Постанова

від 31.05.2013 по справі 826/3462/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2013 року № 826/3462/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 р. №0002172270 та №0002182270 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 р. №0002172270 та №0002182270.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Едвертайзинг-Експерт" (код ЄДРПОУ 35195412), ТОВ "Сорента" (код ЄДРПОУ 37403012), ТОВ "Постпрінт" (код ЄДРПОУ 36845669), ТОВ "ЮК "Лойєр" (код ЄДРПОУ 37002621), ТОВ "Сібер" (код ЄДРПОУ 30264292), ТОВ "Асторія Груп" (код ЄДРПОУ 37505972), ТОВ "Свенварт" (код ЄДРПОУ 36857475), ТОВ "Авитек Груп ЛТД" (код ЄДРПОУ 37046350), ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567248), ТОВ "Ювілайт" (код ЄДРПОУ 37700606), ТОВ "Акеріт" (код ЄДРПОУ 37002024), ТОВ "Віктрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 36927332), ТОВ "Стем Електронікс" (код ЄДРПОУ 35198062), ТОВ "Медіа-Арт" (код ЄДРПОУ 36258698), ТОВ "Альфасервіс" (код ЄДРПОУ 36676253), ТОВ "Вестлайн-Груп" (код ЄДРПОУ 37402660) за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними господарські договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.04.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" код ЄДРПОУ 23522899 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року №105/1-22-70-23522899 від 27.02.2013 р. (надалі - Акт перевірки №105/1-22-70-23522899).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №105/1-22-70-23522899, позивачем порушено вимоги:

- абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" иа п.44.1 ст.44, п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., в результаті чого занижено податок на прибуток нa загальну суму 493767,83 грн., в тому числі по періодам: 4 кв. 2009 р. - на суму 57427,25 грн., 1 кв. 2010 р. - на суму 1192,25 грн., 2 кв. 2010 р. - на суму 106580,25 грн., 4 кв. 2010 р. - на суму 44000,50 грн., 1 кв. 2011 р. - на суму 96233,33 грн., 2 кв. 2011 р. - на суму 25661,48 грн., 3 кв. 2011 p. - на суму 87366,42 грн., 4 кв. 2011 р. - на суму 22668,80 грн., 1 кв. 2012 р. - на суму 9772,56 грн., 2 кв. 2012 р. - на суму 42864,99 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 639418,43 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 639418,43 грн. а саме по періодах: жовтень 2009 р. -23541,10 грн., листопад 2009 р. - 11919,60 грн., грудень 2009 р. - 31173,80 грн., січень 2010 р. - 3404,10 грн., лютий 2010 р. - 3404,10 грн., березень 2010 р. - 12052,86 грн., квітень 2010 р. - 65205,07 грн., травень 2010 р. - 20985,80 грн., червень 2010 p. - 9968,30 грн., серпень 2010 р. -3318,34 грн., вересень 2010 р. - 36303,26 грн., жовтень 2010 р. - 14390,20 грн., листопад 2010 р. - 25363,88 грн., грудень 2010 р. - 35765,30 грн., січень 2011 p. - 25648,8 грн., лютий 2011 р. - 15908,30 грн., березень 2011 p. - 21658,30 грн., квітень 2011 p. - 17135,00 грн., травень 2011 р. - 29969,00 грн., червень 2011 p. - 33037,19 грн., липень 2011 p. - 25644,86 грн., серпень 2011 p. - 16080,80 грн., вересень 2011 p. - 35073,40 грн., жовтень 2011 p. - 27709,50 грн., листопад 2011 p. - 16253,30 грн., січень 2012 р. - 3291,10 грн., березень 2012 р. - 17578,00 грн., квітень 2012 р. - 13351,80 грн., травень 2012 р. - 33474,87 грн., серпень 2012 р. - 7517,40 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №105/1-22-70-23522899 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002172270 від 06.03.2013 р. (надалі - ППР №0002172270), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 740651,72 грн., з яких 493767,83 грн. - за основним платежем, а 246883,89 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0002182270 від 06.03.2013 р. (надалі - ППР №0002182270), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 959127,63 грн., з яких 639418,43 грн. - за основним платежем, а 319709,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.10.1995 р., взято на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 10.10.1995 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 22.07.1997 р.

З матеріалів справи вбачається, що за період, що перевірявся, ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" здійснювало господарські правовідносини з ТОВ "Едвертайзинг-Експерт" (код ЄДРПОУ 35195412), ТОВ "Сорента" (код ЄДРПОУ 37403012), ТОВ "Постпрінт" (код ЄДРПОУ 36845669), ТОВ "ЮК "Лойєр" (код ЄДРПОУ 37002621), ТОВ "Сібер" (код ЄДРПОУ 30264292), ТОВ "Асторія Груп" (код ЄДРПОУ 37505972), ТОВ "Свенварт" (код ЄДРПОУ 36857475), ТОВ "Авитек Груп ЛТД" (код ЄДРПОУ 37046350), ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567248), ТОВ "Ювілайт" (код ЄДРПОУ 37700606), ТОВ "Акеріт" (код ЄДРПОУ 37002024), ТОВ "Віктрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 36927332), ТОВ "Стем Електронікс" (код ЄДРПОУ 35198062), ТОВ "Медіа-Арт" (код ЄДРПОУ 36258698), ТОВ "Альфасервіс" (код ЄДРПОУ 36676253) та ТОВ "Вестлайн-Груп" (код ЄДРПОУ 37402660), які, на думку відповідача, мають ознаки фіктивності.

