Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-9886/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ К/800/5295/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Щоголева Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року

у справі № 2а-9886/12/2070

за позовом приватного акціонерного товариства «ЕЛАКС» (далі - позивач, ПрАТ «ЕЛАКС»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «ЕЛАКС» звернулось у серпні 2012 року до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року, позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП ДПС від 21.08.2012 року № 0000380046 ДПІ щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , п.п. 78.1.1 78.1 ст. 78 , ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) 31.07.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «ЕЛАКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Буд-2005», код ЄДРПОУ 33448330, за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009, 2010, 2011 роки, за результатами якої складено акт № 288/46-0/22648813 від 31.07.2012 року.

Відповідно до висновків акту перевірки № 288/46-0/22648813 від 31.07.2012 року встановлені наступні порушення позивачем, зокрема:

в порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168) по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬФА-БУД-2005» завищено податковий кредит за серпень, жовтень та листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 749 870,78 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 749 870,78 грн., за серпень, жовтень та листопад 2009 року, у тому числі по періодам: серпень 2009 року - 161 666,67 грн., жовтень 2009 року - 97 980,16 грн., листопад 2009 року - 490 223,95 грн., разом 749 870,78 грн.;

в порушення статей 3 та 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 334) та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927 398,14 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік - 12 318,75 грн., І квартал 2010 року - 126 130,50 грн., півріччя 2010 року - 23 389,00 грн., 3 квартал 2010 року - 572 205,00 грн., 2010 рік - 67 341,25 грн., І квартал 2011 року - 11 699,50 грн., ІІ квартал 2011 року - 10 302,39 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 58 057,52 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - 45 954,23 грн., разом 927 398,14 грн.

На акт перевірки позивачем подані письмові заперечення, в яких позивач просив визнати відсутність порушень вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ПрАТ «ЕЛАКС» з ТОВ «Альфа-Буд-2005» по податку на додану вартість за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009-2011 роки.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС листом від 16.08.2012 року за вих. № 6009/10/46-044 надала відповідь на заперечення позивача.

На підставі вищезазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС винесені:

податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 рок № 0000380046, яким збільшено ПАТ «ЕЛАКС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 937 338,48 грн., з яких: за основним платежем на суму 749 870,78 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 187 467,70 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року № 0000390046, яким збільшено ПАТ «ЕЛАКС» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 1 127 745,27 грн., з яких: за основним платежем на суму 927 398,14 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 200 347,13 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 21.08.2012 року № 0000380046 щодо донарахування податку на додану вартість та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств не відповідають вимогам законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, в частині визнання податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 року № 0000380046 та № 0000390046 протиправними, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги.

Між тим, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими і передчасними та такими, що зроблені на підставі не повно та не всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, а в подальшому на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

Однак, поставка товару належним чином відповідачем або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась, тобто не з'ясовано, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операції з ТОВ «Альфа-Буд-2005».

Отже, суди попередніх інстанції не звернули достатньої уваги на зазначене та не врахували, що для повного та всебічного вирішення спору по суті необхідно з'ясувати та встановити, чи мали операції між підприємствами реальний характер, чи не мали підприємства (сторони угоди) ознаки фіктивності, чи була спрямована їх діяльність на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету.

Крім цього, слід зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові від 03 червня 2008 року № 08/121, яка в силу норми ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст. 159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року у справі № 2а-9886/12/2070 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько