Постанова

від 11.06.2013 по справі 2а-1628/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №2а-1628/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Бікшиєва О.М.,

з участю представника позивача Іванченка А.І., представника відповідача Мезенцева В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв» (далі - ТОВ «Драйв») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що 06 грудня 2008 року Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька проведено перевірку дотримання підприємством порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2008 року № 0210/05/99/23-32805014, яким встановлено порушення позивачем пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та проведення торгівельної діяльності без одержання відповідних патентів.

На підставі вказаного акту складені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 січня 2009 року №0000142343 1433/10/23-413 та від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413, які позивач вважав такими, що підлягають скасуванню.

Так, під час проведення перевірки наказу керівника податкового органу не надано.

Щодо висновку податкового органу про порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то ТОВ «Драйв» не здійснювало розрахункових операцій в розумінні вказаного Закону, оскільки реєстратор розрахункових операцій на товаристві відсутній, готівкові кошти в автосалоні підприємства в рахунок платежів за автомобілі ніколи не приймалися, розрахунки із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо не проводилися. Жодних документів, які б підтверджували факт здійснення розрахунків позивачем за готівку, а також факт передачі працівникам ТОВ «Драйв» грошових готівкових коштів в якості розрахунку за автомобіль, відповідачем не надано.

Готівкові кошти, які було інвентаризовано працівниками податкового органу, не належали ТОВ «Драйв», що підтверджується тим, що інвентаризацію проведено на тій частині приміщення (3 поверх), яка орендована фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 01 січня 2008 року №01/01-08. Відповідачем не враховано наявність в будівлі орендованих іншими суб'єктами приміщень.

Щодо висновку податкового органу про порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», то оскільки підприємство розрахунки за грошові кошти не проводило, тому і не повинно було отримувати патент.

Позивач просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька від 20 січня 2009 року №0000142343 1433/10/23-413 та від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2013 року судові рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року справу прийнято до провадження судді Логойди Т.В., і зобов'язано сторін надати суду певні докази, на які звернув увагу Вищий адміністративний суд України. Так, позивача зобов'язано надати докази в підтвердження чи спростування правомірності здійснення розрахункової операції ОСОБА_4, допущення до участі у перевірці, правомірності проведення нею інвентаризації коштів на місці проведення розрахунків та підписання акту інвентаризації наявності коштів; відповідні докази, які б підтверджували кому саме належали кошти, які знаходились на місці проведення перевірки. Відповідача зобов'язано надати довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію податкового органу; документи, що стали підставою для проведення перевірки, на підставі яких складено акт перевірки від 06 грудня 2008 року №0210/05/99/23-32805014, який зареєстровано податковим органом 17 грудня 2008 року під №0546/05/64/23/32805014 (наказ на перевірку, направлення, план, тощо); додатки до вказаного акту: опис готівкових коштів, копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_5, копію паспорту ОСОБА_6; документ в підтвердження суми вартості короткотермінового патенту, на підставі якого зроблено розрахунок до оскарженого рішення від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413; копію постанови Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2008 року в справі №К-6497/07, на яку посилався відповідач в запереченнях проти позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у зв'язку з невиконанням вказаної ухвали суб'єктом владних повноважень та ненаданням пояснень неможливості її виконання у відповідача витребувані ті ж самі докази, і письмові пояснення з приводу того який абзац ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовано при прийнятті оскарженого рішення від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413 (накладенні штрафу у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єкта підприємницької діяльності із зазначеним порушенням).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В той же день ухвалою суду від 04 червня 2013 року за клопотанням відповідача у Головного управління Міністерства доходів у Донецькій області витребувані докази (оригінали та копії): документи, що стали підставою для проведення перевірки, на підставі яких Державною податковою адміністрацією у Донецькій області складено акт перевірки від 06 грудня 2008 року №0210/05/99/23-32805014, який зареєстровано Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька 17 грудня 2008 року під №0546/05/64/23/32805014 (наказ на перевірку, направлення, план, тощо); додаток до вказаного акту: опис готівкових коштів; документ в підтвердження суми вартості короткотермінового патенту, на підставі якого зроблено розрахунок до оскарженого рішення від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413.

Між тим, ухвали суду суб'єктами владних повноважень повністю виконано не було: наказ на перевірку, що став підставою для проведення перевірки, на підставі якої Державною податковою адміністрацією у Донецькій області складено акт перевірки від 06 грудня 2008 року №0210/05/99/23-32805014, який зареєстровано Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька 17 грудня 2008 року під №0546/05/64/23/32805014; додаток до вказаного акту - опис готівкових коштів; документ в підтвердження суми вартості короткотермінового патенту, на підставі якого зроблено розрахунок до оскарженого рішення від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413 - не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що на підприємстві реєстратор розрахункових операцій відсутній, оскільки розрахунки з покупцями поводилися та поводяться шляхом безготівкового розрахунку.

06 грудня 2008 року колишня співробітниця ТОВ «Драйв» ОСОБА_4 дійсно знаходилась в будівлі, в якій розташовано ТОВ «Драйв». На той час вона не перебувала ні в трудових, ні в договірних відносинах з вказаним підприємством, тому розрахункові операції вона проводити не могла. ОСОБА_4 передала ОСОБА_7 (співробітнику податкової міліції) документи для оформлення договору купівлі-продажу нового автомобілю Great Wall Hover 2.4і на його прохання, так як співробітники ТОВ «Драйв» на той момент були відсутні, що відбулось на другому поверсі вказаної будівлі. Після цього вона піднялася на третій поверх, де за 2 хвилини з'явилися працівники податкового органу, які повідомили, що прийшли проводити перевірку, і їм необхідно подивитися що знаходиться у сейфі, розташованому на 3 поверсі. Директор ТОВ «Драйв» ОСОБА_5 попередив перевіряючих, що третій поверх будівлі передуває в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 і розташований там сейф - це його особисте майно. Не зважаючи на зауваження ОСОБА_5 працівники податкового органу через відсутність у ОСОБА_3 договору оренди приміщення змусили його відкрити сейф, а ОСОБА_4 - перерахувати кошти, які там знаходилися - було виявлено 299897 грн. Вказана сума коштів не відповідала сумі, що була заявлена працівниками податкового органу як нібито передана ОСОБА_7 ОСОБА_4, а саме 101805 грн. Остання сума також не відповідає сумі, яку зазначено в договорі купівлі-продажу та в рахунку-фактурі автомобіля, а саме 114600 грн., яку повинен був сплатити ОСОБА_7 як покупець автомобілю. ОСОБА_3 пояснив, що кошти, виявлені в сейфі, є його особистими коштами, але ці зауваження працівники податкової інспекції не прийняли до уваги. На вимогу працівників податкового органу акт інвентаризації наявності коштів підписала ОСОБА_4, яку директор ТОВ «Драйв» до перевірки не допускав.

Крім того, при проведенні перевірки (перед початком, під час проведення, після закінчення) співробітниками податкового органу документи (наказ, направлення, план), на підставі яких була здійснена перевірка, надані не були.

Те, що розрахунки за готівкові кошти на підприємстві не проводилися, свідчить і той факт, що після перевірки працівниками податкового органу жодного документу, який підтверджував би повернення цих коштів від ТОВ «Драйв» ОСОБА_7 чи співробітникам податкової інспекції, складено не було. Крім того, ОСОБА_7 є співробітником податкової міліції і приймати участь в проведенні перевірки не мав права, крім того придбати автомобіль відмовився.

Представник позивача просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував (надав письмові заперечення) та зазначав, зокрема, що щодо висновку податкового органу про здійснення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, то ТОВ «Драйв» при отриманні від покупця ОСОБА_7 готівкових коштів у розмірі 101805 грн. за місцем реалізації товару (автомобілю Great Wall Hover 2.4і) розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій. Підтвердженням здійснення розрахункової операції є договір купівлі-продажу від 06 грудня 2008 року № 06/12/08-2 та акт приймання-передачі автомобілю від 06 грудня 2008 року.

Щодо висновку в частині інвентаризації грошових коштів у касі підприємства, то в ході проведення інвентаризації наявності коштів, які знаходилися в автосалоні ТОВ «Драйв» за адресою: м. Донецьк-52, пр. Миру, 46а, встановлено фактичний залишок готівки в сейфі на момент перевірки 299897 грн., яка була не проведена через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, у зв'язку з встановленням у ході перевірки порушення підпунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 1 ст. 17 вказаного Закону до позивача застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів в сумі 1499485 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 січня 2009 року № 0000142343 1433/10/23-413. В рішенні допущено описку - помилково зазначено, що воно прийнято на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», тоді як рішення прийнято на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону.

Щодо висновку податкового органу про порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», то при проведенні перевірки встановлено здійснення ТОВ «Драйв» торгівельної діяльності без одержання відповідних патентів, чим порушено ч. 1 ст. 3 вказаного Закону України, у зв'язку з чим на підставі ст. 8 Закону застосовано штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за один день діяльності із зазначеним порушенням в розмірі 21,33 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 січня 2009 року № 0000152343 1432/10/23-413.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні в якості свідків допитано:

- ОСОБА_3, який дав показання про те, що станом на 06 грудня 2008 року був фізичною особою-підприємцем; відповідно до договору оренди від 01 січня 2008 року № 01/01-08, який був укладений між ним як орендарем та приватним підприємцем ОСОБА_5 як орендодавцем орендував приміщення площею 70,5 м. кв., яке розташовано на третьому поверсі будинку 46а по пр-т Миру у місті Донецьку. Перший та другий поверхи цього будинку займало ТОВ «Драйв», директором якого був ОСОБА_5 Так, на першому поверсі було розташовано автосалон ТОВ «Драйв», на другому - приміщення менеджерів вказаного товариства, а весь третій поверх - орендував він. На третьому поверсі також було розташовано єдиний на всю будівлю туалет. 06 грудня 2008 року перебував на робочому місці: в кабінеті крім меблів також знаходився сейф, в якому містилися деякі документи та власні заощадженнями - приблизно біля 300000 грн. В той день до нього зайшли представники податкового органу і повідомили, що проводять перевірку ТОВ «Драйв». Також зайшов директор ТОВ «Драйв» ОСОБА_5 Після почутого він відповів що не є працівником вказаного товариства, а є фізичною особою-підприємцем і перебуває у вказаному приміщенні на підставі договору оренди, документи в підтвердження цьому надати не може через те, що вони знаходяться у нього вдома. На прохання працівників податкового органу він вийшов зі свого кабінету, залишивши в ньому робочу обстановку та відкритий сейф. При цьому перевіряючі залишилися всередині. Через деякий час він повернувся до кабінету: всі речі перебували на своєму місці, з сейфу нічого не зникло, тому претензій до представників податкового органу не має. Також пояснив, що ключ від сейфу ніколи нікому не давав;

- ОСОБА_5, який дав показання про те, що станом на день перевірки - 06 грудня 2008 року перебував на посаді директора ТОВ «Драйв»; загалом вказану посаду займав з 2004 року, тобто з часу заснування підприємства, по 2010 рік. В той день знаходився на своєму робочому місці в автосалоні на другому поверсі будинку 46а по пр-т Миру у місті Донецьку - роздруковував договір купівлі-продажу автомобілю на ім'я покупця ОСОБА_7, рахунок-фактуру та інші документи до нього, які передав через колишню працівницю ОСОБА_4 покупцю, який в свою чергу отримавши документи спустився на перший поверх будівлі подивитися автомобіль. Після цього почув шум на третьому поверсі будівлі - там ТОВ «Драйв» господарську діяльність не здійснювало, оскільки приміщення третього поверху орендував фізична особа-підприємець ОСОБА_3 на підставі відповідного договору оренди. Піднявшись на третій поверх побачив невідомих осіб, які з ОСОБА_3 знаходилися біля його робочого місця. Також там була і ОСОБА_4 Вказані особи представилися працівниками податкового органу та сказали, що проводять перевірку ТОВ «Драйв», при цьому ні направлень на перевірку, ні інших документів в підтвердження сказаному не пред'явили. Після почутого зробив зауваження перевіряючим і повідомив, що приміщення третього поверху перебувають в оренді у іншої особи і не є приміщеннями ТОВ «Драйв». Між тим, перевіряючі попросили ОСОБА_3 вийти з кабінету і почали рахувати кошти, які знаходилися у відкритому сейфі ОСОБА_3 та були його особистою власністю. Нарахувавши біля 300000 грн. склали якийсь акт та почали вимагати ОСОБА_4 поставити в ньому свій підпис, яка через свій молодий вік злякалася та вчинила те, що від неї вимагали. При цьому вказані кошти не вилучали, а залишили в сейфі. Після цього спустився не своє робоче місце, куди через деякий час прийшли перевіряючі та почали вимагати підписати акт перевірки, проти чого він заперечував. Також пояснив, що колишню працівницю ОСОБА_4 до перевірки не допускав, оскільки після її звільнення будь-які трудові договори чи угоди про виконання нею певних робіт чи надання послуг з нею не укладалися. Будь-які розрахункові операції протягом дня перевірки, яка відбулася 06 грудня 2008 року, не проводилися; всі розрахунки з покупцями відбувалися шляхом перерахування ними коштів через банківські установи. Сейф ТОВ «Драйв» працівники податкового органу не перевіряли і не могли перевіряти, оскільки його на підприємстві не існувало.

