Постанова

від 28.05.2013 по справі 2а-6390/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6390/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фарм - Альянс» до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія «Фарм - Альянс» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0020182220 від 20.09.2012, прийняте Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області ДПС

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі наказу № 557 від 23.08.2012, виданого Бориспільською ОДПІ, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд» за період з листопада 2011 року по березень 2012 року.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 07.09.2012 № 378/22-2/36428981 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Фарм - Альянс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд» за період з листопада 2011 року по березень 2012 року.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 1 746 975,00 грн., а саме за IV квартал 2011 року на суму 961 659,00 грн. та за I квартал 2012 року на суму 785 316,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 20.09.2012 № 0020182220, яким визначено податкове зобов'язання в розмірі 1 746 957, 00 грн. за основним платежем та 196 329,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд» є фіктивними підприємствами та угоди між ними і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд» на момент складання податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем.

Позивачем було укладено договори з ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд» щодо надання послуг.

Так, між позивачем та ТОВ «Купідус Гранд» укладено договір № 181011/1 від 18.10.2011 про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Компанія «Фарм Альянс» (надалі - замовник) доручає, ТОВ «Купідус Гранд» (надалі - виконавець) зобов'язується надавати послуги зі сприяння продажу товарів «Новопарин» та «Фортікс», що перебувають у дистрибуції позивача на території України.

Між позивачем та ТОВ «Орбіс Еліт» було укладено договорів № 121011/1 від 12.10.2011 про надання послуг щодо сприяння продажу товарів «Тризипін», «Армадін» та «Ацекор Кардіо», що перебувають у дистрибуції позивача на території України.

Також позивачем було укладено договір з ТОВ «Локус Альянс» № 151011 від 15.10.2011 про надання послуг зі сприяння продажу товарів «Біолакт» та «Креазим», що перебувають у дистрибуції позивача на території України.

Крім того, позивачем укладено договір № 211011/1 від 21.10.2011 про надання послуг транспортної експедиції з ТОВ «Сталісбуд», відповідно до якого вказаний контрагент здійснює перевезення вантажу за заявками позивача.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду копії податкових накладних, платіжних доручень про оплату наданих послуг, актів надання послуг, звітів про надані послуги та виконанні роботи за перевіряємий період, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та валові витрати по господарських операціях з ТОВ «Купідус Гранд», ТОВ «Орбіс Еліт», ТОВ «Локус Альянс», ТОВ «Сталісбуд».

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами п.п. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові докум енти можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 73-00209 порушена за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_3, який в період 2011 року перебував на посаді директора TOB «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост», за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом створення фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання) TOB «Фордінвестплюс», TOB «Денфінансгруп», TOB «Хімагроресурс», TOB «Крамбекс», TOB «ТД «Вентум», TOB «Лаватан», TOB «Марадор». TOB «Локус Альянс», TOB «Орбіс Еліт», TOB «Фрументоопт», TOB «Сталісбуд», TOB «Купідус Гранд» та інші, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що на території м. Києва службові особи «РД Банку» за попередньою змовою з невстановленими особами створили фінансовий механізм «конвертаційного центру», діяльність якого полягає у наданні реально діючому сектору економіки послуг з мінімізації податкових зобов'язань, безпідставного формування податкового кредиту за рахунок взаємодії з суб'єктами господарювання з ознаками «фіктивності», незаконному переведенню безготівкових коштів з готівки, отриманих від реального діючих підприємств безготівкових коштів (за переведення псевдо господарських операції) та повернення готівкових коштів керівникам таких підприємств за умов вирахування відсотків.

Так, невстановлені особи отримавши замовлення від реально діючих суб'єктів господарської діяльності на переведення безготівкових коштів у готівку укладають «фіктивні угоди» з реально діючим суб'єктам господарської діяльності на поставку товарів та надання різноманітних послуг. Отримавши на розрахункові рахунки транзитних підприємств TOB «Фордінвестгруп» код за ЄДРПОУ: 37307494, TOB «Денфінансгруп» код за ЄДРПОУ: 37336043, TOB «Хімагроресурс» код за ЄДРПОУ: 37240058, TOB «Крамбекс» код за ЄДРПОУ:37335343, TOB «ТД «Вентум» код за ЄДРПОУ: 37335778, TOB «Латаква» код за ЄДРПОУ: 37265892, TOB «Марадор» код за ЄДРПОУ: 37478813 та інші з призначенням платежу за товар та послуги з ПДВ, в послідуючому вказані транзитні підприємства перераховують отриманні кошти на рахунок торговців цінними паперами TOB «Атрброк» код за ЄДРПОУ: 36632200, TOB «Стандартброк» код за ЄДРПОУ: 3659189, TOB «ІК Саксесфул Інвестментс» код за ЄДРПОУ: 37045026, та інші з призначенням платежу за викуп простих векселів без ПДВ, а фіктивний податковий кредит формується за рахунок TOB «Торгбудкомплекс» ЛТД код за ЄДРПОУ: 37634764, TOB «Капіталторг Україна» код за ЄДРПОУ: 37567379, TOB «НВП «Будпромпостач» код за ЄДРПОУ: 36678800 та інші підприємств.

В подальшому з метою отримання податкового кредиту, так як викуп векселів здійснюється без ПДВ, транзитні підприємства формують його за рахунок підприємств з ознаками фіктивності: TOB «Торгбудкомплекс» ЛТД код за ЄДРПОУ: 37634764, TOB «Капіталорг Україна» код за ЄДРПОУ: 37567379, TOB «НВП «Будпромпостач» код за ЄДРПОУ: 36678800, з рахунків торговців цінними паперами безготівкові кошти перераховуються на рахунки фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що фінансово-господарська діяльність TOB «Купідус Гранд», TOB «Орбіс Еліт», TOB «Локус Альянс», TOB «Сталісбуд» здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та TOB «Купідус Гранд», TOB «Орбіс Еліт», TOB «Локус Альянс», TOB «Сталісбуд», не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі товару) видані позивачу контрагентами на виконання недійсних (нікчемних) правочинів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати такі документи первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем відповідного товару у зазначеного контрагента та дають йому право на податковий кредит, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, що не встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав до суду належні докази, що підтверджують факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0020182220 від 20.09.2012.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 03.06.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.