Ухвала

від 05.06.2013 по справі 826/939/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/939/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ «ЛТД» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання незаконними та скасування припису та постанов відповідача , -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ «ЛТД» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі Інспекція або відповідач) про визнання незаконними та скасування припису від 14.12.2012 року та постанов від 24.12.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 лютого 2013 року позов задовольнив повністю.

1. Визнав незаконним та скасував припис Інспекції від 14.12.2012 року про усунення ТОВ "Світ "ЛТД" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 23, літера А, код ЄДРПОУ 19034881) порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

2. Визнав незаконною та скасував постанову Інспекції № 225/12 від 24.12.2012 року про накладення штрафу у розмірі 11340 грн. 00 коп. на ТОВ "Світ "ЛТД" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Визнав незаконною та скасував постанову Інспекції № 226/12 від 24.12.2012 року про накладення штрафу у розмірі 419580 грн. 00 коп. на ТОВ "Світ "ЛТД" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Визнав незаконною та скасував постанову Інспекції № 227/12 від 24.12.2012 року про накладення штрафу у розмірі 419580 грн. 00 коп. на ТОВ "Світ "ЛТД" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

5. Присудив на користь ТОВ "Світ "ЛТД" судові витрати в сумі 2294 грн. 00 коп. за рахунок Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Інспекція посилається на те, що судом першої інстанції прийнято вказане рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012 року Інспекцією було проведено позапланову перевірку нежитлового приміщення № 221 по вулиці Червоноармійській, 23, літера А у м. Києві на предмет дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

За наслідками перевірки головним державним інспектором інспекційного відділу №3 Інспекції Борисовою С.В. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.12.2012 року (далі Акт перевірки від 14.12.2012 року), згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги підпункту а) пункту 3 частини 4 статті 41, частини 1 статті 34, частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон №3038-VI від 17 лютого 2011 року ).

В Акті перевірки від 14.12.2012 року зазначено, що позивачем не виконуються вимоги приписів Інспекції від 30.11.2011 року, продовжується експлуатація самовільно реконструйованого нежитлового приміщення № 221 по вулиці Червоноармійській, 23, літера А у м. Києві в якості закладів громадського харчування ресторанів/барів «Сейф», «Рішельє» та «Пушистий» без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Крім того, у період з 15.12.2011 року до 10.12.2012 року здійснено будівельні роботи з реконструкції приміщення шляхом прибудови та влаштування ресторанної зали без дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами перевірки інспектором Борисовою С.В. було винесено припис від 14.12.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі Припис від 14.12.2012 року), яким з метою усунення виявлених порушень заборонялось з 20.12.2012 року експлуатацію самовільно реконструйованого нежитлового приміщення № 221 по вулиці Червоноармійській, 23, літера А у м. Києві та вимагалось усунути встановлені правопорушення відповідно до вимог діючого законодавства до 02.01.2013 року.

14.12.2012 року Інспекцією був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, (далі - Протокол від 14.12.2012 року), згідно з яким встановлено порушення позивачем підпункту а) пункту 3 частини 4 статті 41 Закону №3038-VI від 17 лютого 2011 року.

На підставі Акту перевірки від 14.12.2012 року, припису від 14.12.2012 року та протоколу від 14.12.2012 року відповідачем були винесені:

постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №225/12 від 24.12.2012 року (далі Постанова №225/12), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України №208-94-ВР від 14 жовтня 1994 року "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі Закон №208-94-ВР ) та накладено штраф у сумі 11340 грн. 00 коп.;

постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №226/12 від 24.12.2012 року (далі - Постанова №226/12), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.5 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону №208-94-ВР та накладено штраф у сумі 419580 грн. 00 коп;

постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №227/12 від 24.12.2012 р. (далі Постанова №227/12), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 пункту 5 частини 2 статті 2 Закону №208-94-ВР та накладено штраф у сумі 419580 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-ХІV від 20.05.1999 року (далі Закон №687- ХІV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" № 549 від 23.05.2011 року, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Згідно п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011від 8 квітня 2011 року , основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі Порядок №553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п.2 Порядку №553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно матеріалів справи 30.11.2011 року відповідачем відносно позивача були винесені приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт), (далі Приписи від 30.11.2011 року), якими заборонялось з 09.12.2012 року експлуатацію реконструйованого нежитлового приміщення у якості закладів громадського харчування ресторанів «Сейф», «Рішельє» та «Пушистий» на вул. Червоноармійській, 23, м. Києва до усунення встановленого порушення відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з вимогами пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктами 18, 19 Порядку №553 встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У позовній заяві позивач стверджував, що приписи від 30.11.2011 року були складені за відсутності представників позивача та без належного повідомлення позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що, оскільки в приписах від 30.11.2011 року відсутня відмітка про одержання позивачем даних приписів, а також те, що з наданого відповідачем повідомлення про вручення неможливо ідентифікувати, які саме документи були направлені позивачу, позивач не був належним чином повідомлений про винесення приписів від 30.11.2011 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

У відповідності до статті 39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Світ "ЛТД" є власником нежитлового приміщення № 221 по вулиці Червоноармійській, 23, літера А у м. Києві загальною площею 626,8 кв.м., що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 року у справі №9/10 за позовом ТОВ "Світ ЛТД" до ТОВ "Монолітстальбуд", КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії (далі - рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 року), а також реєстраційним написом КП МБТІ м. Києва на правовстановлюючому документі №2236-п від 21.04.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що в мотивувальній частині рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 р. встановлено, що 11 вересня 2009 року між ТОВ «Світ ЛТД» та ТОВ «Монолітстальбуд» було укладено договір будівельного підряду № БП № 334, відповідно до пункту 1.1 якого ТОВ «Монолітстальбуд» зобов'язується виконати роботи з будівництва нежитлової будівлі (загальною площею 283 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23, відповідно до проектно-кошторисної документації, а ТОВ «Світ ЛТД» зобов'язується передати ТОВ «Монолітстальбуд» затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти Об'єкт та оплатити роботи. Згідно п. 1.7 Договору, строк завершення будівництва Об'єкта 27.11.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору будівельного підряду № БП № 334 від 11.09.2009 року між ТОВ «Світ ЛТД» та ТОВ «Монолітстальбуд» був складений акт виконаних робіт від 23.10.2009 року щодо будівництва групи нежитлових приміщень № 221 (загальною площею 626,8 кв.м.), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23, літ «А».

Позивач стверджує, що жодних інших будівельних робіт у вказаних приміщеннях ним чи іншими особами не виконувалось.

Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції стосовно відхилення посилань відповідача на Технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 23 від 21.11.2009 року та на фото - фіксацію, здійснену під час проведення перевірки 24.11.2011 року, як на докази того, що у термін з 10.12.2012 року по 14.12.2012 року позивачем була проведена реконструкція приміщення шляхом прибудови та влаштування ресторанної зали без дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки з цих матеріалів неможливо встановити коли та яку саме реконструкцію було проведено.

У ході розгляду справи колегією суддів, апелянтом також не надано доказів, що позивачем у період з 15.12.2011 року до 10.12.2012 року самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення (№221) на вул. Червоноармійській, 23, літ.А, шляхом прибудови та влаштування ресторанної зали без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Враховуючи, що згідно договору будівельного підряду № БП № 334 від 11.09.2009 року між ТОВ «Світ ЛТД» та ТОВ «Монолітстальбуд» був складений акт виконаних робіт від 23.10.2009 року щодо будівництва групи нежитлових приміщень № 221 (загальною площею 626,8 кв.м.), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що трирічний строк притягнення відповідачем позивача до відповідальності за самочинно проведені будівельні роботи без отримання дозволу відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" минув 23.10.2012 року.

Крім того, проведені позивачем будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення (№221) на вул. Червоноармійській, 23, літ.А, без отримання дозволу на виконання таких робіт були здійсненні до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто до 12.03.2011 року.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно пунктів 5, 6 частини 2 статті 2 Закону №208-94-ВР, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема: за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат; за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 32 Закону №3038-VI, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27 квітня 2011 року , під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Колегія суддів приймає до уваги, що у позовній заяві позивач стверджував, а відповідачем не заперечувалось, що інспектору Інспекції Борисовій С.В. під час перевірки було надано проект «Реконструкції приміщень підвалу для розміщення кафе-бару з благоустроєм прилеглої території по вул. Червоноармійська, 23 у Старокиївському районі» від 2000 року, який виготовлений на замовлення позивача АТ «Київпроект».

До складу проектної документації входили: протокол засідання містобудівної ради при головному архітекторі м. Києва від 28.03.2001 року; лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації на проведення проектно-вишукувальних робіт від 08.06.1999 року; витяг з розпорядження Старокиївської державної адміністрації м. Києва від 13.02.1997 року про зміну профілю приміщення, що орендується; АПЗ від 22.10.1999 року та лист про продовження дії АПЗ; технічні умови; умови до проекту, що затверджені Управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища м. Києва; погодження санепідмстанції та ін.; проектні рішення; висновок «Київдержекспертиза».

Проте, представником відповідача не було взято до уваги вказаний проект, оскільки у ньому не було встановлено категорію складності будівлі.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону №3038-VI, категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Абзацом першим Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 59 від 16.06.2011, ( далі Настанова), зазначено, що Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" (абз. 5 Настанови).

Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" (абз. 6 Настанови).

Абзацами 7-11 Настанови передбачено, що при цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС1; СС2; СС3:

класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;

класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;

класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.

Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:

кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті;

кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті;

кількість осіб, які перебувають поза об'єктом;

обсяг можливого економічного збитку;

втрата об'єктів культурної спадщини;

припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж.

Згідно з висновками Досліджень експерта з будівельно-технічних питань №0454 від 11.02.2013 р., проведених Київською незалежною судово-експертною установою, група приміщень №221, загальною площею 626,8 кв.м., що знаходиться у нежитловій будівлі під літ. «А» по вул. Червоноармійській, 23 в м. Києві належить до ІІІ категорії складності об'єктів цивільного призначення.

Крім того до матеріалаів прави колегією суддів долучено зареєстровану в Інспекції Декларацію позивача, у якій зазначено III категорію складності будівлі.

У зв'язку з цим накладення відповідачем на позивача штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єкті IV категорії складності, який фактично відноситься до об'єктів III категорії складності, є необґрунтованим та неправомірним.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого припису від 14.12.2012 року, постанов №225/12, №226/12 та №227/12 від 24.12.2012 року.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з дотриманням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Керуючись статтями 41,160, 195, 197, 198, 202, 205 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.