Постанова

від 02.12.2013 по справі 910/26166

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/26166

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Левченко О.В.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн»

на рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року

у справі №910/26166 (суддя Сівакова В.В.)

за зустрічним позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн»

про стягнення 260 310,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі №910/26166 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» на користь ДП «НЕК «Укренерго» 49 533,43 грн. боргу по орендній платі, 10 498,14 грн. боргу за комунальні послуги та 104 652,37 грн. неустойки. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі №910/26166 в частині стягнення з відповідача суми коштів, що перевищують суму 60 029,27 грн., які складають суму орендної плати та компенсації комунальних платежів за січень-квітень 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 06.11.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 02.12.2013 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.1998 року між Українським науково-дослідним, проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом «Укрсільенергопроект» (правонаступником якого є ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», далі -орендодавець) та ТОВ «Трейдінг Корпорейшн» (далі - орендар) було укладено договір №32 на оренду приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування без права викупу виробниче приміщення без обладнання та інвентаря, що знаходиться на балансі інституту «Укрсільенергопроект» за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, кімната №113, загальною площею 62,6 кв.м., під офіс (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору сторонами передбачено, що строк дії цього договору встановлено з 31.12.1998 року до 31.12.1999 року.

31.12.2009 року між орендодавцем та орендарем було підписано пролонгацію договору на оренду приміщення, якою було досягнуто згоди щодо продовження терміну дії договору №32 від 25.12.1998 року до 30.11.2012 року включно.

28.05.2012 року сторонами укладено додаткову угоду №56/05-2012 до договору, відповідно до якої внесено зміни до преамбули договору та визначено орендодавцем - ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», а орендарем - ТОВ «А&Т Трейдінг Корпорейшн».

Згідно з п. 9.6. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9.8. договору сторонами встановлено, що дія цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Тобто, з наведеного слід зробити висновок, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень однією із сторін щодо продовження дії договору протягом одного місяця, такий договір оренди припиняється.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, нормами чинного законодавства не передбачено заборони щодо можливості направлення попередження стороною за договором про небажання продовжувати орендні правовідносини до закінчення терміну дії договору оренди

22.11.2012 року Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» звернувся до відповідача з листом за №05/1648, в якому повідомив про закінчення 30.11.2012 дії договору на оренду приміщення №32 від 25.12.1998 року та на новий термін договір продовжено не буде, в зв'язку з чим вимагав повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі до 24.12.2012 року.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що строк дії зазначеного вище договору припинився 30.11.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

09.04.2013 року листом №215/04 відповідач повідомив позивача про намір звільнити орендоване приміщення до 26.04.2013 року.

26.04.2013 року за участю представника відповідача та сторонніми фізичними особами Поліщук Т.В., Чигрин Ю.С., Рясенчук О.М. було складено акт №26/04-13 про підтвердження факту заборони вивозу майна, яке належить або є власністю третіх осіб і знаходяться в користуванні відповідача.

30.04.2013 року ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» складено та підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення, при цьому, підписами сторонніх фізичних осіб Бахмат А.М. та Лушніковим О.М. також підтверджено, що оглянуте орендоване приміщення є звільненим.

30.04.2013 року відповідачем складено акт (який також підписано сторонніми фізичними особами Бахмат А.М. та Лушніковим О.М.), яким підтверджується, що при огляді дверей кімнати №113, будівлі 11/8 по вул. Дорогожицькій, в м. Києві, останні є закритими та заклеєними (стрічками) паперу на яких стоїть печатка позивача.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено, що орендоване приміщення вважається звільненим відповідачем саме 30.04.2013 року.

Відповідно до п. 5.2. договору передбачено, що в разі звільнення приміщення без складання акту здачі приміщення орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесений у зв'язку з цим збиток. При цьому орендар не звільняється від внесення орендної плати та платежів, зазначених в цьому договорі до передачі приміщень по акту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1. договору розмір орендної плати за орендоване приміщення встановлюються на рівні 4,5% від експертної оцінки вартості будинку і становить 784,40 грн. з ПДВ за січень місяць, з урахуванням індексу інфляції згідно постанови Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995 року та №699 від 18.05.1998 року.

Згідно з п. 2.3. договору орендар зобов'язується своєчасно проводити попередню оплату платежів по представленому орендодавцем щомісячному рахунку на рахунок інституту «Укрсільенергопроект» до 10 числа поточного місяця.

Пунктом 2.4. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендодавцем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендаря.

Згідно з п. 2.5. договору експлуатаційні, комунальні та охоронні витрати сплачуються орендарем в строк, зазначений в п. 2.3. цього договору, відповідно щомісячного рахунку.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №56/05-2012 сторони визначили, що всі платежі за договором орендар здійснює на користь Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» не виконувало свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за час користування орендованим приміщенням за січень-квітень 2013 року в розмірі 49 533,54 грн. та плати за комунальні послуги за січень-квітень 2013 року в розмірі 10 498,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів погашення вказаної вище заборгованості відповідачем перед позивачем.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «A&T Трейдінг Корпорейшн» на користь ДП «НЕК «Укренерго» 49 533,43 грн. боргу по орендній платі та 10 498,14 грн. боргу за комунальні послуги.

Крім того, місцевим господарським судом правильно встановлено, що відсутні підстави для стягнення боргу за травень-червень 2013 року по орендній платі в розмірі 24 785,28 грн. та боргу за комунальні послуги в сумі 2 120,25 грн., оскільки судом встановлено, що орендоване приміщення було повернуто позивачу 30.04.2013 року.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 173 373,26 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача саме 104 652,37 грн. пені. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені, здійснений місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.

Доводи скаржника про не розглянуту вимогу позивача щодо зобов'язання звільнити орендоване приміщення, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як слідує із матеріалів справи, 04.04.2013 року позивачем подану заяву про збільшення ціни позову та зміну позовних вимог, якою заявлено вимоги до відповідача про стягнення 145 881,57 грн. (заборгованості по орендних платежах та комунальних послуг) та 6 360,63 грн. судових витрат.

15.07.2013 року позивачем подано заяву про збільшення ціни позову, уточнення та зміну позовних вимог, якою було заявлено вимоги до відповідача про стягнення 74 318,71 грн. орендної плати, 12 618,39 грн. комунальних платежів, 173 373,26 грн. неустойки та 7 500,21 грн. судових витрат.

При цьому, у вказаних заявах про зміну позовних вимог не було вказано вимогу про зобов'язання звільнити орендоване приміщення.

У зв'язку з наведеним, судом першої інстанції обгрунтовано розглядалися вимоги позивача заявлені у заяві від 15.07.2013 року.

Доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції питання щодо повноважень відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «НЕК «Укренерго», колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.1. положення про відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «НЕК «Укренерго», затвердженого ДП «НЕК «Укренерго» 28.01.2012 року, «Науково-технічний центр електроенергетики» є відокремленим підрозділом ДП «НЕК «Укренерго» без статусу юридичної особи та діє від імені позивача.

Разом з тим, згідно додаткової угоди №56/05-2012 від 28.05.2012 року орендодавцем визначено - ДП «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «НЕК «Укренерго».

Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди всі платежі за договором орендар здійснює на користь відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «НЕК «Укренерго».

Тобто, із наведеного слідує, що відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» ДП «НЕК «Укренерго» був вповноважений підписувати лист про закінчення строку дії договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Інші доводи скаржника про перевірку інформації щодо не направлення позивачем копії позовної заяви відповідачу та виставлення позивачем рахунків відповідачу на оплату оренди після дії договору зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі №910/26166 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн» на рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі №910/26166 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі №910/26166 залишити без змін.

3. Справу №910/26166 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич