Рішення

від 11.06.2013 по справі 901/1361/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2013 Справа № 901/1361/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Нафта - Крим»

(вул. Крупської, буд. 1, м. Бахчисарай, Бахчисарайський район, АР Крим, 98404)

до фізичної особи - підприємця Дроботюк Ігоря Миколайовича

(вул. Корпана, 3/36, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300)

про стягнення 155 742.31 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Куциков Микола Борисович, представник, довіреність б/н від 15.04.2013, ТОВ «Нафта - Крим»;

Від відповідача: не з'явився, ФОП Дроботюк І.М.;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта - Крим» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Дроботюк І.М. та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 155 742.31 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами купівлі - продажу, комісії та договору оренди щодо своєчасної сплати вартості товару та орендної плати.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Під час розгляду справи до канцелярії господарського суду АР Крим від відповідача по справі неодноразово надходили телеграми та клопотання, в яких він просив суд розгляд справи відкласти у зв'язку із його знаходженням на лікарняному ( а.с. 159, 169, 174, 178).

Суд декілька разів задовольняв таке клопотання та відкладав розгляд справи, однак, враховуючи обмеженість строку розгляду справи, суд визнав, що у матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, у зв'язку з чим, з огляду на положення пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року, а також статті 75 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, судом при цьому було прийнято до уваги, що відповідно до частини 5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на забезпечення явки до судового засідання свого представника з метою захисту своїх прав та інтересів, не подав відзиву на позовну заяву або доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив :

03 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта - Крим» (продавець) та фізичною особою - підприємцем Дроботюк Ігорем Миколайовичем (покупець) було укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів № 001, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язався сплачувати та приймати товар (а.с. 16-17).

Відповідно до пункту 1.2 договору вид, кількість та ціна товару з врахуванням ПДВ зазначається у рахунку - фактурі.

Поставка ГСМ здійснюється на підставі заявки покупця, яка може бути передана будь - яким зручним для покупця способом. Продавець після отримання заявки зобов'язується виписати та направити покупцю рахунок для оплати, в якому зазначаються асортимент та кількість ГСМ, ціна за одиницю ГСМ та загальна сума до сплати з ПДВ (пункти 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна договору складається з ціни ГСМ, переданих за даним договором. Оплата ГСМ здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставленого рахунку.

Згідно з пунктом 4.2 договору у випадку, якщо ГСМ будуть відпущені без попередньої оплати, покупець зобов'язаний сплатити повну вартість отриманого ГСМ протягом 3 календарних днів з моменту отримання ГСМ.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (розділ 8 договору).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу ГСМ на загальну суму 148 162.21 грн., що підтверджується видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00001 від 20 січня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00002 від 20 січня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-0003 від 09 березня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00004 від 23 червня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № РН-0000001 від 04 лютого 2011 року (а.с. 25-27, 29), які підписані та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач за отриманий ГСМ розплатився частково, у зв'язку з чим за ним залишилася несплаченою сума в розмірі 97 875.21 грн..

Також, 10 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта - Крим» (комітент) та фізичною особою - підприємцем Дроботюк Ігорем Миколайовичем (комісіонер) було укладено договір комісії № 1-К, відповідно до пункту 1.1 якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента укладати в інтересах останнього від свого імені угоди з продажу зрідженого газу та здійснювати його реалізацію (а.с. 18-19).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна продажу товару, а також інші умови та вказівки комітента передбачаються в додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно з пунктом 3.1 договору товар, переданий комісіонеру, а також кошти, отримані від його реалізації є власністю комітента на підставі статті 398 Цивільного кодексу України.

Розрахунки за реалізований товар проводяться комісіонером один раз в 10 банківських днів на поточний рахунок комітента, зазначений у даному договорі (пункт 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що комісіонер із коштів за реалізований товар, отримує винагороду в розмірі 3% від кожного проданого літра по роздрібній ціні.

До 5 числа місяця, який слідує за звітним місяцем, сторонами складається акт звірки взаєморозрахунків із відображенням залишків товару та суми винагороди комісіонера (пункт 3.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року (пункт 9.1 договору).

На виконання умов договору позивачем у справі було поставлено відповідачу зрідженого газу СПБТ на суму 268 547.03 грн., що підтверджується видатковими накладними :№ РН - 0000003 від 10 червня 2011 року, № РН-0000005 від 25 червня 2011 року, № РН - 0000004 від 17 липня 2011 року, № РН - 0000002 від 09 серпня 2011 року, № 0000001 від 02 вересня 2011 року, № РН - 0000003 від 20 вересня 2011 року, № РН - 0000005 від 30 вересня 2011 року, № РН - 00000001 від 02 листопада 2011 року, № РН - 0000001 від 02 червня 2012 року, № РН - 0000001 від 02 липня 2012 року (а.с. 28, 30-38), які підписані та скріплені печатками сторін, та податковим накладними : № 3 від 10 червня 2011 року, № 5 від 25 червня 2011 року, № 4 від 17 липня 2011 року, № 2 від 09 серпня 2011 року, № 1 від 02 вересня 2011 року, № 3 від 20 вересня 2011 року, № 5 від 30 вересня 2011 року, № 1 від 02 листопада 2011 року, № 1 від 02 червня 2012 року, № 1 від 02 липня 2012 року (а.с. 44-53).

Однак, відповідач за проданий зріджений газ розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним виник борг в сумі 61 274.34 грн..

Враховуючи, що борг позивача перед відповідачем за комісійні послуги складає 3 428.24 грн., позивач зменшив вищезазначений борг на вказану суму, таким чином, позивач вимагає оплати йому вартості отриманого газу в сумі 57 846.10 грн..

Крім того, 10 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта - Крим» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Дроботюк Ігорем Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди майна № 1-м, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в тимчасове володіння та користування нижче визначене обладнання і технічну документацію на нього та зобов'язався сплачувати орендареві орендну плату (а.с. 20-21).

Пунктом 1.1.1 договору визначено майно, що орендується : автомобільний газозаправний моноблок (Н-2), ГРК «Nova», м. Славутич, щит силовий (АГЗП).

Майно, що орендується, розміщується на території автозаправної станції за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришино (траса Сімферополь - Красноперекопськ), стан (якість) майна, що орендується на момент передачі в оренду : в експлуатації не перебувало (пункт 1.1.2 договору ).

Вартість майна складає 100 000.00 грн., в тому числі ПДВ (пункт 1.1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору майно передається орендодавцем в строкове платне користування орендарю з метою його експлуатації і задоволення останнім громадських потреб у частині забезпечення заправки зрідженим газом автомобільного транспорту третіх осіб та отримання прибутку.

Відповідно до пункту 4.1 договору майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання Акта його приймання - передачі.

Пунктом 4.2 договору визначений строк оренди, який становить 5 років.

Згідно з пунктом 5.1 договору розмір орендної плати за календарний місяць складає 1 гривню, в тому числі ПДВ.

Пунктом 7.1 договору визначені обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно та в повному обсязі здійснювати передбачені даним договором орендні платежі.

Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Позивачем на виконання умов договору було передане відповідачу майно в оренду, що підтверджується актом приймання - передачі моноблоку Н-2 від 10 червня 2011 року (а.с. 22).

Однак, відповідач у порушення умов договору орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим за період з червня 2011 року по квітень 2013 року за ним створилася заборгованість з орендної плати в сумі 21.00 грн., яка підтверджується рахунком - фактурою № СФ - 0000002 від 10 квітня 2013 року та актом приймання - передачі робіт (послуг) від 10 квітня 2013 року, податковою накладною № 2 від 10 квітня 2013 року (а.с. 139-141).

Таким чином, за твердженням позивача, за відповідачем в цілому створилася заборгованість в сумі 155 742.31 грн., яка на дійсний час не є сплаченою.

Вказане з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта - Крим» із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договорами про надання послуг, купівлі - продажу та оренди, вони регулюються положеннями глав 48, 54, 58, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вже зазначалося, 03 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів № 001 та 10 червня 2011 року договір комісії № 1-К та договір оренди майна № 1-м.

Позивачем на виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 001 було поставлено відповідачу ГСМ на загальну суму 148 162.21 грн., що підтверджується видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00001 від 20 січня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00002 від 20 січня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-0003 від 09 березня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № НК-00004 від 23 червня 2010 року, видатковою накладною та рахунком - фактурою № РН-0000001 від 04 лютого 2011 року (а.с. 25-27, 29), які підписані та скріплені печатками сторін.

Також, на виконання умов договору комісії № 1-К позивачем у справі було поставлено відповідачу зрідженого газу СПБТ на суму 268 547.03 грн., що підтверджується видатковими накладними :№ РН - 0000003 від 10 червня 2011 року, № РН-0000005 від 25 червня 2011 року, № РН - 0000004 від 17 липня 2011 року, № РН - 0000002 від 09 серпня 2011 року, № 0000001 від 02 вересня 2011 року, № РН - 0000003 від 20 вересня 2011 року, № РН - 0000005 від 30 вересня 2011 року, № РН - 00000001 від 02 листопада 2011 року, № РН - 0000001 від 02 червня 2012 року, № РН - 0000001 від 02 липня 2012 року (а.с. 28, 30-38), які підписані та скріплені печатками сторін, та податковим накладними : № 3 від 10 червня 2011 року, № 5 від 25 червня 2011 року, № 4 від 17 липня 2011 року, № 2 від 09 серпня 2011 року, № 1 від 02 вересня 2011 року, № 3 від 20 вересня 2011 року, № 5 від 30 вересня 2011 року, № 1 від 02 листопада 2011 року, № 1 від 02 червня 2012 року, № 1 від 02 липня 2012 року (а.с. 44-53).

Крім того, позивачем на виконання умов договору оренди було передане відповідачу майно в оренду за договором, що підтверджується актом приймання - передачі моноблоку Н-2 від 10 червня 2011 року (а.с. 22).

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами виконував не належним чином, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість, загальний розмір якої за трьома договорами складає 155 742.31 грн. та яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, зі змісту спірних договорів вбачається, що вони за своєю суттю є платними договорами, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов'язку здійснювати виплати за договорами.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 13 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Дроботюк Ігоря Миколайовича (вул. Е. Корпана, б. 3, кв. 36, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300, р/р 260005029429, філія Первомайського відділення № 4572 ВАТ ДОБУ с. Первомайське, МФО 384179, ЄДРПОУ 2506511219) на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Нафта - Крим» (вул. Крупської, буд. 1, м. Бахчисарай, Бахчисарайський район, АР Крим, 98404, р/р 26002619945969, ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 36708599) борг в сумі 155 742.31 грн. та 3114.85 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська