Постанова

від 07.03.2014 по справі 922/1544/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 922/1544/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Полубояриній Н.В.

позивача - Компанієць Н.О., довіреність № 1782 від 11.12.2013 р.

Протопопової І.В., довіреність № 1790 від 11.12.2013 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації (вх.№2004Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.06.13 у справі № 922/1544/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків

до Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ

про стягнення 2250,12 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської з позовом до Фінансового управління Вовчанської РДА, відповідно до якого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1932,73 грн., 24,49 грн. пені, 2,67 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 6,88 грн. Позов обґрунтований посиланням на неналежне виконання відповідачем договору № 413771 від 11.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг, а саме несвоєчасну та неповну оплату отриманих від позивача послуг.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 червня 2013 р. у справі № 922/1544/13 (суддя Попович І.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фінансового Управління Вовчанської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - 1772,73 грн. основного боргу, пені в сумі 17,44 грн., інфляційні втрати в сумі 2,10 грн., 3% річних в сумі 5,73 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1374,80 грн. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2013 р. у справі № 922/1544/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації лише суму основного боргу.

При цьому відповідач зазначає, що ним було належним чином здійснено дії по оплаті послуг наданих позивачем: складено та своєчасно передано до Казначейства платіжні доручення на повну суму наданих телекомунікаційних послуг; вважає, що саме бездіяльність казначейства в частині не проведення поданих відповідачем платіжних доручень стала причиною виникнення боргу відповідача перед позивачем та кредиторської заборгованості.

19.07.2013 відповідач надав до суду пояснення до апеляційної скарги, в яких посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України, вказує на те, що відповідач не може відповідати за невиконання зобов'язання, оскільки здійснив усі можливі дії в межах наданих йому державою повноважень для виконання прийнятих зобов'язань з договором про надання телекомунікаційних послуг № 413771 від 11.01.2013.

Також, 19.07.2013 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі № 922/1544/13 до набрання законної сили рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2879/13. В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначив про те, що судовим рішенням у справі № 922/2873/13 за позовом Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації до управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області мають бути встановлені обставини, що саме з вини Казначейства (у зв'язку з неналежним виконанням Казначейством своїх зобов'язань та не проведенням поданих Управлінням платіжних доручень на оплату телекомунікаційних послуг, наданих Укртелекомом) виник борг Управління перед Укртелекомом. Відповідач вважає, що вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи № 922/1544/13.

Позивач з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Також, позивач заперечував щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 24.07.2013 оголошено перерву до 06.08.2013.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року провадження у даній справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи № 922/2879/13, яка розглядається господарським судом Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 04.03.2014 року.

23.12.2013 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив розглянути справу за відсутністю представника СФ ПАТ «Укртелеком».

04.03.2014 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивуючи його проведенням Фінансовим управлінням Вовчанської державної адміністрації засідань депутатських комісій з питань місцевого бюджету, на якому необхідна участь безпосередньо начальника фінансового управління.

Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації забезпечити явку представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів або додаткових пояснень щодо суті спору відповідачем не надано, хоча відповідач мав об'єктивну можливість забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом участі компетентного представника в судовому засіданні, а також надання відповідних доказів до суду. До того ж, відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 04.03.2014 року за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариство "Укртелеком" та Фінансовим управлінням Вовчанської РДА був укладений Договір № 413771 про надання телекомунікаційних послуг відкрито особовий рахунок №413771.

За умовами укладеного договору позивач - оператор телекомунікацій зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених відповідачем, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти № 2.2013.413771 від 28.02.2013 року, №1.2013.413771 від 31.03.2013 року, №12.2012.413771 від 31.12.2012 року, №11.2012.413771 від 30.11.2012 року.

Проте, відповідач в порушення своїх зобов'язань, передбачених п. 4.1.,4.2. договору, в період з листопада 2012 р. по лютий 2013 р. оплачував отримані послуги електрозв'язку невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги, яка склала 1932,73 грн., що і стало в подальшому підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Разом з цим, в процесі розгляду справи позивачем надано докази часткової сплати відповідачем суми боргу у розмірі 160,00 грн., відповідно до платіжного доручення №U957508 від 23.05.2013 року, в зв'язку з чим, позивач просив суд припинити в цій частині позовних вимог провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 160,00 грн. була сплачена після надходження позовної заяви до суду, провадження у справі в зазначеній частині місцевим господарським судом припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі п. 5.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21 листопада 2012 р. по 28 лютого 2013 року в розмірі 17,44 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період в сумі 5,73 грн. та інфляційні в сумі 2,10 грн.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1772,73 грн. основного боргу, пені в сумі 17,44 грн., інфляційні втрати в сумі 2,10 грн., 3% річних в сумі 5,73 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними в рішенні та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2013 між позивачем та відповідачем у справі укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 413771, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги телефонного зв'язку, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати вартість послуг.

Даний договір у відповідності з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до якого повинні застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України у договорі про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", п. 3.4.2 договору відповідач повинен своєчасно проводити оплату за надані послуги, та у відповідності з п. 4.15 договору оплатити рахунок не пізніше 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Господарським судом на підставі наявних у справі матеріалів обґрунтовано встановлено, що на виконання умов даних договорів позивач надав відповідачеві послуги зв'язку, а останній вказані послуги прийняв, проте сплату їх вартості не здійснив. Заборгованість відповідача за надані телекомунікаційні послуги склала 1772,73 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи доказами, зокрема виставленими відповідачу рахунками-актами за телекомунікаційні послуги, розрахунком суми боргу.

Таким чином, факт прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг зв'язку є доведеним та підтвердженим матеріалами справи.

Так, відповідач в обґрунтування відсутності своєї вини у виникненні заборгованості та невиконанні договірних зобов'язань перед позивачем посилається на те, що ним було належним чином здійснено дії по оплаті послуг наданих позивачем: складено та своєчасно передано до Казначейства платіжні доручення на повну суму наданих телекомунікаційних послуг; вважає, що саме бездіяльність казначейства в частині не проведення поданих відповідачем платіжних доручень стала причиною виникнення боргу відповідача перед позивачем та кредиторської заборгованості, не заперечуючи при цьому сам факт отримання телекомунікаційних послуг, та зобов'язання сплати заборгованість за отримані послуги в розмірі 1772,73 грн. під час судового розгляду.

Слід зазначити, що відносини між позивачем та відповідачем базуються на умовах договору № 413771 від 11.01.2013 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до якого відповідач повинен сплачувати вартість отриманих телекомунікаційних послуг в термін обумовлений договором.

Також, згідно п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживач повинен виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.12 р. №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05 року.

Враховуючи викладені обставини, клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості другого відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області було правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки сам факт знаходження на платіжних рахунках Казначейства платіжних доручень відповідача не є достатньою правовою підставою для залучення казначейської служби в якості відповідача у справі, зважаючи на те, що належне виконання зобов'язання з оплати телекомунікаційних послуг покладено за договором саме на відповідача.

В даному випадку управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області не є стороною за договором про надання телекомунікаційних послуг від 11.01.2013 р. № 413771, на яку, з урахуванням приписів чинного законодавства, не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання відповідачем вказаного договору.

Що стосується твердження відповідача про невиконання Держказначейством своїх зобов'язань по проведенню платежів, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 33 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок надати докази по сплаті за отримані телекомунікаційні послуги та докази в підтвердження невиконання фінансовою установою своїх зобов'язань по проведенню за платіжним дорученням платника операції із здійснення платежу. В той же час це є підставою для притягнення цієї особи до відповідальності саме за неналежне виконання своїх зобов'язань перед платником. Однак, не звільняє платника від його договірних зобов'язань перед контрагентами, кому цей платіж був призначений.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення з боку відповідача строків оплати вартості наданих послуг, позивач на підставі пункту 5.2. договору нарахував відповідачеві пеню в розмірі 17,44 грн., вимога про стягнення якої правомірно задоволена господарським судом. Крім того, колегія суддів визначає, що господарський суд цілком правильно задоволено заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5,73 грн. та інфляційних в сумі 2,10 грн. за час прострочення, які нараховані позивачем у відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених заявник в апеляційній скарзі, оскільки факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг підтверджується матеріалами справи, відповідачем в обґрунтування своїх заперечень не надано апеляційної інстанції належних доказів які б підтверджували реальну і правову обґрунтованість для зменшення або звільнення його від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013 року у справі № 922/1544/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 06.03.2014 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Потапенко В.І.