Рішення

від 14.12.2006 по справі 40/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/298

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.12.06 р.                                                                               Справа № 40/298                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП – 061" м. Донецьк

до відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області м. Донецьк

про стягнення 473608 грн.30 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ковальова Л.Ф. - адвокат

від відповідача: не прибув

У зв'язку зі складністю справи та винятковістю обставин які потребують дослідження судом, спір за клопотанням сторін було вирішено у більш тривалий час, ніж встановлено частиною першої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлені вимоги про стягнення збитків у вигляді орендної плати в сумі 180180 грн. згідно договору оренди нежитлового приміщення б/н від 10.02.98р. та моральної шкоди в розмірі 200000 грн. заподіяної у результаті неналежного виконанні відповідачем зобов'язань та приниженні честі, гідності, а також ділової репутації  підприємства  позивача.

Відповідач у судове засідання своєчасно не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання ухвалою суду від 05.12.06р., однак  позов не визнав по викладеним у відзиві доводам, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          позивачем не вірно застосовується у спірних правовідносинах умови пунктів 2.3 та 2.4 договору оренди нежитлового приміщення від 10.02.98р. відносно узгодження між сторонами розміру орендної плати;  

-          позивачем у розумінні ст.36 ГПК України не надано суду оригінал додаткової угоди від 15.02.2000р.;

-          у бухгалтерських документах Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області відсутні данні про наявність додаткової угоди укладеної  між сторонами  15.02.2000р. до договору  оренди  нежитлового приміщення від 10.02.98р.;

-          питання додаткової угоди вже був предметом розгляду у справі № 9/174пд господарського суду Донецької області;

-          акт прийому-передачі бухгалтерських документів ТОВ "Ольпак" не містить відомостей про наявність заборгованості відповідача  за договором оренди;

-          у порушенні вимог договору оренди від 10.02.98р.позивач без згоди Орендаря самовільно надало право користування приміщенням комерційним структурам;

-          первинні документи (бухгалтерські документи, журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, накладні, рахунки, рахунки – фактури), надані представниками бухгалтерської служби сторін, підтверджують відсутність заборгованості відповідача перед позивачем;

-          позивач безпідставно намагається стягнути оренду плату за всю зазначену в договорі оренди площу (3575 м.кв.).

З'ясувавши фактичними обставини справи, надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Позов обґрунтовано тим, що 10.02.98р. між відкритим акціонерним товариством "Донецьке АТП-11461 та Управлінням Міністерства внутрішніх справ в Донецької області було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 3575 м.кв., розташованого за адресою :83054, вул.Економічна,34, м. Донецьк.

За додатковою угодою укладеної між сторонами 15.02.2000р. внесені зміни до розділу 2, а саме доповнено договір  пунктами 2.8 у частині розрахунків та 2.9 договору відносно додаткових платежів які Управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області повинно сплачувати самостійно, а пункт 2.3 із цього договору виключено. Тобто за згодою сторін розрахунки здійснюються у грошовій формі.

Як свідчать докази у справі на підставі статті 770 ЦК України та свідоцтва про реєстрацію права власності за № 265559 серії СВЕ, власником вказаного нежитлового приміщення є товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061". Таким чином зміна власника майна не впливає на договір найму(оренди) і останній зберігає чинність та є обов'язковим для наймодавця (орендодавця), до якого переходять усі права та обов'язки за договором.

Сторонами досягнуто згоди про суттєві умови договору оренди, тому у розумінні вимог ч.1 ст.638, ст.ст.759, 760, 765, 797 та ч.ч.2, 3 ст.180 ГК України від вважається укладеним.

Так згідно умов договору сторонами встановлено вартість оренди яка дорівнює 10010 грн. та складає станом на 14.05.06р. 180180 грн. яку позивач намагається стягнути з відповідача.

Крім того, позивач повідомляє суд про стягнення з відповідача  моральної шкоди в розмірі 200000 грн. заподіяної йому в результаті неналежного виконанні відповідачем зобов'язань та приниженні з цього приводу честі, гідності, а також ділової репутації його підприємства.  

З метою усунення та припинення порушення збоку відповідача, позивачем заявлені вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача які знаходяться на його розрахунковому рахунку в установі банку.

Крім того у зв'язку з тим, що Орендар, ким є Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, не вносить плату за користуванням приміщенням протягом трьох місяців товариству з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061"який є Орендодавець за договором, останній 17.05.06р. відмовився від договору оренди, про що свідчить повідомлення надіслане на адресу Орендаря 17.05.06р.

Судом прийнято до уваги, що сторонами у судовому процесі є суб'єкти господарювання за приписами статті 55 ГПК України.

Імперативна норма передбачена у пункті другому статті 782 ЦК України визначає наслідки відмови від договору у вигляді повернення майна та розірвання договору  з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Спеціальна ж норма  передбачена у статті 188 ГК України обов'язково вказує на наявність у договорі умов щодо порядку його розірвання та позбавляє сторону здійснити односторонній правочин у вигляді відмови  від нього.

До прийняття рішення у справі позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги, та намагається стягнути з відповідача борг по орендної платі в сумі 380380 грн., інфляційні в розмірі 74684 грн.68 коп. та 3 процента річних в сумі 18543 грн.62 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором оренди від 10.02.98р.

Відповідачу було створено всі необхідні умови для наведення своїх доводів та заперечень щодо змінених позивачем вимог.

Свої уточнення позивач обґрунтовує наступним:

Відповідно до пункту 3.1 укладеного договору передача приміщення в оренду та його повернення здійснюється на підставі акту прийому – передачі, котрий є невід'ємною частиною договору.

15.02.98 року між відкритим акціонерним товариством "Донецьке АТП-11461" та управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області було підписано акт прийому – передачі, відповідно до якого останнім прийнято в оренду нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Єкономічна, 34, м. Донецьк загальною площею 3575 м.кв., зокрема: площа 1 та 2 поверхів адміністративної будівлі в розмірі 1629,6 м.кв., гараж площею 306 м.кв.,  2 та 3 поверхи адміністративно-побутового комплексу будівлі профілакторію загальною площею 1241,6 м.кв., бокси зі складськими приміщеннями площею 297,8 м.кв.

Пунктом 2.1 договору сторонами визначена вартість орендної плати в розмірі 2,80 грн. за 1 м.кв до якої входить сплата споживчої електроенергії та комунальних послуг. Виходячи із розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною договору, сторони дійшли згоди  про те, що до вартості орендної плати зараховується оплата електроенергії із розрахунку не більш як то 0,21 грн. за кожний м.кв. та комунальні послуги ( вода, каналізація) в розмірі не більше 0,05 грн. за кожний м.кв. площі яка орендується.

Тобто, за наявністю узгоджених між сторонами умов договору, Орендар у випадку самостійної оплати вартості придбаної електроенергії та оплати комунальних послуг мав право самостійно зменшити  розмір орендної плати відповідно на 0,21 грн. і 0,05 грн. за кожен м.кв. площі яка орендується, що складає 2,54 грн. за 1 м.кв.

Згідно приписів пункту 2.3 договору розрахунки за орендною платою між сторонами на протязі 2-х років здійснюються шляхом проведення взаємозаліку, а саме :

-          за надані послуги щодо охорони об'єкту;

-          за передані товарно-матеріальні цінності;

-          за погашення заборгованості за електроенергію та комунальні послуги.

З урахуванням змін щодо форми оплати, між сторонами було проведено декілька господарських операцій на підтвердження виконання умов договору.

Починаючи зі 10.02.2000р. відповідач був зобов'язаний здійснити оплату в розмірі та порядку, встановленому у п.п. 2.1,2.2 договору, виходячи із розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною договору.

Крім внесених змін передбачених додатковою угодою між сторонами від 15.02.2000р., договір оренди було доповнено п.2.9 у змісті якого визначено, що: "Крім орендної плати, Орендар самостійно, за власний рахунок, зобов'язаний забезпечити, адміністративну будівлю опаленням, електричною енергією та водою, самостійно уклавши договори зі відповідними організаціями".

Доказами у справі підтверджено, що позивач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Єкономічна,34, м. Донецьк площею 15568 м.кв. на підставі  договору купівлі-продажу від 12.01.05р. майна укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Ольпак" та товариством з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061". Цей договір посвідчено нотаріусом Донецького міського нотаріального округа  за реєстром № 52.

Право власності на  майно (спірні будівлі) зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю  "Донецьке АТП-061" 14.02.05р. в колективному підприємстві БТІ м. Донецька та підтверджено свідоцтвом від 22.05.06р.за № 14818937.

Судом у розумінні ст.35 ГПК України прийняті факти, які не потребують доказуванню, встановлені ухвалою господарського суду Донецької області у справі №1/483 від 22.02.02р. відносно того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ольпак" є власником придбаних позивачем будівель про що свідчить запис у реєстровій книзі №5дкв-65 колективного підприємства БТІ м. Донецька 12.03.02р.за № 6668.

14.02.05р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ольпак" та товариством з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061" було укладено договір уступка вимоги. Судом досліджені обставини її укладання, у зв'язку з чим слід зазначити наступне:

-          уступка вимоги не суперечить закону та договору, на якому вона базується;

-          уступка вимоги передбачає обов'язок первинного "старого" кредитора передати новому кредитору документи, що свідчать про право на вимогу;

-          уступка вимоги не здійснюється стосовно зобов'язань, що виникли внаслідок відшкодування збитків, причинених заподіянням шкоди здоров'ю фізичної особи або її смерті;

-          уступка вимоги може передбачати відповідальність первинного "старого" кредитора перед новим кредитором, що виникла у зв'язку з недійсністю переданої(уступленої) вимоги;

-          при уступці вимоги боржника було належним чином повідомлено про уступку вимоги, що відбулася;

-          боржник не має ніяких заперечень проти вимоги нового кредитора на час отримання повідомлення про уступку вимоги.

За змістом цього договору уступки вимоги товариство з обмеженою відповідальністю " Донецьке АТП-061" придбало право вимоги заборгованості від боржника ким є Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області  згідно договору оренди від 10.02.98р. яка складає 840840 грн.

На виконання пункту 2.1 договору уступки вимоги від 14.02.05р. товариству з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061 "було передано усі необхідні документи які підтверджують права та обов'язки на стягнення боргу.

Таким чином до нового кредитора ким є товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061" відповідно до вимог статті 514 ЦК України 2003р. переходять права первісного кредитора у зобов'язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, права на стягнення несплаченої боржником орендної плати за період зі 22.02.02р. по 14.02.05р. згідно договору оренди від 10.02.98р.

Боржника (відповідача) листом від 14.02.05р. було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги.

Відповідач за умовами договору оренди та додатковою угоди до нього узяв зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати в розмірі 10010 грн. щомісячно не включаючи оплату електроенергії та комунальних послуг (вода, каналізація).

Позивач звернувся зі позовом до господарського суду 06.09.06р.тому наполягає на стягненні заборгованості по орендної платі за період зі 01.10.03р. по 01.12.06р., тобто за 38 місяців.

Первинні документи та висновки бухгалтерів обох сторін щодо проведення між сторонами господарських операцій, свідчать про те, що позивач до 14.02.05р. мав  право на стягнення орендної плати на підставі договору про відступлення право вимоги, однак зі 14.02.05р. вже як Орендодавець згідно договору оренди від 10.02.98р.

Станом на 15.02.00р. заборгованість відповідача, як це передбачено додатковою угодою до договору оренди від 15.02.2000р. із розрахунку вартості оренди що дорівнює 2,80 грн. за 1 м.кв., без урахування вартості комунальних платежів та електроенергії, оплата яких повинна здійснюватися відповідачем самостійно і не  включено до розміру орендної плати, складає 380380 грн.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються господарським кодексом. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст.ст. 202, 203 ГК України, ст. 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав,  нежитловим приміщенням користувався, однак орендну плату своєчасно не вносив. За такими обставинами позов щодо стягнення зі відповідача боргу в сумі 380380 грн. обґрунтовано та підлягає задоволенню з віднесенням на нього витрат по державному миту та забезпечення судового процесу згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України.

З посиланням на статтю 530 ЦК України позивачем неодноразово надсилалися на адресу відповідача вимоги у вигляді претензій та щодо оплати заборгованості по орендної платі від 19.08.05р., 22.09.05р., 02.03.06р. та від 17.05.06р. Однак претензії позивача залишені відповідачем без відповіді та заперечень.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позов на підставі вимог статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 74684 грн.68 коп. за період  прострочення з 01.10.03р. по 01.12.06р. та трьох процентів річних в сумі 18543 грн. 62 коп. за той же період з 01.10.0003р. по 01.12.06р. обґрунтовано та підлягає задоволенню з віднесенням витрат по держмиту та забезпеченню судового процесу у цих частинах позову на відповідача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 200000 грн. заподіяної йому в результаті неналежного виконанні відповідачем зобов'язань та приниженні з цього приводу честі, гідності, а також ділової репутації його підприємства слід відмовити як необґрунтовано заявлених, оскільки моральна шкода пов'язана з порушенням немайнових прав не підлягає стягненню за вимогами законодавства за наявністю договірних правовідносин. Крім того позивачем не доведено порушення відповідачем його законних немайнових прав.

Витрати по державному миту у частині стягнення моральної шкоди покладаються на позивача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

Позивачем перераховано до державного бюджету державне мито в сумі 1700 грн. згідно квитанції № 2 від 28.08.06р., тоді як потрібно було сплатити 1801 грн.80 коп. Так за вимогами підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. № 7-93 "Про державне мито" в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів,  встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів (102 грн.) доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн). Таким чином зі посиланням на ст.46 ГПК України з позивача на користь державного бюджету слід стягнути додатково 101 грн.80 коп. державного мита.

Крім того позивачем згідно платіжного доручення № 2416525271 від 29.11.06р. зайво перераховане до державного бюджету 16 грн.80 коп. державного мита яке підлягає поверненню на його р/рахунок.

У задоволенні вимог позивача щодо забезпечення позову шлях ом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які містяться на його рахунку в установі банку, слід відмовити на тих підставах, що позивачем не доведено припущення того, що майно, у тому числі грошові кошти, цінні папери тощо які є у відповідача, можуть зникнути у останнього до моменту винесення судом рішення.

Звірка розрахунків між сторонами належним чином не проведено про що свідчать  обставини справи та докази на їх підтвердження.      Однак слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки бухгалтерів є тільки документом, за яким бухгалтерія підприємств, установ та організацій звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо і розглядається судом на підставі статті 43 ГПК України.

Це стосується і заперечень відповідача відносно дослідження судом оригінала додаткової угоди від 15.02.2000р. яка є невід'ємною частиною договору оренди нежитлових приміщень від 10.02.98р.

За приписами статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази можна подавати до суду в оригіналі або в належній засвідченій копії. Як свідчить практика, доцільно і достатньо подавати їх в засвідчених копіях. Якщо ж у суду виникне потреба в оригіналах, то їх потрібно представляти для огляду в судовому засіданні.

Належно засвідчена копія означає, що дотримано форми, необхідної для даної категорії документів. На копії додаткової угоди від 15.02.06р. є підпис який скріплений печаткою підприємства позивача. Таким чином даний документ приймається судом поряд зі усіма доказами у справі і не має для нього заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 514, 515, 516, 517, 518, 519, 526, 530, 599, 625, 759, 760, 765, 770, 782, 793, 797 ЦК України, ст.ст. 55, 179, 180, 188, 193, 202, 203, 292, ГК України ст.44, частиною п'ятою ст.49, ст.ст.33, 35, 43, 46, 66, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061", 83054, м.Донецьк, вул. Єкономічна, 34, р/р 2600710633 у ДОД АППБ "Аваль", МФО 335076, ід.код 33109839 на користь:

  - державного бюджету України 101 грн.80 коп. державного мита видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецьку.  

3. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області, 83000, м. Донецьк, вул. Горького, 61, р/р 26057051702140 у Донецькому РУ ЗАТ КБ "Приватбанк"  м.Донецьк  МФО 335496, ід.код 08592158 на користь:

-   товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061", 83054, м.Донецьк, вул.Єкономічна, 34, р/р 2600710633 у ДОД АППБ "Аваль", МФО 335076, ід.код 33109839, борг в сумі 380380 грн., три процента річних в сумі 18543 грн.62 коп., інфляційні в сумі 74684 грн.68 коп., витрати по держмиту в сумі 4736 грн.08 коп. витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн.

4. У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 200000 грн. відмовити.

5. У задоволенні вимог стосовно вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

6. Повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке АТП-061" зайво держмито в сумі 16 грн.80 коп., перераховане до державного бюджету платіжним дорученням № 2416525271 від 29.11.06р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.