Постанова

від 19.11.2013 по справі 826/3462/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3462/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника відповідача Декань М.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0002172270 та №0002182270,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" з вимогами до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0002172270 та №0002182270.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену постанову від 31.05.2013 року, оскільки вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами складено Акт про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року №105/1-22-70-23522899 від 27.02.2013 року (надалі - Акт перевірки №105/1-22-70-23522899).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №105/1-22-70-23522899, позивачем порушено вимоги:

- абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" иа п.44.1 ст.44, п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, в результаті чого занижено податок на прибуток нa загальну суму 493767,83 грн, в тому числі по періодам: 4 квартал 2009 року - на суму 57427,25 грн, 1 квартал 2010 року - на суму 1192,25 грн, 2 квартал 2010 року - на суму 106580,25 грн, 4 квартал 2010 року - на суму 44000,50 грн, 1 квартал 2011 року - на суму 96233,33 грн, 2 квартал 2011 року - на суму 25661,48 грн, 3 квартал 2011 p. - на суму 87366,42 грн, 4 квартал 2011 року - на суму 22668,80 грн, 1 квартал 2012 року - на суму 9772,56 грн, 2 квартал 2012 року - на суму 42864,99 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 639418,43 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 639418,43 грн а саме по періодах: жовтень 2009 року -23541,10 грн, листопад 2009 року - 11919,60 грн, грудень 2009 року - 31173,80 грн, січень 2010 року - 3404,10 грн, лютий 2010 року - 3404,10 грн, березень 2010 року - 12052,86 грн, квітень 2010 року - 65205,07 грн, травень 2010 року - 20985,80 грн, червень 2010 p. - 9968,30 грн, серпень 2010 року -3318,34 грн, вересень 2010 року - 36303,26 грн, жовтень 2010 року - 14390,20 грн, листопад 2010 року - 25363,88 грн, грудень 2010 року - 35765,30 грн, січень 2011 p. - 25648,8 грн, лютий 2011 року - 15908,30 грн, березень 2011 p. - 21658,30 грн, квітень 2011 p. - 17135,00 грн, травень 2011 року - 29969,00 грн, червень 2011 p. - 33037,19 грн, липень 2011 p. - 25644,86 грн, серпень 2011 p. - 16080,80 грн, вересень 2011 p. - 35073,40 грн, жовтень 2011 p. - 27709,50 грн, листопад 2011 p. - 16253,30 грн, січень 2012 року - 3291,10 грн, березень 2012 року - 17578,00 грн, квітень 2012 року - 13351,80 грн, травень 2012 року - 33474,87 грн, серпень 2012 року - 7517,40 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №105/1-22-70-23522899 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002172270 від 06.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 740651,72 грн, з яких 493767,83 грн - за основним платежем, а 246883,89 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0002182270 від 06.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 959127,63 грн, з яких 639418,43 грн - за основним платежем, а 319709,20 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з урахуванням встановлення наявності усіх правових підстав для формування позивачем витрат при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із контрагентами, дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої з огляду на наступні обставини.

Оскільки перевірка проводилася за періоди з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, то спірні правовідносини у даному випадку регулюються: Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 п.5.7 цієї статті.

Нормами пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.10.1995 року, взято на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 10.10.1995 року, зареєстровано як платник податку на додану вартість 22.07.1997 року.

З матеріалів справи вбачається, що за період, що перевірявся, ТОВ "Передплатна агенція "Самміт" здійснювало господарські правовідносини з ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп".

Судом встановлено, що податковими органами були вилучені у позивача оригінали документів фінансово-господарської діяльності (договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акт звірки взаєморозрахунків) по взаємовідносинах з ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп", що підтверджується відповідними протоколами виїмки та огляду.

Висновок податкового органу щодо непідтвердження наданих позивачем послуг відповідно до укладених договорів з його контрагентами ґрунтується на наступних обставинах:

- наявності вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2012 року, яким ОСОБА_5 визнанно винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, - здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення та здійснення діяльності ТОВ "Едвертайзинг-Експерт";

- наявності вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2012 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, - здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення та здійснення діяльності ТОВ «Сорента»;

- наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2012 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, -здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення та здійснення діяльності ТОВ «Торговий дім «Біг-Маркет», ТОВ «Постпрінт», ТОВ « Юридична компанія Лойєр», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в мотивувальних частинах зазначених вироків відсутні встановлені факти, які мають преюдиційне значення для прийняття рішення у даній справі, зокрема, не була надана оцінка договорам, укладеним між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ «Торговий дім «Біг-Маркет», ТОВ «Постпрінт», ТОВ « Юридична компанія Лойєр», ТОВ «Лойєр», ТОВ «Сібер».

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Водночас вчинення злочину, кваліфікованого за ст. 205 КК України, охоплюється у тому числі і укладенням угод, які не спричиняють реальних юридичних наслідків, тобто, у даному випадку, реального надання послуг за укладеними угодами між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер".

Як зазначив податковий орган в Акті перевірки, за результатами матеріалів, що знаходяться у справі TOB "АСТОРІЯ ГРУП", інформаційних баз даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест-Звіт" ДПІ у Печерському районі м.Києва, TAX ДПІ у Печерському районі м. Києва, АРМ "Аудит" ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту TOB "АСТОРІЯ ГРУП " та сумою податкових зобов'язань, задекларованих підприємствами - постачальниками за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та становлять 9259821,67 грн, в т. ч. за червень 2011 року - 2608166,67 грн, липень 2011 року - 6651655 грн. Причиною розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту TOB «АСТОРІЯ ГРУП» та сумою податкових зобов'язань, задекларованого підприємством - постачальником є включення TOB «АСТОРІЯ ГРУП» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по постачальнику, який не декларував відповідні суми податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, а саме: відхилення ПДВ у податковому кредиті TOB «АСТОРІЯ ГРУП» та податкового зобов'язання TOB "Сорента " в червні, липні 2011 року становить 9259,8 тис. грн.

Як вбачається з Акта перевірки TOB «Свенварт» за адресою, вказаною в Свідоцтві про державну реєстрацію - 4107, м. Київ, вул. Нагірна, д. 25/27, не знаходиться. На запит ДПІ у Шевченківському р-ні районі м. Києва від 22.09.2011 № 12933/10/23-225 TOB «Свенварт» не надало підтверджуючих документів щодо формування податкового кредиту. За результатами проведеного аналізу документів, які є в обліковій справі TOB «Свенварт», даних податкової звітності, податковим органом встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ не подавалась, загальна чисельність працюючих 1 особа), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (дані декларації на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

З урахуванням наведеної інформації, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності TOB «Свенварт».

Водночас що стосується здіснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Авитек Груп ЛТД", податковим органом за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання. У службовій записці ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2011 р. № 6512/26-06/51, вказано, що в ході відпрацювання підприємств «імовірних податкових ям» що доведені ДПА України, встановлено та опитано директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД» ОСОБА_7, який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" та ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи міститься інформація, що в провадженні СВ ДПІ Оболонському районі м. Києва знаходиться справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створенні деяких підприємств, зокрема ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД". Зі змісту Акту перевірки вбачається, що контрагентами ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД" були підприємства, які не здійснювали реальної господарської діяльності, що направлена на настання юридичних наслідків.

Окрім того, вироком Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2013, що долучений до матеріалів справи за ініціативою суду, встановлено факт здійснення підприємствами фіктивної господарської діяльності, зокрема ТОВ "Ювілайт".

Щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Акеріт", то з Акту перевірки вбачається, що згідно баз даних місцезнаходження останнього за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», за своєю адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, підприємство не знаходиться, стан підприємства « 11» - припинено, але не знято з обліку.

Згідно баз даних ДПІ місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «Вікрейд ЛТД» за адресою, вказаною в документах, - м. Київ, вул. Бастіонна, 15, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», за цією адресою підприємство не знаходиться, стан підприємства « 11» - припинено, але не знято з обліку.

Згідно баз даних ДПІ місцезнаходження контрагента позивача ТОВ "Стем Електронікс" за адресою, вказаною в документах, - м. Київ, вул. Предславинська, 26-А, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», стан підприємства « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно баз даних ДПІ місцезнаходження контрагента позивача ТОВ "Медіа-Арт", за адресою, вказаною в документах, - м. Одеса, Французький бульвар, 30, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», за цією адресою підприємство не знаходиться, стан підприємства « 11» - припинено, але не знято з обліку.

Згідно баз даних ДПІ місцезнаходження контрагента позивача ТОВ "Альфасервіс" за адресою, вказаною в документах, - м. Одеса, вул. Успенська, 27, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», за цією адресою підприємство не знаходиться, стан підприємства « 11» - припинено, але не знято з обліку.

Згідно баз даних ДПІ місцезнаходження контрагента позивача ТОВ "Вестлайн-Груп" за адресою, вказаною в документах, - м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 87, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року - «не встановлено», за цією адресою підприємство не знаходиться, стан підприємства « 11» - припинено, але не знято з обліку.

Окрім того, суд першої інстанції при оцінці первинних документів, які, зокрема, підтверджують законність підстав формування податкового кредиту, керувався фактично лише тією обставиною, що відповідач не довів, що такі первинні документи складені з порушенням закону. При цьому, самостійної оцінки, що зазначені документи є належними та відповідне нормативне обґрунтування цього, суд першої інстанції у судовому рішенні не навів.

Зважаючи на наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням викладених обставин щодо підтвердження фіктивної діяльності контрагентів позивача, первинні документи не підтверджені реальним вчиненням господарських операцій не дають право платнику податків на формування податкового кредиту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0002172270 та №0002182270, оскільки матеріалами справами не підтверджується реальне надання послуг за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Едвертайзинг-Експерт", ТОВ "Сорента", ТОВ "Постпрінт", ТОВ "ЮК "Лойєр", ТОВ "Сібер", ТОВ "Асторія Груп", ТОВ "Свенварт", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "Компанія Алексус-ЛТД", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Акеріт", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Стем Електронікс", ТОВ "Медіа-Арт", ТОВ "Альфасервіс" та ТОВ "Вестлайн-Груп".

Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року скасувати.

У позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 22.11.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.