Постанова

від 06.06.2013 по справі 5017/1951/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 5017/1951/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

від прокуратури - Вергін Д.С., посвідчення,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи-1 - не з'явився,

від третьої особи-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 13 серпня 2012 року

у справі №5017/1951/2012

за позовом Кооперативу „Співдружність - 90"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області;

2. Одеської міської ради

про визнання права власності

встановив:

Кооператив „Співдружність - 90" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Південгідроспецбуд" про:

- визнання за кооперативом права власності на майно та нежитлові будівлі, а саме: адміністративну будівлю під літерою „А"; будівлю цеху під літерою „В", що складається із цеху „В" та складу „Б"; будівлю цеху під літерою „З", що складається із цеху „З" та гаражів „К" та „І", що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 43 а;

- зобов'язання Одеської міської ради зареєструвати за Кооперативом „Співдружність - 90" право власності на майно та нежитлові будівлі: адміністративну будівлю під літерою „А"; будівлю цеху під літерою „В", що складається із цеху „В" та складу „Б"; будівлю цеху під літерою „З", що складається із цеху „З" та гаражів „К" та „І", що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 43 а.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 серпня 2013 року (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено у повному обсязі.

Визнано за Кооперативом „Співдружність-90" право власності на нежитлові будівлі: адміністративну будівлю під літерою „А"; будівлю цеху під літерою „В", що складається із цеху „В" та складу „Б"; будівлю цеху під літерою „З", що складається із цеху „З" та гаражів „К" та „І", що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 43 а;

Зобов'язано Одеську міську раду зареєструвати за Кооперативом „Співдружність-90" право власності на майно та вказані вище нежитлові будівлі;

Стягнуто з ВАТ „Південгідроспецбуд" на користь кооперативу „Співдружність-90" 2146,00 грн. судового збору.

Стягнуто з кооперативу „Співдружність-90" на користь Державного бюджету України» доплату судового збору у розмірі 536,50грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач свої вимоги підтвердив належними доказами, а тому позовні вимоги підлягали задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо наявності у позивача, чи у відповідача права власності на об'єкти нерухомості, які є предметом даного спору.

Згідно ст.658 ЦК України, право продажу майна (товару), крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

ВАТ „Південгідроспецбуд", на момент звернення до суду, не мало жодних прав на відчуження спірних об'єктів нерухомості.

Судом першої інстанції не було встановлено та не перевірено, порушено чи ні право позивача на спірне майно. Крім того, визнаючи спірний договір купівлі-продажу дійсним та визнаючи за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомості, господарський суд не перевірив, чи не порушує таке визнання права власності на вказані об'єкти права чи інтереси третіх осіб.

В наявних матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право власності чи право користування набуте відповідно до вимог чинного законодавства на земельну ділянку, на якій розміщено комплекс спірних споруд.

Таким чином, земельна ділянка, на якій розташовано спірні споруди загальною площею зайнята та використовується без достатніх правових підстав.

Статтею 26 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної діяльності.

Згідно до ст.35 названого Закону після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У позивача на момент проведення будівельних робіт відсутні належні правові підстави для користування земельною ділянкою, отже, роботи з реконструкції були проведені безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо введення спірного об'єкту в експлуатацію у встановленому законом порядку, відсутні будь-які данні щодо правових підстав будівництва спірних об'єктів нерухомості, отримання відповідних дозволів та погоджень на таке будівництво тощо.

Господарським судом вирішено питання щодо прав та обов'язків Одеської міської ради, при цьому останню не було залучено до участі у справі, що є порушенням норм процесуального права.

Пунктом „а" ст.12 Земельного кодексу України встановлено, що право розпорядження земельними ділянками в межах міста належить територіальній громаді в особі Одеської міської ради.

В результаті визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості, з державної власності вибула земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, оскільки відповідно до вимог ст.120 Земельного кодексу України до набувача прав власності на споруди переходить право користування земельною ділянкою, що порушує інтереси розпорядника земельної ділянки - Одеської міської ради.

Судом першої інстанції також помилково не залучено до участі у справі Інспекцію архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, оскільки остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25 березня 2013 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та Одеську міську раду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.06.2016р. прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Одеської області зобов'язано Одеську міську раду зареєструвати за кооперативом „Співдружність-90" право власності на нежитлові приміщення. При цьому Одеська міська рада не була залучена до участі у справі.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з допущеними порушеннями судом першої інстанції при його прийнятті норм процесуального права.

Що стосується суті спору, судова колегія зазначає наступне.

Кооператив „Співдружність-90" був зареєстрований рішенням Ленінського райвиконкому м. Одеси від 08.12.1989р. №304/6. Засновником кооперативу виступило державне підприємство трест „Південгідроспецбуд".

26.06.1990р. між трестом „Південгідроспецбуд" (Орендодавець) та Кооперативом „Співдружність-90" (Орендар) був укладений договір оренди виробничих фондів.

Згідно цього договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв наступні виробничі фонди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 43а: агрегат сварочний АДД 112 - 1шт.; будівля механічного цеху - 2шт.; Адміністративна будівля - 1 шт.; станок радіально-свердлильний - 1 шт.; пресс-ножиці - 1шт.; пневмомолот - 1 шт.; станок заточний - 1 шт.; Станок алмазно-заточний - 1 шт.; пресс - 1 шт.; ємність пожежна - 1 шт.; автопогружчик ПВ-2733 - 1 шт; полуавтомат ПДО-517-1 шт.; експериментальна установка - 1 шт.; холодильник „Днепр"- 1 шт.

Пунктом .5 вказаного договору встановлено, що коли сума виплат за оренду досягне 63621 карбованців, вище перелічене майно та будівлі переходять у власність Орендаря (позивача).

На протязі 1990 року зазначена сума коштів кооперативом „Співдружність-90" була перерахована тресту.

Рішенням Ленінського райвиконкому м. Одеси від 24.03.1993р. №50/16 кооператив „Співдружність-90" був перереєстрований, як самостійна юридична особа.

Вважаючи, що з 29.06.1995р. (з моменту закінчення строку дії договору оренди) право власності на орендоване майно перейшло до кооперативу, позивач просить задовольнити його позов та визнати право власності на спірне майно на підставі ст.392 ЦК України.

Судова колегія, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ст.392 ЦК України захищається вже існуюче право власності в разі його оспорювання будь-ким.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Як вбачається із матеріалів справи, правовстановлюючі документи на спірне майно відсутні.

Що стосується договору оренди, то право власності на майно, зазначене в цьому договорі, мало перейти у власність кооперативу „Співдружність-90", засновником якого був трест „Південгідроспецбуд" в 1990р. (після сплати вказаної в договорі суми). Докази , що такий перехід відбувся, позивачем не надані.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того що право власності на спірні об'єкти нерухомості було зареєстроване за трестом „Південгідроспецбуд".

В матеріалах справи міститься Статут кооперативу „Співдружність-90", затверджений загальними зборами членів кооперативу 18 квітня 2007 року та зареєстрований 26.04.2007р. Зі змісту цього Статуту не вбачається, що майно кооперативу складається, в тому числі, із майна, переданого трестом „Південгідроспецбуд".

Зазначивши відповідачем у справі ВАТ „Південгідроспецбуд", позивач не обґрунтував, яким чином відповідач не визнає, або оспорює його право власності на спірне майно.

За таких обставин апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню

Рішення господарського суду Одеської області від 13 серпня 2012 року підлягає скасуванню, за виключенням п.5, яким з позивача стягнуто на користь Державного бюджету України недоплачений позивачем судовий збір за подання позову.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 серпня 2012 року у справі №5017/1951/2012 скасувати (п.п.1-4 резолютивної частини рішення).

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з кооперативу „Співдружність-90" на користь Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Повний текст постанови підписаний 11.06.2013 року.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.