Постанова

від 11.12.2013 по справі 906/527/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 906/527/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Спілка товаровиробників"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 22.10.2013 року

у справі № 906/527/13 Господарського суду

Житомирської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Спілка товаровиробників"

до споживчого товариства "ІБР"

про розірвання договору

та стягнення попередньої оплати

за участю представників сторін:

позивача - Топоренко Ю.Е. дов. від 02.12.2013 р.,

відповідача - не з'явились.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. у зв'язку з завантаженістю судді Бакуліної С.В. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.06.2013 р. (суддя - Кравець С.Г.) позов задоволено. Розірвано договір поставки № 20/02-12 від 20.02.2012 р., укладений між Споживчим товариством "ІБР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників". Стягнуто з Споживчого товариства "ІБР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" 342 454,69 грн. попередньої оплати, 7 996,09 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою від 22.10.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду (судді - Коломис В.В., Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Житомирської області від 10.06.2013 року - скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Спілка товаровиробників" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Як вбачається матеріалів справи, 20.02.2012 р. між Споживчим товариством "ІБР" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" (покупець) укладено договір поставки № 20/02-12.

За умовами договору, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти, оплатити щебінь згідно специфікації, що погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на рахунок продавця (п.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що поставка товару проводиться партіями, якщо проведення поставки одноразово є можливою.

Згідно п. 3.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах визначених правилами ІНКОТЕРМС-2000: FСА (Франко-перевізник) - залізнична станція Чуднів Волинський.

Відповідно до п. 3.3 договору, поставка товару здійснюється на основі попереднього замовлення покупця, що оформляється у вигляді заявки з вказівкою: найменування та кількості товару, отримувача вантажу та його реквізити.

Після отримання заявки, визначеної в п. 3.3 цього договору, продавець надсилає на адресу покупця рахунок, в якому визначається кількість та ціна товару, що буде поставлена однією партією (п. 3.4 договору).

Згідно п. 3.5 договору, покупець зобов'язаний оплатити виставлений відповідно до п. 3.4 цього договору рахунок протягом трьох днів.

У відповідності до п. 3.6 договору, поставка товару здійснюється продавцем після отримання 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку.

Згідно з п.п. 3.7 договору поставки № 20/02-12 від 20.02.2012 р. продавець протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання оплати, повідомляє покупця по факсу +38044501 63 56, по E-mail: v.prokopchuk@knt.kiev.ua, nika. trans 07@gmail.com та тел. +380674023620 про готовність партії товару до передачі на визначеній в п. 3.2 цього договору залізничній станції за три дні до такої передачі.

Ціна за одиницю товару, що поставляється, визначається в специфікації та вказується в рахунку на оплату. Загальна вартість поставленого товару визначена сторонами в розмірі, що вказується в накладній чи додатку (п. 4.1, п. 4.3 договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 р., а в разі наявності зобов'язань щодо оплати чи поставки - до повного виконання боржником своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами 20.02.2012 р. було підписано додаток № 1 до договору поставки № 20/02-12 від 20.02.2012 р. в якому сторони погодили найменування, кількість, ціну, умови поставки товару, а саме: щебеня гранітного фр.5-20 кількістю 10 000 т. за ціною 54,167 грн. за тону без ПДВ та щебеня гранітного фр.20-40 кількістю 10 000т. за ціною 45,833 грн. за тону без ПДВ. Загальна сума товару становить 1 200 000 грн. (а.с.12).

Відповідач, на виконання умов договору поставки № 20/02-12 від 20.02.2012 р., виcтавив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 12.07.2012 р. на оплату щебеня фр.5-20 в кількості 1400 т. на загальну суму 91 005,60 грн., у т.ч. ПДВ 15 167,60 грн. та рахунок-фактуру № СФ-000005 від 14.08.2012 р. на оплату щебеня фр. 5-20 в кількості 4 620 т. на загальну суму 300 318,48 грн., у т.ч. ПДВ 50 053,08 грн. (а.с.14).

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 391 324,08 грн., в якості попередньої оплати за товар, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, з призначеннями платежу: "Попередня оплата за щебінь гранітний фр. 5-20 зг. рах. №СФ-0000004 від 12.07.2012 р. та рах. № СФ-000005 від 14.08.2012 р. у т.ч. ПДВ".

Однак, відповідач свої зобов'язання по передачі позивачу щебеня виконав частково на суму 48 869,39 грн., а поставку товару на суму 342 454,69 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 даного Кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У зв'язку з тим що поставка товару у повному об'ємі не була здійснена, ТОВ "СТВ" звернулось до господарського суду з позовом до СТ "ІБР" про розірвання договору поставки № 20/02-12 від 20.02.2012р., укладеного між ТОВ "СТВ" та СТ "ІБР" та стягнення попередньої оплати.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. № 478 від 29.11.2012 р., відповідно до якої ТОВ "Спілка товаровиробників" вимагало розглянути дану вимогу та здійснити поставку товару згідно умов договору на суму здійсненої попередньої оплати (а.с.18).

Відповідачем відповіді на зазначену вимогу не було надано та поставку товару на суму здійсненої попередньої оплати не здійснено.

В подальшому на адресу відповідача позивачем було направлено претензію вих. № 24 від 28.01.2013 р. з вимогою про повернення суми попередньої оплати та повідомленням про розірвання договору.

Вказану вимогу відповідач також залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що в даному випадку позивачем не було виконано обов'язку, встановленого положеннями розділу Франко-перевізник Правил Інкотермс-2000 та не було повідомлено відповідача про транспорт, перевізника та безпосередньо особу, якій має бути переданий товар, тоді як згідно п.3.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах визначених правилами ІНКОТЕРМС-2000: FСА (Франко-перевізник) - залізнична станція Чуднів Волинський. На думку апеляційного суду, вказане є ознакою прострочення кредитора відповідно до приписів ст. 613 ЦК України, що в свою чергу унеможливило виконання відповідачем свого зобов'язання з поставки товару.

Відповідно до приписів ст. ст. 4 5 , 4 7 , 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з п.п. 3.7 договору поставки № 20/02-12 від 20.02.2012 р. продавець протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання оплати, повідомляє покупця по факсу +38044501 63 56, по E-mail: v.prokopchuk@knt.kiev.ua, nika. trans 07@gmail.com та тел. +380674023620 про готовність партії товару до передачі на визначеній в п. 3.2 цього договору залізничній станції за три дні до такої передачі.

Попередня оплата була зроблена позивачем. Однак, відповідач не довів виконання ним пп. 3.7 договору, а саме повідомлення протягом десяти днів з моменту отримання оплати позивача в порядку, передбаченому договором про готовність партії товару до передачі, згідно п. 3.2 даного договору, на залізничній станції за три дні до такої передачі.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. № 478 від 29.11.2012 р. здійснити поставку товару згідно умов договору на суму здійсненої попередньої оплати (а.с.18), яка була отримана відповідачем (а.с. 20) та не виконана.

28.01.2013 р. позивачем було направлено претензію вих. № 24 з вимогою про повернення суми попередньої оплати та повідомленням про розірвання договору, на яку відповідач також не відповів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору та звертався до відповідача з відповідною вимогою про поставку товару, незважаючи на невиконання ним п.п 3.7 договору.

Враховуючи законне право позивача на повернення попередньої оплати та порушення зобов'язання з боку відповідача по поставці товару, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Місцевий господарський суд врахував, що основна діяльність позивача, це оптова торгівля, а у зв'язку з тим, що ТОВ "Спілка товаровиробників" перерахувало СТ "ІБР" 100% оплату товару, який так і не отримало, позивач був позбавлений не тільки власних коштів, але й доходу, який міг би отримати у разі належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, що свідчить про завдання відповідачем шкоди, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

Враховуючи викладені обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111 7 ГПК України) та положення п. 6 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 906/527/13 скасувати, а рішення Господарського суду Житомирської області від 10.06.2013 року у справі № 906/527/13 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г .М. Мачульський

А.Г. Полянський