Ухвала

від 03.06.2013 по справі 2а-1867/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2013 р. м. Київ К/9991/55799/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012

у справі № 2а-1867/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АС"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 та прийнято нову постанову про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 №0000722302.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної відповідачем у період з 02.08.2011 по 03.08.2011 документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Арміс» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, складено акт № 5460/23-2/33595554 від 03.08.2011, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 106666,67 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000722302 від 25.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 106 667,67 грн., в тому числі 106 666,67 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2011 між позивачем та ТОВ «БК «Арміс» було укладено договір субпідряду № 121, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність позивача будівельні матеріали і комплектуючі до них та виконати будівельні роботи, а останній прийняти і оплатити продукцію.

На виконання умов даного договору, позивач перерахував контрагенту кошти та отримав податкові накладні від 22.04.2011 № 2204006 на суму 150 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.), від 20.04.2011 № 2004013 на суму 170 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.), від 21.04.2011 № 2104005 на суму 150 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.), від 28.04.2011 № 2804016 на суму 170 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.).

В ході перевірки встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року вказані суми податку на додану вартість у розмірі 106666,67 грн. по підприємству ТОВ «БК «Арміс».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «БК «Арміс» - контрагента позивача, здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини є такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків, у зв'язку з чим суд погодився з висновком податкового органу щодо недійсності договору субпідряду № 121, в силу його нікчемності, а тому податкові накладні, видані на виконання даного договору не можуть вважатися документами, які дають позивачу право на податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи при цьому, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Арміс», то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом неправомірно.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, в матеріалах справи відсутній наказ на проведення перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 01.04.2011 №1992, що зазначений в акті, що не дає можливості в повному обсязі встановити підстави проведення перевірки.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та витребувати наказ на проведення перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 01.04.2011 №1992, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль