Постанова

від 04.06.2013 по справі 2а-11847/12/0170/30

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-11847/12/0170/30

04.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженню відповідальністю "Кримміськбудмонтаж" - Летанина Наталія Олександрівна, довіреність № б/н від 10.10.12,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Кірюшкіна Кристина Олександрівна, довіреність № 658/9/10 від 12.02.13,

розглянувши матеріали справи № 2а-11847/12/0170/30 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 21.12.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримміськбудмонтаж" (вул. Халтуріна, 49 б, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про спонукання до виконання певних дій та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 у справі №2а-11847/12/0170/30 частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби. Постановлено: зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби виключити з Системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомості щодо нікчемності правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур», ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн», ТОВ «БК «Флайбуд». В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі заявник посилається на правомірність висновків стосовно завищення позивачем валових витрат та заниження податкового кредиту, та відповідно, обґрунтованість включення до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжності між ТОВ «Кримміськбудмонтаж» по взаємовідносинах ТОВ «БК «Флайбуд», ТОВ БК «Будлайн», ТОВ «Будінженіринг-Компані».

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в неї.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кримміськбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 35956823) з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн» (код ЄДРПОУ 36086356), ТОВ БК «Флайбуд» (код 36677985) за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, з ТОВ «Будінжинірінг-Компані» (код ЄДРПОУ 35143263) за період з 01.03.2011 року по 31.04.2011 року, за результатами якої складено Акт № 1194/22-01/35956823/144 від 28.08.2012 року (а.с.35)(далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем: ч.1, ч.4 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного Кодексу України в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним: з постачальниками - ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн» (код ЄДРПОУ 36086356), ТОВ «БК «Флайбуд» (код ЄДРПОУ 36677985), ТОВ «Будінжинірінг-Компані» (код ЄДРПОУ 35143263) завищення валових витрат на загальну суму 2161668,00 грн., у т.ч. за півріччя 2010 року на суму 1501499,00 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 1501499 грн., за 2010 рік на суму 1501499,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 660169,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 660169,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 660169,00 грн. на порушення п.1.32 ст.1, п. п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ред. Від 22.05.1997 року, зі змінами та доповненнями, ст.138 Податкового кодексу України; завищення податкового кредиту на загальну суму 432334 грн., в т.ч. за квітень 2010 року в сумі 330300,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 132034,00 грн., на порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст..201 Податкового кодексу України;

З акту перевірки вбачається, що висновок про нікчемність правочинів позивача із вищевказаними контрагентами в силу ч.1, ч.4 ст.203, ст..215, ч.1 ст.216 Цивільного Кодексу України зроблено на підставі інформації, яка надійшла від Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про проведення документальних невиїзних перевірок:

1) ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн» - у зв'язку із відсутністю у такого контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного торгівельного обладнання;

2) ТОВ «БК «Флайбуд» - у зв'язку із відсутністю останнього за місцезнаходженням;

3) ТОВ «Будінжинірінг-Компані» - у зв'язку із встановленням розбіжностей за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між податковим кредитом ТОВ «Будінжинірінг-Компані» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Трейдингова компанія «Ізобуд», в результаті чого позивач не мав права включати до складу виконаних ним робіт ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт Тур» вартість субпідрядних робіт, включати таку вартість до складу валового доходу та нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ».

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст.203 ЦКУ, зокрема ч.1 та ч.5 ст.203 ЦКУ, згідно яких:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції стосовно того, що посилання податкового органу в акті перевірки на ст.228 Цивільного Кодексу України, на підставі якої правочини позивача з ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур», ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн», ТОВ «БК «Флайбуд», ТОВ «Будінжинірінг-Компані» визначені, як нікчемні, не підтверджуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано до суду первинні документи, які підтверджують реальність здійснення правочинів із контрагентами, зокрема:

по взаємовідносинах із ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн»: договір підряду №16/11-09 від 16.11.2009 року), (а.с.70), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року, грудень 2009 року, березень 2010 року (а.с.74, 75, 77, 83, 84, 85, 86, 87), акти приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2010 року (а.с.79,80), податкову накладну №310313 від 31.03.2010 року (а.с.82), платіжні доручення №179 від 01.04.2010 року (а.с.89), №259 від 06.04.2010 року (а.с.90), №232 від 06.04.2010 року (а.с.91), обороно-сальдову відомість;

по взаємовідносинах з ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур»: договір підряду №6 С від 14.11.2008 року (а.с.157-162), додаткову угоду до договору підряду №6 С від 14.11.2008 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року, січень 2010 року (а.с.92, 93, 94, 95, 96, 121-123), за квітень 2010 року (а.с. 99-103), за квітень 2011 року (а.с.134), за травень 2011 року (а.с.143), акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року (а.с.135-142), за травень 2011 року, акти приймання-передачі виконаних робіт від 29.01.2010 року (а.с.97,98), платіжні доручення №345 від 19.04.2010 року (а.с.104), №56 від 27.01.2010 року (а.с.150), №57 від 27.01.2010 року (а.с.151), №96 від 02.02.2010 року (а.с.153), №95 від 02.02.2010 року (а.с.154), податкову накладну №6 від 19.04.2010 року (а.с.105), оборотно-сальдові відомості (а.с. 106, 107, 149, 152, 155, 156); акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року (а.с.135-142), за травень 2011 року (а.с.144-148);

по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Флайбуд»: договір підряду №18/01-10 від 18.01.2010 року (а.с.108), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року (а.с. 112-114), оборотно-сальдові відомості (а.с.115-116); платіжні доручення №178 від 01.04.2010 року, №233 від 06.04.2010 року, №260 від 06.04.2010 року (а.с.117, 118, 119), податкову накладну №310315 від 31.03.2010 року (а.с.120);

по взаємовідносинам з ТОВ «Будінжинірінг-Компані»: видаткові накладні від 31.03.2011 року (а.с.126, 127), оборотно-сальдову відомість (а.с.128), платіжні доручення №297 від 31.03.2011 року (а.с.129), №340 від 12.04.2011 року (а.с.130), №334 від 12.04.2011 року (а.с.131), податкові накладні №116 від 31.03.2011 року, №117 від 31.03.2011 року(а.с.133). Позивачем також надано податкові декларації з ПДВ за березень, квітень2010 року, за березень-квітень 2011 року, за 1 квартал 2011 року, за півріччя 2011 року.

Враховуючи, що недійсність або нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, акт перевірки не може бути належним доказом за вказаними підставами.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити з системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомості щодо нікчемності правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур», ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн», ТОВ «БК «Флайбуд» суд виходив з тієї обставини, що висновки податкового органу про нікчемність або недійсність угод, що укладені позивачем з його контрагентами, не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються дослідженими судом первинними бухгалтерськими документами позивача.

Судова колегія зазначає наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 N 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Згідно п. 2.15 Порядку результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за певними категоріями.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

З уточнених позовних вимог вбачається, що позовна вимога, яка була задоволена судом, стосувалась зобов`язання відповідача виключити з Системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відомості щодо нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами.

При цьому представник позивача посилається на додаток №4 (а.с.242-243 т.1) Результати опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов`язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Кримміськбудмонтаж» та його контрагентів станом на 31.07.2012.

Судова колегія дослідивши зазначений документ вважає, що він не є доказом внесення до Системи автоматизованого співставлення відомостей щодо нікчемності правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур», ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн», ТОВ «БК «Флайбуд». Так, стовпчик 10 додатку, який повинен містити виходячи зі змісту верхнього рядку номер, дату, суму податку на додану вартість податкової накладної, містить посилання на пункти акту перевірки. При співставленні змісту акту перевірки № 1194/2-01/35956823/144 від 28.08.2012 та номерів пунктів, зазначених у додатку, можна зробити висновок, що саме на пункти цього самого акту посилається посадова особа відповідача, яка підписала додаток.

Але судова колегія дійшла висновку, що відомості щодо нікчемності правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур», ТОВ «Будівельна компанія «Будлайн», ТОВ «БК «Флайбуд», зобов`язання виключити які, були саме предметом позову, до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту відповідачем не вносились.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не наведено обставин, які б підтверджували порушення його права відповідачем саме включенням до Системи автоматизованого співставлення відомостей, які він просить зобов`язати виключити.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 у справі №2а-11847/12/0170/30 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко