Постанова

від 04.06.2013 по справі 821/1968/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. 15 год. 45 хв.Справа № 821/1968/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Кириченка К.І.,

представника відповідача - Саніної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕМ - Холдинг"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання недійсними (протиправними) та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕМ - Холдинг" (далі - ТОВ "Торговий дім ЕМ - Холдинг", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить визнати недійсними (протиправними) та скасувати податкову вимогу від 15.04.2013 р. № 210-19 про визначення суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у вигляді пені 13 770,16 грн. та рішення від 15.04.2013р. №160 про опис майна ТОВ "Торговий дім ЕМ - Холдинг" у податкову заставу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, пояснив, що за спірною податковою вимогою відповідач звернувся до підприємства з вимогою про сплату податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 365,86 грн. та з податку на прибуток у сумі 13 404,30 грн. Зазначена сума боргу це пеня, нарахована відповідачем за нібито несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток. У зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає нарахування пені незаконним, оскільки таке нарахування здійснено на суму податкового зобов'язання, хоча і визначеного податковим органом, але яке було сплачено підприємством у встановлені строки, до набуття ним статусу податкового боргу. Тому є протиправними податкова вимога та рішення про опис від 15.04.2013р. №160.

Посилаючись на пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України позивач стверджує, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2013р. № 0001162200 додатково обчислені відповідачем грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 97 242,50 грн. були сплачені платіжним дорученням від 27.02.2013р. № 2493, тобто в межах десятиденного терміну належної їх сплати.

Представник відповідача позов не визнала, заперечення на позов обґрунтовує тим, що пеня за несвоєчасну сплату податку на прибуток, яка зазначена у спірній вимозі, обчислена позивачеві не за несвоєчасну сплату додатково обчислених грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2013р. №0001162200, а за весь період несплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, встановленого перевіркою позивача (акт від 28.01.2013р. № 698/22.1/31489222) та доведеного платникові податку цим податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач стверджує, що пеня за несвоєчасну сплату податку обчислюється за весь період його несплати, починаючи зі строку коли платник податку мав задекларувати та сплатити це зобов'язання та закінчуючи днем його фактичної сплати. Тому відповідач вважає, що розмір пені обчислено правомірно і, як наслідок, у податкового органу були всі підстави для опису майна у податкову заставу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Таким чином, податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов'язку та виникнення у нього податкового боргу.

За змістом ст. 89 ПК України майно платника податків, що має податковий борг, передається у податкову заставу, для визначення конкретного майна, на яке може бути повернуто стягнення проводиться опис майна у податкову заставу.

Наведені обставини щодо визначення відповідачем податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2013р. № 0001162200 та їх сплати у строк, зазначений у цьому рішенні, сторонами не заперечується. Спірним є порядок обчислення пені.

Позиція позивача полягає у тому, що обчислення належних до сплати податків має визначатись або платником податків самостійно у податковій звітності, або податковими органами за податковими повідомленнями-рішеннями, а пеня має нараховуватись, починаючи з наступного дня після закінчення строків сплати податків, визначених у цих документах.

Позиція відповідача полягає у тому, що пеня за несвоєчасну сплату податків при їх додатковому визначенні за наслідками проведених перевірок має обчислюватись за весь період їх не сплати, починаючи з дати виникнення обов'язку їх сплати та закінчуючи фактичною їх сплатою до відповідного бюджету.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні приписи законодавства.

Статтею 129 ПК України передбачено нарахування пені платникові податків у разі несвоєчасної сплати податків і зборів при самостійному обчисленні грошових зобов'язань, при обчисленні їх за наслідками перевірок податкового органу та не виконання податковим агентом обов'язків щодо перерахування належних сум грошових зобов'язань.

Пунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України регламентується порядок нарахування пені у разі самостійного обчислення податків і зборів платником податків та у разі, коли відповідальним за обчислення цих податків і зборів є податковий орган. У першому випадку розмір та дата сплати зобов'язань визначається податковою звітністю, у другому - податковим повідомленням-рішенням, складеним податковим органом.

Суд вважає, що обчислення пені у разі донарахування грошового зобов'язання контролюючим органом регулюється пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, за приписами якого нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно розпочав обчислення пені щодо грошового зобов'язання, починаючи зі строку, коли позивач мав сплатити це зобов'язання при належному виконанні свого податкового обов'язку щодо своєчасності декларування належних до сплати податків і зборів.

Враховуючи, що спірне рішення про опис майна є наслідком не сплати правомірно обчисленої відповідачем пені з податку на прибуток, суд вважає його таким, що відповідає приписам податкового законодавства.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, підстави, на які посилається відповідач, та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕМ - Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними (протиправними) та скасування податкової вимоги від 15.04.2013 р. № 210-19 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.04.2013 р. № 160 - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом за ухвалою суду від 22.05.2013 р. щодо заборони Державній податковій інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби проводити дії по опису майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕМ - Холдинг" (код ЄДРПОУ 31489222) у податкову заставу та реалізації майна, - скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 червня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8