Ухвала

від 28.08.2013 по справі 2а-17564/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2013 р. м. Київ К/800/34288/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Степашка О.І., Федорова М.О., за участю секретаря судового засідання Стоцького О.І.,

представника позивача Барського К.М.,

представника відповідача Перепелюка О.В.,

представника прокуратури Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкових інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р.

у справі № 2а-17564/12/2670

за позовом публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - позивач, ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»)

до Державної податкових інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0005242220, частково, в розмірі 6 900 270,66 грн. та № 0005252220 повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013р., адміністративний позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0005242220 ДПІ у Подільському районі м. Києва, частково, в розмірі 6 900 270,66 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0005252220 ДПІ у Подільському районі м. Києва повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44, п.п.139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141, п. 146.4 ст.146, ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні фактичні обставини справи.

ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт від 09.11.2012 р. № 537/22-205/00017733 та встановлено порушення платником податків вимог п.5.1, п.п.5.2.1, п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п.138.2, п. 138.3 п. 138.4, п. 138.5, п. 138.6, п. 138.8 - п.138.10, ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на загальну суму 8 248 156,00 грн., в тому числі по періодах окремим підсумком: 2009 рік 207 591,00 грн., 2010 рік 490 952,00 грн., І квартал 2011 року 266 843,00 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року 5 882 509,00 грн., І півріччя 2012 року 1 400 261,00 грн.; п. 6.5 ст. 6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п. 7.2., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 186.3, ст. 186, п.п.196.1.14, п.п.192.1.1, п. 192.1, ст. 192, п. 196.1 ст. 196, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 408 712,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0005242220, яким ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток у сумі 8 248 156,00 грн. та № 0005252220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 720 532,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Покупець) та ПНВКП «Атон» (Продавець), було укладено Договір № 08 від 07.01.2011 р., за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини, названі в подальшому «Товар» у відповідності з попередніми замовленнями (замовлення) Покупцем.

Також, між позивачем (Покупець) та ПНВКП «Атон» (Продавець) було укладено Договір № 011 від 16.03.2012 р., відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини, названі в подальшому «Товар» у відповідності з попередніми замовленнями замовлення Покупцем.

Факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами зафіксовані накладними, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними доручення, наказами про призначення осіб, які здійснювали фактичне приймання матеріалів, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення, поясненнями водія, плани-звіти по ремонту суден та вимоги про видачу матеріалів зі складу для ремонту, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, між АСК «Укррічфлот» та ТОВ «НВФ «Волз» було укладено договір від 27.10.2008 р. № 1/111/2461, предметом якого є надання інформаційно-комутаційних послуг: передача голосових даних телефонною мережею загального користування, ведення статистики, опрацювання інформації і надання її Абоненту в друкарському вигляді». Зобов'язання сторін за договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Замовник) та ТОВ «Плутон ЛТД» (Виконавець) було укладено усну угоду на отримання товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, поясненнями водія, поясненнями керівника контрагента, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Замовник), з одного боку, та ПП «НПКФ «Діод Плюс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними доручення, поясненнями керівника контрагента, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Замовник) та ПП «Профтранс» (Виконавець) було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Між філією позивача (Замовник), з одного боку, та ПП «Стальсервіс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, поясненнями водія, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Замовник) та ПП «Праймпостачсервіс» (Виконавець) було укладено усну угоду на отримання товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, бухгалтерськими довідками, доказами використання придбаних матеріалів для ремонту плавзасобу, копії яких долучені до матеріалів справи.

Між філією позивача (Замовник), з одного боку, та ТОВ «БК «Акрополь СВ», з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. Використання отриманого товару в подальшому позивачем підтверджується видатковими накладними, «Актом установки запасных частей», бухгалтерськими довідками № 3.

Також, між філією ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (Замовник), з одного боку, та ПП «ВТФ «Магістр Плюс» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, «Требованиями на получение топлива, смазочного масла и смазки» про витребування 99408л. паливно-мастильних матеріалів, Журналом виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, свідоцтвом про право власності на судно, наказами про призначення на посаду відповідальних осіб, які здійснювали приймання паливно-мастильних матеріалів, Довідкою про перебування на балансі суден, які використали паливно-мастильних матеріалів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, між філією позивача (Замовник) та ПП «Агробуд Сервіс» (Виконавець) було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунок-фактуру, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, між позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Бімар» (Виконавець), з іншого боку, було укладено усну угоду на поставку товару.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактури, видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, копії яких долучені до матеріалів справи.

Між ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та ПП «Сан Ойл» було укладено договір від 30.04.2010 р. № 28. Виконання даного договору підтверджують наступні документи: специфікації товару, акти приймання передачі товару, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, між ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та ПП «Сан Ойл» було укладено договір комісії № К-3004/10 від 30.04.2010 р. та Додаткове погодження № 7.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті, заперечуючи проти висновків податкового органу викладених у зазначеному вище акті перевірки та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, щодо заперечення проти твердження відповідача, що укладені між позивачем та контрагентами правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів ст. 228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.ч.1-3, ч.5, ч.6 ст.203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та контрагентами не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Висновки ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо порушення ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» вимог податкового законодавства України мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкових інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: (підпис) О.І. Степашко (підпис) М.О. Федоров З оригіналом згідно

Помічник судді Паніотова В.Г.