Постанова

від 04.06.2013 по справі 826/5872/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2013 року 13:49 № 826/5872/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Енран» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0006121503

за участю представників:

від позивача: Соловйова О.М.

від відповідача: Літвінов О.А.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Енран» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0006121503.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/5872/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 23.05.2013, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що постановка КАГС від 18.10.2012 №24/045-12 скасована.

Відповідач у своїх письмових запереченнях посилається виключно на обставини, встановлені в рішенні Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 №24/045-12, залишаючи поза увагою те, що вказане рішення суду скасовано постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2012, на підставі акту перевірки №1988/15-1/01198760 від 22.11.2012 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 №24/045-12, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0006121503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 22779,85грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 18223,88грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4555,97грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало рішення Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 по справі №24/045-12, яким позовні вимоги Старопетрівської сільської ради задоволено в повному обсязі, визнано укладеним з дня набрання даним рішенням суду законної сили договір про внесення змін в договір оренди земельної ділянки, що укладений Старопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області та ПрАТ «Енран», посвідчений 17.12.2003 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу, за реєстровим номером 7189, виклавши його в редакції, зазначеній у резолютивній частині постанови.

Зокрема, відповідно до п.2.2 та п.2.3 резолютивної частини даного рішення річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 569687,59грн. (без ПДВ); орендна плата вносить один раз на місяць до 15 числа наступного місяця у розмірі 47473,97грн.

Відповідач наполягає на тому, що оскільки суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову, змінив орендну ставку з 1,5% на 10%, з огляду на те, що постанова КАГС набирає законної сили з дня її прийняття, а спірне ППР було прийнято на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то податкове повідомлення-рішення №0006121503 від 03.12.2012 є правомірним та скасування не підлягає.

На думку суду, вказане твердження відповідача, як належний та допустимий доказ правомірності спірного ППР є передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013 №24/045-12, що сторонами не заперечується, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 у справі №24/045-12 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови ВГСУ від 15.01.2013, підставою для скасування рішення, на підставі якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання, є залишення поза увагою судом апеляційної інстанції доводів ПрАТ «Енран» щодо обґрунтованості та наявності підстав встановлення річної орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення суду, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання шляхом прийняття спірного ППР, станом на час вирішення даної справи є скасованим, а Окружним адміністративним судом м. Києва не встановлено наявності іншого рішення суду господарської юрисдикції, що набрало законної сили, яким би було внесено зміни до договору оренди землі між позивачем та Старопетрівською сільською радою в частині розміру орендної плати, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені під час проведення перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах даної справи.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Енран», в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС від 03.12.2012 №0006121503.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Енран» (код ЄДРПОУ 01198760, адреса: 03057, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ДОВЖЕНКА, будинок 14/1) судові витрати в сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 79коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (адреса: 07300, м. Вишгород, Київська область, проспект Шевченка, 1-а).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.