Постанова

від 10.09.2013 по справі 913/391/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа№ 913/391/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Кондес Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Ліпатов І.В.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Публічного акціонерного товариства "Коровай"

апеляційну скаргу

на рішення

господарського суду м. Києва

від 21.05.2013 року.

у справі № 913/391/13-г (суддя: Удалова О.Г)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спецуніпак"

до Публічного акціонерного товариства "Коровай"

в особі філій

1) "Луганський хлібокомбінат"

2) "Контора матеріально-технічного постачання"

3) "Краснолуцький хлібокомбінат"

про стягнення 107 130,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5/204, код 00381350) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуніпак" (91031, м. Луганськ, вул. Славянська, 2-б, код 33766286) 62 271 (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 13 коп. основного боргу, 5382 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 03 коп. пені та 1076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 34 коп. трьох процентів річних та 2042 (дві тисячі сорок дві) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині позову щодо стягнення на користь позивача з ПАТ "Коровай" в особі відокремленого підрозділу - філії ПАТ "Коровай" "Луганській хлібокомбінат" основного боргу в сумі 33 400,85 грн. провадження припинено.

В інші частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПАТ "Коровай" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 09.09.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 03.01.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецуніпак" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Коровай" (покупцем) було укладено договір поставки товару № 24038 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені цим Договором.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що платниками за Договором є філії покупця, зазначені у додатку № 2 до Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору покупець оплачує товар протягом 7 календарних днів від дня отримання товару на складі.

Покупець в особі філії "Луганський хлібокомбінат" отримав товар на загальну суму 78 245,91 грн. Станом 12.02.2013 р. (дата подачі позову до суду першої інстанції) відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 3000 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 75245,91 грн.

Покупець в особі філії "Контора матеріально-технічного постачання" отримав товар на загальну суму 24243,61 грн. Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 10243,61 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 14000,00 грн.

Покупець в особі філії "Краснолуцький хлібокомбінат" отримав товар на загальну суму 20126,07 грн. Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 8700 грн., лишивши за собою заборгованість в розмірі 11426,07 грн.

Позивач, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, просив стягнути з відповідача в особі відокремлених підрозділів - філії вищезазначених філій вказані кошти в сумі 100 671,98 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена повна оплата за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи та враховуючи те, що стороною договору № 24038 від 03.01.2012 р. є публічне акціонерне товариство "Коровай", можливо дійти висновку, що належним відповідачем у даній справі є публічне акціонерне товариство "Коровай".

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем станом на 12.02.2013 р. (дата звернення позивача до суду) належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Під час розгляду справи було встановлено, що в період з 11.02.2013 р. по 17.04.2013 р. відповідач в особі відокремленого підрозділу "Луганський хлібокомбінат" частково погасив борг перед позивачем на загальну суму 38400,85 грн. Зокрема, останнім були здійсненні оплати на користь відповідач в рахунок оплати боргу 11.02.2013 р. в розмірі 5000 грн., 14.02.2013 р. в розмірі 3000 грн., 15.02.2013 р. в розмірі 1400 грн., 20.02.2013 р. в розмірі 2000 грн., 25.03.2013 р. в розмірі 13470,85 грн., 02.04.2013 р. в розмірі 8530 грн., 01.04.2013 р. в розмірі 2000 грн., 11.04.2013 р. в розмірі 1000 грн. та 17.04.2013 р. в розмірі 2000 грн. Даний факт підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на момент прийняття рішення, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38400,85 грн. відсутній.

Згідно з п. 1-1, ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу третього п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

На підставі викладеного вище та враховуючи те, що оплати боргу на загальну суму 33400,85 грн. відповідачем-1 були здійсненні після 12.02.2013 р., тобто після звернення позивача до суду першої інстанції, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства "Коровай" на користь позивача боргу в сумі 33 400,85 грн. підлягає припиненню.

В частині позовних вимог щодо стягнення про стягнення з публічного акціонерного товариства "Коровай" на користь позивача боргу в сумі 5000 грн. (оплата частини боргу була здійснена 11.02.2013 р., тобто до звернення позивача до суду) необхідно відмовити.

Інша частина позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 62271,13 грн. з публічного акціонерного товариства "Коровай" підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь пеню.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати.

Таким чином, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача пеню. Надані позивачем розрахунки пені відповідають вимогам чинного законодавства України.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги щодо стягнення пені з відповідача - ПАТ "Коровай" в сумі 5382,03 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення три проценти річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунків позивача трьох процентів річних суд першої інстанції вірно встановив, що останні є вірними.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних з відповідача - ПАТ "Коровай" в сумі 1076,34 грн. підлягають задоволенню.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача - ПАТ "Коровай" 62271,13 грн. основного боргу, 5382,03 грн. пені, 1076,34 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення на користь позивача з ПАТ "Коровай" основного боргу в сумі 33400,85 грн. провадження у справі підлягає припиненню. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату, час і місце судового засідання. Крім того, ухвалою суду від 25.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 21.05.2013 року.

Відповідач не був обмежений у праві ознайомитись з матеріалами справи безпосередньо у суді.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року у справі № 913/391/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 913/391/13-г повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Кондес Л.О.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 11.09.2013 року.