Постанова

від 10.06.2013 по справі 910/26166

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа№ 910/26166

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі Танцюрі Ю.Б.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Синюк А.С. - представник за дов. №3 від 21.12.2012р.;

від відповідача (за первісним позовом): Коток М.Ф. - представник за дов. №19 від 15.01.2013р.;

Джума Л.М. - представник за дов. б/н від 04.02.2013р.;

Левченко О.В. - представник за дов. №180 від 04.02.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на ухвалу господарського суду м. Києва

від 16.04.2013р. (суддя - Борисенко І.І.) у справі №910/26166

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А&Т Трейдінг Корпорейшин»

до 1. Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»;

2. Відокремленого підрозділу «Науково-технічний Центр електроенергетики»

Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про спонукання підписання подовження дії Договору оренди приміщення №32 від 25.12.1998р.

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А&Т Трейдінг Корпорейшин»

про примусове звільнення приміщення.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (відповідач-1) та Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (відповідач-2) про спонукання підписати подовження дії укладеного між позивачем та Українським науково-дослідним, проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом «Укрсільенергопроект», правонаступником якого є Відокремлений підрозділ «Науково-технічний Центр електроенергетики» (відповідач-2), Договору №32 від 25.12.1998р. на оренду приміщення, загальною площею 62,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, кімната №113.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.01.2013р. позовна заява ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» (далі - Товариство) була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №910/26166.

У січні 2013р. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Державне підприємство) звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн», в якій просило зобов'язати Товариство звільнити орендоване приміщення, а також стягнути на користь Державного підприємства 12 367,92 грн. заборгованості з орендної плати за весь час користування державним майном без договору, 49 471,60 грн. неустойки за весь час прострочення повернення орендованого майна та 3 278,15 грн. комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. №910/26166 зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

25.01.2013р. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» у порядку ст.66 ГПК України подало заяву про забезпечення зустрічного позову, в якій просило винести ухвалу, якою заборонити працівникам ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» та іншим особам, які не є працівниками Державного підприємства «НЕК «Укренерго» користуватися майном, що є предметом Договору оренди №32 від 25.12.1998р.

В обгрунтування своїх вимог заявник вказував на неправомірність дій ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» щодо користування спірним приміщенням та надання доступу до цього приміщення як працівникам Товариства, так і іншим стороннім особам, що, на думку Державного підприємства, завдає збитків державі та може призвести до знищення не лише спірного майна, а й пошкодження будівлі в цілому, а також може унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову щодо повернення цього майна його законному власнику.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №910/26166 (суддя - Борисенко І.І.) відмовлено Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За оцінкою господарського суду Державним підприємством не було наведено безумовних підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів заявника без вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, господарський суд вказав на відсутність у матеріалах справи достатніх доказів вважати, що існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам Державного підприємства, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або унеможливить виконання рішення суду.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами винесеної ухвали, Державне підприємство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у даній справі про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову та прийняти новий судовий акт про її задоволення.

У доводах апеляційного оскарження Державне підприємство вказувало на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 66, 67 ГПК України, а також положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

На думку апелянта, винесена господарським судом ухвала порушує майнові права та законні інтереси Державного підприємства, як балансоутримувача державного майна, яким Товариство користується незаконно і не сплачує при цьому кошти за користування спірним майном.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 10.06.2013р.

07.06.2013р. через канцелярію суду від ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило ухвалу господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства - без задоволення.

У судовому засіданні представники Державного підприємства підтримали доводи апеляційного оскарження, просили скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 16.04.2013р. у даній справі, а заяву про забезпечення позову задовольнити.

Представник Товариства проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 5 ст.106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В силу ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п.3 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обгрунтовуючи подану у порядку ст.66 ГПК України заяву, Державне підприємство вважало, що надання працівникам Товариства, а також іншим стороннім особам доступу до спірного приміщення та будівлі, в якому воно знаходиться, призводить до завдання державі збитків і може призвести до знищення не лише спірного нерухомого майна, а й пошкодження будівлі в цілому, і як наслідок унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову.

Однак доказів існування фактичних обставин, які свідчать про необхідність вжиття перелічених у заяві заходів забезпечення позову, Державне підприємство ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надало, у зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку, що заява грунтується виключно на посиланнях заявника щодо потенційної можливості існування таких обставин.

До того ж, як зазначив суд касаційної інстанції у п.9 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відтак, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду від 16.04.2013р. у даній справі за правилами ст.101 ГПК України, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для її задоволення, адже забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи повинно застосовуватись лише у випадку наявності достатньо обґрунтованого відповідними письмовими доказами припущення, що майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, в виконання рішення стане утрудненим чи неможливим без застосування таких заходів.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається за заявника.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 66, 67, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №910/26166 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.04.2013р. у справі №910/26166 - без змін.

2. Матеріали справи №910/26166 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Корсакова Г.В.