Постанова

від 06.06.2013 по справі 908/339/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 908/339/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу та на постанову у справі господарського судугосподарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року № 908/339/13-г Запорізької області

за заявою доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарлі" провизнання банкрутом Сторони у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року №908/339/13-г (суддя - Т.М. Шевченко) відмовлено в прийнятті заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарлі" на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Не погодившись із цією ухвалою суду, ініціюючий кредитор звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року (головуючий суддя - М'ясищев А.М., судді: Манжур В.В., Москальова І.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року у справі №908/339/13-г - без змін.

Не погоджуючись із наведеними судовими актами попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), а також норм процесуального права.

Сторони у судове засідання до суду касаційної інстанції не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, хоча про місце та час розгляду були повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у прийнятті заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення справи про банкрутство ТОВ "Фарлі", як відсутнього боржника, місцевий суд встановив, що відповідна заява надійшла до суду 21.01.2013 року - після набрання чинності з 19.01.2013 року нової редакції Закону про банкрутство, норми якого не передбачають процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Підтримуючи такі висновки, апеляційний суд вказав, що заява про порушення справи про банкрутство була направлена 17.01.2013 року, надійшла до суду 21.01.2013 року, тоді як норми Закону про банкрутство в новій редакції не встановлюють право суду приймати після 19.01.2013 року (дати набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство) заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, навіть якщо така заява була подана в період дії норми цього закону - до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених в нього змін.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками, оскільки вони зроблені з порушенням норм Закону про банкрутство та норм ГПК України.

Так, нова редакція Закону про банкрутство була прийнята згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VІ. В п. 1 розділу Х цього закону ("Прикінцеві та перехідні положення") зазначено, що цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування. Публікація цього закону відбулась 18.01.2012 року в газеті "Голос України " № 8-9.

Таким чином, оскільки приписи вказаного закону не містять норм щодо встановлення та обчислення процесуальних строків у справі про банкрутство та виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 1 та ст. 50 ГПК України, положення Закону про банкрутство в редакції Закону від 22.12.2011 року набрали чинності та мають застосовуватись у відповідних правовідносинах через рік після дня його опублікування, який закінчується 18.01.2013 року (останній день), тобто з 19.01.2013 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 1 , ст. 54 ГПК України та ст.ст. 6, 7 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) подача заяви про порушення справи про банкрутство є процесуальною дією, щодо якої розповсюджуються приписи, у тому числі ст.ст. 50, 51 ГПК України.

Отже, у даному випадку при вирішенні питання щодо того, коли була вчинена процесуальна дія зі звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, слід виходити із дати звернення (подання) цієї заяви, а не із дати надходження цієї заяви до господарського суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор 17.01.2013 року подав заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Фарлі", як відсутнього боржника - в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), здавши заяву та додані до неї документи на поштове відділення зв'язку, що були адресовані господарському суду Запорізької області. Отже, Податковий орган звернувся із вказаною заявою до набрання чинності з 19.01.2013 року нової редакції Закону про банкрутство, приписи якої, дійсно, не передбачають процедуру банкрутства відсутнього боржника.

У зв'язку із викладеним, прийняття судами до уваги дати надходження до господарського суду згаданої заяви про порушення справи про банкрутство - 21.01.2013 року не може враховуватись при вирішенні питання, коли була вчинена відповідна процесуальна дія.

Викладена позиція також узгоджується із позицією, наведеною в абзаці шостому п. 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ).

Таким чином, направлення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області 17.01.2013 року заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Фарлі", в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) зобов'язує господарський суд вирішувати питання щодо прийняття (неприйняття) цієї заяви саме відповідно до вимог зазначеної редакції закону про банкрутство.

Застосування ж при цьому норм даного Закону, у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ є неправомірним, у зв'язку із чим є неправомірним застосування судами попередніх інстанцій цих норм, а також є незаконними зроблені попередніми судовими інстанціями висновки про відмову податковому органу у прийнятті згаданої заяви про банкрутство ТОВ "Фарлі", як відсутнього боржника.

За таких обставин, виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами ч. 3 ст. 111 9 ГПК України та враховуючи, що не були предметом правового дослідження в касаційному провадженні питання та обставини щодо дотримання ініціюючим кредитором при зверненні із зазначеною заявою про банкрутство інших норм ГПК України та норм Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як незаконні, а матеріали справи - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття або відмови у прийнятті (повернення) заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення справи про банкрутство ТОВ "Фарлі".

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), ст. 14, п. 1 розділу Х Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 22.12.2011 № 4212-VІ) та ст.ст. 4 1 , 50, 51, 54, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.01.2013 року у справі №908/339/13-г скасувати.

3. Матеріали справи передати до господарського суду Запорізької області для вирішення питання про прийняття заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарлі".

Головуючий П.К. Міщенко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук