Постанова

від 06.06.2013 по справі 805/6122/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. Справа №805/6122/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Ковальчука Д.М.,

представників відповідача Бєломєстнової Л.В.,

Максютенко С.О.,

Стороженка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» до Східної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 49 від 14.02.2013 року, № 50 від 14.02.2013 року та № 51 від 14.02.2013 року.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що Східною митницею проведена документальна невиїзна перевірка щодо дотримання під час митного оформлення товару «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» ввезеного на митну територію ТОВ «НВК УкрАсептика». За результатами перевірки митним органом зроблено висновок, що імпортований товар має бути класифікований як «спирт етиловий не денатурований, з концентрацією спирту менш як 80 об.%» в товарній підкатегорії 2208909110.

На підставі матеріалів наведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 49 від 14.02.2013 року, № 50 від 14.02.2013 року та № 51 від 14.02.2013 року, якими визначено суму податкового зобов'язання по сплаті мита акцизного збору та податку на додану вартість на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності. За наслідками адміністративного оскарження наведених рішень до Державної митної служби України рішенням від 01.04.2013 р. скарга позивача була залишена без задоволення.

Позивач із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Східної митниці незгоден, вважає їх протиправними, оскільки імпортований позивачем товар «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» зареєстровано МОЗ України як лікарський засіб, а віднесення даного товару до спиртів та алкогольних напоїв є безпідставним та не фаховим, що може створити загрозу життю людини та суперечить регламенту застосування даного товару.

Вважаючи, що у митного органу відсутні правові підстави для зміни класифікації імпортованого товару, позивач просив суд вказані податкові повідомлення-рішення Східної митниці визнати протиправними та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, надали суду письмові заперечення (а.с.96-106), зазначили, що відповідно до норм Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, зауважував на обов'язковості рішень митних органів стосовно класифікації товарів для митних цілей.

Наполягаючи на обґрунтованості висновків митного органу стосовно необхідності класифікації ввезеного позивачем товару у межах товарної підкатегорії 2208909110 згідно з УКТЗЕД, як препарат, що складається з активної речовини (етиловий спирт з концентрацією менше як 80%) призначений для медичних цілей та фармацевтичної промисловості, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачеві повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 07.12.2005 року, включено до ЄДРПОУ за номером 33956622 (а.с.12-13), здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції Загальними зборами учасників засновників товариства з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» (а.с.8-11).

Відповідач - Східна митниця Державної митної служби України, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Протягом 2010-2012 р. позивачем на митну територію України позивачем ввезено товар «лікарський засіб для людей, розфасований для роздрібної торгівлі, дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» у флаконах, який призначений для гігієнічної обробки рук медичного персоналу до і після діагностичних, терапевтичних процедур, після контакту з інфекційними хворими, контамінованими матеріалами у лікувально-профілактичних закладах, а також гігієнічної обробки шкіри рук персоналу лабораторій різних підпорядкувань, оздоровчих закладів різного профілю, працівників підприємств фармацевтичної, мікробіологічної та харчової промисловості, аптечної мережі, закладів соціального захисту. Склад: діючі речовини - спирту етилового г/л - 508,4-632,1; спирту ізопропілового г/л - 44,0-45,16; допоміжні речовини - 1,3 бутандіол, ланоліну етокилат, ароматизатор «Лимон № 336», вода очищена.

Товариством здійснено митне оформлення означеного товару за кодом 3004901900 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 0%) за вантажно-митними деклараціями (а.с.108-115), за якими позивачем здійснено митне оформлення даного товару.

На підставі наказу Східної митниці від 17.12.2012 року № 740 (а.с.107) проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» ввезеного на митну територію ТОВ «НВК УкрАсептика» та задекларованого за кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) 3004901900, за наслідками якої складено акт від 25.01.2013 року № 17/3/700000005/0033956622 (а.с.16-21).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено:

- класифікація товару «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» має здійснюватися у товарній підкатегорії 2208909110 згідно з УКТЗЕД, як препарат, що складається з активної речовини (етиловий спирт з концентрацією менше як 80%) призначений для медичних цілей та фармацевтичної промисловості; Законом України «Про митний тариф України» на товари цієї товарної підкатегорії встановлена ставки ввізного мита - 3,5 ЕUR за 1 л. 100% сп.; Законом України «Про податок на додану вартість» - ставка податку на додану вартість 20%;

- порушення ТОВ «НВК УкрАсептика» при декларуванні товару «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» вимог статті 81 Митного кодексу України (в редакції Закону України від 11 липня 2002 року № 92-ІV), внаслідок методологічної помилки заявлені неточні відомості про код товару згідно УКТЗЕД, що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України» в частині невірної класифікації товару згідно УКТЗЕД;

- визначено суму донарахованого податкового зобов'язання: мито - 418 896,92 грн., акцизний збір - 740 873,75 грн., ПДВ - 1 547 857, 41 грн. та 39 343,44 грн. умовного нарахування.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними висновками документальної невиїзної перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями, які листом від 14.02.2013 року залишені без задоволення, а висновки акту без змін (а.с.21-24).

13.02.2013 року на підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Східною митницею прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 49, яким визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 523 621,15 грн., у тому числі за основним платежем - 418 896,92 грн., за штрафними санкціями - 104 724,23 грн. (а.с.25);

- № 50. яким визначено суму податкового зобов'язання з акцизу на спирт у розмірі 897 981,46 грн., у тому числі за основним платежем - 740 873,74 грн., за штрафними санкціями - 157 107,71 грн. (а.с.26).

- № 51, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 1 923 336,09 грн., у тому числі за основним платежем - 1 547 857,41 грн., за штрафними санкціями - 375 478,68 грн. (а.с.27);

Позивач не погодився із наведеними податковими-повідомленнями рішеннями та звернувся зі скаргою до Державної митної служби України, яка листом № 11.1/4-15.1/2944 від 01.04.2013 р. повідомила позивача про результати розгляду скарги, згідно з яким оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.28-31).

Наведені фактичні обставини сторонами не заперечуються, спірним питанням цієї справи є обґрунтованість висновків митного органу про необхідність класифікації імпортованого товару у товарній підкатегорії 2208909110 згідно з УКТ ЗЕД замість визначеного позивачем коду 3004901900 згідно з УКТ ЗЕД і, як наслідок, обґрунтованість винесення податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

За приписами пункту 2 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

У відповідності до статті 8 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи; законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено поняття митного контролю. Це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У частинах 1 та 3 статті 345 Митного кодексу України зазначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Положення частин 1-3 статті 351 Митного кодексу України визначають, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Частиною 2 статті 345 Митного кодексу України встановлено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, у пункті 102.1 якої визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У статті 69 цього ж Кодексу визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина 5 статті 69 Кодексу).

Отже, при здійсненні всіх митних процедур, в тому числі при визначенні коду товару за УКТ ЗЕД митні органи мають суворо дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.

Відповідно до преамбули Закону України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення проводиться згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою митного тарифу України, який затверджений Законом України «Про Митний тариф України» з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Частиною 1 статті 68 Митного кодексу України визначено, що ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрі України.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Згідно Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року № 307, що була чинною на момент декларування позивачем імпортованого товару, передбачалось, що зазначення в графі 33 ВМД достовірного коду товару є обов'язком декларанта, за невиконання якого він несе відповідальність.

Як зазначалося вище, відповідно до вантажних митних декларацій позивачем здійснено митне оформлення товару «Дезінфекційний розчин для зовнішнього застосування «Септоцид Р плюс» за кодом 3004901900 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 0%).

Класифікацію фармацевтичної продукції наведено в групі 30 «Фармацевтична продукція» Розділу 6 «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості» Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України».

Лікарські засоби (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005, або 3006), що складаються зі змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних) або розфасовані для роздрібної торгівлі класифікуються у товарній позиції 3004.

Вказана товарна підгрупа має деталізацію, зокрема інші лікарські засоби, що розфасовані для роздрібної торгівлі класифікуються за кодом 3004 90 19 00.

Тобто, лікарські засоби, що включаються до товарної позиції 3004 повинні бути представлені у вигляді дозованих лікарських форм - таблетки, ампули, капсули, тощо або розфасовані для роздрібної торгівлі.

Згідно статті 2 Закону України «Про лікарські засоби» Державний реєстр лікарських засобів України - нормативний документ, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці.

Статтею 9 наведеного Закону визначено, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Зареєстровані в Україні лікарські засоби вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України.

Пунктом 4.1 Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 19 грудня 2011 року № 925/1661, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 270/20583 (далі - Порядок № 925/1661), визначено порядок використання Бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів. Згідно з цим пунктом, підставою для здійснення митного оформлення лікарських засобів є наявність інформації про те, що лікарський засіб включено до Державного реєстру лікарських засобів України.

Згідно з Листом Державної митної служби України від 20 червня 2012 року № 11.1/2-16.3/6997-ЕП «Про використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів», положення пункту 4.1 Порядку № 925/1661 використовуються митними органами при вирішенні питання стосовно можливості застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні лікарських засобів.

Отже, підставою для митного оформлення товару як лікарського засобу необхідно, щоб цей товар був зареєстрований як лікарський засіб та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України.

Таким чином, згідно з законодавством при здійсненні митного оформлення лікарських засобів митні органи зобов'язані користуватися Міжвідомчою базою даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів для перевірки інформації про те, чи включено лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів України (тобто, чи зареєстровано лікарський засіб в Україні).

Водночас, враховуючи приписи Закону України «Про лікарські засоби», Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011, Порядку № 376, повноваження щодо визначення чи є засіб саме лікарським засобом чи ні, належать до виключної компетенції Міністерства охорони здоров'я України.

У даному випадку, на момент здійснення митного оформлення препарати були зареєстровані в Україні як лікарські засоби та внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, що підтверджується Реєстраційним посвідченням на лікарський засіб «Септоцид Р плюс» від 28 травня 2009 року № UА/9654/01/01, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 травня 2009 року № 331 (а.с.48).

Враховуючи, що станом на дату митного оформлення імпортований товар вже був зареєстрований Міністерством охорони здоров'я України як лікарський засіб в Україні та був внесений до Державного реєстру лікарських засобів України, Східна митниця не мала жодних правових підстав та повноважень інакше визначати належність чи неналежність препаратів до лікарських засобів.

Втім, відповідач при проведенні документальної перевірки зробив висновок, що імпортований товар «Септоцид Р плюс», який зареєстрований МОЗ України як лікарський засіб, до товарної позиції 30 не включається та не є лікарським засобом, а має класифікуватися у товарній підкатегорії 2208909110 згідно з УКТ ЗЕД, як препарат, що складається з активної речовини (етиловий спирт з концентрацією менше як 80%) призначений для медичних цілей та фармацевтичної промисловості. Такого висновку митний орган дійшов також за результатами опрацювання мережі Інтернет.

Крім цього, відповідно до примітки 1 (е) до групи 22 «Алкогольні і безалкогольні напої та оцет» УКТ ЗЕД, дана група не включає лікарські засоби товарної позиції 3003 або 3004.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що до спірних відносин не може бути застосована додаткова примітка 1 до групи 30, якою додатково пояснюється, які препарати також можна віднести до товарної позиції 3004, зокрема, згадана примітка стосується лише препаратів, що виготовлені на основі рослинної сировини, та препаратів, виготовлених на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, та вказується, що ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки: (a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися; (b) концентрація активної речовини або речовин; (c) дозування; (d) спосіб застосування, зважаючи на те, що позивачем не імпортувалися даного роду препарати.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що митне оформлення лікарського засобу «Септоцид Р плюс» відбувалось без порушень вимог законодавства України з питань митної справи, а класифікація та декларування даного товару як лікарського засобу за кодом згідно УКТ ЗЕД 3004 90 19 00 є правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства України.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду не доведено правомірність зроблених висновків за результатами документальної перевірки стосовно необхідності класифікації імпортованого товару у товарній підкатегорії 2208 90 91 10 і, як наслідок, правомірність винесення спірних податкових повідомлень рішень, якими визначено суму податкового зобов'язання з акцизу на спирт та суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, а також застосовані штрафні санкції.

Разом із цим, частиною 6 статті 69 Митного кодексу України запроваджено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Проте, перевіркою не встановлено, що позивачем для митного оформлення надано недостовірну інформацію та/або не надано всю наявну у нього інформацію, натомість в акті перевірки вказано, що неправильна класифікація спірного товару є наслідком методологічної помилки, що також доводить про безпідставність застосування штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» до Східної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету сума сплаченого нею судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.7) в розмірі 2294 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» до Східної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східної митниці № 49 від 14.02.2013 року, № 50 від 14.02.2013 року та № 51 від 14.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК УкрАсептика» (код ЄДРПОУ 33956622) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 червня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 11 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.