Рішення

від 21.05.2013 по справі 913/391/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 913/391/13-г 21.05.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак»

До публічного акціонерного товариства «Коровай» в особі філій

1) «Луганський хлібокомбінат»

2) «Контора матеріально-технічного постачання»

3) «Краснолуцький хлібокомбінат»

Про стягнення 107 130,35 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Ліпатов І.А. (за довіреністю)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва за підсудністю надійшла справа Господарського суду Луганської області № 913/391/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до публічного акціонерного товариства «Коровай» в особі філій 1) «Луганський хлібокомбінат», 2) «Контора матеріально-технічного постачання», 3) «Краснолуцький хлібокомбінат» про стягнення 107 130,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором № 24038 від 03.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. справу № 910/391/13-г було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 25.04.2013 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 25.04.2013 р. було відкладено розгляд справи на 21.05.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Коровай» (покупцем) було укладено договір поставки товару № 24038 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені цим Договором.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що платниками за Договором є філії покупця, зазначені у додатку № 2 до Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору покупець оплачує товар протягом 7 календарних днів від дня отримання товару на складі.

Покупець в особі філії «Луганський хлібокомбінат» отримав товар на загальну суму 78 245,91 грн. Станом 12.02.2013 р. (дата подачі позову до суду) відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 3 000 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 75 245,91 грн.

Покупець в особі філії «Контора матеріально-технічного постачання» отримав товар на загальну суму 24 243,61 грн. Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 10 243,61 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 14 000,00 грн.

Покупець в особі філії «Краснолуцький хлібокомбінат» отримав товар на загальну суму 20 126,07 грн. Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 8 700 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 11 426,07 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача в особі відокремлених підрозділів - філії вищезазначених філій вказані кошти в сумі 100 671,98 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена повна оплата за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи та враховуючи те, що стороною договору № 24038 від 03.01.2012 р. є публічне акціонерне товариство «Коровай», суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі є публічне акціонерне товариство «Коровай».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем станом на 12.02.2013 р. (дата звернення позивача до суду) належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що в період з 11.02.2013 р. по 17.04.2013 р. відповідач в особі відокремленого підрозділу «Луганський хлібокомбінат» частково погасив борг перед позивачем на загальну суму 38 400,85 грн. Зокрема, останнім були здійсненні оплати на користь відповідач в рахунок оплати боргу 11.02.2013 р. в розмірі 5 000 грн., 14.02.2013 р. в розмірі 3 000 грн., 15.02.2013 р. в розмірі 1400 грн., 20.02.2013 р. в розмірі 2000 грн., 25.03.2013 р. в розмірі 13 470,85 грн., 02.04.2013 р. в розмірі 8 530 грн., 01.04.2013 р. в розмірі 2000 грн., 11.04.2013 р. в розмірі 1000 грн. та 17.04.2013 р. в розмірі 2000 грн. Даний факт підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на момент прийняття рішення, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 38 400,85 грн. відсутній.

Згідно з п. 1-1, ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу третього п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

На підставі викладеного вище та враховуючи те, що оплати боргу на загальну суму 33 400,85 грн. відповідачем-1 були здійсненні після 12.02.2013 р., тобто після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства «Коровай» на користь позивача боргу в сумі 33 400,85 грн. підлягає припиненню.

В частині позовних вимог щодо стягнення про стягнення з публічного акціонерного товариства «Коровай» на користь позивача боргу в сумі 5000 грн. (оплата частини боргу була здійснена 11.02.2013 р., тобто до звернення позивача до суду) необхідно відмовити.

Інша частина позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 62 271,13 грн. з публічного акціонерного товариства «Коровай» підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати.

Таким чином, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача пеню. Суд перевірив розрахунки пені позивача та встановив, що останні відповідають вимоги чинного законодавства України.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги щодо стягнення пені з відповідача - ПАТ «Коровай» в сумі 5 382,03 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення три проценти річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунків позивача трьох процентів річних суд встановив, що останні є вірними.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних з відповідача - ПАТ «Коровай» в сумі 1 076,34 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача - ПАТ «Коровай» 62 271,13 грн. основного боргу, 5 382,03 грн. пені, 1 076,34 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення на користь позивача з ПАТ «Коровай» основного боргу в сумі 33 400,85 грн. провадження у справі підлягає припиненню. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Коровай» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5/204, код 00388777) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» (91031, м. Луганськ, вул. Славянська, 2-б, код 33766286) 62 271 (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 13 коп. основного боргу, 5 382 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 03 коп. пені та 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 34 коп. трьох процентів річних та 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позову щодо стягнення на користь позивача з ПАТ «Коровай» в особі відокремленого підрозділу - філії ПАТ «Коровай» «Луганській хлібокомбінат» основного боргу в сумі 33 400,85 грн. провадження припинити.

4. В інші частині позову відмовити.

Повне рішення складено 13.06.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова