Ухвала

від 06.08.2013 по справі 826/4363/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4363/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Аліменко В.О.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Стандарт» (далі - позивач або ТОВ «Альянс-Стандарт») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0006222203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентом була підтверджена належним чином оформленими первинними документами, податковими накладними, а відповідачем, в свою чергу не доведено нікчемності вказаних правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс-Стандарт» з питань правомірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко» за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 05 листопада 2012 року № 7271/22-317/21679749.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Альянс-Стандарт» задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «ТПК «Салтіс», ТОВ «Фелікс Ко», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Альянс-Стандарт»:- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6. ст. 198 , п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 283 720, 00 грн.

28 листопада 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006222203, яким згідно пп. 54.3.2, п. 54.3 ст. 54 та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82, ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6. ст. 198 , п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ «Альянс-Стандарт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 303901, 00 грн., в тому числі 283720, 00 грн. - основний платіж, 20181, 58 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Альянс-Стандарт» оскаржено в адміністративному порядку, але за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Обговорюючи питання правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Станом на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні, в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим податковим законодавством України.

При цьому слід ураховувати вимоги ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та його контрагентами було укладено наступні правочини: договір про надання юридичних послуг № КБО/Ю-011010 від 01 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «КБ Оксідон» та ТОВ «Альянс-Стандарт»; договір про передпродажну підготовку № КБОА/ПП-011210 від 01 грудня 2010, укладений між ТОВ «КБ Оксідон» та ТОВ «Альянс-Стандарт»; договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ТПКС/СП-011110 від 01 листопада 2010 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Салтіс»; договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ТПКС/СП-011110 від 01 листопада 2010 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» та ТОВ «ТПК «Салтіс»; договори для надання послуг супроводження продажу товарів № ФКО-1 від 01 січня 2011 року та № ФКО-5 від 01 лютого 2011 року, укладені між ТОВ «Альянс-Стандарт» та ТОВ «Фелікс КО»; договір для надання послуг супроводження продажу товарів № ФКО-4 від 01 січня 2011 року, укладений між ТОВ «Альянс-Стандарт» та ТОВ «Фелікс КО».

Факт виконання умов вказаних договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами прийому-передачі робіт (надання послуг) та податковими накладними.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані договори між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність вказаних договорів не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Крім того, не може бути підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з ПДВ порушення податкової дисципліни вчинені контрагентом платника податку, що узгоджується і з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та зазначив, що за таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Підприємства щодо таких порушень.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, позивачем дотримано всіх, передбачених чинних законодавством передумов для формування податкового кредиту.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

В.О. Аліменко

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Аліменко В.О.