Рішення

від 13.06.2013 по справі 918/481/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2013 р. Справа № 918/481/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ», м. Рівне

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», м. Рівне

про скасування оперативно - господарської санкції про нарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 48160 грн. 64 коп. - визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Публічного акціонерного товариства «АЕС РІВНЕОБЛЕНЕРГО», яке оформлене протоколом № 214 від 27.03.2013р.

представники:

від позивача - Тімуш А.Ю., Бляшин М.С. - представники;

від відповідача - Сократова А.О. - представник.

Для дачі пояснень у справі було викликано представника ДП «Рівнестандартметрологія» - Вуйтович Н.Ю. - юрисконсульт.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України ), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

Обставини справи.

09 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ «Рівнеобленерго» про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго», яке оформлене протоколом № 214 від 27.03.2013 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається зокрема на те, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки прийняте з порушенням порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», п.6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р., п.2.1., п. 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/481/13 розгляд якої призначено на 16 квітня 2013 року.

16 квітня 2013 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про зарахування судового збору до бюджету, копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та статистики позивача.

16 квітня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 16 квітня 2013 року клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено, справу призначено на 14 травня 2013 року.

13 травня 2013 року через канцелярію суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву разом з додатками, в якому просить в позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

14 травня 2013 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач просить скасувати оперативно-господарську санкцію про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ» вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 48160 грн. 64 коп. - визнати неправомірним та скасувати рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке оформлене протоколом № 214 від 27.03.2013 р.; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 14 травня 2013 року розгляд справи розпочато по суті, заяву позивача про зміну предмету позову, що подана до почату розгляду справи по суті, задоволено.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено на 21.05.2013 р.

В судовому засіданні 21 травня 2013 року представником позивача надано письмові пояснення по справі з додатками.

У судовому засіданні 21 травня 2013 року судом оголошено перерву до 04 червня 2013 року.

03 червня 2013 року через канцелярію суду відповідачем було подано і письмові пояснення з додатками та заяву про зміну найменування відповідача, у зв'язку із прийнятим 29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів про зміну найменування відповідача з ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» на ПАТ «Рівнеобленерго», яку судом задоволено.

У судовому засіданні 04 червня 2013 року позивачем були подані додаткові пояснення з додатками.

04 червня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. В судовому засіданні сторонами було подано суду клопотання про продовження строку розгляду справи в зв'язку з вирішенням питання про призначення судової експертизи. Судом продовжено розгляд справи.

В судовому засіданні 04 червня 2013 року судом оголошено перерву до 05 червня 2013 року з метою надання можливості відповідачу підготувати клопотання про призначення судової експертизи.

05 червня 2013 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування пломб держповірки ІІ-2009 разом з лічильником № Ф68700В, які були опломбовані пломбою № АА-0019742 та отримання речей і відомостей від ДП "Рівнестандартметрологія". Клопотання задоволено частково, про що вказано в ухвалі від 05 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 05 червня 2013 року продавжено строк розгляду даного спору та відкладено розгляд справи на 11.06.2013 р.

11 червня 2013 року в судовому засіданні відповідачем були подані додаткові пояснення по справі про скасування оперативно-господарської санкції.

У судовому засіданні 11 червня 2013 року за згодою сторін судом оголошено перерву до 12 червня 2013 року.

12 червня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо доцільності призначення трасологічної експертизи та порядку проведення заміни лічильників у не побутових споживачів.

12 червня 2013 року в судовому засіданні позивачем було надано письмові заперечення проти призначення експертизи. В судовому засіданні за наслідками розгляду клопотання та заперечень, врахування думки учасників процесу, судом було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 12 червня 2013 року судом оголошено перерву до 13 червня 2013 року.

В судовому засіданні 13 червня 2013 року позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, господарський суд встановив.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі-Правила), споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

23 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 825 (далі - Договір), за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з сумарною приєднаною потужністю 50 кВт, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Договір підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

14 лютого 2012 року представниками відповідача було складено Акт про порушення № Р 002197. З якого вбачається, що на об'єкті ТОВ «Квітень» (кафе-бар «Ольга»), що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. Кн. Ольги, 4А, виявлено порушення ПКЕЕ, а саме: встановлення пломб невідомого зразку на місці пломб Держспоживстандарту ел.лічильника. Акт складений та підписаний майстром Радулем А. В., електромонтером Коцюбинським В.Б., електромонтером Шадюком О.Л.. В графі «за участю споживача:» вказана Богданець О.В. - адміністратор. Одночасно разом з пломбами був знятий та опломбований пломбою з індивідуальним номером 70558953 лічильник типу Ф68700В.

Відповідно до протоколу № 214 від 27 березня 2013 року засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією комісія відповідача, комісія розглянувши акт № Р002197 від 14.02.2012 року, прийняла рішення провести нарахування позивачу за період з 07.09.2011 року по 14.02.2012 року вартості не облікованої електроенергії в сумі 48 160 гривень 64 коп.

Як вбачається з позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з вимогою про скасування оперативно-господарської санкції в порядку ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України та п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28 (Надалі - ПКЕЕ або/та Правила), нараховану на підставі рішення. Оформленого Протоколом № 214 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

Положенням статті 235 Господарського кодексу України, передбачено, що: за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Водночас, нормами статті 236 Господарського кодексу України, встановлено види оперативно-господарських санкцій. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

У відповідності до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України: порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором; у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням, а також право споживача електроенергії на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено і ПКЕЕ.

З Договору про постачання електричної енергії № 825 від 23 квітня 2009 року вбачається, що під час виконання умов вказаного договору, а також вирішенні питань не обумовлених цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 4.2.3. Договору, споживач (позивач) сплачує постачальнику (відповідачу) вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 року № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача:

самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

споживання електроенергії поза засобами обліку;

інших умов, визначених Методикою.

З сукупного аналізу вказаного Договору та ч. 1 і ч. 2 ст. 237 ГК України вбачається, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною, а порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Суд звертає увагу, що положення Договору, які визначають відповідальність споживача та встановлюють оперативно-господарську санкцію, що може бути застосована до споживача, як до сторони договору, мають відсилочний характер та посилаються на Методику та Правила.

Як вбачається з протоколу № 214, нарахування оперативно-господарської санкції здійснене за порушення позивачем п. 6. 40 ПКЕЕ. Розрахунок проведених нарахувань від 27 березня 2013 року здійснений з посиланням на порушення, встановлене в п. 2.1.1 Методики: порушення цілісності або відсутність пломб (матеріалу, на якому встановлені пломби, гвинтів) з відбитками тавр про повірку приладів обліку.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування , або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

За змістом абзаців 1 та 2, 4 пункту 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Відповідно до п. 3.32 ПКЕЕ при пломбуванні оформляється акт про пломбування . У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Крім того, відповідно до 2.1 Методики Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ , або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку.

У матеріалах справи відсутній такий акт пломбування лічильника. Відповідачем було надано суду відзив та пояснення, з яких вбачається, що такий акт у Відповідача відсутній і при встановленні пломб - не складався. Наряд відповідача на встановлення лічильника від 30.07.2009 року не є актом про опломбування в розумінні ПКЕЕ або іншим документом, що засвідчує факт передачі на збереження останньому пломб. Так як, вказаний наряд не містить даних передбачених п. 3.32 ПКЕЕ щодо факту пломбування, місця встановлення кожної пломби, сторону, яка її встановила, сторону, відповідальну за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Крім того, факт підписання вказаного наряду заперечується позивачем в наданих поясненнях в зв'язку з відсутністю підпису уповноваженої особи позивача.

Споживачі електричної енергії відповідають за цілісність тільки тих пломб, що передані їм на збереження згідно з Актом. Водночас, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не подано суду доказів складання акта про пломбування приладу обліку електричної енергії, що знаходиться на об'єкті позивача.

З наведеного вбачається, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) на позивача не покладалася.

За відсутності акта про опломбування, в якому повинна міститись інформація про пломби, встановлені відповідачем та пломби держповірки, а також про сторону, відповідальну за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них, правові підстави для покладення відповідальності за порушення Правил відсутні. Факт прийняття позивачем зобов'язання по збереженню пломби держповірки на лічильнику Ф68700В із заводським номером не доведено.

Дана позиція була підтримана також й Вищим господарським судом України у постанові від 05.06.2013 року по справі № 5019/1882/12

Відповідно до пункту 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Крім того, норма ст. 6.41 ПКЕЕ, якою встановлено обов'язок представників постачальника електричної енергії чи електропередавальної організації складати акт про порушення ПКЕЕ в присутності представника споживача, спрямована на те, щоб достовірно виявити вчинене споживачем правопорушення та запобігти зловживанню представниками постачальника електричної енергії чи електропередавальної організації, які здійснюють перевірку, своїми правами. Саме тому, представнику споживача надано право надавати свої пояснення і зауваження щодо змісту акту чи викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Тільки належно оформлений акт відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ є підставою для визначення обсягу недорахованої електричної енергії згідно зазначеної Методики.

Сторони справи також визначили у договорі умови про те, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукції або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень .

Стороною договірних відносин є юридична особа у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи; органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Доводи відповідача щодо наявності повноважень у учасника Товариства, що володіє часткою у розмірі 23, 1 % представляти інтереси у відношенні з третіми особами і підписувати від імені Товариства документи є безпідставними, оскільки права учасників Товариства, визначені в ст. 116 Цивільного Кодексу України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», серед яких відсутнє право підписувати документи від імені Товариства. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» в ЄДР містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами , або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Із Статуту ТОВ «Квітень» вбачається, що відповідно до розділу 4.5. Директор представляє Товариство в організаціями, підприємствами та органами державної влади. Відповідно до довідки АА № 735244 з ЄДРПОУ керівником ТОВ «Квітень» є Богданець Алла Петрівна. Інших доказів на підтвердження повноважень Богданець О.В. для представлення ТОВ «Квітень» перед третіми особами сторонами суду не подано.

Аналогічна правова позиція щодо представництва від імені юридичної особі була викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 22 травня 2013 року у справі

№ 5002-35/3524-2012 та постанові Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року у справі 2/5005/8718/2012.

Також суд зазначає, що у порушення п.6.41 Правил в акті відповідачем не зазначене конкретне порушення, передбачене ПКЕЕ з вказівкою на відповідний пункт цих Правил.

Суд приймає до уваги, що тільки належно оформлений акт відповідно до пункту 6.42 Правил є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії згідно з зазначеною Методикою.

Відповідно до п.2.1.1 Методики відповідальність за порушення пов'язане з відсутністю на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку застосовується за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку .

Згідно з п. 6.38 ПКЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку.

Стосовно наданого відповідачем акту № 95 проведення експертизи лічильника електроенергії від 21 лютого 2012 року, суд оцінює цей доказ у відповідності з п. 3.30 ПКЕЕ в частині визначення метрологічних характеристик лічильника Ф68700В. Відповідно до яких, метрологічні характеристики в нормі: при стумі навантаження максимальна похибка (-0,75%); Іном - похибка (-0,74%); 0,2 Іном - похибка (-0,89%); 0,1Іном - похибка (-0,98%); 0,05 ном - похибка(-0,75%). Рахівний механізм справний. Самохід відсутній.

Відповідно до акту № 95 від 21.02.2012 року пломби держповірки лічильника пакуються в поліетиленовий пакет для подальшого направлення на криміналістичну експертизу.

Акт підписано представниками позивача, відповідача та ДП «Рівнестандартметрологія».

У своєму відзиві та наданих суду письмових поясненнях Відповідач зазначає, що висновком спеціаліста від 29.01.2013 року № 624 Управління МВС України у Волинській області Науково-дослідного криміналістичного центру Гончаровим І. В. підтверджено факт підробки пломб державної повірки, а наказ ДП «Рівнестандартметрологія» від 16.03.2012 року свідчить про передачу зразків пломб держповірки експерту для проведення дослідження.

Стосовно висновку спеціаліста про проведення експертизи пломби Держповірки, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що висновок спеціаліста складений 29.01.2013 року, а з Наказу ДП «Рівнестандартметрологія» про передачу зразків пломб, що датований 16.03.2012 року вбачається, що передача пломб для експертизи з присутністю інженера з метрології під час її здійснення відбулась 16 березня 2012 року. З наведеного вбачається, що висновок спеціаліста та наказ ДП «Рівнестандартметрологія» стосуються досліджень, що здійснювались з різницею близько 10 місяців. Висновок спеціаліста від 29.01.2013 року не містить жодної інформації про отримання пломб від ДП «Рівнестандартметрологія» та про присутність представника вказаної організації під час проведення дослідження.

Суд також звертає увагу, що з вказаного висновку вбачається, що Гончаров І. В. обмежився дослідженням лише пломби 2, а висновки за наслідками дослідження зробив щодо двох пломб.

Згідно з висновком, він здійснений на підставі відношення від 12.11.2012 року 326/4257 ПАТ «АЕС Рівнеобленерго». На дослідження експерту надано 2 пломби.

На підставі вказаних доказів та висновку спеціаліста, копія якого є в матеріалах справи, вбачається, що ПАТ «Рівнеобленерго» не є уповноваженим органом, якому довірено зберігати пломби Держповірки.

Крім того, слід відзначити, що відповідно акту № 95 сторонами було прийнято рішення про направлення лічильника з пломбами для криміналістичної експертизи. Відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про направлення на дослідження пломб до Науково-дослідного криміналістичного центру Управління МВС України у Волинській області, не повідомивши про це позивача і без його згоди, не забезпечивши йому можливість бути присутнім під час вказаного дослідження та іншим чином захисти свої права. Висновок дослідження Науково-дослідного криміналістичного центру Управління МВС України у Волинській області не може бути оцінений судом в якості висновку експерта, оскільки спеціаліст не попереджався про кримінальну відповідальність перед наданням висновку.

На підставі наведеного цей доказ не вказує однозначно і беззаперечно на наявність підстав для застосування оперативно-господарської санкції до позивача.

Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України в своїй постанові від 05 березня 2013 року у справі № 6/5005/7676/2012.

Крім того, відповідачем з огляду на статус вказаного висновку № 624 від 29.01.2013 року заявлено клопотання про призначення у встановленому законом порядку судової експертизи. Щодо вказаного клопотання про проведення судової експертизи суд відзначає наступне.

Відповідно до п.5 постанови пленуму вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (п.5) питання про призначення вирішується лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, а для призначення експертизи необхідно визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню, здійснити перевірку матеріалів, які підлягають направленню на експертизу , у тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків.

Пломби пред'явлені відповідачем на вимогу суду, не можуть бути долучені до матеріалів справи відповідно до ст. 33, 37 ГПК України, в якості належних доказів та об'єктів для експертного дослідження, оскільки опломбування та запакування таких пломб, що було здійснено за участю споживача, містить ознаки розкриття (пакет, в якому були запаковані та опломбовані пломби розкривались третьою особою - спеціалістом при здійсненні дослідження, без належних на це повноважень та без участі представників сторін), а ідентифікувати їх зняття саме з лічильника Ф68700В, що був встановлений у ТОВ «Квітень» є неможливим в зв'язку з відсутністю вказаного лічильника у відповідача та неможливістю відповідача надати лічильник для забезпечення проведення експертизи. За таких обставин, з огляду на неможливість відповідача надати об'єкти для проведення експертного дослідження та не забезпечення відповідачем цілісності та можливості однозначної ідентифікації об'єктів дослідження - пломб, з огляджу на заперечення позивача, судом клопотання про призначення експертизи відхилено.

Сума нарахувань оперативно-господарської санкції здійснена за пунктом 2.5 Методики, відповідно до якого, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою: Wдоб = P · tдоб · Kв, де: P -потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Отже, з врахуванням наведеного вище в зв'язку із сукупним аналізом умов Договору та ПКЕЕ, дозволена потужність для даної точки обліку, що зазначена у договорі, застосовується лише у випадках неможливості застосування підпунктів "а" та "б" цього пункту, суд констатує, той факт, що передумови застосування пункту "в" у даних правовідносинах були відсутні, з огляду на таке: відсутність доказів вимірювання; акт про порушення жодних зауважень з приводу не допуску представників Відповідача на територію Позивача не містить, акт про недопущення представників енергопостачальника до об'єкта електроенергетики до замірів усіх струмоприймачів одночасно ввімкнених від 14.02.2013 року не приймається судом як належний доказ в зв'язку з запереченням факту такого складання позивачем та у сукупності з відсутністю зазначення про його складання в акті про порушення № Р 002197, що є порушенням п.2.5 Методики.

Відповідно до п. 2.5 Методики, кількість днів за які здійснено нарахування, як вбачається з протоколу № 214, визначена відповідачем самовільно на власний розсуд. Оскільки, відповідно до п. 2.5 кількість днів порушення обраховується з дати останнього контрольного огляду приладів обліку чи технічної перевірки, яка у відповідності з п. 3.33 здійснюється у присутності представників споживача. Оскільки дата початку обрахування підтверджується відповідачем лише нарядом на роботу від 06.09.2011 року, який складений без участі представника споживача і не містить підписів споживача, то такий доказ не може бути прийнятий господарським судом як належне підтвердження останньої дати технічної перевірки чи технічного огляду засобів обліку.

Оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не було надано належних і допустимих доказів, які б могли спростувати вказані факти, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування останнім вартості недоврахованої електричної енергії за формулою з використанням дозволеної максимальної потужності для даної точки обліку.

Також, слід відзначити, що підставою нарахування відповідно до Розрахунку наведених нарахувань 27 березня 2013 року - є вказівка на порушення п. 2.1.1 методики, з системного аналізу якої вбачається, що перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, проводиться не просто у зв'язку із відсутністю чи пошкодженням пломб, а лише тоді, коли таке пошкодження призвело до втручання в прилади обліку електроенергії з метою змін в їх показах (тобто використання позивачем не облікованої електроенергії та /або її крадіжки) та за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку. Інших підстав для застосування оперативно-господарських санкцій ні Договором № 825, ні законодавством не передбачено.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (частина 1 вищезазначеної статті).

Оскільки позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції носить немайновий характер, позивач на підставі вищезазначеної статті Закону правомірно сплатив судовий збір у розмірі 1 147 грн. 00 коп., який згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ» вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 48160 грн. 64 коп. - визнати недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», яке оформлене протоколом № 214 від 27.03.2013р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ» (33028, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, будинок 4А, ідентифікаційний код 13986735) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 13.06.2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.