідач також вказує, що претензія позивача з вимогою повернення гарантійного внеску на його адресу не надходила. Заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем, крім того пропущений строк позовної давності для звернення до суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня 2013 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

03 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СиТєКо" (покупець) та Кримським закритим акціонерним товариством "По туризму та екскурсіях "Кримтур", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур" (продавець), укладений попередній договір про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості з гарантійним внеском (далі - Попередній договір), відповідно до умов якого продавець повинен у строк не пізніше 24 лютого 2009 року передати у власність покупця за договором купівлі-продажу, а покупець прийняти та оплатити цілісний майновий комплекс, а саме: будівлю готелю "Євпаторія", розташованого у місті Євпаторія, прос. Перемоги, 1/64 (а.с.10-12).

Зазначений цілісний майновий комплекс загальною площею 14637,1 кв.м. належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 362816 від 22 серпня 2007 року.

За умовами Попереднього договору продаж цілісного майнового комплексу повинен бути здійснений за 8500000,00 доларів США. Згідно пункту 5 Попереднього договору продавець протягом 3-х банківських днів повинен сплатити відповідачу гарантійний внесок в безготівковій формі в розмірі 50000,00 доларів США на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у Попередньому договорі, а продавець отримати його.

Додатковими угодами продовжено строк передачі у власність цілісного майнового комплексу до 01 жовтня 2009 року (а.с. 13-14).

У випадках, передбачених п. 7-8 Договору сума гарантійного внеску підлягає поверненню.

Відповідно до п. 9 Договору строк повернення внеску складає десять календарних днів з моменту отримання будь-якою стороною письмової вимоги про повернення гарантійного внеску.

Платіжним дорученням № 136 від 06.10.2008 покупець повністю сплатив гарантійний внесок у розмірі 50000,00 доларів США (а.с.22).

Покупець звернувся до відповідача з претензією № 147-012 від 01.10.2012 про повернення суми гарантійного внеску. Вказана претензія залишена відповідачем без реагування.

01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СиТєКо" укладений договір про уступку права вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СиТєКо" (цедент) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" (цесіонарій) прийняло у повному обсязі належні цеденту права, які випливають з Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 03.10.2008 з додатковими угодами (а.с. 20).

Пунктом 1.3 договору уступки визначено, що право вимоги становить 50000,00 доларів США, які перераховані на виконання Попереднього договору, що підтверджується рахунком № 58 від 03.10.2008, довідкою про проведення валютної операції від 06.10.2008.

Відповідач свої зобов`язання за Попереднім договором не виконав, тому гарантійний внесок підлягає поверненню.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Господарський суд Автономної Республіки Крим позовні вимоги задовольнив повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості з гарантійним внеском від 03 жовтня 2008 року.

Згідно статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отримання відповідачем гарантійного внеску ним не заперечується, до того ж, підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 136 від 06.10.2008.

Висновки суду першої інстанції про те, що Попередній договір не посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, тому не має юридичної сили, є передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості з гарантійним внеском від 03.10.2008 не є договором купівлі-продажу, оскільки предметом вказаного договору є домовленість сторін про наміри в подальшому укласти договір купівлі-продажу. За вказаним Попереднім договором позивачу не переходить право власності на об`єкт, тому він не потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Щодо доводу позивача про виникнення у відповідача обов`язку з повернення попередньої оплати судова колегія зазначає наступне.

Претензія № 147-012 від 01.10.2012 направлена на адресу відповідача рекомендовною кореспонденцією 03.10.2012, однак не може бути прийнята судом як належний і допустимий доказ виникнення у відповідача зобов`язання з повернення гарантійного внеску за Попереднім договором, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 Попереднього договору строк повернення гарантійного внеску, за згодою сторін становить десять календарних днів з моменту отримання стороною письмової вимоги про повернення гарантійного внеску .

Позивач не має, тому не надав суду доказів того, що дана вимога отримана відповідачем та у нього з певної дати виникло зобов`язання з повернення гарантійного внеску.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Посилання позивача на направлення претензії відповідачу рекомендованою кореспонденцією не може бути прийнято судом, оскільки це підтверджує лише факт направлення документа та не є підтвердженням отримання вказаної претензії відповідачем. Відтак, касовий чек пошти Росії від 03.10.2012, що підтверджує направлення претензії відповідачу, не є належним доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України настання строку повернення відповідачем набутих за Попереднім договором коштів.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що у Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" не настав строк повернення гарантійного внеску за Попереднім договором, тому довід заявника апеляційної скарги, що термін повернення гарантійного внеску не настав, судова колегія вважає обгрунтованим.

Дослідивши інші доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Оскільки строк повернення гарантійного внеску не настав, питання щодо застосування позовної давності судовою колегією не розглядалося.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги в частині стягнення гарантійного внеску.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно вимог статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та дають підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року у справі № 901/1183/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТєКо" (вул. Свердлова, 3/1, офіс 10, Якутськ, Російська Федерація, 677007; вул. П. Осіпенко, 62, кв. 9, Сімферополь, 95000).

2. Публічне акціонерне товариство "По туризму та екскурсіях "Кримтур" (вул. Шмідта, 9, Сімферополь, 95000).

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.07.2013
Оприлюднено29.07.2013
Номер документу32648669
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/1183/13

Ухвала від 24.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Селіваненко В.П.

Постанова від 08.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Круглікова K.C.

Ухвала від 12.09.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Круглікова K.C.

Ухвала від 30.07.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Рибіна Світлана Анатоліївна

Постанова від 22.07.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Рибіна Світлана Анатоліївна

Ухвала від 09.07.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Рибіна Світлана Анатоліївна

Ухвала від 01.07.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Рибіна Світлана Анатоліївна

Рішення від 03.06.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Н.Г. Шевчук

Ухвала від 08.04.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Н.Г. Шевчук

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні