Постанова

від 01.06.2013 по справі 826/703/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2013 року № 826/703/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006142230 від 08.08.2012р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Піксель» (далі по тексту також - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС України (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006142230 від 08.08.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне рішення є протиправним, порушує законні права та інтереси позивача, відтак позов просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне. Відповідачем на виконання наказу ДПА України від 08.08.2011р. №475/ДСК та на підставі наказу від 09.07.2012 №799/22-30, виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Піксель» (код ЄДРГЮУ 37535059) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37119637) за жовтень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №851/22-30/37535059 від 23.07.2012р.

В ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14. п.198.2 ст.198, п.198.3. п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Так, встановлено, що ТОВ "Зодчій ЛТД" (Комітент) в особі директора Лахтіна С. О., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і ТОВ «Піксель» (Комісіонер), в особі Директора Понько В.П., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, (далі по тексту також - сторони), уклали договір комісії від 26.09.2011р. №П26-09/2011, від 27.09.2011р. №П27-09/2011.

Згідно даних договорів, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату вчиняти від імені, в інтересах та за рахунок Комітента правочин (укладали договори поставки, купівлі - продажу) з третіми особами (покупцями) та продати Товар Комітента.

При цьому, асортимент, кількість та ціна Товару, визначаються Сторонами у Додаткових угодах до договору. Відповідно до якого Комітент передає Товар Комісіонеру на склад Комісіонера, за адресою: м. Київ. вул. Фрунзе,86. Водночас, в ході перевірки позивача, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької обл. ДПС надано акт камеральної перевірки ТОВ «Зодчій ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37119637) № 892/15-312/37119637 від 22.03.2012р., яким встановлено завищення ТОВ «Зодчій ЛТД» податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Піксель» на суму - 703213,52 грн., в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх укладення.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, а також згідно отриманих висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 09.12.2011р. №26, встановлено, що ТОВ «Зодчій ЛТД» має ознаки «фіктивності» а саме: кількість працюючих - 1 особа; наявність основних засобів - відсутні; місцезнаходження не встановлено, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Зодчій ЛТД».

Водночас, проведено експертне дослідження документів експертом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві 08.12.2011р. №2068 року, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ «Зодчій ЛТД» в представлених на дослідження документах (податкова декларація з ПДВ ТОВ «Зодчій ЛТД») імовірно виконані не директором а іншою особою.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Зодчій ЛТД», а саме декларації з ПДВ за жовтень 2011р. та додатку №5 (розділ «податкові зобов'язання»), поданих до ДПІ у Голосіївського району м. Києва ДПС на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі Наказ №266), встановлено, що Декларації з ПДВ за жовтень 2011 року складено з порушенням за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46, п.48.3, п. 48.7 ст. 48 ПКУ, статус декларації та додатку 5 - «недійсний».

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про те, що ТОВ «Зодчій ЛТД» безпідставно сформовано податкові зобов'язання у жовтні 2011 року по податковим накладним або іншим документам, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу вищезазначених контрагента, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п.188.1 л.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг від ТОВ «Зодчій ЛТД» до ТОВ «Піксель», у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, платіжних доручень, а також інших первинних документів.

Операції ТОВ «Зодчій ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання та постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим контрагент позивача - ТОВ «Зодчій ЛТД» не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0006142230 від 08.08.2012р., суд, керуючись чинним податковим законодавством, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірного рішення чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських, операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, до дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 (далі - Правил перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх, учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх руху, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за транспортування вантажу та обліку виконаних робіт.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.95 р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», із змінами та доповненнями. У відповідності до пункту 2 даного наказу застосування даних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних слідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість є право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з Розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 198.6, ст. 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В ході судового розгляду справи підтверджено допущення позивачем порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.2 ст.198, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011р., внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 642430,16 грн., в т.ч. за жовтень 2011 на - 642430,16 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 642430,16 грн., в т.ч. за жовтень 2011 на - 642430,16 грн., що свідчить про наявність правових підстав для винесення спірного податкового рішення.

Окрім того, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказ від 09.07.2012 №799/22-30, виданий ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про проведення перевірки, за наслідком якої було винесене спірне податкове повідомлення - рішення №0006142230 від 08.08.2012р., визнаний протиправним постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012р. у справі №2а-11385/12/670 (постанова набрала законної сили), відтак є правові підстави для скасування оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення - рішення.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача, з огляду про наступне.

Факт визнання протиправним наказу від 09.07.2012 №799/22-30 про проведення документальної позапланої перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель» у судовому порядку не є беззаперечною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про визначення грошових зобов'язань, позаяк в ході перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Зодчій ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37119637) за жовтень 2011 року встановлені порушення податкового законодавства, вчинення яких були підтверджені у ході судового розгляду даної справи належними та допустимими доказами.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем доведено правомірність спірного рішення, доводи позивача спростовані імперативними приписами чинного законодавства та матеріалами справи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006142230 від 08.08.2012р., - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур