Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2270/6864/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6864/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду від 25.03.2013 року у справі за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень-рішень.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року було відмовлено у задоволенні заяви управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву щодо зміни способу та порядку виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року.

Позивач та відповідача у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не є особою яка в контексті положень ст. 263 КАС України може звернутись з вказаними вимогами до суду стосовно постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року. До того ж, суд першої інстанції зазначає, що зміна способу та порядку виконання даної постанови, про який просить заявник, є по своїй суті фактично зміною резолютивної частини останньої.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Слід також зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Згідно ж зі ст. 33 вказаного Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також встановлення чи про зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку. По інших рішеннях відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим. До того ж із заяви та апеляційної скарги вбачається, що апелянт у повній мірі обізнаний з порядком виконання рішень суду про стягнення коштів з бюджету та усвідомлює необхідність вчинення ним певних дій, проте безпідставно порушує вказане питання перед судом.

Проаналізувавши положення ст. 263 КАС України, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, а чинне законодавство на разі чітко визначає осіб, яким надано право ініціативи стосовно порушення питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановлянні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, - залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.