Постанова

від 07.06.2013 по справі 826/4363/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2013 року № 826/4363/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» (далі - ТОВ «Альянс-Стандарт», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2013 відкрито провадження у справі № 896/4363/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 квітня 2013 року.

24 квітня 2013 року у розгляді справи оголошено перерву до 29 травня 2013 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко», а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім цього, позивач зазначає, що посилання в акті перевірки як на доказ порушення позивачем податкового законодавства на протоколи допитів посадових осіб вказаних вище юридичних осіб, не може вважатися належним доказом, з огляду на те, що досудове слідство ще триває, а тому будь-які матеріали кримінальної справи не можуть вважатися належним доказом до моменту винесення вироків судом посадовим особам або іншим особам за фактом ухилення від сплати податків та зборів.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим податковим накладним від ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко», які не дають права на формування податкового кредиту, оскільки правочини на підставі яких вони виписані є нікчемними, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Альянс-Стандарт» (код ЄДРПОУ 21697949) зареєстровано 20 квітня 1998 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису про включення відомостей про юридичну особу ЄДР 6328). Місцезнаходження ТОВ «Альянс-Стандарт»: 03087, м. Київ, вул. Уманська, 27.

ТОВ «Альянс-Стандарт» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30 квітня 1998 року за № 56-(25) та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

До видів діяльності ТОВ «Альянс-Стандарт» за КВЕД відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21 лютого 2012 року серії АБ № 403924 відносяться: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах і пов'язана з ними діяльність, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс-Стандарт» (код ЄДРПОУ 21697949) з питань правомірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КБ Оксідон» (код за ЄДРПОУ 37208873), ТОВ «ТПК «Салтіс» (код за ЄДРПОУ 37146414), ТОВ «Фелікс Ко» (код за ЄДРПОУ37208889) за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 05 листопада 2012 року № 7271/22-317/21679749.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Альянс-Стандарт» задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Альянс-Стандарт»:

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6. ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 283 720, 00 грн., в т.ч.:

- за листопад 2010 року - 58 083, 00 грн.;

- за грудень 2010 року - 22 636, 00 грн.;

- за січень 2011 року - 49 380, 00 грн.;

- за лютий 2011 року - 55 460, 00 грн.,

- за березень 2011 року - 98 161,00 грн.

28 листопада 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006222203, яким згідно пп. 54.3.2, п. 54.3 ст. 54 та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82, ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6. ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ «Альянс-Стандарт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 303 901, 00 грн., в тому числі 283 720, 00 грн. - основний платіж, 20 181, 58 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Альянс-Стандарт» оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України, які за результатами розгляду податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0006222203 від 28 листопада 2012 року залишили без змін, а скарги без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами рішення ТОВ «Альянс-Стандарт», виходячи з наступного.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) спірні правовідносини між ТОВ «Альянс-Стандарт»,, як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювалися Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Водночас, приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України також визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем в підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість надано:

- договір про надання юридичних послуг № КБО/Ю-011010 від 01 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «КБ Оксідон» (Виконавець) та ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник), за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику юридичні послуги з проведення перевірки реєстраційних та установчих документів Замовника, підготовки юридичних висновків щодо відповідності чинному законодавству, укладених Замовником договорів, за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., а також інші юридичні послуги, зазначені в Додатку № 1 від 01.10.2010 р., який є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві вартість наданих послуг згідно умов даного Договору та Додатків до нього;

- договір про передпродажну підготовку № КБОА/ПП-011210 від 01 грудня 2010, укладений між ТОВ «КБ Оксідон» (Виконавець) та ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник), за умовами якого Виконавець бере на себе обов'язки по наданню Замовнику послуг по передпродажній підготовці товарів, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги на умовах, передбачених договором;

- договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ТПКС/СП-011110 від 01 листопада 2010 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник) та ТОВ «ТПК «Салтіс» , за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере не себе відповідальність за обслуговування Замовника у вигляді послуг супроводження товарів у листопаді 2010 року, а саме: консультування у вигляді надання інформації про алкогольну продукцію ТМ «Jack Daniels» і ТМ «Finlandia» в місцях продажу такої продукції; роз'яснення основ нормативно-правового регулювання про алкогольні вироби; рекомендації щодо збору та обробки інформації про алкогольну продукцію ТМ «Jack Daniels» і ТМ «Finlandia», надання результатів збору та обробки інформації про алкогольну продукцію ТМ «Jack Daniels» і ТМ «Finlandia»;

- договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ТПКС/СП-011110 від 01 листопада 2010 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник) та ТОВ «ТПК «Салтіс» , за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере не себе відповідальність за обслуговування Замовника у вигляді послуг супроводження товарів у листопаді 2010 року, а саме: консультування у вигляді надання інформації про тютюнову продукцію Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» в місцях продажу такої продукції; роз'яснення основ нормативно-правового регулювання про тютюнові вироби; рекомендації щодо збору та обробки інформації про тютюнову продукцію Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн»; надання результатів збору та обробки інформації про тютюнову продукцію Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн»;

- договори для надання послуг супроводження продажу товарів № ФКО-1 від 01 січня 2011 року та № ФКО-5 від 01 лютого 2011 року, укладені між ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник) та ТОВ «Фелікс КО» , за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується з метою проведення заходів щодо підвищення попиту та просування товарів Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» на території України надавати на постійній основі послуги з супроводження продажу товарів, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати наданні послуга, а саме: вивчення попиту щодо товарного асортименту Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн»; формування попиту щодо нових товарів Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн»; вивчення фактичних та потенційних об'ємів закупівель товарів Компанії ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн»; надання інших послуг, обумовлених сторонами;

- договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ФКО-4 від 01 січня 2011 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» (Замовник) та ТОВ «Фелікс КО» , за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець бере на себе відповідальність за обслуговування Замовника у вигляді надання послуг по супроводженню продажу товарів для виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору № К-43 від 01.11.2010 р. з ТОВ «Мережа Козирна Карта» у період січень-лютий 2011 року, а саме: консультування щодо надання інформації про алкогольну продукцію ТМ «Nemiroff» у місцях продажу такої продукції; роз'яснення щодо нормативно-правового регулювання щодо надання інформації про алкогольні вироби; рекомендації щодо збору та обробки інформації про алкогольну продукцію ТМ «Nemiroff»; надання результатів збору та обробки інформації про алкогольні вироби ТМ «Nemiroff».

На виконання вказаних договорів ТОВ «Альянс-Стандарт» надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти прийому-передачі робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту листопаді 2010 року, грудні 2010 року, січні 2011 року, лютому 2011 року та березні 2011 року та відображені у Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача.

Водночас, з дослідженого акту перевірки від 05 листопада 2012 року № 7271/22-317/21679749 судом встановлено, що висновки податкового органу щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у листопаді 2010 року, грудні 2010 року, січні 2011 року, лютому 2011 року та березні 2011 року складені на основі службової записки № 630 від 05.03.2012 року, відповідно до якої співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва встановлено, що посадові особи таких підприємств, як ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко» не мають причетності до фінансово-господарської діяльності вказаних товариств.

Відповідачем, на підтвердження висновків вказаного акту перевірки надано суду письмові докази - протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 04 жовтня 2011 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 31 серпня 2011 року, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20 вересня 2011 року (директорів ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко»), які свідчать, що вказані особи до фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача не причетні.

Втім, суд критично ставиться до таких доказів та вважає їх неналежними з огляду на таке.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко» у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів), є відповідні судові рішення, що набрали законної сили, зокрема, вирок суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, як зазначалося вище, відповідачем надано протоколи допиту, однак відповідних вироків суду ним не надано, а тому такі докази не можуть визнаватися судом належними, оскільки не містять інформації щодо обставин формування податкового кредиту позивачем.

Окрім цього, зазначені письмові докази є протоколами допиту свідків. Відповідно до чинного на час їх складання кримінально-процесуального законодавства України ці протоколи свідчать про те, що органом досудового слідства кримінальні справи щодо вказаних осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 358, 366, 205, 2012 КК України не порушувалися, а вказані особи у кримінальній справі є свідками.

Також, суд звертає увагу на той факт, що акт перевірки на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтується виключно на службовій записці № 630 від 05.03.2012 року, як єдиному та основному доказі порушення вимог податкового законодавства з боку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко».

При цьому, жодних додаткових доказів представниками відповідача у судових засіданнях надано не було.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів про надання послуг та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх здійснення відповідає звичайній господарській діяльності позивача, отримані послуги, використовувалися у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Крім того, згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 12 лютого 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, чого не виявлено в акті перевірки від 17 жовтня 2012 року № 365/1/22-20-34181828.

Таких доказів відповідачем суду надано не було.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 303 901, 00 грн. (283 720, 00 грн. - основний платіж та 20 181,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203 підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, на підставі ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203 видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

3. Присудити з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. (дві тисячі гривень двісті дев'яносто чотири гривні, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко