КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17564/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт від 09 листопада 2012 року № 537/22-205/00017733.
В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27, пп.14.1.36, п. 14.1 статті 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3 п. 138.4, п. 138.5, п. 138.6, п. 138.8 - п.138.10, статті 138, пп. 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за перше півріччя 2012 року на загальну суму 8 248 156,00 грн.; п. 6.5 статті 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 186.3, статті 186, пп. 196.1.14, пп. 192.1.1, п. 192.1, статті 192, п. 196.1 статті 196, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 408 712, 00 грн.
На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року № 0005242220, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток у сумі 8 248 156, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року № 0005252220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 720 532, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, між філією позивача (Покупець), з одного боку, та ПНВКП «Атон» (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір № 08 від 07 січня 2011 року, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини, названі в подальшому «Товар» у відповідності з попередніми замовленнями (замовлення) Покупцем.
Крім того, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ПНВКП «Атон» (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір № 011 від 16 березня 2012 року.
У відповідності до п. 1.1 Договору № 011 - Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини, названі в подальшому «Товар» у відповідності з попередніми замовленнями замовлення Покупцем.
Зобов'язання сторін за вказаними договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується накладними, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними доручення, наказами про призначення осіб, які здійснювали фактичне приймання матеріалів, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення, поясненнями водія, плани-звіти по ремонту суден та вимоги про видачу матеріалів зі складу для ремонту, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, між АСК «Укррічфлот» та ТОВ «НВФ «Волз» було укладено договір від 27 жовтня 2008 року № 1/111/2461, предметом якого є надання інформаційно-комутаційних послуг: передача голосових даних телефонною мережею загального користування, ведення статистики, опрацювання інформації і надання її Абоненту в друкарському вигляді». Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Плутон ЛТД» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на отримання товару.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, поясненнями водія, поясненнями керівника контрагента, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також, між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «НПКФ «Діод Плюс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Судом встановлено, що зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними доручення, поясненнями керівника контрагента, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «Профтранс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «Стальсервіс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Судом встановлено, що зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, поясненнями водія, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також, між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «Праймпостачсервіс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на отримання товару.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, бухгалтерськими довідками, доказами використання придбаних матеріалів для ремонту плавзасобу, копії яких долучені до матеріалів справи.
Між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ТОВ «БК «Акрополь СВ», з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Судом встановлено, що зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. Також позивачем було надано суду докази в подальшому використання отриманого товару, а саме: видаткові накладні, «Акт установки запасных частей», бухгалтерські довідки № 3.
Також, між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «ВТФ «Магістр Плюс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, «Требованиями на получение топлива, смазочного масла и смазки» про витребування 99 408 літрів паливно-мастильних матеріалів (надалі по тексту ПММ), Журналом виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, Свідоцтвом про право власності на судно, Наказами про призначення на посаду відповідальних осіб, які здійснювали приймання ПММ, Довідкою про перебування на балансі суден, які використали ПММ, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, між Філією Позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «Агробуд Сервіс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунок-фактуру, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. Також позивачем надано суду докази в подальшому використання отриманого товару.
Також, між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Бімар» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактури, видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, копії яких долучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та ПП «Сан Ойл» було укладено Договір від 30 квітня 2010 року № 28. На виконання даного договору позивачем надано суду наступні документи: Специфікації товару, акти приймання передачі товару, податкові накладні, рахунки - фактури, видаткові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також, між ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та ПП «Сан Ойл» було укладено Договір комісії №К-3004/10 від 30 квітня 2010 року та Додаткове погодження № 7 к Договір комісії № К-3004/10 від 30 квітня 2010 року.
Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.
Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» - особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.
Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 статті 7 зазначеного Закону - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Аналогічні зазначеним вище нормам положення містяться і в Податковому кодексі України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність вимогам зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.
Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.
Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п.5.2. статті 5 вказаного Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В силу пп. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж норми Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає про фіктивність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, що на його думку підтверджується, зокрема, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці № 1-349/11 у відношенні гр. ОСОБА_3 директора ПП «Планета Послуг» та Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2012 року у справі № 232/2935/12, якою ОСОБА_4 визнано винною в фіктивному підприємництві створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило державі велику матеріальну шкоду за ч. 2 статті 205 КК України
Відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Крім того, необхідно зазначити, що вказані рішення жодним чином не висвітлюють взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, а тому вони не мають приюдиційного значення для вирішення даної адміністративної справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладені з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.
Звертаючи увагу на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2013 |
Оприлюднено | 12.06.2013 |
Номер документу | 31759852 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні