Постанова

від 11.06.2013 по справі 25/5005/9623/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 25/5005/9623/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю. суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013р. по справі № 25/5005/9623/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Інвестмент Компані" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланторг",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланторг", с. Партизанське, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланторг", с. Партизанське, провадження по справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 року залишено без змін.

Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013р. скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланторг" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Інвестмент Компані".

Постановою господарського суду від 20.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвін Інвестмент Компані", м. Дніпропетровськ.

07.12.2012 року в газеті "Голос України" № 233 (5483) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

24.01.2013 року до суду подано звіт ліквідатора з додатками, доповнення до звіту та ліквідаційний баланс банкрута.

05.02.2013 року ліквідатором подано уточнений звіт про результати ліквідаційної процедури та уточнений ліквідаційний баланс банкрута станом на 04.02.2013 року.

За результатами підсумкового засідання суду ухвалою від 05.02.2013 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланторг", с. Партизанське, провадження у справі припинено, оскільки ліквідатором здійснено всі необхідні заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси, а з ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності, основні засоби та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі є несплачена заборгованість боржника перед кредитором за простим векселем серії АА № 0596388 від 10.08.2012р. в розмірі 19 400,00 грн. та відсутність боржника за місцезнаходженням, що підтверджується матеріалами справи.

Безспірність вимог кредитора підтверджено виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. від 04.10.2012р., зареєстрованим в реєстрі за №5416 про стягнення з боржника на користь кредитора 19400, 00 грн. за простим векселем серії АА № 0596388 від 10.08.2012р. та 500, 00 грн. витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису.

Крім цього, неплатоспроможність боржника підтверджується постановою Відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ від 25.10.2012р. про повернення виконавчого документу - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу від 04.10.2012р. без виконання через відсутність майна та коштів боржника.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч.2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5).

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Як встановили суди попередніх інстанцій, факт відсутності керівних органів боржника підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 02.11.2012р. та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 19.11.2012р., в яких міститься запис про відсутність юридичної особи ТОВ "Ланторг" за місцезнаходженням, що згідно вимог ст. 34 ГПК України є належним та допустимим доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

З огляду на викладене, суди дійшли вірних висновків про те, що ініціюючим кредитором доведено належними доказами відсутність боржника за місцезнаходженням, безспірність його грошових вимог до боржника та неплатоспроможність боржника.

Тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та визнанню боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Як вбачається із звіту ліквідатора та доданих до нього документів ліквідатором вживалися заходи спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Так, для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб'єктів господарювання.

Згідно довідок КП Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" № 1157/01-04 від 20.12.2012р., Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" № 4-3/3799 від 25.12.2012р., Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області № 14/1РЕР-6703 від 06.12.2012р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 3414/05/1 від 20.12.2012р., рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатами розгляду запиту № 162564 від 29.01.2013р. за боржником автотранспортних засобів сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти інформація щодо арештів або обтяження майна банкрута в зазначених реєстрах станом на 04.12.2012 року відсутня.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. звільнено активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланторг" з податкової застави та зобов'язано Дніпропетровську МДПІ у Дніпропетровській області у 10-ти денний строк з дня прийняття ухвали зняти податкову заставу з об'єкту обтяження боржника ТОВ "Ланторг" - майна платника податків згідно з акту опису № 105/0-24 від 30.11.2011р. та виключити відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Так, з акту № 105/0-24 від 30.11.2011р. опису активів ТОВ "Ланторг", на які поширюється право податкової застави вбачається, що податковий керуючий провів опис активів ТОВ "Ланторг", на які платник податків набуде право власності в майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі.

Таким чином, як встановили суди попередніх інстанцій, дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено, про що свідчать додані до звіту документи.

Тому ліквідаційна маса банкрута не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Так, в процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором зроблено запити та отримано відповіді від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську № 7/79ю від 07.12.2012 року, Дніпропетровської митниці Державної митної служби України № 17-14-2/10592 від 03.12.2012 року, Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 20-24-1558 від 11.12.2012 року, УПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області № 9989/08-24 від 11.12.2012 року, Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 04-01/3193 від 13.12.2012 року, Дніпропетровського районного центру зайнятості № 1125 від 11.12.2012 року, ВДВС Дніпропетровського РУЮ № 21569/0 від 18.12.2012 року, які свідчать про відсутність заборгованості банкрута перед вищенаведеними органами та відсутність виконавчих проваджень щодо банкрута на виконанні.

Дніпропетровська МДПІ у Дніпропетровській області своїм листом від 11.12.2012 року № 22070/10/19-013 повідомила ліквідатора, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланторг" має податковий борг у сумі 196,82 грн. та один відкритий рахунок № 26000310063901 у ФАБ "Південний" в м. Луганську.

На запит суду надійшов лист від філії АБ "Південний" у м. Луганську № 18-18 БТ від 18.01.2013р., згідно з яким залишок коштів на рахунку ТОВ "Ланторг" № 26000310063901 становить 0,00грн., а рух коштів по рахунку з моменту його відкриття не проводився.

Дніпропетровська МДПІ у Дніпропетровській області звернулась до суду з заявою про визнання грошових вимог у сумі 193,68грн., яка ухвалою від 19.12.2012р. прийнята до розгляду. Зазначені вимоги були розглянуті і визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог банкрута.

30.01.2013р. Дніпропетровською МДПІ у Дніпропетровській області надіслано до суду листа з довідкою про стан розрахунків з бюджетом, згідно з якою у ТОВ "Ланторг" податковий борг відсутній.

Таким чином, згідно з уточненим звітом про результати ліквідаційної процедури та уточненим ліквідаційним балансом банкрута станом на 04.02.2013р. в результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено та визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Інвестмент Компані" на суму 19 400,00грн. (ІV черга задоволення).

Включені до реєстру вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Інвестмент Компані" на суму 19 400,00 грн. (ІV черга задоволення) залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна банкрута.

Частиною 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду надійшли клопотання Дніпропетровської МДПІ у Дніпропетровській області № 1688/9/10-16 від 31.01.2013р. та № 1904/9/10-016 від 04.02.2013р. про зупинення провадження у справі та не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута до проведення перевірки банкрута податковим органом, яке було відхилено судом першої інстанції.

Так, згідно ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 78.6 ст. 78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 11.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Пунктом 11.3 Порядку передбачено, що у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: - протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; - протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Крім цього, орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та постанова про визнання боржника банкрутом були направлені на адресу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 19.11.2012р. та 05.12.2012р. Також до ДПІ судом було направлено ухвалу про призначення підсумкового засідання по справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що з дня отримання копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ланторг", Дніпропетровська МДПІ Дніпропетровської області мала достатньо часу для здійснення позапланової перевірки ТОВ "Ланторг" до розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як встановлено судами, на час розгляду справи в засіданні 05.02.2013р. Дніпропетровською МДПІ у Дніпропетровській області не надано суду доказів проведення позапланової перевірки банкрута в межах визначених законодавством строків.

Крім того, із листа №28/11-09 від 28.11.2012 року вбачається, що ліквідатор звертався до керівника банкрута з проханням про надання інформації щодо знаходження майнових активів, матеріальних та інших цінностей банкрута та просив повідомити про місцезнаходження бухгалтерської, податкової, первинної та іншої документації, печаток і штампів ТОВ "Ланторг". Відповідь на зазначений лист ліквідатором не отримано.

02.01.2013 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України отримано лист ліквідатора банкрута №12/12/01 від 21.12.2012 року про неможливість надання документів фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланторг", оскільки вони не були передані ліквідатору, тобто, ліквідатор направляв Дніпропетровській МДПІ Дніпропетровської області письмові пояснення з приводу неможливості надання документів фінансово-господарської діяльності банкрута для проведення позапланової перевірки.

Отже, як встановили суди, в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, зокрема ухилення від виконання законних вимог контролюючого органу тощо, а з огляду на вищевикладене правові підстави для зупинення провадження у справі та не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги доводи Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо неможливості проведення нею податкової перевірки банкрута та передчасності затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичною особи - банкрута.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Відповідно ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження по справі на підставі ст. ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатор надав належні докази про відсутність боржника за місцезнаходженням, додав відповідні документи до звіту, а за результатами розгляду ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно та будь-які активи для задоволення вимог кредитора.

Враховуючи визначені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013р. по справі № 25/5005/9623/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.