Ухвала

від 05.06.2013 по справі 2а-3554/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року м. Львів № 9104/168706/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Кузьмича С. М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа» «Барвінок» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008001502 від 16.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що усі суми, які були включені до податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Господарські операції з контрагентом ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» є дійсними, а згаданий контрагент є діючими підприємством - включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Державної податкової служби України подав апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному встановленні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач в результаті безтоварних операцій занизив податок на додану вартість в сумі - 4633,56 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Торговий Дім Белладжіо» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

З даного акту вбачається що позивач порушив. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» завищив суму податкового кредиту в Декларації з ПДВ за січень 2011 р. в сумі 4633,56 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками січня 2011 р.

Задовольняючи адміністративний суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про безтоварний характер господарських операцій між ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» та ТзОВ «Торговий дім Белладжіо» є безпідставними.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а ) придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

ст. 198. 2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата отримання платником податку товарів ( послуг ), що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.6 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку сплаченого ( нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» сформував податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформленого договору з ТзОВ «Торговий Дім Белладжіо» від 02.01.2009 р. предметом якого є поставка товару

На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав суду: договір поставки, податкові накладні, платіжні доручення, касові чеки. (а.с. 34-206 )

Використання товару у власній господарській діяльності позивачем поставленого від ТзОВ «Торговий дім Белладжіо» підтверджується касовими чеками.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає. Не були визнані судом недійсними (які мають ознаки фіктивності) договори, первинні та інші документи суб'єктів господарювання, з якими позивач мало взаємовідносини, про що вказано в акті перевірки.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ТзОВ «Торговий дім Белладжіо», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між ТзОВ «Торговий дім Белладжіо», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цим контрагентом в період охоплений перевіркою.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Податкові інспектори посилаються в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне виконання поставок товару позивачу.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» підтверджуючим документом на вантаж є товарно-транспортна накладна або інший документ.

Однак, відповідно до вимог Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2009 р. № 207 наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою тільки для особи, що здійснює перевезення на договірних умовах тобто, надає послуги з перевезення вантажів.

Тому, відсутність товарно-транспортної накладної не може вважатись доказом відсутності реального характеру господарських операцій.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у ТзОВ «Торговий Дім Беладжіо» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг ) колегія суддів не приймає до уваги оскільки, згідно положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. № 0008001502 та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі за № 2а-3554/12/1370 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: С.М. Кузьмич

Р.М. Шавель