Суд також намагався допитати в якості свідка ОСОБА_4, яка пославила свій підпис в акті інвентаризації наявності коштів від 06 грудня 2008 року, між тим це не уявилося можливим за відсутності даних про місце проживання (перебування), роботи чи служби вказаної особи - як пояснив представник позивача, вказана особа вийшла заміж, після чого змінила місце проживання і засоби зв'язку, вказані дані у позивачу відсутні, а тому її явку забезпечити неможливо.

Суд також намагався з'ясувати обставини в адміністративній справі шляхом допиту в якості свідків осіб, які проводили перевірку, між тим це не уявилося можливим за відсутності даних про місце проживання (перебування), роботи чи служби вказаних осіб і пояснення представника відповідача, що вказані особи звільнені з органу державної податкової служби, де вони працювали, і у відповідача інформації про адреси, де вони проживають чи перебувають, та про засоби зв'язку з ними, немає, а тому їх явку забезпечити неможливо.

Враховуючи невиконання суб'єктами владних повноважень ухвал суду - ненадання витребуваних судом доказів, суд на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на основі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що ТОВ «Драйв» як платник податків перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі міста Донецька, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби, зареєстрований платником податку на додану вартість.

06 грудня 2008 року Державною податковою адміністрацією у Донецькій області проведено перевірку дотримання підприємством порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в господарській одиниці - автосалоні ТОВ «Драйв», яка розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Миру, 46а, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2008 року №0210/05/99/23-32805014 (акт зареєстровано Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька 17 грудня 2008 року під №0546/05/64/23/32805014), яким встановлено порушення позивачем пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 299897 грн.; невидачу розрахункового документу на суму 101805 грн.; невикористання реєстратору розрахункових операцій, який не входить до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій; здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту.

Так, актом встановлено факт реалізації 06 грудня 2008 року в автосалоні ТОВ «Драйв» автомобілю Great Wall Hover 2.4і за готівкові кошти на суму 101805 грн., при цьому реєстратор розрахункових операцій на місці проведення розрахункових операцій відсутній. Тобто встановлено факт не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим роботи на повну суму покупки 101805 грн., на яку розрахунковий документ не видано.

Встановлено факт знаходження на місці проведення розрахункових операцій виручки в сумі 198092 грн., яка також не проведена через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином загальна сума, яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій, становила 299897 грн., що відображено в акті інвентаризації наявності коштів від 06 грудня 2008 року, що знаходяться в автосалоні ТОВ «Драйв», в якому від суб'єкта господарювання міститься підпис ОСОБА_4 - особи, яка в ТОВ «Драйв» не працювала.

Актом встановлено, що вся готівкова виручка знаходиться в одному місці - сейфі підприємства.

Також встановлено факт здійснення торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту.

Перевірка проводилася в присутності директора ТОВ «Драйв» ОСОБА_5, який на акті зробив напис, що з актом перевірки не погоджується.

В той же день працівниками податкового органу складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

В акті перевірки міститься посилання, що до нього додано: опис готівкових коштів, договір купівлі-продажу автомобіля, акт приймання-передачі автомобіля, копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_5, який займав посаду директора ТОВ «Драйв», копію паспорту ОСОБА_6, яка з боку ТОВ «Драйв» підписала акт інвентаризації наявності коштів.

На підставі вказаного акту прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- від 20 січня 2009 року №0000142343 1433/10/23-413, яким за порушення пп. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 1 ст. 17 вказаного Закону та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1499485 грн.;

- від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413 яким за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 21,33 грн. В рішенні допущено описку - помилково зазначено, що воно прийнято на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», тоді як рішення прийнято на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону.

Вказані рішення до податкового органу не оскаржувалися.

Судом також встановлено, що 06 грудня 2008 року між ТОВ «Драйв» як продавцем та ОСОБА_7 як покупцем укладено договір купівлі-продажу № 06/12/08-2, предметом якого був автомобіль Great Wall Hover 2.4і, вартість якого становила 114600 грн. Згідно з п. 2.4 договору покупець зобов'язався 06 грудня 2008 року сплатити продавцю 100 відсотків вартості автомобілю. Пунктами 3.2 й 3.4 договору передбачено, що передача автомобілю здійснюється протягом 1 банківського дня після надходження на розрахунковий рахунок продавця всієї суми коштів, тобто 114600 грн., в тех. центрі продавця за адресою: м. Донецьк, пр. Миру, 46а, по акту приймання передачі автомобіля. В додатку до договору вартість автомобіля зазначено 114600 грн. В той же день на вказану суму сформовано рахунок-фактуру №СФ-407/1. 06 грудня 2008 року між сторонами договору складено акт приймання-передачі автомобілю.

Договір купівлі-продажу від 06 грудня 2008 року №06/12/08-2 та акт приймання-передачі вказаного автомобілю від 06 грудня 2008 року були анульовані в зв'язку з відмовою ОСОБА_7 придбати цей автомобіль, а саме у зв'язку з неперерахування ним безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Драйв» в сумі 114600 грн. згідно з умовами договору, що також відображено в довідці підприємства від 10 червня 2013 року №10/06-3.

Факт неперерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Драйв» коштів по вказаному договору підтверджується відповідними банківськими виписками.

26 грудня 2008 року складено акт анулювання вказаного договору купівлі-продажу, від підпису в якому ОСОБА_7 відмовився.

Судом також встановлено, що на час проведення перевірки приміщення третього поверху будинку 46а по пр-т Миру у місті Донецьку (будівля, де розташовано автосалон ТОВ «Драйв) загальною площею 70 кв.м. перебували в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 01 січня 2008 року № 01/01-08, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, який займав посаду директора ТОВ «Драйв», як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 як орендарем. Строк дії договору - до 31 грудня 2009 року. Приміщення передані в оренду на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Драйв» на посаді касира, з якої звільнена за згодою сторін наказом директора ТОВ «Драйв» від 28 листопада 2008 року №28/11/1, тобто до проведення перевірки.

Після звільнення будь-які трудові договори, в тому числі строкові, чи угоди про виконання нею певних робіт чи надання нею послуг ТОВ «Драйв» з ОСОБА_4 не укладалися, що також відображено в довідці підприємства від 10 червня 2013 року №10/06-2.

Судом також встановлено, що протягом 2 півріччя 2008 року в автосалоні ТОВ «Драйв», що розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Миру, 46а, готівкові розрахунки не проводились. Всі операції проводились шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними банківськими виписками та довідкою підприємства від 10 червня 2013 року №10/06-1.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Пунктом 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Предметом спірних правовідносин є рішення органу державної податкової служби, якими на підставі вказаних норм до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 299897 грн.; невидачу розрахункового документу на суму 101805 грн.; невикористання реєстратору розрахункових операцій, який не входить до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій; здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту.

Вказані порушення, як встановлено актом перевірки, відбулися при реалізації автомобілю Great Wall Hover 2.4і за готівкові кошти на суму 101805 грн.; загальна сума, яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій, становила 299897 грн., і знаходилася в одному місці - сейфі підприємства.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Вичерпний перелік розрахункових операцій, при яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються визначений ст. 9 вказаного Закону.

Пунктами 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).

Частинами 1 й 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідач вважав, що порушення позивачем наведених вимог законодавства підтверджуються договором купівлі-продажу від 06 грудня 2008 року № 06/12/08-2 та актом приймання-передачі автомобілю від 06 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 655, 662 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, і повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи з наведених вимог законодавства сам факт оформлення договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі не можуть підтверджувати факт виконання сторонами договору досягнутих домовленостей, зокрема сплати коштів за придбаний товар, як помилково вважав відповідач.

Крім того, вказані документи були анульовані в зв'язку з неперерахування покупцем безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Драйв» в сумі 114600 грн. згідно з умовами договору, що підтверджується актом анулювання вказаного договору купівлі-продажу від 26 грудня 2008 року, відповідними банківськими виписками та відображено в довідці підприємства від 10 червня 2013 року №10/06-3.

Посилання представника відповідача на те, що доказом вчинення позивачем порушення вимог законодавства є акт перевірки, є також неприйнятними, оскільки складений органом державної податкової служби акт перевірки, договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі містять розбіжності.

Так, в акті перевірки зафіксовано реалізацію предмету договору купівлі-продажу на суму 101805 грн., тоді як відповідно до самого договору купівлі-продажу, сформованого до нього рахунку-фактури та акту приймання-передачі вартість предмету договору інша - 114600 грн.

Актом встановлено, що загальна сума, яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій, становила 299897 грн., і знаходилася в одному місці - сейфі підприємства.

Між тим, вказані обставини спростовані показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, з яких вбачається те, що сейф ТОВ «Драйв» працівники податкового органу не перевіряли і не могли перевіряти, оскільки його на підприємстві не існувало. Зазначену суму коштів було виявлено в сейфі іншої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який орендував нежитлові приміщення в будівлі, де розташовано автосалон позивача, і ці кошти є його власними заощадженнями.

Наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вказаної суми коштів також підтверджується звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 4-ий квартал 2008 року, відповідно до якого обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал становив 360638,40 грн.

Отже, вказана сума коштів позивачу не належала.

Факт відсутності готівкових коштів в автосалоні ТОВ «Драйв» підтверджується також тим, що готівкові розрахунки, зокрема протягом 2 півріччя 2008 року, в автосалоні підприємства не проводилися, оскільки всі операції відповідно до укладених з покупцями договорів проводились шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними банківськими виписками та довідкою підприємства від 10 червня 2013 року №10/06-1.

За результатом виявлення в сейфі іншої особи коштів в сумі 299897 грн. податковим органом складено акт інвентаризації наявності коштів від 06 грудня 2008 року, який надано на підпис ОСОБА_4 (графа «Від господарюючого суб'єкта»).

Між тим, на час перевірки вказана особа ні в трудових, ні в договірних відносинах з ТОВ «Драйв» не перебувала, - ОСОБА_4 була звільнена з ТОВ «Драйв» ще до проведення перевірки, а після звільнення будь-які трудові договори, в тому числі строкові, чи угоди про виконання нею певних робіт чи надання нею послуг ТОВ «Драйв» з ОСОБА_4 не укладалися. Вказана особа директором підприємства до перевірки не допускалася.

Отже, податковий орган, не встановивши відношення вказаної особи до позивача, не мав права надавати їй на підпис (чи вимагати підписати) вказаний акт.

Вчинивши вказані дії відповідач порушив вимоги законодавства, з огляду що акт інвентаризації наявності коштів не може бути прийнятним як доказ у справі.

Суд неодноразово витребовував у суб'єктів владних повноважень докази, зокрема, ухвалами від 16 травня 2013 року, від 31 травня 2013 року, від 04 червня 2013 року. Між тим, вказані ухвали суб'єктами владних повноважень повністю виконано не було: наказ на перевірку, що став підставою для проведення перевірки, на підставі якої Державною податковою адміністрацією у Донецькій області складено акт перевірки від 06 грудня 2008 року №0210/05/99/23-32805014, який зареєстровано Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька 17 грудня 2008 року під №0546/05/64/23/32805014; додаток до вказаного акту - опис готівкових коштів; документ в підтвердження суми вартості короткотермінового патенту, на підставі якого зроблено розрахунок до оскарженого рішення від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413 - надано не було.

Отже, доказів того, що позивач на час проведення перевірки здійснював розрахункові операції в готівковій формі чи операції в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, що зобов'язувало би його як суб'єкта підприємницької діяльності проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, - суб'єктом владних повноважень не надано.

Обставини, які представниками податкового органу викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем норм Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», спростовані дослідженими судом доказами та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Доказів правомірності розрахунку штрафів, накладених оскарженими рішеннями, відповідачем також не надано.

Отже, суб'єктом владних повноважень оскаржені рішення прийняті без наявності відповідних доказів та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Враховуючи наведене такі рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 160, 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька від 20 січня 2009 року № 0000142343 1433/10/23-413 та від 20 січня 2009 року №0000152343 1432/10/23-413.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 12 червня 2013 року.

Суддя Логойда Т. В.