Рішення

від 10.06.2013 по справі 922/1544/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р.Справа № 922/1544/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Фінансового управління Вовчанської РДА, м. Вовчанськ, Харківської області про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Мельничникова А.М. (дов. № 1160 від 20.12.2012р.).

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської з позовною заявою до Фінансового управління Вовчанської РДА, в якій просить суд стягнути з відповідача 2212,73 грн. основної заборгованості, 24,49 грн. пені, 3,37 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 9,53 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 413771 від 11.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг, а саме несвоєчасну та неповну оплату отриманих від позивача послуг.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2013 року порушено провадження у справі №922/1544/13-г, розгляд справи призначено на 24.04.2013 року.

Позивач через канцелярію господарського суду за вх.№16022 від 24.04.2013р. надав уточнення до позовної заяви, в якій зазначив про часткову сплату відповідачем заборгованості ще до порушення провадження у справі на суму 280,00 грн., що підтверджує відповідними платіжними дорученнями від 29.03.2013 року та від 01.04.2013 року, в зв*язку з чим зменшив нараховану до стягнення суму основної заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 1932,73 грн., 24,49 грн. пені, 2,67 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 6,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2013 року прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 10.06.2013 року.

Позивач в судовому засіданні 10.06.2013 року через канцелярію господарського суду за вх.№21110 від 10.06.2013р. надав пояснення по справі, в яких зазначив про те, що 27.05.2013 року відповідачем вже під час слухання справи по суті було частково оплачено суму боргу у розмірі 160,00 грн. відповідно до платіжного доручення №U957508 від 23.05.2013 року, у зв'язку із чим просив суд стягнути з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 1772,73 грн. та припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення відповідача заборгованості на суму 160,00 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

В іншій частині заявлених позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача пені в сумі 17,44 за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, інфляційні нарахування в сумі 2,10 грн. за період з грудня 2012 по лютий 2013 року, 3%річних в сумі 5,73 грн. за період з грудня 2012 по лютий 2013 року .

Також позивач в своїх поясненнях уточнив період нарахування основної заборгованості за договором та зазначив, що відповідна заборгованість виникла за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року.

Господарський суд розглянувши вищевказані пояснення позивача до позовної заяви, кваліфікує їх як подання заяви про зменшення позовних вимог та приймає їх до розгляду на підставі ст.22 ГПК України як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 19430 від 29.05.2013р. надав клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області. Своє клопотання відповідач обгрунтовував тим, що Фінансове управління Вовчанської РДА утримується за рахунок коштів державного бюджету та має реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства та саме в зв*язку з бездіяльністю казначейства в частині не проведення поданих відповідачем платіжних доручень стала причиною виникнення боргу у Управління перед позивачем та порушення договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеного між відповідачем та Управлінням Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області.

Господарський суд розглянувши вищевказане клопотання, вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за власною ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 21.02.13 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" на запитання, які підстави в розумінні статті 24 ГПК є достатніми для залучення до участі у справі іншого відповідача, Вищим господарським судом України було надано відповідь, що згідно з частиною 1 статті 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Господарський суд констатує, що достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, що відповідачем не надано обґрунтованих доказів, в підтвердження того, чи сприятиме таке залучення з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та враховуючи те, що Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області не являється стороною за договором про надання телекомунікаційних послуг від 11.01.13 р. № 413771, в матеріалах справи достатньо доказів в підтвердження наявності заборгованості відповідача, суд дійшов висновку про безпідставність залучення до участі у справі іншого відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариство "Укртелеком" та Фінансовим управлінням Вовчанської РДА був укладений Договір № 413771 про надання телекомунікаційних послуг відкрито особовий рахунок №413771.

За умовами укладеного Договору позивач - Оператор телекомунікацій зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених відповідачем, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти № 2.2013.413771 від 28.02.2013 року, №1.2013.413771 від 31.03.2013 року, №12.2012.413771 від 31.12.2012 року, №11.2012.413771 від 30.11.2012 року, проте, відповідач порушував свої зобов'язання, передбачені п. 4.1.,4.2. Договору, в частині своєчасної оплати за надані послуги та в період з листопада 2012 р. по лютий 2013 р. оплачував отримані послуги електрозв'язку невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим, у останнього станом на 01.03.2013 р. утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги, яка склала 1772,73 грн., що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на момент розгляду справи відповідач 1772,73 грн., заборгованості за отримані послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв*язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати отриманих послуг на загальну суму1772,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в зв'язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги що стягнення суми основної заборгованості за договором у розмірі 1772,73 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, необхідно зауважити, що під час розгляду справи по суті, позивачем надано докази часткової сплати відповідачем суми боргу у розмірі 160,00 грн., відповідно до платіжного доручення №U957508 від 23.05.2013 року, в зв'язку з чим, позивач просив суд припинити в цій частині позовних вимог провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору було зобов'язання відповідача щодо сплати позивачу заборгованості за надані послуги за договором № 413771 від 11.01.2013 року, яка була частково погашена відповідачем після порушення провадження у даній справі, згідно платіжного доручення №U957508 від 23.05.2013 року в сумі 160,00 грн. в зв'язку з чим, провадження у справі про стягнення суми боргу на суму 160,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 17,44 грн. за перід з 21 листопада 2012 року по 28 лютого 2013 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5.2. укладеного між сторонами Договору про надання телекомунікаційних послуг, у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд зазначає, що договір № 413771 про надання телекомунікаційних послуг укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Розрахунок пені перевірено судом самостійно та встановлено, що розмір нарахованої позивачем пені за період з 21 листопада 2012 року по 28 лютого 2013 року розраховано відповідно до подвійної облікової ставки НБУ та відповідає вимогам чинного законодавства та враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих позивачем послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 17,44 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5,73 грн. та інфляційних в сумі 2,10 грн. за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року.

Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за отримані телекомунікаційні послуги або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2,10 грн., 3%річних в сумі 5,73 грн. нараховані за період з 21.12.2012 р. по 28.02.2013 року обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фінансового Управління Вовчанської районної державної адміністрації (62504, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Леніна, буд. 100, код 02316457, п/р35218001000638 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, Шевченківський район, Бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, буд. 7/9, код 25614660, р/р 26003592, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) - 1772,73 грн. основного боргу, пені в сумі 17,44 грн., інфляційні витрати в сумі 2,10 грн., 3%річних в сумі 5,73 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 374,80 грн.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2013 р.

Суддя Попович І.М.