Постанова

від 11.06.2013 по справі 815/3493/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3493/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Панчук О.С.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_2

представника відповідача (за довіреністю) Лупуленко О.П.

представника відповідача (за довіреністю) Гольцевої С.М.

представника відповідача (за довіреністю) Дьоміної О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001421740;

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001391740;

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001431740.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки, викладені в оскаржуваному Акті, не відповідають дійсним обставинам справи та приписам чинного податкового законодавства, а отже. прийняті податковим органом повідомлення - рішення є незаконними та повинні бути визнані судом не дійсними

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові і наданих поясненнях, та просили їх задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти заявленого адміністративного позову, надали суду письмові заперечення (т. 3 а/с. 10-14) та зазначили, що доводи, наведені у позовній заяві, не спростовують порушення встановлені перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних повідомлень рішень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 77 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 77 гл. 8 розділу II Податкового Кодексу України, відповідно до направлення від 05.02.2013 року № 153, від 05.02.2013 року № 154, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 05.02.2013 року № 170 та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, головним державним податковим ревізор-інспектором І рангу відділу податкового контролю управління оподаткування фізичних осіб Дьоміною О.Л., головним державним податковим ревізор-інспектором І рангу сектору податкового контролю юридичних осіб Гольцевою С. М., проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформовано письмовим повідомленням від 23.01.2013 року № 8/17-01 та Наказом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 05.02.2013 року № 170, які вручено особисто ФОП ОСОБА_1

Направлення про проведення документальної планової виїзної перевірки пред'явлено особисто ФОП ОСОБА_1 25.02.2013 року.

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1 та в присутності бухгалтера ОСОБА_19

Згідно п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 918/17-128/НОМЕР_4 від 25.03.2013 р. яким встановлено порушення:

- п. 177.10. ст. 177 Податкового Кодексу України та Наказу Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24.12.2010 року, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 1010 року за № 1425/18720 - неналежне ведення обліку доходів та витрат у книзі обліку доходів та витрат ф. № 10;

- ст. 13, ст. 14 розділу ІV ДКМУ Про прибутковий податок з громадян , п. 177.1. ст. 177, п. 177.2. ст. 177, п. 177.4. ст. 177 розділу ІV ПКУ, встановлено заниження суми оподатковуваного доходу на суму 118938,17 грн., в тому числі: 2010 рік - 19007,17 грн., 2011 рік - 41463,00 грн., 2012 рік-58468,00 грн.;

- п.п. 49.18. ст.49 глави І розділу II Податкового кодексу України - несвоєчасне подання декларації з ПДВ за лютий 2011 року;

- ст.4, п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.5., п. 7.4.1., п. 7.4.2., п.7.4.4. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ст. 185, ст. 186, ст.187, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.2., п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 616397,00 грн.;

- пункту 9, пункту 10, ст. 3, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 11.07.1995р. (згідно з Постановою ВР України від 06.07.1995р. №266/95-ВР) із змінами - невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (т. 1 а/с. 22-71).

Податковим органом на підставі встановлених порушень прийняті податкові повідомлення рішення № 0001421740, № 0001391740 та № 0001431740 від 09.04.2013 р. (т. 1 а/с. 83-84).

Згідно приписів п.86.7. ст. 86 ПК України, 01.04.2013р. ФОП ОСОБА_1 подала заперечення до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на акт перевірки від 25.03.2013р. №918/17-128/НОМЕР_4.

Податковим органом у Акті перевірки зазначено, що для обрахування валового доходу ФОП ОСОБА_1 була проведена перевірка виписок по розрахунковому рахунку, приходних касових ордерів, журналів РРО, накладних, оборотно-сальдових відомостей по 361 рахунку.

Перевіркою копій ветеринарних свідоцтв, які були надані Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області на запит ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС, та первинних документів ФОП ОСОБА_1 було встановлено розбіжності між даними платника податків та даними перевірки, а саме:

02.12.2011 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 315932 від 02.12.2011 року, а саме чверті курячі - 140 кг, філе куряче - 98 кг до ФОП ОСОБА_18, але згідно видаткової накладної № РН-001472 від 02.12.2011 року відвантажено ФОП ОСОБА_18 ТМЦ на загальну суму 2923,20 грн., в т.ч. чверті курячі - 14 кг, філе куряче - 98 кг , у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено повернення ТМЦ - чверті курячі - 126 кг на склад підприємця.

22.11.2011 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 193687 від 22.11.2011 року чверті курячі - 84 кг , ФОП ОСОБА_15, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено реалізація ФОП ОСОБА_15 ТМЦ чверті курячі - 84 кг .

21.11.2011 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 193686 від 21.11.2011 року філе курячі - 255 кг , ФОП ОСОБА_16, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено реалізація ФОП ОСОБА_16 ТМЦ филе курячі - 255 кг .

08.11.2011 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 193656 від 08.11.2011 року в т.ч. печінка куряча - 45 кг , ФОП ОСОБА_17, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 відображено реалізація ФОП ОСОБА_17 ТМЦ печінка куряча - 23, 534 .

30.08.2012 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 459462 від 30.08.2012 року ФОП ОСОБА_8, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено реалізація ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 1402,75 грн.

02.10.2012 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню товар згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 462257 від 02.10.2012 року ФОП ОСОБА_9, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено реалізація ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 57708,00 грн.

30.11.2012 року ФОП ОСОБА_1 пред'явлено до огляду та підлягає відправленню згідно корінця ветеринарного свідоцтва № 555743 від 30.11..2012 року ФОП ОСОБА_8, у первинному обліку ФОП ОСОБА_1 не відображено реалізація ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 1771,15 грн.

Податковий орган в акті перевірки вказує, що обсяги від відвантаженої продукції та суми виручки отриманої від покупців не відображенні ФОП ОСОБА_1 в формі № 10. Також, ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки первині документи, а саме: накладні, акти прийому передачі, товарні чеки тощо, які підтверджують вартість відвантаженої продукції, що не відображена в книзі форми №10.

У зв'язку з цим, перевіркою вартості відвантаженого товару визначено згідно закупівельних цін які діяли у відповідному періоді їх реалізації та не могла бути нижчою чим закупівельна, так як згідно ст.42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, згідно наданих до перевірки документів, ФОП ОСОБА_1 не включала до валового доходу виручку від реалізації ТМЦ на загальну суму 69682,21 грн. (без ПДВ), в т.ч.: 2011 рік - 8800,31 грн.; 2012 рік - 60881,90 грн.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на таке.

Згідно ст.1 Закону України Про ветеринарну медицину , ветеринарне свідоцтво -разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

В ст. 3 цього Закону перелічені основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини, серед яких, зокрема, зменшення або усунення ризиків виникнення зоонозів та захворювання населення; охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон; захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів; здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об'єкти, тощо.

Частиною першою ст.32 вказаного Закону визначено, що одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах.

Отже, ветеринарне свідоцтво виконує чітко визначену функцію, а саме: підтвердження ветеринарно-санітарного стану партії тварин, продуктів тваринного походження. Саме по собі ветеринарне свідоцтво (його корінець), не є безумовним та єдиним доказом передання продукції від продавця покупцеві, а являється супроводжувальним документом і без наявності інших первинних бухгалтерських документів не може слугувати доказом реалізації продукції.

Вказаний висновок підтверджується також і тим, що відповідно до п. 2.3. Порядку видачі ветеринарних документів , затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України №85 від 13.04. 2009 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2009р. за №519/16535, ветеринарні документи дійсні для пред'явлення до відправлення протягом 5 днів і до кінця транспортування й строків реалізації товарів при дотриманні умов зберігання та правил перевезення.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно відображених у акті перевірки обставин, інформація про обсяг продукції, яку ФОП ОСОБА_1 придбавала для продажу в період, що провірявся, та рух коштів за такими операціями, не досліджувалися.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою ст.9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Корінець ветеринарного свідоцтва не являється первинним документом, який свідчить про проведення господарського операції з поставки товару, оскільки не містить в собі необхідних для первинного документу реквізитів, зокрема зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за її здійснення і правильність оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, саме по собі ветеринарне свідоцтво (його корінець), без наявності інших первинних документів, не є доказом наявності факту передання продавцем (постачальником) продукції (товару) та прийняття її покупцем.

Крім того, згідно п.1.2. ст.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Оподатковуваним доходом, згідно ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян , вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (ст.4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств ).

Для обрахування валового доходу ФОП ОСОБА_1 необхідно встановити загальну суму грошових коштів, які фактично були отримані (нараховані) нею протягом періоду, що перевірявся.

Тоді як, податковий орган при обрахуванні валового доходу виходив з закупівельних цін, що діяли на момент реалізації продукції та наявних корінців ветеринарних свідоцтв, виданих на отримувачів продукції ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_9,.

В свою чергу ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що первинні документи щодо вказаних контрагентів не надані у зв'язку з відсутністю господарської операції з цими підприємцями, оскільки замовлення та отримання ветеринарних документів не завжди мало наслідком фактичну реалізацію товару.

Так, в ветеринарному свідоцтві №193687 от 22.11.11р. була відображена реалізація Покупцю згідно накладної №1409 от 23.11.11р. на суму 1204,56грн.

В ветеринарному свідоцтві №193686 от 21.11.11р. була відображена реалізація Покупцю згідно накладної №1405 от 21.11.11р. на суму 7840,14грн.

У накладній №1355 от 08.11.11р., на підставі якої, було виписано ветеринарне свідоцтво №193656 от 08.11.11р., була допущена математична помилка.

В ветеринарному свідоцтві №459462 от 30.08.12р. була відображена реалізація Покупцю згідно накладної №1212 от 30.08.12р. на суму 1624,14грн.

В ветеринарному свідоцтві №462257 от 02.10.12р. була відображена реалізація ФОП ОСОБА_9 згідно накладних №1372, 1373 от 29.09.12р. на загальну суму 67569,60грн.

В ветеринарному свідоцтві №555743 от 30.11.12р. була відображена реалізація Покупцю згідно накладної №1686 от 30.11.12р. на суму 1996,26грн.

Щодо ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, то вони являються кінцевими покупцями, саме тому вони відображені у якості покупців.

Відповідно до вимог пункту 3.2. вищевказаного Порядку видачі ветеринарних документів, згідно з яким при відправленні товарів чи при переміщенні тварин мобільним транспортом ветеринарний документ передається водію (експедитору) як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача надано Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 р. в якій предметом дослідження є однорідні правовідносини ФОП ОСОБА_1 однак, за інший період.

Суд наголошує, що судове рішення - це акт, значення якого простягається далеко за межі вузьких інтересів сторін в конкретній справі, це процесуальний акт, що являє собою результат діяльності суду, показник здійснюваної ним діяльності по встановленню фактичних обставин справи, розгляду спору, захисту порушеного права.

Конституція України (стаття 124) проголошує, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 14 КАС України).

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про неправомірність доводів відповідача щодо неналежного ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат (ф. №10) та заниження суми оподаткованого доходу.

Щодо порушення визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених), ФОП ОСОБА_1 включено до складу валових витрат інші послуги від TOB І.Т.М. судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності орендує у TOB І.Т.М. офісне та складське приміщення для розміщення товару в холодильній камері, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9, ( договір оренди №9/1 від 01.01.2010р., №25/1 від 10.08.2010р., №36 01.10.2010р., №14 від 13.12.2010р., №32 від 28.04.2011р., №11 від 01.01.2012р.).

Як вбачається із змісту цих договорів, зокрема розділу 4, платежі, інші платежі, окрім орендної плати, за цими договорами (компенсація комунальних послуг, абонентська плата телефонних номерів та плата за міжнародні розмови, і т. ін.) які підлягають сплаті орендодавцю, сплачуються щомісячно.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2. Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9. Закону підставою для не включення до складу валових витрат є лише будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідно зазначити, що п. 5.11 ст. 5 Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

В зв'язку з цим інші послуги від TOB І.Т.М. були включені ОСОБА_1 до складу валових витрат на підставі договорів оренди, укладених з TOB І.Т.М. , в яких зазначені платежі: компенсація комунальних послуг, абонентська оплата телефонних номерів і т. ін.., які є щомісячними обов'язковими платежами та входять до складу додаткових послуг, що надаються TOB І.Т.М. , такі витрати безпосередньо пов'язані з легалізацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1, а тому відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств відносяться до складу валових витрат.

Податковий орган в Акті перевірки вказав, що в порушення п.п.7.4.1., 7.4.2., 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР та п.198.1, 198.4 ст. 198 ПК України ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту придбання товарів та послуг, які не призначені для їх використання в операціях, що є об'єктом оподаткування та не підтверджено їх зв'язок з підприємницькою діяльністю, видані TOB І.Т.М. податкові накладні.

Суд критично ставиться до вказаного висновку відповідача, оскільки перелік додаткових послуг визначений договором, що не суперечить чинному законодавству.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість та ст. 198 ПК України.

При цьому, як вбачається з аналізу зазначених норм, наявність у платника податків виданої йому продавцем товарів/послуг податкової накладної, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, є підставою для віднесення суми податку до податкового кредиту.

З урахуванням приписів чинного на час вчинення спірних правовідносин податкового законодавства, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих TOB І.Т.М. , оскільки позивачка на підставі договорів є належним орендарем офісних та складських приміщень, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності.

Щодо завищення податкового кредитку з ПДВ по підприємству ТОВ Трансукрбуд , судом встановлено.

Податковим органом у Акті перевірки, за результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, визначено, що ФОП ОСОБА_1 завищила податковий кредит з ПДВ по господарській операції з TOB Трансукрбуд .

Так, постачальниками товарів у податкові зобов'язання з ПДВ, згідно додатків №5 до декларацій з ПДВ не відображений, податкові накладні ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надані, а саме: у листопаді 2010 року TOB Трансукрбуд не відобразив у складі податкового зобов'язання ПДВ у розмірі 80255,00 грн., вказане підприємство зареєстровано платником ПДВ тільки в вересні 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що у листопаді 2010 року ФОП ОСОБА_1 не перебувала в господарських відносинах з TOB Транукрбуд . Натомість у листопаді 2010 року позивач придбавала м'ясну продукцію у TOB Південний світанок , у зв'язку з чим і було відображено податковий кредит з ПДВ у розмірі 80255,00 грн. по контрагенту TOB Південний світанок .

Судом встановлено, що придбання м'ясної продукції ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2010 року у TOB Південний світанок на загальну суму 481529,99 грн., в тому числі ПДВ - 80255,00 грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000017 від 30.11.2010р., податковою накладною №19 від 30.11.2010р., видатковою накладною №РН-0000009 від 09.11.2010р., податковою накладною №10 від 09.11.2010р., видатковою накладною №РН-0000008 від 08.11.2010р., податковою накладною №9 від 08.11.2010р.

Отже, суд критично ставиться до посилань податкового органу у Акті перевірки щодо завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту з ПДВ по TOB Трансукрбуд (TOB Південний світанок ), оскільки в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України здійснюється по коду підприємства, тоді як судом достеменно встановлено, що код підприємства TOB Трансукрбуд (TOB Південний світанок ) 37145007 не змінювався, отже, податковий орган у своїх висновках суперечить сам собі.

Щодо включення ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат послуг роумінгу на загальну суму 1220,74 грн., судом встановлено.

Відповідно до п.п. 138.10.2. п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).

В судовому засіданні була досліджена надана позивачкою угода №3441434 від 27.07.2009р. про надання послуг стільникового мобільного зв'язку, укладена між ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем та ФОП ОСОБА_1, згідно умов якої послуги мобільного зв'язку надаються мобільним оператором ОСОБА_1, номер мобільного телефону - НОМЕР_7, як фізичній особі-підприємцю для здійснення нею господарської діяльності.

Крім того, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури видані ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем ФОП ОСОБА_1 на номер - НОМЕР_7, з яких вбачається, що зазначений номер мобільного телефону використовується позивачкою для забезпечення здійснення підприємницької діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що п. п. 138.10.2. п. 138.10 ст. 138 ПК України не розмежовує витрати на оплату послуг зв'язку, зокрема витрати за телефон, в залежності від напрямку здійснення дзвінків та оператора мобільного зв'язку абонентів, та не встановлює такого обов'язку для платників податків. Відповідно до положень цієї статті будь-які витрати на оплату послуг зв'язку, підтверджені документально, відносяться до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

А отже, ФОП ОСОБА_1 правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати на послуги роумінгу згідно рахунків-фактур ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем .

Щодо включення ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат від здійснення підприємницької діяльності, витрати на оплату транспортних послуг ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 88015,00

Податковий орган у акті перевірки зазначив, що ФОП ОСОБА_1 надані акти виконаних робіт а товарно-транспортні накладні відсутні.

Відповідно до п. 138.10.2 ст. 138 ПК України до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вичерпного переліку документів, які відносяться до первинних документів, зазначений Закон не містить. Законом лише встановлюються вимоги стосовно форми та змісту первинних документів.

Статтею 1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, яким затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Первинні документи складають у момент здійснення господарської операції (прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, акти прийому робіт та інші).

Тобто, за умови дотримання вимог ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , до первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції, відносяться як договори, так і акти виконаних робіт, подорожні листи, товарно-транспортні накладні тощо.

В судовому засіданні представник позивача та позивач зазначали, що на момент здійснення перевірки первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарської діяльності (договір, акти виконаних робіт, товарні чеки, подорожні листи), які були наявні у ФОП ОСОБА_1 були надані перевіряючим.

Також ФОП ОСОБА_1 були надані фіскальні чеки, які підтверджують оплату за придбання паливно-мастильних матеріалів, так і подорожні листи, які підтверджують оплату за придбання паливно-мастильних матеріалів.

Вказані первинні документи були досліджені судом та наявні в матеріалах справи, в свою чергу податковим органом не спростовано належність та достатність зазначених первинних документів, а отже, витрати на оплату транспортних послуг ФО-П ОСОБА_11 на загальну суму 88015,00 (без ПДВ) та витрат на паливно-мастильні матеріали на вантажний автомобіль, який знаходиться на балансі ФОП ОСОБА_1, на загальну суму 77678,36 грн. (без ПДВ) правомірно включені до складу валових витрат.

Щодо включення до валових витрат витрати на придбання ТМЦ, отриманих від TOB Донбас Інвест ВН на загальну суму 307428,30 грн. судом встановлено.

Податковим органом у акті перевірки відображено, що TOB Донбас Інвест ВН з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків .

Зазначений висновок ґрунтується на підставі наданого ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС акту Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB Донбас Інвест ВН з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень-лютий 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ М'ясний альянс України від 12.07.2012р. №255/22-411/35204840 , на який посилається податковий орган у Акті перевірки.

В свою чергу, слід зазначити, що в судовому засіданні податковим органом до письмових заперечень був наданий Акт ДПІ у Бахчисарайськомиу районі АР Крим ДПС від 31.10.2012 р. № 167/40/17-1/НОМЕР_5 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_12 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП Кримторг (ЄДРПОУ 32271261), за період квітень - серпень 2009 р., та ТОВ Донбас Інвест ВН , (ЄДРПОУ 35204840)(т. 3 а/с. 15-27).

Зазначений Акт був оглянутий в судовому засіданні, та суд прийшов до висновку що податковий орган при складанні Акту перевірки № 918/17-128/НОМЕР_4 від 25.03.2013 р. вказує недостовірну інформацію, а саме: предметом перевірки у Акті від 31.10.2012 р. № 167/40/17-1/НОМЕР_5 були правовідносини ФОП ОСОБА_12 з контрагентами, тоді як, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС вказує, що предметом перевірки були правовідносини TOB Донбас Інвест ВН .

Суд, з урахуванням приписів п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , вважає за необхідне зазначити, що документальна перевірка проводиться на підставі крім іншого, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, суд приходить до висновку, про недотримання податковим органом при складанні Акту перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , що призвело до відображення у Акті перевірки недостовірної інформації.

ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні наголошувала, що не мала наміру укладати з TOB Донбас Інвест ВН договір, який би порушував публічний порядок та суперечив інтересам держави і суспільства, навпаки, договори були укладені з метою здійснення господарської діяльності, придбання товарів, усі вказані в первинних документах товари дійсно були придбані та отримані у TOB Донбас Інвест ВН .

Судом при дослідженні господарських операцій позивача із контрагентом встановлено факт реального здійснення господарської операції і не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту у перевіряємий період.

Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податку на додану вартість в залежність від факту підтвердження сплати податку на додану вартість його контрагентами або в залежність від наявності чи відсутності контрагента позивача за своїм місцезнаходженням після здійснення господарської операції.

При цьому, слід зазначити, що ні чинний Податковий кодекс України, ні Бюджетний кодекс України, не ставлять в залежність право платника податку на податковий кредит, формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання товару/послуг.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїх ухвалах від 09.11.2011р. № К-1837/10, від 15.09.2011р. № К-24505/10, від 08.11.2011р. № К-46076/09 та постанові 14.11.2012 р. № К/9991/50772/12.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р.( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит, є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ , стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також, обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини, є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб, при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі Інтерсплав проти України ).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до висновку, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Крім того, слід зазначити, що ФОП ОСОБА_1 включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними,отриманими від TOB Донбас Інвест ВН на загальну суму 307428,30 грн., в т.ч. ПДВ - 51238,05 грн.:

- податкова накладна №158 від 24.01.2012р. на суму 38807,30 грн., в т.ч. ПДВ-6467,89 грн.;

- податкова накладна №60 від 07.02.2012р. на суму 144861,00 грн., в т.ч. ПДВ-24143,50 грн.;

- податкова накладна №268 від 28.02.2012р. на суму 123760,00 грн., в т.ч. ПДВ-20626,67 грн.

Податковим органом не надано належних доказів, в підтвердження того, що договори з TOB Донбас Інвест ВН визнані фіктивними чи нікчемними, отже суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковими накладними, отриманими від TOB Донбас Інвест ВН за загальну суму ПДВ 51238,05 грн.

Щодо повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 72 431,00 грн. (період з 01.07.2010р. по 31.12-2012р.) судом встановлено.

Податковий орган у акті перевірки вказує, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ФОП ОСОБА_1 встановлено розбіжностей, які призвели до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, зокрема, TOB Онісс , TOB Курортне об'єднання Сонячний берег , ФО-П ОСОБА_13, ПАТ Ренійський м'ясокомбінат , ПП Мастер-Клас ,СПП Раєвський , TOB Мега-Мит , ПП Никстроймаг .

Як зазначено в акті, по контрагенту TOB фірма Онісс (код 20955698) липень 2010 року - відхилення складає 7401,45 грн.

ФОП ОСОБА_1 ця сума ПДВ відображена в декларації 30.06.2010р., TOB фірма Онісс - в липні.

TOB фірма Онісс (код 20955698) - вересень 2010 року - ФОП ОСОБА_1 відвантажено товар на суму 134219,30грн. в т.ч. ПДВ- 22369,88грн., отримана передплата в розмірі 122,20грн. в т.ч. ПДВ - 20,37грн.

У зв'язку з цим в декларації за вересень 2010 року відображена сума ПДВ -22390,25грн.

TOB Курортне об'єднання Сонячний берег (код 31411444) - вересень 2010 року ФОП ОСОБА_1 відвантажений товар на суму 24516,70 грн., в тому числі ПДВ - 4086,12грн., отримана передплата у розмірі 19967,00грн. в т.ч. ПДВ - 3327,83грн.

В зв'язку з цим в декларації за вересень 2010 року відображена сума ПДВ -7413,95грн.

ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_6) - листопад 2010 року - ОСОБА_1 відвантажено товар на суму 296922,22грн. в т.ч. ПДВ - 49487,35грн.

В червні 2010 року від ФОП ОСОБА_13 була отримана передплата у розмірі 796,86грн. в т.ч. ПДВ 132,81 грн., що відображено в декларації за червень 2010 року.

В зв'язку з цим податкові зобов'язання було зменшено у листопаді 2010 року на суму 122,03 грн., в зв'язку з чим відхилення відсутнє (49487,35-122,03=49365,32грн.)

ПАТ Ренійський м'ясокомбінат (код ЄДРПОУ 1392281) - у 2011 році відвантажено товар на загальну суму 2452184,08грн. в т.ч. ПДВ - 408697,35грн., що і відображено в декларації - 408697,35грн., в зв'язку з чим відхилення відсутнє.

ПП Мастер-Класс (код 31505909) - в червні 2011 року відвантажено товар на суму 3771,36 грн. в т.ч. ПДВ - 628,56грн. Це було відображено в декларації за червень 2011 року - 628,56 грн., відхилення відсутнє.

В серпні 2011 року відвантажено товар на суму 4582,10 грн. в т.ч. ПДВ -763,68 грн., отримана передплата 77,90 грн. в т.ч. ПДВ - 12,98 грн. В зв'язку з цим в декларації за серпень 2011 року відображена сума ПДВ - 776,67грн., відхилення відсутнє.

СПП Раєвський (код 3012647) - у вересні 2011 року відвантажено товар на суму 147038,65грн. в т.ч. НДС- 24506,44грн., що і було відображено в декларації за вересень 2011 року - 24506,44грн., відхилення відсутнє.

TOB Мега-Мит (код ЄДРПОУ 33647240) - у вересні 2011 року відвантажений товар на суму 166350,67 грн. в т.ч. ПДВ - 27725,11 грн. В серпні 2011 року отримана передплата за товар на суму 249,59 грн. в т.ч. ПДВ - 41,60 грн., яка була включена в декларацію за серпень 2011 року.

В зв'язку з цим податкові зобов'язання за вересень були зменшені на суму 33,81 грн. та відображені (27725,11-33,81=27691,30 грн.), відхилення відсутнє.

ПП Никстроймаг (код ЄДРПОУ 36057114) - в листопаді 2011 року відвантажено товар на суму 19158,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3193,00 грн.

Суму 3193,00 грн. було включено до складу інших .

Всього в листопаді 2011 року відвантажено товар на суму 2447859,23 грн. в т.ч. ПДВ - 407970,00 грн., що відповідає зобов'язанням податкової декларації за листопад 2011 року - 407970,00 грн. - відхилень немає.

За період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податковий кредиту по податку на додану вартість у сумі 15348948,00 грн.

Податковим органом встановлено його завищення на суму 724549,00 грн.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

При цьому, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено в листі Державної податкової адміністрації України від 18.07.2011 р. №12901/6/16-1115 платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів з дня виписки податкової накладної.

Що стосується:

- TOB Євро -Комерс (код 370596913132), то в додатку №5 податкової декларації задекларована сума ПДВ - 84419,34 грн., з них податкова накладна №41 від 21.06.2011р. 15905,59 грн., в реєстрі за серпень 2011р. Дата отримання цієї накладної -01.08.2011р. (84419,34-15905,59=68513,75 грн.)податкова накладна за серпень.

- TOB Прокави - Україна (код 37277659), то в податковій декларації за червень в додатку №5 задекларована сума податкового кредиту - 28978,82 грн., який складається з накладної №5 від 31.05.11р. - сума 13907,52 грн. та №8 від 24.06.11р. - сума 15071,30 грн., що в сукупності становить 28978,82 грн.

Отже, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів, покупець товарів не мав документа (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до таткового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за поточний звітний період.

Крім того, податковий орган у Акті перевірки вказав, що в порушення п. п. 7.4.5. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість та п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 розділу V ПК України, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту в рядку 10.1. податкової декларації з ПДВ за період, що перевіряється, віднесено ПДВ, сплачені постачальнику за товари (послуги), по яким на дату перевірки відсутні податкові накладні.

Відповідно до п. п. 7.4.5. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість та п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Отже, що наявність у платника податків виданої йому продавцем товарів (послуг) податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

Крім того, позивачка в судовому засіданні зазначила, що для спростування наведених в акті перевірки обставин разом із запереченнями до акту перевірки нею було надано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси копії податкових накладних у кількості 29 штук.

Також податковий орган вказує на порушення ФО-П ОСОБА_1 п. 7.4.1.,

7.4.2., 7.4.4. п.7.4. ст.. 7 Закону України Про податок на додану вартість та п. 198.1,198.4 ст. 198 ПК України, необгрунтовано завищено податковий кредит на загальну суму 40437,00 грн. в зв'язку із включенням до складу податкового кредиту придбання товарів, які не призначені для їх використання в операціях, що є об'єктом оподаткування, та не підтверджено їх зв'язок з підприємницькою діяльністю.

Так, ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на суму 40437,00 грн.:

- податкова накладна №11 від 06.04.2011 р. від TOB Істейт-Інвест на загальну суму 6080,00 грн., в т.ч. ПДВ-1013,34 грн.;

- податкова накладна №15 від 06.04.2011 р. від TOB Істейт-Інвест на загальну суму 1480,00 грн., в т.ч. ПДВ-246,67 грн.;

- податкова накладна №10 від 05.04.2011 р. від TOB Істейт-Інвест на загальну cумy 13200,00 грн., в т.ч. ПДВ-2200,00 грн.;

- податкова накладна №2 від 06.04.2011 р. від TOB Трейлер-Південь на загальну суму 10973,16 грн., в т.ч. ПДВ-1828,86 грн.;

- податкова накладна №1 від 06.04.2011 р. від TOB Трейлер-Південь на загальну суму 210889,44 грн., в т.ч. ПДВ-35148,24 грн.

Згідно протоколу обшуку від 18.03.2011р., 20.03.2011р. на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси про проведення обшуку від 17.03.2011р. слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПІ в Одеській області ОСОБА_14. на території TOB І.Т.М. був проведений обшук офісних та складських приміщень, які використовуються ФОП ОСОБА_1 під час здійснення господарської діяльності на підставі договорів оренди.

Під час проведення обшуку було вилучено належну ФОП ОСОБА_1 продукцію та передано на відповідальне зберігання TOB Трейлер-Південь на підставі договору зберігання №11/3-18, укладеного між TOB Трейлер-Південь та СВ ПМ ДПІ в Одеській області 18.03.2011р.

На підставі акту №1/03 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 28.03.2011р., згідно рахунку-фактури №1/03 від 28.03.2011р. за послуги зберігання, транспортування, експедирування ФОП ОСОБА_1 було сплачено на рахунок TOB Трейлер-Південь -210889,44 грн., в т.ч. 35148,24 грн. ПДВ, згідно рахунку-фактури №2/04 від 06.04.2011р. за послуги зберігання продукції.

ФОП ОСОБА_1 сплачено на рахунок TOB Трейлер-Південь - 10973,16 грн., в т.ч. 1828,86 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну.

Податкова накладна згідно вимог п. 201.4 ст. 201 ПК України складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. У разі звільнення операцій від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній роблять запис Без ПДВ з посиланням на відповідний пункт та /або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складають окремі податкові накладні.

Таким чином, податкову накладну виписують у двох випадках:

- у разі здійснення операції, що є об'єктом оподаткування на загальних підставах

- у разі здійснення поставки товарів (послуг), звільнених від оподаткування.

Тобто з аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що в разі здійснення операцій, що не об'єктом оподаткування, виписувати податкову накладну не потрібно, і, відповідно, не можна її вимагати від продавця.

Оскільки зберігання, транспортування, експедирування м'ясної продукції відбувалося TOB Трейлер-Південь саме у зв'язку зі здійсненням ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням зазначених послуг зберігання, транспортування, експедирування, наданих TOB Трейлер-Південь , підтверджено відповідними податковими накладними, це відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України дає право на віднесення цих сум до податкового кредиту.

Крім того, згідно договору про надання вантажно-розвантажувальних послуг №041 ПР від 01.04.2011р., укладеного між TOB Істейт-Інвест (виконавець) та ФОП ОСОБА_1. Замовник), TOB Істейт-Інвест зобов'язалося надати замовнику вантажно розвантажувальні послуги.

Конкретний перелік вантажно-розвантажувальних послуг відповідно до п. 1.2. договору визначається в кожному конкретному випадку сторонами договору в заявці, яка є додатком та невід'ємною частиною договору.

Як передбачено п. 3.5. договору, об'єм та загальна вартість фактично наданих по кожній заявці послуг відображається сторонами в акті наданих послуг.

Відповідно до умов укладеного договору та вимог чинного законодавства, надані послуги та їх оплата підтверджені необхідними документами: заявками на здійснення вантажно-розвантажувальних послуг, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою, квитанціями про сплату грошових коштів та виданими TOB Істейт-Інвест податковими накладними.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.4 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту платника суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для їх- використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.

Перелік об'єктів, що не є об'єктом оподаткування, та об'єктів, які звільнені від оподаткування встановлений ст. ст. 196 та 197 ПК України відповідно.

Згідно п. 198.6 ст. 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Сума податку, сплаченого ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з придбанням зазначених послуг наданих TOB Істейт-Інвест , підтверджено відповідними податковими накладними, податкові накладні були надані для перевірки, суми податку сплачені за послуги, що не відносяться до категорій об'єктів, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, а тому відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 ПК України право на віднесення цих сум до податкового кредиту.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0001421740 та №0001391740 від 09.04.2013р., прийняті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже зазначені повідомлення рішення підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п. 9 , п. 10, ст. 3, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка у період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. згідно з документами , наданими до перевірки працювала на загальній системі оподаткування, шляхом сплати авансових платежів сум прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб, торгового патенту), займалась торгівельною діяльністю, при якій реалізація товару здійснювалась шляхом отримання коштів по розрахунковому рахунку та готівкових коштів. Підприємницьку діяльність здійснювала за видом діяльності : оптова торгівля м'ясом та м'ясною продукцією за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. № 9.

На підставі ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 11.07.1995р. (згідно з Постановою ВР України від 06.07.1995р. №266/95-ВР) ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді здійснювала діяльність з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно ст. 3 розділу II Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Суб 'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:...9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

При перевірці книги обліку розрахункових операцій №1552006330р/1 (складське приміщення на Новомосковській дорозі, 9), в порушення пункту 9 , пункту 10 ст.З, пункту 4 ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 11.07.1995р. (згідно з Постановою ВР України від 06.07.1995р. №266/95-ВР) із змінами та доповненнями, встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, а саме: 25.06.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача, підтвердила, що фіскальний звіт за 25.06.2012 року, загублений. Доказів вчинення дій щодо встановлення зазначеного факту у встановленому порядку суду не надали.

Отже, суд приходить до висновку, що податковим органом встановлено порушення п. 9, п. 10, ст. 3, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а отже, правомірно винесене податкове повідомлення - рішення № 000143174 від 09.04.2013 р.

Таким чином, підсумовуючи наведене, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують вимоги і заперечення, та дослідити у судовому засіданні докази, якими ці обставини підтверджуються.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001421740.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001391740.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001421740.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 09.04.2013 р. № 0001391740.

В іншій частині позовних вимог відмовити

11 червня 2013 року.

.