Рішення

від 13.06.2013 по справі 910/3063/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3063/13 13.06.13 За первісним

позовом Обслуговуючого гаражно - будівельного кооперативу «Олімпійський»;

до Фізичної особи - підприємця Філатова В'ячеслава Вікторовича;

про розірвання договору оренди і стягнення коштів у розмірі 30 000,00 грн.

За зустрічним

позовом Фізичної особи - підприємця Філатова В'ячеслава Вікторовича;

до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський»;

про визнання недійсним договору оренди.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: Філатов в. В., фізична особа - підприємець;

Сідько О. С., представник, довіреність №363 від 11.03.2013 р.

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: Філатов в. В., фізична особа - підприємець;

Сідько О. С., представник, довіреність №363 від 11.03.2013 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/3063/13; розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року прийнято зустрічний позов Фізичної особи - підприємця Філатова Вячеслава Вікторовича до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» про визнання недійсним договору оренди №10/03 від 10.03.2011 року для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 12.03.2013 року було оголошено перерву до 02.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року відкладено розгляд справи до 23.04.2013 року.

В судовому засіданні 23.04.2013 року було оголошено перерву до 14.05.2013 року.

В судовому засіданні 14.05.2013 року було оголошено перерву до 28.05.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить розірвати договір оренди №10/03 від 10.03.2011 року, укладений між ОГБК «Олімпійський» та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В. В.; зобов'язати відповідача за первісним позовом звільнити приміщення автомайстерні загальною площею 300 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гайова, 14, а також стягнути з відповідача за первісним позовом 2 867,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним договір оренди №10/03 від 10.03.2011 року, укладений між ОГБК «Олімпійський» та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем; стягнути з відповідача за зустрічним позовом 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у зв'язку з нижчевикладеним:

- акт приймання-передачі автомайстерні в оренду підписано між позивачем і відповідачем 15 березня 2011 року без жодних зауважень з боку відповідача за первісним позовом;

- протягом строку оренди жодних претензій щодо стану переданого йому в оренду приміщення чи стану переданого майна відповідач за первісним позовом не заявляв;

- позивачем за первісним позовом за період з березня 2011 року по серпень 2012 року щомісячно підписувалися акти здачі-прийняття робіт по наданню послуг оренди без жодних претензій до орендованого приміщення чи майна автомайстерні;

- будівля, що є предметом договору, побудована позивачем за власні кошти кооперативу господарським способом у 1988 році на виділеній кооперативу земельній ділянці та з того часу знаходиться на балансі позивача і використовується ним у господарській діяльності;

- чинне на момент закінчення будівництва автомайстерні законодавство не передбачало введення в експлуатацію об'єктів, побудованих за кошти кооперативних організацій і не передбачало державної реєстрації прав на вказаний об'єкт;

- згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень;

- твердження позивача за зустрічним позовом про відсутність права власності у позивача на об'єкт оренди за договором є безпідставними.

Господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Голови правління ОГБК «Олімпійський» про відкладення розгляду справи у зв'язку з тривалим її розглядом, подачею сторонами усіх необхідних для розгляду справи документів, а також у зв'язку з тим, що у клопотання не зазначено причин неявки в судове засідання, а тому суд не може визнати їх поважними.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовних заяв, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.03.2011 року між Обслуговуючим гаражно-будівельним кооперативом «Олімпійський» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем (орендар) було укладено договір оренди №10/03, відповідно до умов якого орендодавець передає, а оренда приймає у тимчасове користування наступне майно: автомайстерню, яка являється власністю ГБК та розташована на території ГБК за адресою м. Київ, вул. Гайова, 14, загальною площею 300 м. кв. для здійснення підприємницької діяльності по ремонту автомобілів без права передавати орендоване майно в суборенду (піднайм) третім особам без згоди орендодавця.

Відповідно до п. 1.3. договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 6 000,00 грн. на місяць. Орендна плата може бути змінена за погодженням сторін та оформлена додатковою угодою.

Згідно з п. 2.2. договору, орендар зобов'язаний:

- використовувати майно у відповідності до умов договору;

- підтримувати майно в справному стані, виконувати за свій рахунок поточний ремонт;

- нести витрати по утриманню майна;

- в установлені договором строки вносити орендну плату;

- повернути майно після закінчення договору орендодавцю у стані, придатному для подальшого використання без додаткових фінансових затрат орендодавцем.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа наступного за оплачуваним або вносить в касу кооперативу готівкою.

У п. 4.2. договору зазначено, що за несплату орендарем платежів в строки, встановлені договором, нараховується пеня в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення.

За невиконання без поважних причин будь-яких зобов'язань, передбачених цим договором винна сторона сплачує штраф у розмірі 3% від суми місячної орендної плати (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, строк дії договору встановлюється з 15 березня 2011 року по 15 лютого 2014 року.

У разі відсутності повідомлення будь-якої із сторін за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення, договір вважається продовженим на новий черговий строк визначений у п. 5.1.

Згідно з п. 5.2. договору, дострокове розірвання договору може бути в разі несплати орендарем орендної плати більш ніж за три місяці, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, з компенсацією понесених збитків у повному обсязі, включаючи упущену вигоду.

Зважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним вказаний вище договір оренди і вирішення зустрічного позову може вплинути на вирішення по суті первісних позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне здійснити розгляд спершу зустрічного позову.

Зустрічний позов.

Позивач за зустрічним позовом у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним договір оренди №10/03 від 10.03.2011 року, укладений між ОГБК «Олімпійський» та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем у зв'язку з тим, що законодавством України, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності, заборонено використання (експлуатацію) закінчених будівництвом об'єктів, які не прийняті в експлуатацію; на момент підписання спірного договору оренди від 10.03.2011 року №10/03 така заборона була встановлена ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», а також п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; на дату укладення спірного договору набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до частини 8 статті 39 якого, експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється; автомайстерня, що була передана за спірним договором оренди, вважається вилученою з обороту, а тому не може бути об'єктом договору оренди; право власності ОГБК «Олімпійський» на авто майстерню могло виникнути за умови прийняття об'єкта в експлуатацію та державної реєстрації; за відсутності права власності на майно ОГБК «Олімпійський» як орендодавець не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на передачу її в оренду.

Отже, на думку позивача за зустрічним позовом, договір оренди №10/03 від 10.03.2011 року, укладений між ОГБК «Олімпійський» та ФОП Філатов В. В., суперечить вимогам законодавства, а також укладений ОГБК «Олімпійський» за межами цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 4 статті 179 Цивільного кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 215 Цивільного кодексу встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмету і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

За своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли відносини, які регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та главою 30 Господарського кодексу України.

Всупереч викладеному у зустрічній позовній заяві, Закон «Про планування і забудову територій» втратив чинність 17.02.2011 року, а договір оренди №10/03 було укладено 10.03.2011 року.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинного на момент укладення договору, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Чинне на момент будівництва автомайстерні (1988 рік) законодавство не передбачало обов'язкового введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Частина 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до умов договору, ОГБК «Олімпійський» передав в оренду ФОП Філатову В. В. автомайстерню загальною площею 300 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Гайова, 14.

У п. 1.1. договору зазначено, що автомайстерня являється власністю гаражно-будівельного кооперативу.

Факт передачі орендованого майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі автомайстерні від 15.03.2011 року.

Відповідно до положень статті 317 Цивільного кодексу України, право володіння, користування та розпорядження майном належить власнику.

Відповідно до частини шостої статті 86 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент здійснення відповідачем за зустрічним позовом будівництва, відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про власність», чинного на момент здійснення будівництва, суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Частина друга статті 21 та частина перша статті 24 вказаного Закону передбачали, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до частини 1 статті 94 Цивільного кодексу Української РСР, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.

Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу Української РСР, власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.

Виходячи з наведеного, визнання недійсним договору оренди з підстав відсутності факту реєстрації права власності орендодавця на майно суперечить главі 25 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент будівництва автомайстерні.

Відповідач за зустрічним позовом надав суду проектну документацію, протокол засідання містобудівної ради від 24.09.1981 року №100с, експертний висновок архітектурно-планувальної частини технічно-робочого проекту будівництва гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», витяг з земельного кадастру про право користування ОГБК «Олімпійський» земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Гайова, 14, де знаходиться будівля автомайстерні.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про належність об'єкта оренди орендодавцеві на праві власності.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 20.07.2006 року у справі №36/354 та у постанові від 09.04.2008 року у справі №10/105-07.

Сторони у справі, зокрема позивач за зустрічним позовом,, не надали доказів того, що спірне приміщення належить на праві власності іншій особі.

Крім того, формулювання в договорі «автомайстерню яка являється власністю ГБК» означає обов'язок іншої сторони перевірити достовірність даних, зазначених у договорі, який нею підписується і вона вважається такою що за всіма обставинами не могла не знати про наявність чи відсутність у орендодавця права власності на орендоване майно.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що правочин вчинено відповідачем без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір оренди підписано головою правління Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», який уповноважений на підписання договорів статутом та безпосередньо Фізичною особою-підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем, також договір містить печатки обох сторін.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку про дійсність договору оренди №10/03 від 10.03.2011 року, адже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписаний уповноваженими особами з необхідним обсягом цивільної дієздатності, у орендодавця було право на передачу майна в оренду, умови договору не суперечать вимогам законодавства.

Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Філатова В'ячеслава Вікторовича до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Первісний позов.

Як вже зазначалося, 10.03.2011 року між Обслуговуючим гаражно-будівельним кооперативом «Олімпійський» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем (орендар) було укладено договір оренди №10/03, відповідно до умов якого орендодавець передає, а оренда приймає у тимчасове користування наступне майно: автомайстерню, яка являється власністю ГБК та розташована на території ГБК за адресою м. Київ, вул. Гайова, 14, загальною площею 300 м. кв. для здійснення підприємницької діяльності по ремонту автомобілів без права передавати орендоване майно в суборенду (піднайм) третім особам без згоди орендодавця.

Вказаний договір не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач за первісним позовом надав суду акт прийому-передачі автомайстерні, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна за договором оренди від 10.03.2011року №10/03.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 1.3. договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 6 000,00 грн. на місяць. Орендна плата може бути змінена за погодженням сторін та оформлена додатковою угодою.

Матеріали справи не містять додаткової угоди, яка б підтверджувала зміну розміру орендної плати.

Згідно з п. 2.2. договору, орендар зобов'язаний:

- використовувати майно у відповідності до умов договору;

- підтримувати майно в справному стані, виконувати за свій рахунок поточний ремонт;

- нести витрати по утриманню майна;

- в установлені договором строки вносити орендну плату;

- повернути майно після закінчення договору орендодавцю у стані, придатному для подальшого використання без додаткових фінансових затрат орендодавцем.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа наступного за оплачуваним або вносить в касу кооперативу готівкою.

Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого на момент звернення до господарського суду з первісною позовною заявою його заборгованість перед позивачем за первісним позовом становить 30 000,00 грн. за період з вересня 2012 року по січень 2013 року включно.

Відповідач за первісним позовом не надав суду жодних доказів, які б спростовували викладену вище інформацію і підтверджували своєчасну сплату орендних платежів, передбачених договором.

Отже, в цій частині первісний позов підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5.2. договору, дострокове розірвання договору може бути в разі несплати орендарем орендної плати більш ніж за три місяці, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, з компенсацією понесених збитків у повному обсязі, включаючи упущену вигоду.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 2.2. договору, орендар зобов'язаний повернути майно після закінчення договору орендодавцю у стані, придатному для подальшого використання без додаткових фінансових затрат орендодавцем.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» про розірвання договору оренди №10/03 від 10.03.2011 року та зобов'язання відповідача за первісним позовом звільнити орендоване приміщення також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди №10/03 від 10.03.2011 року, укладений між Обслуговуючим гаражно-будівельним кооперативом «Олімпійський» та Фізичною особою - підприємцем Філатовим В'ячеславом Вікторовичем.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Філатова В'ячеслава Вікторовича (інд. 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 13, кв. 13, ідентифікаційний код 3137316531) звільнити приміщення автомайстерні загальною площею 300 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гайова, 14. Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Філатова В'ячеслава Вікторовича (інд. 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 13, кв. 13, ідентифікаційний код 3137316531) на користь Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» (інд. 03069, м. Київ, вул. Гайова, 14, код ЄДРПОУ 21594914) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 14.06.2013 р.