Судом встановлено, що органами податкової служби були вилучені у позивача оригінали документів фінансово-господарської діяльності (договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акт звірки взаєморозрахунків) по взаємовідносинах з ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп", що підтверджується відповідними протоколами виїмки та огляду (т.1 а.с. 199-234).

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт" (Виконавець) було укладено договори виконання поліграфічних послуг від 01.07.2011 р. №9 та від 01.08.2011 року №12, відповідно до умов яких, виконавець зобов'язується за завданням замовника виконувати роботи по виготовленню поліграфічної продукції, а саме: передплатні каталоги, рекламно-інформаційні листівки, буклети, візитні картки, конверти з логотипом. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Едвертайзинг-Експерт" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 212844,60 грн., в т.ч. ПДВ 35474,10 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Сорента" (Постачальник) було укладено Договір постачання від 25.01.2011 року №30, відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує періодичну друковану продукцію. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Сорента" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 342240,00 грн., в т.ч. ПДВ 57040,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Постпринт" (Виконавець) було укладено Договір постачання від 25.02.2010 року №3/1, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з підготовки до друку та виготовленню тиражу інформаційного видання. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Постпринт" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 430185,78 грн., в т.ч. ПДВ 71697,63 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Лоєр" (Продавець) було укладено Договір постачання від 02.06.2011 року №31, відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає періодичну друковану прoдукцію. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Лоєр" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 124162,80 грн., в т.ч. ПДВ 20693,80 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Сібер" (Продавець) було укладено Договір постачання від 27.09.2010 року №29, відповідно до умов якого постачальник замовляє, а покупець приймає періодичну друковану прoдукцію. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Сібер" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 435187,44 грн., в т.ч. ПДВ 72531,24 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Асторія Груп" (Постачальник) було укладено Договір постачання від 06.06.2011 року №32, відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує періодичну друковану продукцію. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Асторія Груп" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 565546,92 грн., в т.ч. ПДВ 94257,82 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Медіа-Арт" (Виконавець) було укладено договори виконання поліграфічних послуг від 26.06.2009 року №214-г та від 09.10.2009 року №79-10. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Медіа-Арт" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 182578,80 грн., в т.ч. ПДВ 30429,80 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Альфасервіс" (Постачальник) було укладено Договір постачання від 29.09.2009 року №7КП. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Альфасервіс" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 633576,60 грн., в т.ч. ПДВ 105596,10 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Вестлайн-Груп" (Виконавець) було укладено договори постачання від 14.02.2011 року №14/023 та від 01.04.2011 р. №36. За результатами виконання своїх зобов'язань ТОВ "Вестлайн-Груп" було надано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 100003,80 грн., в т.ч. ПДВ 16667,30 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Свенварт" (Виконавець) була досягнута усна домовленість на поставку товарно-матеріальних цінностей, на виконання умов якої були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 673120,00 грн., в т.ч. ПДВ 112186,68 грн. З Акту перевірки вбачається, а також підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Свенварт" на виконання усної домовленості було видано позивачу податкові накладні на загальну суму 673120,00 грн., в т.ч. ПДВ 112186,68 грн. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 27753,34 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежного, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні містили всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Авитек Груп ЛТД" (Виконавець) був укладений Договір постачання №2/04П від 04.04.2011 р. (періодичні видання), на виконання умов якого були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 286000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47666,67 грн. (т.1 а.с. 87-88). ТОВ "Авитек Груп ЛТД" на виконання своїх зобов'язань за договором було поставлено позивачу товар на загальну суму 286000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47666,67 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.1 а.с. 91-92), та видано позивачу податкові накладні на загальну суму 286000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47666,67 грн. (т.1 а.с.93-94). Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 10963,33 грн.

Також встановлено, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" (Постачальник) був укладений Договір постачання періодичних видань №181 від 01.01.2012 р. ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" на виконання своїх зобов'язань за договором було поставлено позивачу товар на загальну суму 1030350,00 грн., в т.ч. ПДВ 171725,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.2 а.с. 40-72), та видано позивачу податкові накладні на загальну суму 1030350,00 грн., в т.ч. ПДВ 171725,00 (т.2 а.с.1-33). Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 38535,09 грн.

Між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Ювілайт" (Постачальник) був укладений Договір постачання періодичних видань №196 від 23.04.2012 р. ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" на виконання своїх зобов'язань за договором було поставлено позивачу товар на загальну суму 782700,00 грн., в т.ч. ПДВ 130450,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.1 а.с. 132-163), та видано позивачу податкові накладні на загальну суму 782700,00 грн., в т.ч. ПДВ 130450,00 грн. (т.1 а.с.97-124). Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 29272,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Покупець) та ТОВ "Акеріт" (Постачальник) був укладений Договір постачання періодичних видань №26 від 26.05.2010 р. ТОВ "Акеріт" на виконання своїх зобов'язань за договором було поставлено позивачу товар на загальну суму 284000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47333,33 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.1 а.с. 176-195), та видано позивачу податкові накладні на загальну суму 284000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47333,33 грн.. Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 9968,30 грн.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" (Замовник) та ТОВ "Віктрейд ЛТД" (Виконавець) був укладений Договір на розробку та виготовлення поліграфічної продукції №01/09п від 02.09.2010 р. ТОВ "Віктрейд ЛТД" на виконання своїх зобов'язань за договором було поставлено позивачу товар на загальну суму 286000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47666,67 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття (т.1 а.с. 64-66), та видано позивачу податкові накладні на загальну суму 286000,00 грн., в т.ч. ПДВ 47666,67 грн. (т.1 а.с. 67-69). Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів. Судом встановлено, що за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту 7841,40 грн.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп", у періоді, що перевірявся були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів, всі господарсько-фінансові операції позивача із зазначеними вище контрагентами та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що вказаними вище правочинами позивачем була сплачена контрагентам вся сума коштів, що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення операцій.

Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 26.12.2012 р. по кримінальній справі №1-2609/1026/12 визнано винною ОСОБА_3 (директор ТОВ "Едвертайзинг-Експерт") у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.358 КК України. Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 01.10.2012 р. по кримінальній справі №1-2609/1025/12 визнано винним ОСОБА_4 (засновник ТОВ "Сорента") у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.358 КК України. Вироком Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2012 р. по кримінальній справі №1-333/12 визнано винним ОСОБА_2 (директор ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер") у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині зазначених вище вироків відсутні встановлені факти, які мають преюдиційне значення для прийняття рішення у справі. Судами не надавалось оцінки договорам, укладеним між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер" як таким, що були вчинені без мети настання реальних наслідків та є недійсними.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на акти органів податкової служби про проведення перевірки або про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, як на докази недійсності правочинів між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс", ТОВ "Вестлайн-Груп", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договорів між позивачем та зазначеними вище контрагентами недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що зазначені вище контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність зазначених вище договорів, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс",ТОВ "Вестлайн-Груп", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Вимогами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що основними видами діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, є видання газет, видання журналів і періодичних видань, інші види видавничої діяльності. Представник позивача надав суду зразки поліграфічної продукції, що виготовлялась вказаними контрагентами, пояснив, що вказана продукція використовувалась у господарській діяльності позивача, містила інформацію про послуги, що надавались позивачем та розповсюджувалась в установах та організаціях з метою поширення інформації про позивача та його партнерів, що позитивно вплинуло на показники господарської діяльності позивача. Таким чином, суд приходить до висновку, що отримані за вказаними вище договорами товари (послуги) придбавались з метою використання їх у власній господарській діяльності.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило: заниження податку на прибуток нa загальну суму 493767,83 грн., в тому числі 4 кв. 2009 р. - на суму 57427,25 грн., 1 кв. 2010 р. - на суму 1192,25 грн., 2 кв. 2010 р. - на суму 106580,25 грн., 4 кв. 2010 р. - на суму 44000,50 грн., 1 кв. 2011 р. - на суму 96233,33 грн., 2 кв. 2011 р. - на суму 25661,48 грн., 3 кв. 2011 p. - на суму 87366,42 грн., 4 кв. 2011 р. - на суму 22668,80 грн., 1 кв. 2012 р. - на суму 9772,56 грн., 2 кв. 2012 р. - на суму 42864,99 грн.; заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 639418,43 грн. а саме по періодах: жовтень 2009 р. -23541,10 грн., листопад 2009 р. - 11919,60 грн., грудень 2009 р. - 31173,80 грн., січень 2010 р. - 3404,10 грн., лютий 2010 р. - 3404,10 грн., березень 2010 р. - 12052,86 грн., квітень 2010 р. - 65205,07 грн., травень 2010 р. - 20985,80 грн., червень 2010 p. - 9968,30 грн., серпень 2010 р. -3318,34 грн., вересень 2010 р. - 36303,26 грн., жовтень 2010 р. - 14390,20 грн., листопад 2010 р. - 25363,88 грн., грудень 2010 р. - 35765,30 грн., січень 2011 p. - 25648,8 грн., лютий 2011 р. - 15908,30 грн., березень 2011 p. - 21658,30 грн., квітень 2011 p. - 17135,00 грн., травень 2011 р. - 29969,00 грн., червень 2011 p. - 33037,19 грн., липень 2011 p. - 25644,86 грн., серпень 2011 p. - 16080,80 грн., вересень 2011 p. - 35073,40 грн., жовтень 2011 p. - 27709,50 грн., листопад 2011 p. - 16253,30 грн., січень 2012 р. - 3291,10 грн., березень 2012 р. - 17578,00 грн., квітень 2012 р. - 13351,80 грн., травень 2012 р. - 33474,87 грн., серпень 2012 р. - 7517,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 р. №0002172270 та №0002182270.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.03.2013 р. №0002172270 та №0002182270.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" (ідентифікаційний код 23522899) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко