Постанова

від 07.06.2013 по справі 824/1060/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року м. Чернівці справа № 824/1060/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Швець О.І., ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу № 8-о від 15.04.2013 р. «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення її на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби та на службі в Державній податковій інспекції Державної податкової служби та зобов'язання нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2013 року по час відновлення порушеного права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ДПІ № 8-о від 15.04.2013 р. «Про звільнення ОСОБА_1.» її звільнено з посади завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби на підставі п.1 ст.41Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі - КЗпП України), а саме за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Підставою для прийняття зазначеного наказу став акт службового розслідування від 15.04.2013 р., відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 грубо порушила свої трудові обов'язки щодо відслідкування оголошення про порушення справи про банкрутство платників податків, що мають податковий борг, в офіційних друкованих органах, підготовки та передачі відповідних матеріалів, що підтверджують вимоги до боржника, головному державному податковому інспектору з питань юридичної роботи. Позивач вважає висновки викладені в акті службового розслідування від 15.04.2013 р. такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, так як нею грубого порушення трудових обов'язків, про що зазначено в акті, не допускалось, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, суду пояснили наступне.

Так, 28.03.2011 р. позивач призначена на посаду завідувача сектору погашення прострочених податкових зобов'язань Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі. 28.02.2012 р. позивач звільнена із займаної посади у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі і цим ж днем призначена на посаду завідувача сектору погашення податкового боргу ДПІ.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Красноїльський деревообробний комбінат» (далі - ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат»). Ухвалою від 09.01.2013 р. судом зобов'язано ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про власне банкрутство. Дана ухвала була спрямована в ДПІ.

У газеті «Голос України» № 12 від 19.01.2013 р. надруковано оголошення про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат».

Разом з цим, у встановлені Законом строки ДПІ, будучи кредитором у вищезазначеній справі про банкрутство, грошові вимоги не заявила, у зв'язку з чим дана сума в подальшому після їх заявлення з пропущенням строків, була судом відхилена.

У зв'язку із зазначеним, ДПІ проведено службове розслідування щодо встановлення винних осіб, які вині у несвоєчасному заявлені вимог кредиторів. Згідно акту службового розслідування винними особами у несвоєчасному заявлені вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» є завідувач сектору погашення податкового боргу ДПІ ОСОБА_1 та головний державний податковий інспектор ДПІ ОСОБА_7 На підставі зазначеного акту службового розслідування ДПІ прийнятий наказ №8-о від 15.04.2013 р. «Про звільнення ОСОБА_1.».

З даними висновками акту службового розслідування позивач не згідна, вважає, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, крім цього зазначає, що відповідно до діючого наказу ДПІ обов'язок щодо відслідкування інформації про банкрутство підприємств покладено безпосередньо на осіб, які працюють в юридичному секторі.

Також, позивач суду пояснила, що вона не була ознайомлена із наказом Державної податкової адміністрації України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.05 №72», яким внесено зміни до методичних рекомендацій, які врегульовують питання щодо супроводження справ про банкрутство в господарських судах. При цьому зазначила, що затвердженні даним наказом методичні рекомендації носять рекомендаційний характер, а наказ ДПІ, яким встановлений обов'язок щодо відслідкування інформації про банкрутство підприємств є обов'язковим, і саме з ним вона була ознайомлена.

У зв'язку із зазначеним позивач просить суд скасувати зазначений наказ, поновити її на роботі та стягнути грошові кошти за період вимушеного прогулу, який мав місце в зв'язку з незаконними діями з боку ДПІ.

На запитання суду чи відомо було їй про порушення справи про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» позивач відповіла, що так, однак будь-якого процесуального документу щодо банкрутства вона не отримувала. Про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» вона дізналась із ухвали господарського суду Чернівецької області від 09.01.2013 р., з якою вона була ознайомлена, однак на руки її не отримала, так як в роботу вона була передана ОСОБА_7

На запитання суду щодо того чи складала вона на ім'я завідувача сектору з юридичної роботи службову записку від 03.02.2012 р., №12/247-031 щодо опублікування в газеті «Голос України» інформації про порушення провадження у справі про банкрутство СДМКП «Міська тепломережа», позивач відповіла, що так. Однак це було з її власної волі і жодним чином не пов'язано із обов'язком щодо відслідкування інформації про банкрутство підприємств у засобах масової інформації.

Представники відповідача суду пояснили наступне.

Так, вважають, що при прийнятті оскаржуваного наказу діяли на підставі, у межах повноваження та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Зокрема ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу ДПІ і відповідно до наказу ДПА України № 865 від 10.11.2010 року «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 року № 72» зобов'язана була прослідковувати опублікування оголошень в пресі щодо порушення проваджень про банкрутство, в тому числі по ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат». Однак даний обов'язок вона не виконала, що призвело до не визнання господарським судом Чернівецької області грошових вимог ДПІ, як кредитора у справі про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат», на суму 1024041,70 грн.

Також, представники ДПІ суду пояснили, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до дисциплінарної відповідальності в органах Державної податкової служби, належно була проінформована про свої обов'язки як особа, яка зобов'язана відслідковувати оголошення в пресі, про що свідчить службова записка від 03.02.2012 р. адресована завідувачу сектора з юридичної роботи ОСОБА_7 При цьому зазначають, що вона в силу своїх посадових обов'язків, які викладені в Положенні про сектор погашення податкового боргу, повинна була ознайомитись із наказом Державної податкової адміністрації України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.05 №72».

Крім цього, представники відповідача суду пояснили, що у ДПІ дійсно існує наказ відповідно до якого відповідальними працівниками за відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податку є відповідальні працівники юридичного сектору, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Однак вважають, що даний наказ суперечить положенням наказу Державної податкової адміністрації України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.05 №72», у зв'язку із чим до зазначених правовідносин не може застосовуватися, крім цього юридичний сектор ДПІ внаслідок реорганізації ліквідований, що унеможливлює виконання ним обов'язку щодо відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податку.

Також, представники ДПІ суду пояснили, що ОСОБА_1 було відомо про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат», що підтверджується її підписом в журналі реєстрації вхідної кореспонденції про отримання (ознайомлення) ухвали господарського суду Чернівецької області від 09.01.2013 р., якою введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» та зобов'язано розпорядника майном подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з метою виявлення конкурсних кредиторів.

На запитання суду щодо кількості справ про банкрутство, які супроводжуються ДПІ, представник відповідача суду пояснив, що є три справи про банкрутство юридичних осіб, а згідно посадових обов'язків саме ОСОБА_1 зобов'язана була супроводжувати справи про банкрутство юридичних осіб, що слідує із наказу ДПІ від 12.03.2012 р., №31 «Про призначення податкових керуючих». Всього в секторі погашення податкового боргу ДПІ працює 2 особи.

У зв'язку із викладеним просять суд у задоволенні позову відмовити.

Крім цього, судом, в якості свідка було допитано ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працює на посаді головного державного податкового інспектора сектору погашення податкового боргу ДПІ. ЇЇ права та обов'язки визначені посадовою інструкцією. Із наказом Державної податкової адміністрації України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.05 №72», яким внесено зміни до методичних рекомендацій, які врегульовують питання щодо супроводження справ про банкрутство в господарських судах вона була ознайомлена лише у березні 2013 р., до цього часу даний наказ їй не доводився і сектор погашення податкового боргу ДПІ у своїй діяльності ним не керувався. Також, зазначений наказ був відсутній і у нарядах сектору. У своїй діяльності вона супроводжувала боржників фізичних осіб-підприємців, а ОСОБА_1 боржників юридичних осіб. Великої кількості справ про банкрутство ними не супроводжувалось. У поточному році нею супроводжувалась лише одна справа про банкрутство фізичної особи-підприємця Яцко, при цьому інформацію по банкрутству зазначеної особи вона збирала як шляхом використання телефонного зв'язку, так і шляхом моніторингу засобів масової інформації. За номенклатуру справ у секторі відповідала ОСОБА_1

Дослідивши наявні матеріали, заслухавши покази свідка, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Так, 28.03.2011 р. ОСОБА_1 призначена на посаду завідувача сектору погашення прострочених податкових зобов'язань Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі. 28.02.2012 р. позивач звільнена із займаної посади у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі і цим ж днем призначена на посаду завідувача сектору погашення податкового боргу ДПІ.

15.04.2013 р. ДПІ прийнятий наказ № 8-о «Про звільнення ОСОБА_1.», відповідно до якого позивача звільнено з посади завідувача сектору погашення податкового боргу ДПІ на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, а саме за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Підставою для прийняття зазначеного наказу став акт службового розслідування від 15.04.2013 р., відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 грубо порушила свої трудові обов'язки, а саме неналежно виконала функції згідно розділу IV додатку «Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів та супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом щодо підготовки матеріалів та супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом», до наказу ДПА України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 №72» щодо відслідкування оголошення про порушення справи про банкрутство платників податків, що мають податковий борг, в офіційних друкованих органах, підготовки та передачі відповідних матеріалів, що підтверджують вимоги до боржника, головному державному податковому інспектору з питань юридичної роботи.

Суть порушень трудових обов'язків з боку позивача полягала у наступному.

Так, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат».

Ухвалою від 09.01.2013 р. судом зобов'язано подати ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про власне банкрутство. Дана ухвала була спрямована в ДПІ та відповідно до журналу №1 реєстрації вхідної кореспонденції, що надходить від органів виконавчої влади (СБУ, ДВС, прокуратури, судові органи) передана до виконання ОСОБА_7, а ОСОБА_1 до відома та врахування (резолюцію керівника а.с. 58).

19.01.2013 р. в газеті «Голос України» №12 надруковано оголошення про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р., №2343-ХІІ (далі - Закон №2343, в редакції чинній на момент виникнення досліджуваних правовідносин) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

19.03.2013 р. до господарського суду Чернівецької області надійшла заява ДПІ про визнання грошових вимог до ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» на суму 1024041,70.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.04.2013 р. у задоволенні заяви ДПІ про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1024041,70 грн. відмовлено, з них у зв'язку із пропущенням строку заявлення конкурсних вимог в сумі 939617,45 грн.

У зв'язку із пропуском строку заявлення конкурсних вимог в сумі 939617,45 грн. розпорядженням начальника ДПІ призначено службове розслідування, за наслідками якого винесений оскаржуваний наказ.

Суд вважає наказ № 8-о від 15.04.2013 р. «Про звільнення ОСОБА_1.» протиправним, виходячи із наступного.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 була службовою особою державної податкової інспекції, який присвоєно спеціальне звання радник податкової служби ІІІ рангу (копія трудової книжки, акт службового розслідування від 15.04.2013 р.), а тому у разі наявності в її діях одноразового грубого порушення трудових обов'язків до неї могли бути застосовані положення п.1 ч.1 ст.41КЗпП України.

Трудові обов'язки ОСОБА_1 в ДПІ були визначенні Положенням про сектор погашення податкового боргу, яке затверджене наказом ДПІ від 18.04.2012 р., №117 та з яким ознайомлена під підпис позивач. При цьому суд зазначає, що окремо посадової інструкції ДПІ на ОСОБА_1 не розроблено.

Відповідно до п.2.12 (2.78) «Функції: Застосування до платників податків процедур банкрутства» Положення про сектор погашення податкового боргу, до функцій зазначеного сектору відносять процедури: погашення податкового боргу шляхом застосування процедур, передбачених законодавством про банкрутство; участь у роботі міжвідомчих робочих груп та комісій з питань відновлення платоспроможності підприємств державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економічної безпеки держави; участь спільно з юридичними підрозділами у супроводженні судових справ та у судових засіданнях, пов'язаних із застосуванням до платників податків процедур банкрутства; запобігання фіктивному банкрутства платоспроможних підприємств; надання податкових консультацій з питань застосування до платників податків процедур банкрутства; взаємодія зі структурними підрозділами регіональної ДПС з питань застосування до платників податків процедур банкрутства.

Саме даними функціями ОСОБА_1 керувалась у своїй роботі.

При цьому суд зазначає, що дослідженням змісту Положення про сектор погашення податкового боргу встановлено, що ним не передбачено обов'язку працівників сектору погашення податкового боргу відслідковувати оголошення щодо порушення справи про банкрутство платників податків, що мають податковий борг в офіційних друкованих органах (газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр») та в АІС «Реєстр банкрутів».

У силу положень Закону №2343 ДПІ, будучи конкурсним кредитором за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, з метою забезпечення надходжень коштів до бюджету від підприємств по яким порушено провадження про банкрутство, зобов'язано було відслідковувати опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З цієї метою ДПА України наказом від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 №72» затвердженні Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів та супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом, відповідно до розділу IV, яких обов'язок відслідковувати оголошення щодо порушення справи про банкрутство платників податків, що мають податковий борг в офіційних друкованих органах (газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр») та в АІС «Реєстр банкрутів» покладено на працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань.

Позивач суду пояснила, що з даним наказом вона не була ознайомлена та у своїй роботі не керувалась.

Крім цього, зазначене підтвердила свідок ОСОБА_6, яка суду пояснила, що із наказом ДПА від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.05 №72», яким внесено зміни до методичних рекомендацій, які врегульовують питання щодо супроводження справ про банкрутство в господарських судах вона була ознайомлена лише у березні 2013 р., до цього часу даний наказ їй не доводився і сектор погашення податкового боргу ДПІ у своїй діяльності ним не керувався.

Відповідач суду не надав жодних доказів, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 із наказом ДПА України від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 №72». При цьому суд зазначає, що по своїй правовій природі даний наказ не є нормативно-правовим актом, він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому на нього не розповсюджуються положення ч.2 ст.68 Конституції України, відповідно до якої не знання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім цього, наказом від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 №72» затвердженні Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів та супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом, якій по свої природі носять рекомендаційний характер та мають бути враховані структурними підрозділами органів державної податкової служби при організації своєї роботи щодо супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом.

Як зазначалось вище ОСОБА_1 на даній ділянці роботи в ДПІ розпочала свою діяльність 28.03.2011 р., тобто після прийняття ДПА вищезазначеного наказу.

У період її прийняття на займану посаду в ДПІ діяв наказ №113 від 14.03.2011 р. «Про призначення відповідальних осіб» відповідно до якого відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податків покладено на працівників юридичного сектору ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з яким також була ознайомлена ОСОБА_1, що слідує із її пояснень. При цьому суд зазначає, що даним наказом визначені конкретні особи відповідальні за даний напрямок роботи.

Даний наказ ДПІ був прийнятий начальником ДПІ відповідно до п.п.4.4.4, 4.4.6 Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію (затверджене наказом ДПА від 25.06.2008 р., №412 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2008 р., №633/15324, було чинне на момент прийняття наказу), які надавали право начальнику ДПІ уживати заходів щодо забезпечення ефективної роботи працівників ДПІ.

Отже працівники ДПІ мали його виконувати, що також підтверджується посадовою інструкцією головного державного податкового інспектора сектору погашення податкового боргу ДПІ у Сторожинецькому районі від 19.09.2012 р. При цьому суд зазначає, що наказ ДПІ №113 від 14.03.2011 р. «Про призначення відповідальних осіб» на момент розгляду справи у суді не скасований.

Відповідно до матеріалів справи юридичний сектор у зв'язку із реорганізацією ДПІ був ліквідований, його функції після ліквідації виконує головний державний податковий інспектор з питань юридичної роботи ОСОБА_7, в межах повноважень визначених посадовою інструкцією, яка затверджена 19.09.2012 р.

Будь-яких рішень в ДПІ щодо призначення відповідальних осіб за відслідкуванням у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податків після реорганізації ДПІ та до моменту винесення оскаржуваного наказу не приймалось.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06.11.1992 р., №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Під п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України підпадають такі порушення, у яких ознакою грубості характеризуються усі факти, що характеризують їх склад (і характер дії або бездіяльності працівника, і істотність наслідків порушення трудових обов'язків, і особливості причинного зв'язку між порушенням і його наслідками, і форма вини).

Відповідно до позиції ДПІ порушення ОСОБА_1 полягали в її бездіяльності щодо відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податків, що призвело до заподіяння шкоди.

У загальнотеоретичному розумінні бездіяльність є протиправною, якщо особа була зобов'язана діяти певним чином відповідно до своїх обов'язків. Однак, як встановлено вище судом, жодним нормативним актом та актом локальної дії на ОСОБА_1 не було покладено обов'язку відслідкувати у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податків.

При цьому суд зазначає, що у секторі погашення податкового боргу ДПІ працювало дві особи, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і жодного нормативного розподілу між ними щодо супроводження справ про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не існувало. Наказ ДПІ №31 від 12.03.2012 р. «Про призначення податкових керуючих» не є таким, який зобов'язує ОСОБА_1 здійснювати супроводження справ про банкрутство юридичних осіб так як він врегульовує виключно питання щодо податкових керуючих, функціями та завданнями яких згідно ст.91 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., №2755-VI не передбачено здійснення супроводження справ про банкрутство, у т.ч. відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство платників податків.

Відповідно до п.2 Положення сектору погашення податкового боргу у своїй практичної діяльності сектор у т.ч. керується нормативними актами державної податкової служби України, ДПС у області, і цим положенням.

Для того щоб керуватися нормативними актами державної податкової служби України, їх необхідно довести суб'єкту який його використовує у роботі. Судом вище встановлено, що будь-яких належних доказів у ДПІ проте, що ОСОБА_1 було доведено наказ ДПА від 10.11.2010 р., №865 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 18.02.2005 №72», яким затвердженні Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів та супроводження у господарських судах справ про визнання боржника банкрутом немає.

Службова записка ОСОБА_1 від 03.02.2012 р., №12/247-031 складена на ім'я завідувача сектору з юридичної роботи щодо опублікування в газеті «Голос України» інформації про порушення провадження у справі про банкрутство СДМКП «Міська тепломережа» не є доказом обов'язку позивача відслідковувати інформацію про банкрутство підприємств у засобах масової інформації.

Згідно положень КАС України не допускається прийняття рішень, у т.ч. наказів про звільнення, на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України). Припущення в розумінні КАС України не є доказами у справі.

Однак вище судом встановлено, що вина ОСОБА_1 щодо невідслідкування інформації про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» у засобах масової інформації ґрунтується виключно на припущеннях.

При цьому суд зазначає, що ДПІ до дисциплінарної відповідальності за пропуск строку заявлення конкурсних вимог в сумі 939617,45 грн. по ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» притягнуто і ОСОБА_7, що на думку суду суперечить позиції ДПІ відповідно до якої виключно ОСОБА_1 була відповідальною за не відслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат».

По своїй правовій природі дисциплінарний проступок є винна протиправна дія (бездіяльність) особи, яка знаходиться у трудових відносинах і така дія (бездіяльність) порушує внутрішній трудовий розпорядок, трудові обов'язки, правила спільної праці.

Обов'язковою складовою дисциплінарного проступку є його суб'єктивна сторона, яка виражається через наявність у особи вини у вигляді умислу або необережності.

Дослідженням матеріалів справи судом не встановлено, що бездіяльність ОСОБА_1 щодо невідслідкування у засобах масової інформації оголошень про порушення справи про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» є винною. Будь-яких доказів які підтверджують, що позивач усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала та бажала настання негативних наслідків для діяльності ДПІ, відповідачем суду не надано. А отже у даному разі відсутня суб'єктивна сторона складу дисциплінарного проступку.

Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативним актами.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують не дотримання ОСОБА_1 зазначених положень ПК України.

Суд вважає, що ОСОБА_1 будучи державним службовцем зобов'язана була самовдосконалюватися, забезпечувати сумлінне виконання покладених на ДПІ функції, що зокрема слідує із Положення про сектор погашення податкового боргу. Однак відсутність необхідного самовдосконалення не є в розумінні КЗпП України грубим порушенням трудового законодавства. Крім цього, у даній справі між бездіяльністю ОСОБА_1 та наслідками у вигляді пропуску строку заявлення конкурсних вимог в сумі 939617,45 грн. відсутній прямий причинний зв'язок.

Згідно із ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позивачем надано належні докази, що підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, тоді як відповідачем не надано суду достатньо доказів, що підтверджують обґрунтованість його рішення.

При прийнятті рішення у справі суд виходить із того, що відповідно до посадових обов'язків та локальних актів ДПІ на ОСОБА_1 не було покладено обов'язку здійснювати відслідкування інформації про банкрутство платників податків у засобах масової інформації, в її діях відсутня вина.

При цьому суд, дослідивши форму викладу змісту позовних вимог, вважає за необхідним їх відкоригувати не виходячи за їх межі та не змінюючи змістової сутті. Зокрема, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ДПІ нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2013 року. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу ДПІ отримувала заробітну плату, а тому суд, враховуючи положення постанови Пленуму Верховного Суду України у своїй постанові від 06.11.1992 р., №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вважає за необхідним визначити спосіб захисту прав ОСОБА_1, шляхом стягнення з ДПІ заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, який обчислюється за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Також, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині поновлення її на службі в Державній податковій інспекції Державної податкової служби, охоплюється поновленням її на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби, а тому дана частина позовних вимог технічно сформована невірно та з метою юридичної чистоти рішення підлягає коригуванню.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 8-о від 15.04.2013 р. «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення її на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби, зобов'язання нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2013 року по час відновлення порушеного права підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби №8-о від 15.04.2013 р. "Про звільнення ОСОБА_1."

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2013 р. по 07.06.2013 р. у зв'язку з незаконним звільненням, який обчислюється за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору погашення податкового боргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби звернути до негайного виконання.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 21423176) на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору на суму 34 (тридцять чотири) грн. 50 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 12 червня 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов