Рішення

від 10.06.2013 по справі 906/527/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" червня 2013 р. Справа № 906/527/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при сектретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Котик Ю.Ю., представник за довіреністю від 04.06.2013р.,

від відповідача: Літовський Д.Е., представник за довіреністю від 10.06.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" (м.Київ)

до Споживчого товариства "ІБР" (смт. Чуднів)

про розірвання договору та стягнення попередньої оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ" звернулось до господарського суду з позовом до Споживчого товариства "ІБР" про розірвання договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., укладеного між ТОВ "СТВ" та СТ "ІБР" та стягнення попередньої оплати в розмірі 365192,47грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.04.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.04.2013р. за клопотанням ТОВ "СТВ", замінено Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" у зв'язку із зміною повної назви товариства та відкладено розгляд справи на 21.05.2013р.

На адресу господарського суду 20.05.2013р. від позивача надійшла заява (вх. №7930 від 20.05.2013р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розірвати договір поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., укладений між ТОВ "Спілка товаровиробників" і СТ "ІБР" та стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 342454,69грн.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2013р. подану позивачем заяву (вх.№7930 від 20.05.2013р.) про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог, викладених у заяві про зменшення позовних вимог від 20.05.2013р.

Зважаючи на заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою від 21.05.2013р. господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, відклав розгляд справи на 10.06.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві (вх.№7930 від 20.05.2013р.) про зменшення позовних вимог. Також, представник позивача надав довідку про стан проведення розрахунків від 10.06.2013р., письмові пояснення по справі з доданими до них документами (а.с.88-95).

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.96). Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача посилається на те, що він є новим представником СТ "ІБР" і лише 10.06.2013р. дізнався про судове засідання та отримав довіреність на представництво інтересів СТ "ІБР", у зв'язку з чим з матеріалами справи та позовною заявою не знайомий. Також вказав, що товариством вживаються заходи щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Також зазначив, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією вирішення питання щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №906/527/13 було порушено ухвалою господарського суду від 11.04.2013р.

Копію ухвали господарського суду Житомирської області від 11.04.2013р. про порушення провадження у справі №906/527/13 та призначення її до розгляду на 25.04.2013р., відповідачем було отримано 18.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням №1000211662518 (а.с.24).

Копія ухвали господарського суду від 25.04.2013р. про відкладення розгляду справи на 21.05.2013р. відповідачем була отримана 30.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням №1000211729906 (а.с.64).

Копію ухвали господарського суду Житомирської області від 21.05.2013р. про відкладення розгляду справи на 10.06.2013р., відповідачем було отримано 29.05.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням №1000211752487 (а.с.82).

Таким чином, починаючи з 18.04.2013р. відповідачу було відомо про перебування на розгляді в господарському суді Житомирської області справи №906/527/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" до Споживчого товариства "ІБР" про розірвання договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., укладеного між ТОВ "СТВ" та СТ "ІБР" та стягнення попередньої оплати.

Проте, відповідач в судові засіданні призначені на 25.04.2013р. та 21.05.2013р. не з'являвся, свого представника в судові засідання з належним чином оформленою довіреністю не направляв, хоча з часу порушення провадження у справі пройшло два місяці. Протягом зазначеного часу відповідач мав можливість для реалізації своїх прав, як відповідача по справі.

При цьому, суд зазначає, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача у зв'язку з перебуванням голови правління СТ "ІБР" у терміновому відрядженні та неможливості забезпечення явки іншого представника (а.с.67).

Суд зауважує, що у відповідності до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Судом враховується, що 20.05.2013р. з матеріалами даної справи від імені СТ "ІБР" знайомився голова правління товариства, що підтверджує можливість забезпечення відповідачем (за його бажання) участі голови правління при здійсненні розгляду справи.

Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі.

Суд зауважує, що про відкладення розгляду справи на 10.06.2013р. відповідачу було відомо завчасно - з 29.05.2013р. (копію ухвали господарського суду Житомирської області від 21.05.2013р. про відкладення розгляду справи на 10.06.2013р. відповідачем було отримано 29.05.2013р.), тобто відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмовий відзив на позов (ст.59 ГПК України) та надавши (за наявності) відповідні письмові докази (ст.33 ГПК України) у спростування позовних вимог ТОВ "Спілка товаровиробників".

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Частина третя статті 69 ГПК України, передбачаючи можливість продовження строку розгляду спору, не визначає переліку таких випадків. У вирішенні питання про те, чи є той чи інший випадок винятковим, слід враховувати обставини конкретної справи, її складність, кількість учасників судового процесу, їх місцезнаходження, обсяг доказів, що підлягають оцінці господарським судом, тощо.

Суд зауважує, що у даному випадку, строк розгляду даного спору спливає 10.06.2013р. Заявляючи в судовому засіданні 10.06.2013р. усне клопотання про продовження строку розгляду спору, представником відповідача не доведено, а судом не встановлено складності обставин даної справи, винятковості даного випадку, великого обсягу доказів, що підлягають оцінці господарським судом, тощо.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для задоволення усного клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України.

Враховуючи те, що неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2012р. між Споживчим товариством "ІБР" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №20/02-12 (а.с.10-11), за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти, оплатити щебінь (надалі - товар) згідно специфікації, що погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на рахунок продавця (п.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що поставка товару проводиться партіями, якщо проведення поставки одноразово є можливою.

Згідно п.3.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах визначених правилами ІНКОТЕРМС-2000: FСА (Франко-перевізник) - залізнична станція Чуднів Волинський.

Відповідно до п.3.3 договору, поставка товару здійснюється на основі попереднього замовлення покупця, що оформляється у вигляді заявки з вказівкою: найменування та кількості товару, отримувача вантажу та його реквізити.

Після отримання заявки, визначеної в п.3.3 цього договору, продавець надсилає на адресу покупця рахунок, в якому визначається кількість та ціна товару, що буде поставлена однією партією (п.3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони обумовили, що покупець зобов'язаний оплатити виставлений відповідно до п.3.4 цього договору рахунок протягом трьох днів.

У відповідності до п.3.6 договору, поставка товару здійснюється продавцем після отримання 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку.

Згідно з п.п. 3.7 договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р. продавець протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання оплати, повідомляє покупця по факсу +38044501 63 56, по E-mail: v.prokopchuk@knt.kiev.ua, nika. trans 07@gmail.com та тел. +380674023620 про готовність партії товару до передачі на визначеній в п.3.2 цього договору залізничній станції за три дні до такої передачі.

Ціна за одиницю товару, що поставляється, визначається в специфікації та вказується в рахунку на оплату. Загальна вартість поставленого товару визначена сторонами в розмірі, що вказується в накладній чи додатку (п.4.1, п.4.3 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України шляхом попередньої оплати покупцем за товар згідно рахунку продавця.

У відповідності до п.11.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011р., а в разі наявності зобов'язань щодо оплати чи поставки - до повного виконання боржником своїх зобов'язань.

В письмових поясненнях (вх.№9074/13 від 10.06.2013р.; а.с.89) ТОВ "Спілка товаровиробників" посилається на те, що у п.11.1 договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р. помилково вказано строк дії договору - до 31.12.2011р. (неправильно вказано рік). Зазначає, що договір поставки діє до 31.12.2012 року, а в разі наявності зобов'язань щодо оплати чи поставки - до повного виконання боржником своїх зобов'язань. Підтвердженням механічної помилки щодо дати закінчення дії договору, за твердженням позивача, є дата підписання договору - 20.02.2012 року та наявні в матеріалах справи документи, які видані у 2012 році (рахунки, видаткові накладні, платіжні доручення). Вказані документи підтверджують ту обставину, що зобов'язання у сторін виникли в 2012 році, а тому строк його дії не може бути до 2011р. (а.с.89-90).

Судом приймаються до уваги та враховуються при вирішенні справи вищевказані пояснення щодо строку дії договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р.

Сторонами 20.02.2012р. підписано додаток №1 до договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р. в якому сторони погодили найменування, кількість, ціну, умови поставки товару, а саме: щебеня гранітного фр.5-20 кількістю 10000т. за ціною 54,167грн. за тону без ПДВ та щебеня гранітного фр.20-40 кількістю 10000т. за ціною 45,833грн. за тону без ПДВ. Загальна сума товару становить 1200000,00грн. (а.с.12).

На виконання умов договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., відповідач виcтавив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000004 від 12.07.2012р. на оплату щебеня фр.5-20 в кількості 1400т. на загальну суму 91005,60грн., у т.ч. ПДВ 15167,60грн. (а.с.13) та рахунок-фактуру №СФ-000005 від 14.08.2012р. на оплату щебеня фр.5-20 в кількості 4620т. на загальну суму 300318,48грн., у т.ч. ПДВ 50053,08грн. (а.с.14).

В свою чергу, відповідно до представлених позивачем доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" перерахувало Споживчому товариству "ІБР" грошові кошти на суму 391324,08грн. в якості попередньої оплати за товар.

Так, факт здійснення позивачем попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №755 від 13.07.2012р. на суму 91005,60грн., №834 від 16.08.2012р. на суму 40000,00грн., №837 від 17.08.2012р. на суму 60000,00грн., №869 від 30.08.2012р. на суму 150000,00грн., №986 від 03.10.2012р. на суму 50318,48грн. (а.с.52-56), з яких вбачається, що позивач у період з 13.07.2012р. по 03.10.2012р. перерахував відповідачу 391324,08грн., зазначивши в графі призначення платежу: "Попередня оплата за щебінь гранітний фр.5-20 зг. рах. №СФ-0000004 від 12.07.2012р. та рах. №СФ-000005 від 14.08.2012р. у т.ч. ПДВ".

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по передачі позивачу щебеня виконав частково на суму 48869,39грн., на підтвердження чого надав видаткові накладні №РН-0000066 від 15.08.2012р. на суму 26131,61грн. та №РН-0000094 від 19.11.2012р. на суму 22737,78грн. (а.с.15,94).

Дослідивши зазначені накладні судом встановлено, що видаткова накладна №РН-0000066 від 15.08.2012р. на суму 26131,61грн. містить усі реквізити, обсяг яких визначено ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Водночас, всупереч вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткова накладна №РН-0000094 від 19.11.2012р. на суму 22737,78грн. не містить підпису осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (а.с.94).

У відповідності до наданих позивачем пояснень (вих.№101 від 22.05.2013р.; а.с.91), видаткову накладну №РН-0000094 від 19.11.2012р. на поставку щебеня гранітного фракції 5-20 в кількості 355,30тн. на суму 22737,78грн. з ПДВ 26.11.2012р. Споживчим товариством "ІБР" надіслано позивачу електронною адресою лише в копії та без печатки і підпису, а від видачі оригіналу даної видаткової накладної в подальшому відповідач відмовився.

При цьому, судом враховується, що позивачем не заперечується факт отримання від відповідача товару на суму 22737,78грн. за видатковою накладною №РН-0000094 від 19.11.2012р. Факт даної поставки не заперечувався і представником відповідача в судовому засіданні 10.06.2013р. Крім цього, у даному випадку, недоліки у оформленні видаткової накладної є підставою для відповідальності певних посадових осіб, проте, не спростовують факту виникнення між сторонами правовідносин з купівлі-продажу щебеня фр.5-20 в кількості 355,300т., за вільним їх волевиявленням, спрямованим на реальне настання наслідків, які не суперечать закону, інтересам держави і суспільства.

Отже, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, свої зобов'язання по передачі позивачу товару, згідно виставлених СТ "ІБР" та оплачених ТОВ "Спілка товаровиробників" рахунків відповідач виконав частково, на суму 48869,39грн. Поставку товару на суму 342454,69грн. відповідач не здійснив.

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 даного Кодексу передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували визначення сторонами при укладанні договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р. конкретних строків поставки товару, а відтак господарський суд дійшов висновку, що такий строк не був визначений сторонами, і відповідно строк виконання зобов'язання відповідача по поставці обумовленого товару визначається моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу вимогу вих.№478 від 29.11.2012р., відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" вимагало розглянути дану вимогу та здійснити поставку товару згідно умов договору на суму здійсненої попередньої оплати (а.с.18).

Направлення позивачем вказаної вимоги та отримання її відповідачем 20.12.2012р. підтверджується поштовим повідомленням №0104216606485 (а.с.20).

Відповідачем відповіді на зазначену вимогу не надано та поставку товару на суму здійсненої попередньої оплати не здійснено.

У зв'язку з непоставкою відповідачем товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, останнім на адресу відповідача направлено претензію вих.№24 від 28.01.2013 з вимогою про повернення суми попередньої оплати та повідомленням про розірвання договору (а.с.19, докази отримання - а.с.20).

Однак, і дану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно встановлених судом обставин справи щодо строку поставки товару, оплачений позивачем товар, повинен був поставлений покупцю не пізніше 27.12.2012р., оскільки, як вже зазначалось, пред'явлену позивачем вимогу від 29.11.2012р. про поставку обумовленого договором товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, відповідач отримав 20.12.2012р.

В силу частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.

Між сторонами на підставі договору поставки №20/02-12 від 20.02.2012р. виникли зобов'язання, які, згідно положень ст.ст.525, 526, ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов даного договору та норм чинного законодавства.

Судом встановлено факт виконання позивачем зобов'язань по здійсненню попередньої оплати за товар згідно виставлених відповідачем рахунків. Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав належним чином.

Після настання терміну поставки товару - у даному випадку після пред'явлення вимоги від 29.11.2012р., відповідач не поставив товар позивачу. Таким чином, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Судом також враховується, що в матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачем товару перевізнику та повідомлення (протягом десяти днів з моменту отримання оплати) позивача в порядку, передбаченому п.3.7 договору поставки №20/02-12 від 20.02.2013р., про готовність партії товару до передачі, згідно п.3.2 даного договору, залізничній станції за три дні до такої передачі.

Враховуючи приписи частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України та наявність підтвердженого факту здійснення ТОВ "Спілка товаровиробників" попередньої оплати за договором поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., вимога позивача в частині стягнення з СТ "ІБР" суми попередньої оплати у розмірі 342454,69грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивач просить розірвати договір поставки №20/02-12 від 22.02.2012р.

В обґрунтування вимоги про розірвання договору поставки №20/02-12 від 22.02.2012р. ТОВ "Спілка товаровиробників" посилається на положення ст.611, ч.2 ст.651 ЦК України та вказує, що відповідно до наявної у справі довідки з ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Спілка товаровиробників", товариство займається наступними видами діяльності: вантажний залізничний транспорт, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля деревинною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, добування піску, гравію, глини та каоліну. Тобто, товариство не являється підприємством по переробці або виготовленню якихось товарів, основна його діяльність - це оптова торгівля, а тому позивач заключив договір поставки щебеню з метою його перепродажу іншим контрагентам. Стверджує, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Спілка товаровиробників" перерахувало СТ "ІБР" 100% оплату товару, який так і не отримало, позивач позбавлений не тільки власних коштів, але й доходу, який міг би отримати у разі належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань (а.с.89-90).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість позовної вимоги про розірвання договору поставки №20/02-12 від 22.02.2012р., господарський суд приймає до уваги наведені вище встановлені обставини справи, а також наступне.

Як вже зазначалось (з урахуванням пояснень позивача вх.№9074/13 від 10.06.2013р.), договір поставки №20/02-12 від 22.02.2012р. вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012р., а в разі наявності зобов'язань щодо оплати чи поставки - до повного виконання боржником своїх зобов'язань (п.11.1 договору).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару позивачу, станом на час розгляду справи, належним чином не виконав, отже з урахуванням п.11.1 договору, даний договір на час розгляду справи, є діючим.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №20/02-12 від 22.02.2012р.

Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивач в порядку, визначеному ст.188 ГК України, 28.01.2013р. направив відповідачу вимогу вих. №24 про повернення суми попередньої оплати та про розірвання договору поставки №20/02-12 від 22.02.2012р. з посиланням на те, що у зв'язку з істотним порушенням СТ "ІБР" своїх зобов'язань щодо поставки товару, ТОВ "Спілка товаровиробників" зазнало значних збитків, а тому не вбачає за можливе подальшу співпрацю (а.с.19,20).

Відповідач відповіді на зазначену вимогу позивача не надав, про результат розгляду пропозиції про розірвання договору позивача не повідомив.

Згідно з ч.1,ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, тобто має місце істотне порушення відповідачем договору, суд вважає позовні вимоги позивача про розірвання договору поставки №20/02-12 від 22.02.2012р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч наведеному, відповідач не спростував обґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 611, 651, 655, 663, 693, 712 ЦК України та ст.ст.173, 188, 193 ГК України, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір поставки №20/02-12 від 20.02.2012р., укладений між Споживчим товариством "ІБР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників".

3. Стягнути з Споживчого товариства "ІБР" (13200, Житомирська область, Чуднівський район, смт.Чуднів, вул.50-річчя Жовтня, буд.71, ідентифікаційний код 31624588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" (03127, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, ідентифікаційний код 19489156):

- 342454,69грн. попередньої оплати,

- 7996,09грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.06.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу (наручно)