Постанова

від 11.06.2013 по справі 4/270-13/68-65/529-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 4/270-13/68-65/529-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівШевчук С.Р., Коваленко С.С. розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі№ 4/270-13/68-65/529-2012 господарського суду міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" доПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" провизнання недійсним договору іпотеки та визнання такими, що припинились правовідношення за договором іпотеки

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Гривцов С.Є., дов. б/н від 08.11.2012

- відповідача: Колток О.І., дов. б/н від 15.01.2013

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсним договору іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008 та визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010, у справі № 4/270 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2010 р. було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 р та рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2010 р. у справі № 4/270, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2011 у справі №4/270-13/68 позов ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" було задоволено частково, визнано таким, що припинилось, правовідношення за договором іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008, укладеним між ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" та ПАТ "Універсал Банк". В іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 було скасовано рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2011 у справі № 4/270-13/68 в частині задоволення позовних вимог - визнання таким, що припинилось, правовідношення за договором іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008, укладеним між ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" та ПАТ "Універсал Банк". Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі № 4/270-13/68 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 було скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2011 у справі № 4/270-13/68 залишено без змін.

ПАТ "Універсал Банк" в порядку ст. 111-16 ГПК України було подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. у справі № 4/270-13/68 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 559 Цивільного кодексу України та положень Закону України "Про іпотеку" щодо збільшення відповідальності майнового поручителя - іпотекодавця.

Постановою Верховного Суду України від 16.10.2012 заяву ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі № 4/270-13/68 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі № 4/270-13/68 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2011, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 (у складі головуючого судді Сухового В.Г., суддів Жук Г.А., Чорногуза М.Г.), у справі № 4/270-13/68-65/529-2012 було відмовлено у задоволенні позову ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" до ПАТ "Універсал Банк" про визнання недійсним договору іпотеки від 18.02.2008 та визнання такими, що припинились, правовідношення за договором іпотеки.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями ПрАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 548, ч. 1 ст. 584, ст. 638, ч. 1 ст. 654, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч.ч. 2-4 ст. 180,ч. 8 ст. 181, ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 3, ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 18, ст. 19 Закону України "Про іпотеку", неповне з'ясування судами обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі № 4/270-13/68-65/529-2012 з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги про визнання договору іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008 недійсним та припинення правовідношення за цим договором іпотеки задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що правовідношення за договором іпотеки від 18.02.2008 припинені з підстав: недійсності договору іпотеки в зв'язку з неукладеністю кредитного договору, в забезпечення якого було укладено договір іпотеки; виконання боржником - ТОВ "Корпорація Спецторг" забезпеченого іпотекою зобов'язання за індивідуальною угодою № 1 до договору про фінансування № 96/08 від 15.02.2008 на суму 99000грн; припинення забезпечених іпотекою зобов'язань ліквідацією боржника - ТОВ "Корпорація Спецторг" в зв'язку з визнанням товариства банкрутом.

ПАТ "Універсал Банк" не скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.06.2013 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р., Коваленко С.С. для розгляду касаційної скарги у справі № 4/270-13/68-65/529-2012.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 15.02.2008 між ВАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Корпорація Спецторг" було укладено договір про фінансування № 96/08, за умовами якого банк зобов'язався надавати боржнику кредит у формі кредитної лінії в межах ліміту 13 200 000,00 грн; умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок оплати за кредитні послуги, права, обов'язки та відповідальність сторін стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору можуть визначатися у відповідній додатковій угоді до цього договору (індивідуальній угоді), що є невід'ємною частиною цього договору; загальна сума наданих кредитних послуг за всіма індивідуальними угодами не може перевищувати встановленого цим пунктом ліміту договору незалежно від виду наданих кредитних послуг.

15.02.2008 між ВАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Корпорація Спецторг" було укладено індивідуальну угоду № 1 до договору про фінансування №96/08 від 15.02.2008, за умовами якої банк зобов'язався надавати боржнику кредит у формі кредитної лінії в межах ліміту 12800000,00 грн, кредитування здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена цією індивідуальною угодою, зі сплатою відсотків згідно тарифів, передбачених умовами договору про фінансування, при цьому, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначаються в тій додатковій угоді до цієї індивідуальної угоди, за якою було надано такий транш або встановлено новий розмір ставки за користування таким траншем, граничним строком повернення не пізніше 15 лютого 2009 року.

Також сторонами було укладено додаткові угоди №№ 1-3, 5 до кредитного договору, за якими банк надав боржнику транш на загальну суму 12800000,00 грн з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 15% річних, строком повернення до 15.02.2009. Згідно з додатками № 1 до додаткових угод № 1, № 2, № 4, № 5 від 01.09.2008 для наданих траншів сторони встановили нову відсоткову ставку за користування кредитними коштами в розмірі 19,5 %. Додатковими угодами №№ 6-8 від 13.02.2009, №№ 9-11 від 13.03.2009, №№ 12-14 від 09.04.2009, №№ 2, 5 від 17.04.2009, №№3, 4 від 30.09.2009 до договору про фінансування № 96/08 від 15.02.2008 сторони встановили нові терміни повернення траншів.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про фінансування від 15.02.2008 № 96/08 та індивідуальною угодою № 1 до договору про фінансування, 18.02.2008 між ПАТ "Універсал Банк" (іпотекодержателем) та ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" (іпотекодавцем) як майновим поручителем ТОВ "Корпорація Спецторг" було укладено договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості, відповідно до умов якого іпотекодатель передав в іпотеку нежилі приміщення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що договір фінансування від 15.02.2008 № 96/08 містить всі істотні умови відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки зміст основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, визначається договором фінансування та додатковими угодами, які є його невід'ємними частинами.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним договору іпотеки (нерухомого майна - нежитлової нерухомості) від 18.02.2008.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відсутні правові підстави для визнання такими, що припинились, правовідносини між ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" та ПАТ "Універсал Банк" за договором іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008 відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок збільшення відповідальності поручителя в зв'язку зі зміною забезпеченого порукою зобов'язання без згоди поручителя.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, іпотека є самостійним видом забезпечення зобов'язання і на відносини майнової поруки норми статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 Цивільного кодексу України та Законом України "Про іпотеку".

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.10.2012 у даній справі, яка є обов'язковою згідно з приписами ст. 111-28 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008 та визнання такими, що припинились, правовідношень за договором іпотеки (нерухомого майна-нежитлової нерухомості) від 18.02.2008.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 4/270-13/68-65/529-2012.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 у справі № 4/270-13/68-65/529-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я С.С. Коваленко