Рішення

від 11.06.2013 по справі 922/1159/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р.Справа № 922/1159/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Державного професійно-технічного учбового закладу "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова", м.Харків, до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків , 2) Акціонерного товариства закритого типу "Інтелс", м.Харків, про стягнення 402614,05 грн. та розірвання договору за участю представників:

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - ОСОБА_2, адвокат (Договір про надання правової допомоги від 23.04.2013р.);

2-го відповідача - Портік В.О. (довіреність № 1 від 20.02.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державний професійно-технічний учбовий заклад "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, заборгованості за Договором довірчого управління майном № 28/04-08 від 18.01.2011р. в розмірі 412614,05 грн. Позивач також просить розірвати Договір доручення б/н від 18.01.2011р. та покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1159/13 та розгляд справи призначено на 22.04.2013р. об 11:40 год.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду клопотання про відстрочення оплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке було задоволено судом, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 24.04.2013р. об 11:00 год.

24.04.2013р. відповідач, ФОП ОСОБА_1, надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не є стороною за Договором довірчого управління майном, тому не набув жодних прав та обов'язків за спірним договором.

Відзив ФОП ОСОБА_1 був долучений судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2013р. розгляд справи № 922/1159/13 було відкладено на 15.05.2013р. об 11:00 год. Даною ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Акціонерне товариство закритого типу "Інтелс", м.Харків; зобов'язано позивача направити на адресу 2-го відповідача копію позовної заяви з додатками, докази направлення надати до суду, а також уточнити суму позову.

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду від 15.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2013р. об 11:00 год. та вдруге зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу 2-го відповідача: а/с 11535, м.Харків, 61001; докази направлення надати до суду, а також уточнити суму позову.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2013р., представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову, а саме просив зобов'язати відповідачів повернути позивачу безпідставно набуте майно.

У прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову судом було відмовлено, оскільки дана заява була подана з порушенням норм ГПК України, а саме позивачем було одночасно змінено предмет та підстави позову.

Представником 1-го відповідача було заявлено клопотання про витребування у господарського суду Харківської області справи № 42/130-09 з метою дослідження у судовому засіданні спірного договору.

У задоволенні клопотання 1-го відповідача було відмовлено як необґрунтованому.

У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 04.06.2013р., 2-й відповідач проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що Договір довірчого управління майном № 28/04-09 від 28.04.2008р. є неукладеним, оскільки не був нотаріально посвідченим та не пройшов державну реєстрацію, тому не створює для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Відзив 2-го відповідача було долучено судом до матеріалів справи.

У зв'язку з ненаданням позивачем доказів направлення 2-му відповідачеві копії позовної заяви, у судовому засіданні була оголошена перерва до 06.06.2013р. до 11:40 год., та знов зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу 2-го відповідача: а/с 11535, м.Харків, 61001 (докази направлення надати до суду), а також надати в наступне судове засідання для огляду оригінали документів.

Після перерви представник позивача у судове засідання не з'явився; витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 06.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р. об 11:30 год. та вкотре зобов'язати позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу 2-го відповідача: а/с 11535, м.Харків, 61001; докази направлення надати до суду.

У судове засідання, яке відбулося 11.06.2013р., представник позивача не з'явився; вимог суду не виконав.

Присутні у судовому засіданні представники 1-го та 2-го відповідачів проти позову заперечували на підставах, викладених у відзивах на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідачів, суд встановив наступне.

18.01.2011р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (1-м відповідачем) та Акціонерним товариством закритого типу "Інтелс" (2-м відповідачем) було укладено Договір доручення б/н, відповідно до якого 1-й відповідач зобов'язався здійснювати від імені 2-го відповідача всі дії, пов'язані з виконанням умов Договору довірчого управління майном № 28/04-08, який був укладений 28.04.2008р. між Державним професійно-технічним учбовим закладом "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова" (позивачем) та 1-м відповідачем.

Предметом Договору довірчого управління майном стали фактичні та юридичні дії АТЗТ "Інтелс", пов'язані з управлінням майном.

Пунктом 1.3. зазначеного вище Договору сторони визначили, що майном є восьмий та дев'ятий поверхи лівого крила, а також дев'ять поверхів правого крила будівлі гуртожитку, яка розташована в АДРЕСА_1 та обліковується на балансі позивача.

За умовами Договору довірчого управління майном 1-й відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати позивачу витрати, пов'язані з забезпеченням нормального функціонування приміщень, що були передані в довірче управління (п.п. 1.1., 2.2.1. Додаткової угоди № 1 від 12.01.2009р. до Договору довірчого управління майном № 28/04-08).

Відповідно до п. 1.4. Додаткової угоди № 1, 1-й відповідач відшкодовує позивачу витрати на наступні комунальні послуги: холодне та гаряче водопостачання, опалення, водовідведення, витрати на передачу електричної енергії.

Пунктом 3.2. Додаткової угоди № 1 від 12.01.2009р. до Договору довірчого управління майном № 28/04-08 визначено, що оплата платежів здійснюється не пізніше 10 числа місяця, на підставі виставленого рахунку та калькуляції.

Проте, як вказує позивач, 1-й відповідач зобов'язання, щодо відшкодовування позивачеві витрат виконував не своєчасно та не в повному обсязі.

Позивач вказує, що через неналежне виконання 1-м відповідачем зобов'язань за Договором доручення б/н від 18.01.2011р. та Договором довірчого управління майном № 28/04-08 по відшкодуванню витрат утворилась заборгованість у розмірі 402614,05 грн.

08.02.2013р., з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено рекомендованим поштовим відправленням претензію з вимогою в триденний строк сплатити існуючу заборгованість.

Зазначена вище претензія була отримана ФОП ОСОБА_1 11.02.2013р., але заборгованість 1-м відповідачем сплачена не була.

Посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1, без будь-яких правових підстав збирає з мешканців гуртожитку, власником якого є позивач, грошові кошти за проживання, та своїми діями спричиняє порушення прав держави та позивача, як державного учбового закладу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 412614,05 грн. заборгованості, а також про розірвання Договору доручення б/н від 18.01.2011р.

Ретельно дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, а також здійснивши правову кваліфікацію викладених вище обставин, суд дійшов наступного висновку.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з 1-го відповідача заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат в розмірі 412614,05 грн., яка, на думку позивача, виникла внаслідок неналежного виконання 1-м відповідачем зобов'язань за Договором доручення б/н від 18.01.2011р. та Договором довірчого управління майном № 28/04-08 суд зазначає наступне.

Спірний Договір довірчого управління майном був укладений між позивачем, Державним професійно-технічним учбовим закладом "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова", та 2-м відповідачем, Акціонерним товариством закритого типу "Інтелс". Згідно даного Договору, сторони за цим договором (позивач та 2-й відповідач) прийняли на себе певні права та обов'язки.

1-й відповідач, ФОП ОСОБА_1, не є стороною за вказаним Договором, отже жодних прав та обов'язків за вказаним Договором не набув.

18.01.2011р. між 1-м відповідачем та 2-й відповідачем було укладено Договір доручення, згідно якого сторони за даним договором, ФОП ОСОБА_1 та АТЗТ "Інтелс", прийняли на себе певні права та обов'язки.

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Центр професійно-технічної освіти № 3 м.Харкова" (позивач у справі) не був та не є стороною за вказаним Договором, отже жодних прав та обов'язків за Договором доручення не набув.

Таким чином, позивач і 1-й відповідач у договірних відносинах не знаходились і не знаходяться. Тобто, взаємні права та обов'язки між ними не виникали.

Як вбачається з Договору доручення від 18.01.2011р., ФОП ОСОБА_1 зобов'язався виконувати від імені АТЗТ "Інтелс" певні дії, пов'язані з виконанням останнім умов Договору довірчого управління майном № 28/04-09 від 28.04.2008р.

Проте, зобов'язань щодо своєчасного та повного відшкодування позивачеві витрат 1-й відповідач за Договором доручення від 18.01.2011р. на себе не брав. За даним Договором він має певні зобов'язання лише перед АТЗТ "Інтелс".

Відповідно до ст. 1000 Цивільного Кодексу України, за договором доручення повірений зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Тобто, усі дії, які ФОП ОСОБА_1 зобов'язався вчиняти в рамках Договору доручення від 18.01.2011р., були вчинені від імені АТЗТ "Інтелс" та за його рахунок.

Таким чином, суд вважає, що позивачем безпідставно пред'явлено позов до ФОП ОСОБА_1, оскільки між позивачем та 1-м відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини.

Що стосується позовної вимоги про розірвання Договору доручення від 18.01.2011р., пред'явленої до 1-го та 2-го відповідачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1031 Цивільного Кодексу України (в редакції на момент укладання договору в 2008р.), договір управління майном укладається в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Аналогічну вимогу щодо державної реєстрації такого правочину містить п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004р., який діяв на момент укладання договору.

Як вбачається з наданих позивачем документів, ані нотаріального посвідчення, ані державної реєстрації Договору довірчого управління майном № 28/04-08 від 28.04.2008р. не відбулося.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2009р. по справі № 42/130-09 Договір довірчого управління майном № 28/04-08 від 28.04.2008р., як такий, що підлягає нотаріальному посвідченню, було визнано дійсним з 02.01.2009р., а саме з дати фактичного початку виконання цього договору, на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

При цьому слід зазначити, що питання дійсності договору у справі № 42/130-09 розглядалося виключно у сфері його дійсності при відсутності нотаріального посвідчення, інші підстави недійсності / нікчемності / неукладанності договору (зокрема, відсутність державної реєстрації) судом не розглядалися. Як вбачається з тексту рішення, воно стосується лише основного договору, жодним чином не посилаючись на додаткові угоди до нього, також укладені з порушенням вимог ст.ст. 654, 1031 Цивільного Кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Проте, саме на ці додаткові угоди посилається позивач, як на підставу задоволення своїх позовних вимог про стягнення витрат на комунальні послуги.

Факт укладення та підписання додаткових угод № 1 від 12.01.2009р. та № 2 від 14.01.2009р. до Договору довірчого управління майном 2-м відповідачем оспорюється.

На вимогу суду оригінали вказаних додаткових угод позивачем для огляду суду не надані.

Згідно ст. 210 Цивільного Кодексу України, правочин, який відповідно до закону підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 640 Цивільного Кодексу України (в редакції на момент укладання договору в 2008р.), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Враховуючи, що Договір довірчого управління майном № 28/04-08 від 28.04.2008р. не був зареєстрованим у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що цей Договір є неукладеним. Також слід вважати неукладеними й усі додаткові угоди до цього Договору, оскільки вони є його невід'ємною частиною.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України, який у п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема, зазначив, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

У п. 13 вищевказаної Постанови № 9 від 06.11.2009р., зазначено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

За таких обставин, Договір доручення від 18.01.2011р., предметом якого є здійснення від імені довірителя юридичних та фактичних дій, пов'язаних з виконанням умов неукладеного Договору довірчого управління майном, є неукладеним, не породжує ніяких прав та обов'язків для його сторін та не може бути розірваним у судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи рішення у даній справі, суд враховує, що позивачем без поважних причин не було виконано вимоги суду, а саме не надано доказів направлення на адресу 2-го відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, не надано суду для огляду оригіналів документів, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а також не здійснено уточнення суми позову, не надано правового обґрунтування позовних вимог, розрахунку заборгованості із зазначенням строків її виникнення.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вимоги Державного професійно-технічного учбового закладу "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова" ґрунтуються на неукладених договорах, суд дійшов висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, у зв'язку з чим повністю відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2013р. сплату судового збору позивачем за подання позовної заяви було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі № 922/1159/13, суд вважає за необхідне стягнути з позивача до Державного бюджету України судовий збір в сумі 9399,28 грн., у тому числі: 8252,28 грн. - за позовну вимогу майнового характеру; 1147,00 грн. - за позовну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 210, 220, 640, 654, 1031 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Державного професійно-технічного учбового закладу "Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова" (61142, м.Харків, вул.Тимурівців, 37; код ЄДРПОУ: 02547910; п/р 35422007000343 в УДК Харківської області, МФО 851011) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, вул.Бакуліна 18, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 9399,28 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.